ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
18 березня 2020 року м. Київ № 640/3859/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1 до Головного сервісного центру МВС, Центральної філії Державного підприємства Інфотех про зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , п.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного сервісного центру МВС України (04071, м. Київ, вул. Лук`янівська, 62, код ЄДР: 40109173), Центральної філії Державного підприємства Інфотех (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 15Б, код ЄДР: 42195620), в якому просить суд:
1) зобов`язати Головний сервісний центр МВС виготовити раніше замовлений індивідуальний номерний знак 16-й код адміністративно-територіальної належності, ХХЗЗЗЗММ (дві літери Х українського алфавіту, чотири літери З українського алфавіту, дві літери М українського алфавіту) згідно до вимог ДСТУ 3650:2012, ДСТУ 4278:2012 та зареєструвати його в інформаційно-обчислювальної системі МВС для подальшого внесення інформації про цей ІНЗ до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 , шляхом зміни цього свідоцтва про реєстрацію, у територіальному сервісному центрі МВС № 5152;
2) зобов`язати Центральну філію Державного підприємства Інфотех отримати індивідуальний номерний знак 16-й код адміністративно-територіальної належності, ХХЗЗЗЗММ (дві літери Х українського алфавіту, чотири літери З українського алфавіту, дві літери М українського алфавіту) у Головному сервісному центрі МВС та надіслати його позивачу на поштове відділення № 17 м. Одеси, компанії Нова пошта або за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, обґрунтовуючи позовну заяву позивач зазначив, що 15.09.2019 ним через сервіс Електронний Кабінет водія , що знаходиться за Інтернет-адресою https://c-driver.hsc.gov.ua було замовлено індивідуальний номерний знак 16-й код адміністративно-територіальної належності, ХХЗЗЗЗММ (дві літери X українського алфавіту, чотири літери З українського алфавіту, дві літери М українського алфавіту) та сплачено 1555.06 грн. за замовлення.
Позивач додає, що під час вище наведеної операції замовлення утворилась заява на забезпечення виготовлення індивідуального номерного знаку від його імені до начальника Головного сервісного центру МВС та заява на приєднання до публічного договору-оферти про надання представницьких послуг Центральною філією Державного підприємства Інфотех .
Звертає увагу, що як зазначається у квитанціях, що були ним отримані електронною поштою на адресу, вищезазначена сума 1555.06 грн. була розподілена TOB ФК Сучасні Розрахункові Системи таким чином: 1002.00 грн. до Головного сервісного центру МВС, 500.00 грн. до Центральної філії Державного підприємства Інфотех та 38.06 грн. і 15.00 грн. комісія за платежі, відповідно.
Разом з тим, позивач зазначає, що 16.09.2019 ним на електронну адресу отримано лист в якому зазначається що замовлений ним індивідуальний номерний знак 15.09.2019 не може бути виготовлений та зареєстрований оскільки він є схожими за накресленням із номерним знаком, який видають (видавали) під час державної (відомчої) реєстрації транспортних засобів в Україні.
Пояснює, що 12.12.2019 він звернувся до Головного сервісного Центру МВС із заявою у якій прохав виконати вищенаведене замовлення або у разі відмови надати йому розгорнуту відповідь стосовно причин відмови, оскільки, на думку позивача, описана у електронному листі від 16.09.2019 причина з юридичної та наукової точки зору є суб`єктивною.
Зазначає, що 03.01.2020 ним отримано лист від Головного сервісного Центру МВС в якому зазначається, що йому відмовлено з тих самих причин, що наведені вище та наведені ДСТУ згідно до яких виготовлюються номерні знаки, але відповіді стосовно методології визначення тотожності та схожості індивідуального номерного знаку з номерними знаками, що видають (видавали) під час державної реєстрації транспортних засобів в Україні ним не отримано.
Позивач додає, що 16.01.2020 він повторно звернувся до Сервісного центру МВС із заявою в якій повторно попросив навести йому методологію визначення тотожності та схожості індивідуальних номерних знаків з номерними знаками, що видають (видавали) під час державної реєстрації транспортних засобів в Україні в яких навів низку прикладів, з використанням ДСТУ, відповідно до яких з наукової точки зору замовлений ним номерний знак не схожий за накресленням із номерними знаками, що видають (видавали) під час державної реєстрації транспортних засобів в Україні.
Разом з тим, 05.02.2020 ним отримано лист Головного сервісного центру МВС, в якому зазначається, що йому відмовлено з тих самих причин, що наведені вище та зазначено що замовлений позивачем номерний знак двічі схожий за накресленням із номерними знаками, що видають (видавали) під час державної реєстрації транспортних засобів в Україні, а саме літера З схожа за накресленням до цифри три таким чином утворюється друга схожість із номерними знаками, що видають на поточний час у форматі: дві літери, чотири цифри, дві літери .
Натомість позивач не погоджується з рішенням Головного сервісного центру МВС та вважає їх суб`єктивними з наступних підстав:
співробітники Головного сервісного центру МВС не навели чіткої наукової методології виявлення схожості та/або тотожності ІНЗ;
на автодорогах України багато автомобілів що мають номерні знаки, які дійсно схожі на номерні знаки, що видають (видавали) під час державної реєстрації та світлини таких автомобілів були ним надані із заявою до ГСЦ МВС;
згідно до ДСТУ 3650:2012, відповідно до якого виготовлюються номерні знаки на поточний час, кожна літера або цифра має накреслення відносно матриці (розмітки), при орієнтуванні, відносно матриць літери З та цифри три в них є тільки одна схожість - розмір матриці: 28 на 17 елементів, звісно також як і у літер А, Г, Е, С, Ж, И, І, ї та цифр 0,1,2,3,4,5,6,7,8,9 , так як літера З має зовсім інше заповнення елементів матриці накреслення відносно цифри три ;
згідно до ДСТУ 3650:2012, відповідно до якого виготовлюються номерні знаки на поточний час, розмір літер, які використовуються при виготовлені індивідуального номерного знаку на 6мм вище за літери, що використовуються при виготовлені звичайного номерного знаку, що візуально стає помітним, так як номерна пластина має більшу площу заповнення елементами;
згідно до ДСТУ 3650:2012, відповідно до якого виготовлюються номерні знаки на поточний час, індивідуальний номерний знак має цифро-сполучення для позначення адміністративно-територіальної належності, водночас звичайний (серійний, не індивідуальний) номер має лише літеро-сполучення для позначення адміністративно-територіальної належності. Додає, що якщо подивитись на ДСТУ номерних знаків, які вже не видаються під час державної реєстрації, але дозволені до використання на автомобілях зареєстрованих з такими номерними знаками, то номерні знаки із цифро-сполучення для позначення адміністративно-територіальної належності мають такі формати код адміністративно- територіальної належності, три цифри, тире, дві цифри, дві літери або код адміністративно-територіальної належності, одна літера, чотири цифри, дві літери . Жоден із звичайних (серійних, не індивідуальних) номерних знаків які видаються, або видавалися в Україні під час державної реєстрації транспортного засобу, не мають формату код адміністративно-територіальної належності, дві літери, чотири цифри, дві літери або код адміністративно-територіальної належності, вісім літер ;
згідно до ДСТУ 4278:2012, відповідно до якого виготовлюються номерні знаки на поточний час, у переліку літеро-сполучень якими позначають адміністративно- територіальної належності, немає літеро сполуки XX для позначення адміністративно- територіальної належності.
Ухвалою суду від 02.03.2020 позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачу надати суду:
1) заяву/уточнення із зазначенням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача, відповідачів та третьої особи; із зазначенням власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; із викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо кожного з відповідачів, з урахуванням висновків суду, викладених у даній ухвалі; із визначенням суб`єктного складу учасників справи, вказавши належного відповідача (відповідачів) або надати відомості щодо належності у Центальної філії ДП Інфортех статусу правосуб`єктного утворення та суб`єкта владних повноважень відповідно до кількості учасників справи;
2) обґрунтування поширення юрисдикції суду на відносини позивача з філією підприємства;
3) оригінал документу про сплату судового збору за звернення до суду у розмірі 840,80 грн.;
4) оригінали або належним чином засвідчені копії доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача (питання засвідчення копій);
5) заяву про залучення третьої особи до участі у справі, а також на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов`язки цієї особи може вплинути рішення у справі.
При цьому, залишаючи позовну заяву без руху, судом була звернута увага позивача на п.п. 4, 5 та 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, оскільки зміст позовної заяви не містив викладу обставин щодо обґрунтування вимог позивача щодо кожного з відповідачів.
Судом також була звернута увага позивача, зокрема, на положення ч. 1 ст. 5 та ч. 2 ст. 245 КАС України та вказано, що передумовою застосування заявленого позивачем способу захисту є визнання протиправним рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
Більш того позивачу було роз`яснено, що у позовній заяві позивач повинен навести свої аргументи, доводи та міркування щодо протиправних дій кожним з відповідачів у сфері публічно-правових відносинах, зокрема, у чому саме полягають такі протиправні дії кожного відповідача.
Ухвалою від 02.03.2020 судом також було акцентовано увагу позивача на тому, що філія підприємства не є правосуб`єктним утворенням та за матеріалами даної позовної заяви взагалі не здійснює публічно-владних управлінських функцій, тобто не є суб`єктом владних повноважень, з огляду на що позивачу було запропоновано визначитись із складом відповідачів та навести обґрунтування поширення юрисдикції суду у даній справі на відносини із філією підприємства у сфері саме публічно-владних управлінських функцій.
10.03.2020 до суду позивачем подано уточнену заяву, в якій позивач зазначає що ним не подано інших позовів до Головного сервісного центру МВС України та Центральної Філії ДП Інфотех .
В якості обґрунтування позивної вимоги до Головного сервісного центру МВС України позивач також зазначив, що згідно до наказу № 174 від 11.03.2016 Міністерства внутрішніх справ України встановлено порядок видачі індивідуальних номерних знаків, згідно до якого ним подано заяву на виготовлення індивідуального номерного знаку з дотриманням вимог викладених у цьому порядку. TOB ФК Сучасні Розрахункові Системи виконала списання коштів з його карткового банківського рахунку № НОМЕР_3 (за міжнародною платіжною системою MasterCard) відкритому у AT Універсилабанк на користь Головного сервісного центру МВС України. Тобто, за висновком позивача, ним було виконано всі умови які передбачені наказом МВС України № 174 від 11.03.2016, але відповідач відмовив йому у виготовлені та видачі індивідуального знаку з причини, які на його погляд є суб`єктивними.
При цьому, обґрунтовуючи позовну вимогу до Центральної філії ДП Інфотех позивач зазначив, що його було приєднано до договору-оферти , укладеного між ним та Центральною філією ДП Інфотех .
Пояснює, що згідно із заявою-приєднання, що була автоматично сформована у сервісі Електронний Кабінет Водія що знаходиться за Інтернет-адресою hiips://e-drivcr.l'i.sc.iJiov.ua, повноваження на представлення його інтересів з боку Центральної філії ДП Інфотех у Головному сервісному центрі МВС України дійсні лише 60 діб з моменту подачі такої заяви, з огляду на що у разі обставин, що склалися, Центральна філія ДП Інфотех не виконала обов`язків , що були накладені договором у шестидесяти добовий строк, але ці послуги були сплачені позивачем.
Підсумовуючи викладене позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі , суддя виходить з наступного.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
По-перше, позивачем так і не приведено зміст позовних вимог у відповідність до ч. 1 ст. 5 та ч. 2 ст. 245 КАС України.
По-друге , не дивлячись на те, що ухвалою від 02.03.2020 судом було акцентовано увагу позивача на тому, що філія підприємства не є правосуб`єктним утворенням та за матеріалами даної позовної заяви взагалі не здійснює публічно-владних управлінських функцій, тобто не є суб`єктом владних повноважень, з огляду на що позивачу було запропоновано визначитись із складом відповідачів та навести обґрунтування поширення юрисдикції суду у даній справі на відносини із філією підприємства у сфері саме публічно-владних управлінських функцій, позивачем так і не було надано пояснення відносно поширення юрисдикції адміністративного суду у даній справі на відносини із Центральною філії ДП Інфотех .
Згідно з ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами , основні та похідні позовні вимоги.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 172 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог , які належить розглядати в порядку різного судочинства , якщо інше не встановлено законом. Аналогічні вимоги містяться також у ч. 6 ст. 21 КАС України.
Разом з тим, проаналізувавши позовні вимоги та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, суд зазначає, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, оскільки позивачем в одному (даному) позові заявлено вимоги до (1) Головного сервісного центру МВС України щодо зобов`язання виготовити раніше замовлений індивідуальний номерний знак 16-й код адміністративно-територіальної належності, ХХЗЗЗЗММ (дві літери Х українського алфавіту, чотири літери З українського алфавіту, дві літери М українського алфавіту) згідно до вимог ДСТУ 3650:2012, ДСТУ 4278:2012 та зареєструвати його в інформаційно-обчислювальної системі МВС для подальшого внесення інформації про цей ІНЗ до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 , шляхом зміни цього свідоцтва про реєстрацію, у територіальному сервісному центрі МВС № 5152 та (2) до Центральної філії Державного підприємства Інфотех щодо зобов`язання отримати індивідуальний номерний знак 16-й код адміністративно-територіальної належності, ХХЗЗЗЗММ (дві літери Х українського алфавіту, чотири літери З українського алфавіту, дві літери М українського алфавіту) у Головному сервісному центрі МВС та надіслати його позивачу на поштове відділення № 17 м. Одеси, компанії Нова пошта або за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, обґрунтовуючи позовну вимогу (1) позивач зазначив, що згідно до наказу № 174 від 11.03.2016 Міністерства внутрішніх справ України встановлено порядок видачі індивідуальних номерних знаків, згідно до якого ним подано заяву на виготовлення індивідуального номерного знаку з дотриманням вимог викладених у цьому порядку. TOB ФК Сучасні Розрахункові Системи виконала списання коштів з його карткового банківського рахунку № НОМЕР_3 (за міжнародною платіжною системою MasterCard) відкритому у AT Універсилабанк на користь Головного сервісного центру МВС України. Тобто, за висновком позивача, ним було виконано всі умови які передбачені наказом МВС України № 174 від 11.03.2016, але відповідач відмовив йому у виготовлені та видачі індивідуального знаку з причини, які на його погляд є суб`єктивними.
Тобто, позивач не погоджується з рішенням Головного сервісного центру МВС щодо відмови у виготовлені йому індивідуального номерного знаку, оскільки, на думку позивача, відмова Головного сервісного центру МВС є суб`єктивною.
Натомість, в обґрунтування позовної вимоги (2) позивач зазначив, що його було приєднано до договору оферти, укладеного між ним та Центральною філією ДП Інфотех . Пояснює, що згідно із заявою-приєднання, що була автоматично сформована у сервісі Електронний Кабінет Водія що знаходиться за Інтернет-адресою hiips://e-drivcr.l'i.sc.iJiov.ua, повноваження на представлення його інтересів з боку Центральної філії ДП Інфотех у Головному сервісному центрі МВС України дійсні лише 60 діб з моменту подачі такої заяви, з огляду на що у разі обставин, що склалися, Центральна філія ДП Інфотех не виконала обов`язків, що були накладені договором у шестидесяти добовий строк, але ці послуги були сплачені позивачем.
Тобто, предметом даної позовної заяви є об`єднані вимоги , підстави виникнення яких мають самостійну природу та регулювання, обставини виникнення яких та можливого порушення прав позивача мають самостійний предмет доказування та заявлені до різних відповідачів, що супроводжуватиметься різними доказами, на розгляд яких поширюється юрисдикція різних судів.
Варто зазначити, що відносини, що склалися між позивачем та Головним сервісним центром МВС мають публічно-правовий характер , а відтак мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
Натомість відносини, що склалися між позивачем та Центральною філією ДП Інфотех є цивільно-правовими відносинами, оскільки предметом таких відносин є зобов`язання сторін за договором оферти та, як наслідок порушення цивільних прав позивача. При цьому, філія взагалі не є правосуб`єктним утворенням до якого можуть бути заявлені вимоги.
Варто звернути увагу позивача, що завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України).
При цьому, ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Таким чином, вимога (1) підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки в основі таких відносин наявний публічно-правовий спір, натомість вимога (2) підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки в основі таких вимог наявні договірні відносини за договором оферти, укладеним між позивачем та Центральною філією ДП Інфотех , яке не є суб`єктом владних повноважень та не здійснює жодних владно-управлінських функцій.
У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Таким чином, враховуючи викладені обставини, позовна заява, відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, підлягає поверненню позивачу.
При цьому, варто звернути увагу, що позивач жодним чином не позбавлений права звернутися до суду з окремими позовними заявами до кожного з відповідачів за правилами відповідного судочинства.
Керуючись п. 6 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву повернути позивачу.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подали позовну заяву. Копія позовної заяви залишається в суді.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання. Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293 -- 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) .
Суддя О.А. Кармазін
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2020 |
Оприлюднено | 18.03.2020 |
Номер документу | 88269209 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Кармазін О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні