Рішення

від 13.03.2020 по справі 369/12246/17

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/12246/17

Провадження № 2/369/1826/20

РІШЕННЯ

Іменем України

13.03.2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючої судді Ковальчук Л.М., за участю секретаря Заїки О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Михайлівсько-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до Михайлівсько-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

У ході розгляду справи позивач змінив предмет позову, остаточно просив суд визнати за ним право: на земельну частку (пай) № НОМЕР_1 (сад) площею 0,3261 га в умовних кадастрових гектарах, яка перебуває в колективній власності КСП Агрофірма Рубежівська с. Михайлівка-Рубежівка Києво-Святошинського району Київської області в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , а також на земельну частку (пай) площею 3,07 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частини в натурі на місцевості с. Михайлівка-Рубежівка Києво-Святошинського району Київської області.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , яка за життя була членом колективного сільськогосподарського підприємства (сільськогосподарського акціонерного товариства) КСП Агрофірма Рубежівська .

Позивач стверджував, що після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яку 08.06.2004 за законом прийняла ОСОБА_3 . Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину ОСОБА_3 отримала право на земельну частку (пай) площею 3,07 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частини в натурі на місцевості с. Михайлівка-Рубежівка Києво-Святошинського району Київської області.

Також позивач вказував, що спадкове майно складається також із права на майновий пай у загальному фонді КСП Агрофірма Рубежівська , належного померлій ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай.

Зі слів позивача, у 2008 році стало відомо, що ОСОБА_4 на праві власності належала земельна ділянка № НОМЕР_1 (сад) площею 0,3261 га в умовних кадастрових гектарах, відповідно, після її смерті дана земельна ділянка перейшла у власність ОСОБА_3 , що було зафіксовано у Протоколі Зборів власників спільної часткової власності на земельні ділянки власників земельних часток (паїв) за рахунок земель колективної власності КСП Агрофірма Рубежівська (багаторічних насаджень) в межах Михайлівсько-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 05.05.2008, право власності на яку остання належним чином оформити не встигла.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла, у зв`язку із чим відкрилась спадщина, яку прийняли її сини, які є спадкоємцями першої черги, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Їх батько та чоловік померлої ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , від спадщини відмовився.

При відкритті спадщини виникло питання щодо розбіжностей у прізвищах матері та синів, тому позивач звернувся до Українського бюро лінгвістичних експертиз, на що отримав висновок про те, що прізвище ОСОБА_6 та прізвище ОСОБА_7 у документах, що підтверджують родинні відносини, є ідентичними.

Позивач вказував, що він з братом звернулися до приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьова І.С. із заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), яка перебуває в колективній власності КСП Агрофірма Рубежівська , що знаходиться в селі Михайлівка-Рубежівка Києво-Святошинського району Київської області, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .

Проте, нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, так як не було надано правовстановлюючого документу на спадкове майно на ім`я спадкодавця.

Як вказував позивач, на ім`я ОСОБА_3 державним нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, у якому вказано, що дане свідоцтво підлягає державній реєстрації в Києво-Святошинській РДА та у Михайлівсько-Рубежівській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області і є підставою для видачі свідоцтва про право власності на майновий пай на ім`я спадкоємиці ОСОБА_3 . Однак, остання не встигла здійснити державну реєстрацію права на земельну частку (пай) та на право на майновий пай в майновому фонді КСП Агрофірма Рубежівська .

Позивач вказав, що таким чином, померла ОСОБА_3 за свого життя не встигла здійснити державну реєстрацію прав на спадкову земельну частку (пай), тому він позбавлений можливості отримати правовстановлюючий документ на спірне спадкове майно.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка А.Я. від 08.11.2017 було відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.11.2017 було витребувано з Першої Київської обласної державної нотаріальної контори спадкову справу після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка А.Я. від 05.02.2018 було продовжено судовий розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.02.2018 було витребувано з Першої Київської обласної державної нотаріальної контори спадкову справу після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.05.2018 було витребувано:

у приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьова І.С. спадкову справу після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

у КСП Агрофірма Рубежівська , що розташована в с. Михалівка-Рубежівка Києво-Святошинського району Київської області:

- сертифікат, який зареєстрований в книзі реєстрації сертифікатів про право на земельну частку (пай) № НОМЕР_1 (сад) площею 0,3261 га в умовних кадастрових гектарах, яка перебуває в колективній власності КСП Агрофірма Рубежівська с. Михалівка-Рубежівка Києво-Святошинського району Київської області;

- протокол зборів власників спільної часткової власності на земельні ділянки власників земельних часток (паїв) за рахунок земель колективної власності КСП Агрофірма Рубежівська (багаторічних насаджень) в межах Михайлівсько-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 05.02.2008;

- довідку про те, що ОСОБА_4 дійсно отримала право на земельну частку (пай) № НОМЕР_1 (сад) площею 0,3261 га в умовних кадастрових гектарах, яка перебуває в колективній власності КСП Агрофірма Рубежівська с. Михалівка-Рубежівка Києво-Святошинського району Київської області.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області № 465 від 21.09.2018 та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2018 дану справу було розподілено на суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області Ковальчук Л.М.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.11.2018 було призначено підготовче судове засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.12.2019 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились, представник позивача звернулась до суду із клопотанням про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Відповідач Михайлівсько-Рубежівська сільська рада у судове засідання свого представника не направила, про розгляд справи була повідомлена належним чином, причини неявки свого представника та позицію щодо позову суду не повідомила.

Третя особа у судове засідання теж не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, звернувся до суду із заявою, якою позовні вимоги визнав, просив їх задовольнити, також просив розглядати справу без його участі.

У зв`язку з неявкою сторін та їх представників у судове засідання в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 14.11.2003.

На момент смерті ОСОБА_4 належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності КСП Агрофірма Рубежівська розміром 3,07 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) с. Михайлівка-Рубежівка Києво-Святошинського району Київської області, що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 , виданого Києво-Святошинською РДА 22.08.2000.

08.06.2004 на ім`я ОСОБА_3 державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори було видано свідоцтво про право на спадщину за законом за реєстровим № 1-1180 на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності КСП Агрофірма Рубежівська розміром 3,07 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) с. Михайлівка-Рубежівка Києво-Святошинського району Київської області.

07.07.2004 до сертифікату ОСОБА_4 було внесено зміни, що право на земельну частку (пай) передано ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 08.06.2004.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , що вбачається зі свідоцтва про смерть від 27.07.2015.

З огляду на експертний висновок № 056/333-а/2 від 05.04.2016, складений Українським бюро лінгвістичних експертиз, прізвище ОСОБА_6 у свідоцтві про народження позивача є ідентичним прізвищу ОСОБА_7 у свідоцтві про смерть ОСОБА_3 .

Відповідно до протоколу зборів власників спільної часткової власності на земельні ділянки власників земельних часток (паїв) за рахунок земель колективної власності КСП Агрофірма Рубежівська (багаторічних насаджень) в межах Михайлівсько-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 05.04.2008 було вирішено передати ОСОБА_3 земельну ділянку № НОМЕР_1 у складі ділянки 6-2 у спільну часткову власність з ОСОБА_8 для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право спільної часткової власності на земельні ділянки (багаторічні насадження) власникам земельних часток (паїв) в межах Михайлівсько-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за рахунок земель колективної власності КСП Агрофірма Рубежівська - частини земельної ділянки багаторічних насаджень (масив Михайлівка) загальною площею 1,6305 га багаторічних насаджень для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до викопіювання зі Схеми розподілу земель колективної власності КСП Агрофірма Рубежівська земельна ділянка № НОМЕР_1 становить 0,3261 га.

Відповідно до матеріалів спадкової справи № 61/2015 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , заведеної приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьовим І.С., спадщину після її смерті прийняли її сини - позивач та його брат ОСОБА_2 , їх батько та чоловік померлої ОСОБА_5 від прийняття спадщини відмовився 02.09.2015 . Родинні відносини вказаних осіб підтверджені наявними у спадковій справі свідоцтвами про одруження та про народження.

22.06.2016 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьовим І.С. було видано на ім`я позивача та його брата ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом по 1/2 частці на кожного на наступне спадкове майно, що належало їх матері ОСОБА_3 : житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,0959 га, кадастровий номер 3222485201:01:025:0011, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за цією ж адресою; земельну ділянку площею 0,2951 га, кадастровий номер 3222485201:01:024:0012, для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,3207 га, кадастровий номер 3222485200:04:001:0077, для ведення особистого селянського господарства, в межах Михайлівсько-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області; земельну ділянку площею 1,8787 га, кадастровий номер 3222485200:04:011:0068, для ведення особистого селянського господарства, на території Михайлівсько-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Постановою № 375/01-31 від 22.06.2016 було відмовлено позивачу та його брату у вчиненні нотаріальної дії, а саме: у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), яка перебуває в колективній власності КСП Агрофірма Рубежівська с. Михайлівка-Рубежівка Києво-Святошинського району Київської області, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , так як вони не надали правовстановлюючі документи на це майно на ім`я їх померлої матері.

Згідно з довідкою ТОВ Агрофірма Рубежівська № 8 від 23.09.2019 ОСОБА_3 отримала у спадщину право на земельну частку (пай) із земель колективної власності КСП АФ Рубежівська відповідно до сертифікату серії НОМЕР_2 в розмірі 3,07 в умовних кадастрових гектарах, в тому числі на ріллю 1,97 умовних кадастрових гектар, на частку багаторічних насаджень (саду) в розмірі 0,34 умовних кадастрових гектар та на частку ріллі осушеної (пойми) в розмірі 0,57 умовних кадастрових гектар в межах Михайлівсько-Рубежівської сільської ради. На момент смерті ОСОБА_3 залишилось невикористаним право на частку багаторічних насаджень (саду), яка виділена в натурі, але державний акт на право на земельну ділянку не оформлений у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 , частка багаторічних насаджень (саду) № НОМЕР_1 знаходиться на території Михайлівсько-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, виділена в натурі і складає 0,3261 га.

Зважаючи на встановлені обставини, суд вважає за необхідне проаналізувати наступні правові норми.

У відповідності до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 41 Конституції України проголошено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

У ст. 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Зважаючи на ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

У ст. 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У ч. 5 ст. 1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

З огляду на ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з рекомендаціями, викладеними у п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 Про судову практику у справах про спадкування , при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року (561-12), Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N 720/95 (720/95) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР (1540-06). У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року (2768-14) сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

З урахуванням п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до рекомендацій, викладених у п. 3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 відповідачами у справах про визнання права власності в порядку спадкування на будинки та садиби, щодо яких відсутні правовстановлюючі документи у зв`язку з їх втратою, є спадкоємці, які прийняли спадщину, а також органи, які уповноважені видавати правовстановлюючі документи на нерухоме майно, або ж органи, до яких перейшли такі повноваження, та органи, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно. За відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

У цьому ж листі вказано, що у разі пред`явлення позову до неналежного відповідача суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (ст. 33 ЦПК). Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача, суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

З огляду на правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 19.09.2019 у справі № 200/22843/15-ц, звернення до суду з позовом до неналежного відповідача є підставою для відмови у задоволенні позову.

За приписами ч.ч. 1-4 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Разом з тим, за приписами частин першої, третьої статті 12, статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог статей 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ч.ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Тобто, в результаті аналізу вказаних правових норм, з огляду на встановлені у ході розгляду справи обставини суд приходить до наступних висновків.

У даній справі позивач з огляду на те, що має місце спадкування за законом після смерті його матері і разом з ним прийняв спадщину його брав ОСОБА_2 , який має право разом з позивачем на спадкове майно його матері, звернувся з позовом не до належного відповідача і, крім того, заявляє вимоги на спадкове майно у повному обсязі, а не на належну йому частину.

З урахуванням змісту ст. 51 ЦПК України суд позбавлений можливості з власної ініціативи залучити до участі у справі у якості співвідповідача ОСОБА_2 , а позивач просив його залучити лише у якості третьої особи, а не відповідача.

Так як усунути таку процесуальну прогалину у справі суд не має можливості, він змушений відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Разом з тим, суд зважає на те, що позивач не позбавлений можливості захистити свої права шляхом пред`явлення позову до належного відповідача.

Більш того, як вбачається з матеріалів справи, з усієї спадкової маси після смерті матері позивача відкритим залишається питання щодо права померлої на частку багаторічних насаджень (саду) № НОМЕР_1 із земель колективної власності КСП Агрофірма Рубежівська , що знаходиться на території Михайлівсько-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, виділена в натурі і складає 0,3261 га, проте нотаріусом позивачу та його брату відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), яка перебуває в колективній власності КСП Агрофірма Рубежівська с. Михайлівка-Рубежівка Києво-Святошинського району Київської області, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , тобто питання щодо оспорюваного права у позасудовому порядку ще не було вирішено.

З огляду на вищенаведене, з урахуванням правової позиції Верховного суду, викладеної у постанові від 19.09.2019 у справі № 200/22843/15-ц, рекомендацій, вказаних у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 Про судову практику у справах про спадкування , та керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 51, 77-82, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Михайлівсько-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування - відмовити.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Інформація про відповідача: Михайлівсько-Рубежівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, ЄДРПОУ 04362102, адреса: 08110, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Михайлівка-Рубежівка, вул. Шкільна, 1.

Інформація про третю особу: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.

Суддя Л.М. Ковальчук