Постанова

від 10.03.2020 по справі 910/11731/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2020 р. Справа№ 910/11731/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Калатай Н.Ф.

Мартюк А.І.

секретар судового засідання : Пастернак О.С.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 10.03.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 12.11.2019 (повний текст складено 22.11.2019)

у справі №910/11731/16 (суддя - Морозов С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Автотехцентр-Київ"

до Приватного акціонерного товариства

"ДТЕК Київські Електромережі"

про скасування рішення, що оформлене протоколом

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотехцентр-Київ" (надалі - позивач, ТОВ "Автотехцентр-Київ") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (надалі - ПАТ "Київенерго"), правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські Електромережі" (надалі - відповідач, ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі") про скасування рішення ПАТ "Київенерго", оформленого протоколом №1195 від 06.06.2016.

Позовні вимоги з посиланням на п.п. 6.40, 6.41, 6.42 Правил користування електричною енергією (надалі - ПКЕЕ) обґрунтовані тим, що рішення ПАТ "Київенерго", оформлене протоколом №1195 від 06.06.2016, є неправомірним та безпідставним, судовою експертизою встановлено цілісність пломб та відбитків тавр на розрахунковому засобі обліку електричної енергії. Крім того, позивач наголошує на порушенні відповідачем Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі №910/11731/16 (суддя Мандриченко О.В.) у задоволенні позову ТОВ "Автотехцентр - Київ" відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2018 у справі №910/11731/16 рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 скасовано, прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги позивача. Скасовано рішення ПАТ "Київенерго", оформлене протоколом №1195 від 06.06.2016 засідання комісії по розгляду акта про порушення №51152 від 15.03.2016, здійснено розподіл судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 13.06.2018 у цій справі скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2017, справу №910/11731/16 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

При новому розгляді в суді першої інстанції відповідач проти позову заперечував, зазначаючи, що у відповідно до положень п. 6.41. ПКЕЕ акт відповідача є дійсним. У зв`язку з виявленням відповідачем порушень ПКЕЕ, а саме від`єднання дроту напруги елементу фази "А", внаслідок чого утворилось неврахування спожитої енергії по вказаній фазі, відповідачем було нараховано позивачу суму до сплати за недораховану електроенергію. Окрім того, відповідач зазначає, що він не вказує про втручання позивача в роботу лічильника, а наголошує на тому, що позивачем було порушено схему підключення, що призвело до недообліку спожитої електричної енергії.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2019 у справі №910/11731/16 позов задоволено повністю. Скасовано рішення ПАТ "Київенерго", оформлене протоколом №1195 від 06.06.2016 засідання комісії по розгляду акта про порушення №51125 від 15.03.2016. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача суму судового збору у розмірі 1 378,00 грн.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 73-74 ГПК України на спростування викладених у позові обставин.

Суд першої інстанції зазначив, що не вбачає в даному випадку триваючого в часі порушення позивачем ПКЕЕ на підставі якого складено Акт про порушення №51152 від 15.03.2016. Встановлення відповідачем терміну, в який за його твердженнями тривало порушення ПКЕЕ і відбувся недооблік спожитої електричної енергії є недоведеним, оскільки визначення таких меж не може ґрунтуватись на припущеннях.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2019 у справі №910/11731/16 та закрити провадження у справі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судове рішення прийнято при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, відтак, оскаржуване рішення місцевого господарського суду у цій справі ухвалене із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що у Акті про порушення не зафіксовано пошкодження приладу обліку чи пломб. Так, у даному випадку порушення полягало у порушенні схеми підключення розрахункового засобу обліку електричної енергії (від`єднаний дріт напруги елементу фази "А" на трансформаторах струму), а не пошкодженні/втручанні у пломби чи лічильник.

Висновком проведеної експертизи, з яким погоджується відповідач, чітко встановлено порушення позивачем ПКЕЕ, а саме те, що на момент виявлення порушення був від`єднаний дріт напруги елементу фази "А" на трансформаторах струму.

Також, відповідач з посиланням на висновки Великої палати Верховного суду у справах №800/559/17, №9901/152/18, №9901/497/18, №522/12901/17-ц, просить суд апеляційної інстанції закрити провадження у даній справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2019 апеляційну скаргу ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Зубець Л.П., суддів Алданова С.О., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №910/11731/16 за апеляційною скаргою ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2019 та призначено до розгляду на 04.02.2020.

Роз`яснено учасникам справи право та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, заяв та клопотань до суду апеляційної інстанції.

Позивач у порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України скориставшись своїм правом, подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Зокрема, у своєму відзиві, позивач зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що складений відповідачем Акт про порушення №51152 від 15.03.2016 суперечить положенням п. 6.41 ПКЕЕ.

Відповідач опломбувавши розрахунковий засіб обліку електричної енергії погодив схему підключення фаз і тому за відсутності втручання в роботу пристрою обліку спожитої електричної енергії та відсутності пошкодження пломб у відповідача відсутні підстави рахувати за позивачем порушення ПКЕЕ зазначені в Акті порушення №51152 від 15.03.2016/

16.01.2020 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійщло клопотання про розподіл судових витрат, пов`язаних з проведенням у справі №910/11731/16 електротехнічної та інженерно-технічної експертиз.

У зв`язку з перебуванням судді Алданової С.О., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2020, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя - доповідач), судді Калатай Н.Ф., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 прийнято справу №910/11731/16 за апеляційною скаргою ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2019 до провадження у визначеному вище складі колегії суддів.

Справу №910/11731/16 за апеляційною скаргою ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2019 призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10.03.2020.

У судове засідання 10.03.2020 з`явилися представники сторін, які надали колегії суддів пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.03.2020 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив суд її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача у судовому засіданні 10.03.2020 заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У судовому засіданні 10.03.2020 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, 17.06.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотехцентр-Київ" (споживач) та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Київенерго (постачальник), було укладено Договір про постачання електричної енергії №71860 (надалі - Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача згідно з умовами Договору та додатків до нього, що є його невід`ємними частинами, а споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до нього, що є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 2.1. Договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, не обумовлених цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

Пунктом 4.2.4. Договору сторони передбачили, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електричної енергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності срумоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі зокрема, таких дій: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії.

ТОВ "Автотехцентр-Київ" здійснює підприємницьку діяльність та споживає електричну енергіє згідно з Договором за адресою: місто Київ, вулиця Академіка Туполева, будинок 1Б.

Позивач зазначає, що 15.03.2016 близько 13:45 за вказаною адресою директором ТОВ "Автотехцентр-Київ", ОСОБА_1 , було виявлено, що замок на трансформаторній підстанції (ТП), до якої підключено підприємство, був зрізаний. Біля ТП в цей час знаходився інженер ПАТ "Київенерго" ОСОБА_2 . Про даний факт було повідомлено поліцію. Після звернення до правоохоронних органів, інженер ПАТ "Київенерго" зателефонував своїм колегам, один з яких прибув на місце події близько 14:10, а інший - о 15:20.

Відповідач зазначає, що представниками ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" 15.03.2016 під час проведення перевірки приладів обліку ТОВ "Автотехцентр-Київ" за адресою вул. Туполева, 1-Б, було виявлено порушення ПКЕЕ про що було складено Акт про порушення №51152 від 15.03.2016 в якому зафіксовано "порушена схема підключення розрахункового засобу обліку ел.енергії (від`єднаний дріт напруги елементу фази "А" на т/с)". Акт про усунення порушення підписаний представниками СВП "Київські електричні мережі" ПАТ "Київнерго" ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Відповідно до акта про порушення від 15.03.2016 здійснено технічну перевірку засобів обліку електричної енергії ТОВ "Автотехцентр-Київ" за адресою: вул. Туполєва, 1-Б, та зафіксовано порушення ст. ст. 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", п. 3.34, 6.40, 10.2 Правил користування електричною енергією, порушена схема підключення розрахункового засобу обліку електричної енергії (від`єднаний дріт напруги елементу фази "А" на т/с).

06.06.2016 комісією енергопостачальника розглянуто акт про порушення №51152 від 15.03.2016 та прийнято рішення провести нарахування недоврахованої електричної енергії за період з 18.11.2015 (день огляду показників приладу обліку) по 04.04.2016 (день усунення порушення), оформлене протоколом №1195 від 06.06.2016.

На підставі вказаного рішення за недовраховану електричну енергію позивачеві нараховано і виставлено до оплати рахунок від 06.06.2016 на суму 88 824,41 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням засідання комісії по розгляду акта про порушення №51152 від 15.03.2016, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Під час першого розгляду Господарським судом міста Києва даної справи в задоволенні позовних вимог було відмовлено. Судове рішення мотивоване порушенням ТОВ "Автотехцентр-Київ" Правил користування електричною енергією, що полягає у порушенні схеми підключення розрахункового засобу обліку електричної енергії. Суд посилався на Акт про порушення №51152 від 15.03.2016, відповідно до якого зафіксовано факт порушення ТОВ "Автотехцентр-Київ" ПКЕЕ, а саме порушення схеми підключення розрахункового засобу обліку електричної енергії (від`єднаний дріт напруги елементу фази "А" на т/с).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2018 у справі №910/11731/16 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2017, прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги позивача. Скасовано рішення ПАТ "Київенерго", оформлене протоколом №1195 від 06.06.2016 засідання комісії по розгляду акта про порушення №51152 від 15.03.2016. Постанова апеляційної інстанції мотивована відсутністю доказів втручання в роботу електролічильника, що могли призвести до зміни показів, перерахунку обсягу електричної енергії. Суд апеляційної інстанції наголошував на відсутності пошкоджень чи зриву пломб, пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, що підтверджується висновком судової експертизи. Також було зазначено, що відключення фази "А" має наслідком порушення роботи лічильника, а таких порушень експертами не встановлено.

Постановою Верховного суду від 13.06.2018 у даній справі постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі №910/11731/16 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов про скасування рішення ПАТ "Київенерго", оформлене протоколом №1195 від 06.06.2016 засідання комісії по розгляду акта про порушення №51125 від 15.03.2016. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Здійснивши перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо задоволення позову, а твердження скаржника вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Частинами першою-третьою статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч.ч. 1, 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Частиною першої статті 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 27 Закону України "Про електроенергетику" (чинного на момент застосування оперативно-господарської санкції) передбачено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 26 вказаного Закону споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

ПКЕЕ (чинними на час виникнення спірних правовідносин) врегульовано взаємовідносини, які виникають у процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), і дія цих Правил поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 1.3. ПКЕЕ передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Пунктом 5.1 ПКЕЕ передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

За змістом пункту 1.2 ПКЕЕ недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.

Пункт 1.2 ПКЕЕ визначає споживача електричної енергії як особу, що використовує її для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Згідно з розділом 10 ПКЕЕ споживач зобов`язаний: забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок; не допускати безоблікового користування електроенергією від технологічних електричних мереж споживача (внутрішньобудинкових мереж); оперативно повідомляти щодо виявлення безоблікового користування електроенергією від технологічних електричних мереж споживача.

Як вбачається з п.п. 15 та 16 п. 8.1 ПКЕЕ постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

Відповідно до п. 3.34 ПКЕЕ будь-які роботи, пов`язані з порушенням або зміною схеми розрахункового обліку електричної енергії, заміною типу розрахункового засобу обліку електричної енергії, проводяться за погодженням з електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії) у присутності представників заінтересованих сторін та оформляються актом.

Роботи з розпломбування, випробування, вимірювання, зміни схеми розрахункового обліку, заміни типу розрахункового обліку електричної енергії без оформлення акта в присутності уповноважених осіб споживача та електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) не допускаються.

Згідно з пунктом 6.40 ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656.

Відповідно до п. 8.1.4 ПКЕЕ постачальник має право на безперешкодний доступ (за пред`явленням службового посвідчення) до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживачів, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку.

Пунктом 8.1.5 ПКЕЕ на безперешкодний доступ (за пред`явленням службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку та технічної перевірки засобів обліку споживача відповідно до умов укладених договорів.

Відповідно до положень п. 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженими представниками енергопостачальної організації порушень ПКЕЕ умов договору на місці виявлення порушення в присутності представника споживача складається акт порушень. В акті зазначаються вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Пунктом 6.42 ПКЕЕ передбачено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань емісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох повноважених представників постачальника електричної енергії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

З матеріалів справи вбачається, що 06.06.2016 відбулось засідання комісії по розгляду акта про порушення №51152 від 15.03.2016, на якому прийнято рішення, оформлене протоколом №1195 від 06.06.2016.

Згідно змісту вказаного протоколу комісією прийнято рішення про проведення нарахування згідно з п. 2.5 та за формулою 2.4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ. Потужність 130 кВт. коефіцієнт використання обладнання К=0,5. Період нарахування з 05.11.2015 по 04.04.2016. Всього підлягає до сплати за недовраховану електроенергію 88 824,41 грн.

Проте, за твердженнями позивача, означене рішення Публічного акціонерного товариства "Київенерго", яке оформлено протоколом №1195 від 06.06.2016, є неправомірним та безпідставним, оскільки жодних пломб заявник не пошкоджував, а здійснений відповідачем розрахунок недорахованої електричної енергії за період з 18.11.2015 по 04.04.2016 є необґрунтованим. Крім того, позивачем також було наголошено на порушення відповідачем Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією. Вказані обставини у сукупності, на думку заявника, вказують на наявність підстав для скасування рішення Публічного акціонерного товариства "Київенерго", яке оформлено протоколом №1195 від 06.06.2016.

Також позивач вказував, що Акт про порушення за №51152 від 15.03.2016 складався без участі представника позивача та підписаний лише двома із трьох зазначених в ньому представників відповідача.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідачем наголошено на обґрунтованості прийнятого рішення щодо застосування до споживача, яким допущено порушення правил користування електричною енергією, оперативно-господарської санкції.

Апеляційним господарським судом встановлено, що Акт про порушення №51152 від 15.03.2016 не містить підпису представника постачальника електричної енергії ОСОБА_3, а містить підписи представників постачальника електричної енергії ОСОБА_2 та ОСОБА_6 . (том 1, аркуші справи 26-27), що в свою чергу свідчить про невідповідність цього акту положенням п. 6.41. ПКЕЕ, оскільки акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Заперечення відповідача щодо того, що на оригіналі Акту про порушення №51152 від 15.03.2016 наявний підпис представника постачальника електричної енергії ОСОБА_3 правомірно не прийнятий судом першої інстанції до уваги, оскільки видача позивачу копії акту без наявності третього підпису свідчить про проставлення такого підпису після ознайомлення позивача зі змістом акту, що в свою чергу є порушенням положень ПКЕЕ.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що Акт про порушення №51152 від 15.03.2016, складений відповідачем, суперечить положенням п. 6.41. ПКЕЕ.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що при розгляді даної справи проводилась судова комплексна трасологічна та електротехнічна експертизи.

Відповідно до висновку комплексної трасологічної та електротехнічної експертизи №14488/17-33/14489/17-46 від 27.09.2017 експертом встановлено наступне:

- на поверхнях пломб-наклейок: індикаторної антимагнітної пломби "МагнеТ" № M7984890 та пломби "NiK Контроль" № 818883 слідів порушень, відклеювань та/або переклеювань не встановлено. На зовнішніх поверхнях досліджуваних свинцевих пломб - пломби держповірки та пломби виробника немає слідів стороннього втручання та повторного перенавішування;

- на поверхнях наданих номерних пломб - пломбі ПАТ Київенерго "КЕ" № 74556318 та пломбі виробника "NiK" № 0438942 будь-яких механічних пошкоджень, які б свідчили про стороннє втручання (відкривання, перенавішування тощо) не встановлено;

- номери та типи пломб, зазначені у відповідних графах копії Акта про опломбування засобів обліку від 01.10.2015р. - "74556318" та "0438942", співпадають відповідно з номерами та типами пломб - "КЕ" № 74556318 та "NiK" № 0438942, якими опломбований досліджуваний лічильник НІК 2303 АРК1 № 0197296 станом на дату складання висновку.

- на зовнішніх поверхнях опломбованої кришки та корпусу досліджуваного електролічильника НІК 2303 АРК1 № 0197296 немає пошкоджень (зайвих отворів, зазорів тощо) достатніх для проникнення в них сторонніх предметів, які можуть здійснити вплив на роботу лічильника;

- наданий на дослідження лічильник електричної енергії НІК 2303 АРК1, заводський № 0197296, знаходиться у працездатному стані і здатний обліковувати електричну енергію у повному обсязі;

- в результаті дослідження засобу обліку електричної енергії НІК 2303 АРК1, заводський №0197296, який був розташований за адресою: м. Київ, вул. Туполева, буд. 15 та наданий на дослідження експерту разом з матеріалами справи, ознак втручання в його параметри обліку з метою зміни показів, перерахунку обсягу електричної енергії, не встановлено.

Крім того, у висновку вказано, що у зв`язку із відсутністю у зазначеній копії акта про опломбування засобів обліку від 01.10.2015 описів змісту тавр свинцевих пломб (пломби держповірки та пломби виробника), встановити відповідність пломби держповірки та пломби виробника, якими на момент огляду та дослідження опломбований наданий лічильник НІК 2303 АРК1 №0197296, свинцевим пломбам відміченим в Акті як позначки "свин", не видається за можливе.

При цьому, здійснюючи перегляд судових рішень, Верховний Суд в постанові від 13.06.2019 зазначив, що судами не досліджувались питання щодо вимірювання однотарифним лічильником електронного типу, призначеного для вимірювання активної електричної енергії в прямому і реактивної енергії в прямому і зворотному напрямках, що використовуються в 3-х фазних та 4-х провідних електричних мережах змінного струму, спожитої електричної енергії при порушені схеми підключення, від`єднання однієї фази тощо. Тобто, чи впливають такі порушення на облік споживання електричної енергії лічильником судами попередніх інстанцій не досліджувалось. З висновку судової експертизи вбачається, що для визначення працездатності лічильника експертом приєднано досліджуваний лічильник до мережі живлення номінальною напругою 380 В за стандартною схемою підключення трифазних лічильників. Оскільки вказані питання не досліджувалися судами попередніх інстанцій, висновки судів є передчасними. Таким чином для з`ясування вищевказаних питань суди не позбавлені були можливості призначити нову судову експертизу. Крім того, судами попередніх інстанцій не досліджено відповідність акта про порушення № 51152 від 15.03.2016р. нормам п. 6.41 ПКЕЕ.

Відповідно до положень ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Так, при новому розгляді, судом першої інстанції задля дослідження питань порушених Верховним Судом в постанові від 13.06.2019, ухвалою від 06.11.2018 було призначено судову інженерно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

- чи можливе, виходячи з конструкційних особливостей електролічильника НК 2303 АРК1 № 0197296, від`єднання та під`єднання дроту напруги елементу фази "А" на т/с без пошкоджень пломб та тавр на електролічильнику та без наявності на зовнішніх поверхнях опломбованої кришки та корпусу електролічильника пошкоджень, достатніх для проникнення в них сторонніх предметів;

- чи можливо, виходячи з конструкційних особливостей електролічильника НК 2303 АРК1 № 0197296, зафіксувати факт від`єднання та під`єднання дроту напруги елементу фази "А" на т/с за показами табло лічильника, під час знімання показань лічильника та його огляду;

- чи обраховується електролічильником НК 2303 АРК1 № 0197296 у повному обсязі спожита електроенергія при від`єднаному дроті напруги фази "А" на трансформаторі струму;

- чи являється від`єднання дроту напруги по фазі "А" на трансформаторі струму дією, яка призводить до зміни показників електролічильника НК 2303 АРК1 № 0197296.

На виконання вимог ухвали судовим експертом Полєшко Л.І . складено висновок за результатами проведення електротехнічної експертизи №155/19-46 від 10.04.2016 в якому викладено такі висновки:

1. Виходячи з конструкційних особливостей електролічильника НІК 2303 АРК1 №0197296, від`єднання та під`єднаний дроту, по якому подається напруга до елементу фази "А" на т/с (трансформатор струму) без пошкоджень пломб та тавр, наявних на електролічильнику та без наявності на зовнішніх поверхнях опломбованої кришки та його корпусу пошкоджень, достатніх для проникнення в них сторонніх предметів можливе у разі розрізання дроту, що з`єднує вимірювальне коло струму, на ділянці від трансформатора струму до клемної кришки електролічильника.

2. Зафіксувати факт від`єднання та під`єднаний вимірювального кола, по якому протікає струм фази "А" на цього дроту т/с за показами на дисплеї електролічильника НІК 2303 АРК1 №0197296, під час знімання показань лічильника та його огляду можливе за миганнями світового індикатора символу L1 та під час перевірки параметрів за допомогою сенсору "Перегляд" (код 31.7.0).

3. Електролічильником НІК 2303 АРК1 №0197296 при від`єднаному дроті вимірювального кола, по якому протікає струм фази "А" на трансформаторі струму у повному обсязі спожита електроенергія обраховуватися не може.

4. Від`єднання дроту вимірювального кола, по якому протікає струм по фазі "А" на трансформаторі струму є дією, яка призводить до зміни показників електролічильника НІК 2303 АРК1 №0197296, а саме показники споживання зменшуються близько 1/3 від реальної спожитої електроенергії при симетричному завантаженні електромережі по фазам.

Сторонами надано пояснення з урахуванням експертного висновку, в яких:

- відповідач зазначив, що відключення фази не має наслідком порушення роботи саме лічильника, лічильник як працював так і працює, обліковує електричну енергію, яка через нього проходить. Порушення в даному випадку є те, що через нього проходить не вся електрична енергія, яка насправді споживається. У даному випадку порушення полягало в порушенні схеми підключення розрахункового засобу обліку електричної енергії, а не пошкодженні/втручанні у пломби чи лічильник;

- позивач зазначив, що відповідачем наголошувалось на тому, що дріт напруги саме від`єднано, а не розрізано. Тому, відповідно відсутність розрізання дроту що з`єднує вимірювальне коло струму на ділянці від трансформатора струму до клемної кришки цього електролічильника свідчить виключно про те, що спочатку пломби були зірвані, потім було від`єднано (не розрізано) дріт, а потім були поставлені нові пломби. Звіт експерта підтверджує те, що під час зняття показань лічильника, представник відповідача зразу ж зафіксував би факт від`єднання дроту напруги елементу фази "А", якщо б така обставина мала місце до складення Акту про порушення. В додаткових поясненнях відповідач зазначив, що факт від`єднання дроту підтверджується фотофіксацією і це означає, що електрична енергія обліковувалася не в повному обсязі. Окрім того, відповідач наводить табличне відображення різниці споживання електроенергії в співвідношенні по лічильнику та по одній фазі.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

З аналізу висновку експерта, а також з його роз`яснень, судом апеляційної інстанції встановлено, що експертом надано відповіді на всі питання суду, та враховуючи зазначені обставини, судом першої інстанції правомірно оцінено зазначений висновок експерта як один з доказів в сукупності всіх інших доказів наявних у матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, заперечуючи проти складеного відповідачем акту про порушення, позивач зазначив, що встановлення неправильності підключення фаз до лічильника, якщо би воно мало місце в період з 18.11.2015 по 04.04.2016 могло би бути встановлене представником енергопостачальної організації під час щомісячного зняття показань лічильника.

Заперечуючи проти таких тверджень, відповідач зазначає, що обов`язок перевіряти лічильник кожного місяця у відповідача відсутній, а відповідно до Додатків до Договору "Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів" обов`язок фіксування показань розрахункових засобів обліку лежить на позивачі.

Апеляційним господарським судом встановлено, що в підтвердження зазначених відповідачем обставин, останнім до матеріалів справи не надано Додатку до Договору яка має назву "Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів", що не доводить обґрунтованості тверджень відповідача.

В той же час, позивачем надано до матеріалів справи заяву свідка ОСОБА_7 , оформлену у відповідності до положень 88 Господарського процесуального кодексу України, яка прийнята місцевим господарським судом як належний доказ (том 2, аркуш справи 228).

Так, в зазначеній заяві свідок ОСОБА_7 вказує, що:

- "оскільки в трансформаторній підстанції де розташовано лічильник позивача, за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполева, 1-Б , розміщений ще і лічильник ЖКУ Державного підприємства "Антонов" (колишнє АНТК ім. О.А. Антонова") то зняття показань лічильника (лічильників) в період з 18.11.2015 по 16.04.2016, проходило не тільки в присутності представника відповідача, який знімав показання лічильників, але і в моїй присутності, як представника Житлово-комунального управління Державного підприємства "Антонов", катп 7027. Щомісяця, з листопада 2015 по квітень 2016 представник відповідача з`являвся за вищезазначеною адресою для зняття показань лічильників. Кожного разу під час такого візиту представника відповідача був присутній я, та представник позивача. Під час щомісячних вищезазначених візитів, відмикалась трансформаторна підстанція катп 7027, де знаходяться лічильники, та представник відповідача знімав показання лічильників та записував їх і перевірявши опломбовування та правильність роботи лічильників. Після чого ДП Антонова отримували рахунки для оплати спожитої енергії з Київенерго, що надавав представник Відповідача, стосовно показань лічильників. Таким чином, щодо вищевикладених обставин обізнаний особисто".

Таким чином, враховуючи дані зазначені судовим експертом у висновку за результатами проведення електротехнічної експертизи №155/19-46 від 10.04.2016 щодо того, що зафіксувати факт від`єднання та під`єднання вимірювального кола, по якому протікає струм фази "А" на цього дроту т/с за показами на дисплеї електролічильника НІК 2303 АРК1 №0197296, під час знімання показань лічильника та його огляду можливе за миганнями світового індикатора символу L1 та під час перевірки параметрів за допомогою сенсору "Перегляд", а також зазначені свідком ОСОБА_7 пояснення, що з листопада 2015 по квітень 2016 представник відповідача з`являвся за адресою позивача для зняття показань лічильників, судом першої інстанції правильно зазначено про фактичну можливість представника відповідача виявити від`єднання дроту, по якому подається напруга до елементу фази "А" на т/с (трансформатор струму) та встановлення порушення у разі його наявності в період з 18.11.2015. Проте, як встановлено матеріалами справи, факт від`єднання дроту, по якому подається напруга до елементу фази "А" на т/с, був зафіксований представником відповідача лише 15.03.2016.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції не вбачає в даному випадку триваючого в часі порушення позивачем ПКЕЕ на підставі якого складено Акт про порушення №51152 від 15.03.2016, про що зазначив і місцевий господарський суд.

Тобто, встановлення відповідачем терміну в який за його твердженнями тривало порушення ПКЕЕ і відбувся недооблік спожитої електричної енергії є недоведеним, оскільки визначення таких меж не може ґрунтуватись на припущеннях.

Щодо пояснень відповідача про те, що він не вказує, що з боку позивача було втручання в роботу лічильника, а вказує, що наявне порушення схеми підключення, що призвело до недообліку спожитої електричної енергії, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Засоби обліку - засоби вимірювальної техніки, у тому числі лічильники, трансформатори струму та напруги, кола обліку, які використовуються для визначення обсягу електричної енергії та величини споживання електричної потужності (п. 1.2. ПКЕЕ).

У разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656. (п. 6.40. ПКЕЕ).

Як встановлено судовими експертами із викладенням відповідних висновків, які містяться в матеріалах справи, встановлена відсутність зриву чи пошкоджень пломб або пошкоджень відбитків тавр.

Таким чином, відповідач опломбувавши розрахунковий засіб обліку електричної енергії погодив схему підключення фаз і тому за відсутності втручання в роботу пристрою обліку спожитої електричної енергії та відсутності пошкодження пломб відсутні підстави рахувати за позивачем порушення ПКЕЕ зазначені в Акті про порушення №51152 від 15.03.2016.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, апеляційний господарський суд погоджується з судом першої інстанції, що встановлення терміну в який тривало порушення ПКЕЕ і відбувся недооблік спожитої електричної енергії не може ґрунтуватись на припущеннях, а тому вказані відповідачем порушення з посиланням, зокрема, на ст. 26, 27 ЗУ "Про електроенергетику", п.п. 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ, не містить конкретизації виду порушення, яке було вчинено позивачем в порушення п. 6.41 ПКЕЕ.

Разом з тим, перевіряючи правильність застосування судом першої інстанцій норм права при вирішенні спору, колегія суддів враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №910/17955/17, відповідно до якої нарахування вартості недоврахованої електричної енергії та рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення, не є оперативно-господарською санкцією.

Відповідно, відсутні підстави для застосування статей 235-237 ГК України щодо оперативно-господарських санкцій до спірних правовідносин.

При цьому, вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання у контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідному споживачу.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги ТОВ "Автотехцентр-Київ" підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Зазначена правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2018 у справі №910/947/17.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2019 у справі №910/11731/16 прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим оскаржуване рішення має бути залишеним без змін, а апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" - без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, з огляду на відмову в задоволенні апеляційної скарги, на підставі статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника (ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі").

Керуючись ст.ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2019 у справі №910/11731/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2019 у справі №910/11731/16 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські Електромережі".

4. Матеріали справи №910/11731/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено - 18.03.2020.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді Н.Ф. Калатай

А.І. Мартюк