Ухвала

від 23.07.2020 по справі 910/11731/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/11731/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.

за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.

за участю представників сторін:

позивача - Голуб О.О. (адвокат),

відповідача - Кириллов М.С. (адвокат)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 (судді: Зубець Л.П., Калатай Н.Ф., Мартюк А.І.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2019 (суддя Морозов С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехцентр-Київ"

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі"

про скасування рішення, що оформлене протоколом,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотехцентр-Київ" (далі - ТОВ "Автотехцентр-Київ", Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго, правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські Електромережі" (далі - ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі", Відповідач) про скасування рішення Відповідача, оформленого протоколом №1195 від 06.06.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Відповідача, оформленого протоколом №1195 від 06.06.2016, є неправомірним та безпідставним, оскільки судовою експертизою встановлено цілісність пломб та відбитків тавр на розрахунковому засобі обліку електричної енергії. Також позивач посилався на порушення Відповідачем Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 у справі №910/11731/16, позов задоволено у повному обсязі. Скасовано рішення Відповідача, оформлене протоколом №1195 від 06.06.2016 засідання комісії по розгляду акта про порушення №51125 від 15.03.2016. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалюючи вищезазначені рішення господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що встановлення терміну в який тривало порушення Правил користування електричною енергією і відбувся недооблік спожитої електричної енергії не може ґрунтуватись на припущеннях, а тому вказані Відповідачем порушення з посиланням, зокрема, на статті 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", пункти 3.34, 6.40, 10.2 Правил користування електричною енергією, не містить конкретизації виду порушення, яке було вчинено Позивачем в порушення пункту 6.41 Правил користування електричною енергією.

При цьому, суд апеляційної інстанції послався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 14.01.2020 у справі №910/17955/17, відповідно до якої вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання у контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідному споживачу.

Відповідач не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2019 у справі №910/11731/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Скаржник в обґрунтування підстав касаційного оскарження посилається на положення пунктів 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що суди під час ухвалення оскаржених судових рішень не врахували висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 22.03.2018 у справі №800/559/17, від 03.04.2018 у справі №9901/152/18, від 30.05.2018 у справі №9901/497/18, від 06.02.2019 у справі №522/12901/17-ц, від 24.04.2019 у справі №537/3664/17, від 26.06.2019 у справі №161/14431/15-ц щодо належності та ефективності такого способу захисту порушеного права, як подання позову про скасування протоколу щодо розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією.

Також скаржник посилається на те, що господарські суди попередніх інстанції не в повному обсязі дослідили зібрані у справі докази та не з`ясували дійсні обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, що є порушенням норм процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Позивач акцентує необґрунтованість наведених скаржником доводів і правомірність висновків господарських судів попередніх інстанцій.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/11731/16 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Зуєва В.А. (головуючого), суддів - Багай Н.О., Дроботової Т.Б., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2020.

У зв`язку з відпусткою суддів Багай Н.О. та Дроботової Т.Б. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/11731/16 визначено колегію суддів у складі: Зуєва В.А. (головуючого), суддів - Краснова Є.В., Мачульського Г.М., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2020.

Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у ній зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був урахований судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Як уже зазначалося, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, Відповідач посилався, зокрема, на те, що суди попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржених судових рішень не врахували висновків Верховного Суду, які викладені у постановах від 22.03.2018 у справі №800/559/17, від 03.04.2018 у справі №9901/152/18, від 30.05.2018 у справі №9901/497/18, від 06.02.2019 у справі №522/12901/17-ц, від 24.04.2019 у справі №537/3664/17, від 26.06.2019 у справі №161/14431/15-ц.

Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, а також матеріали справи, Верховний Суд відхиляє ці доводи та зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження не підтвердилися, тому касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2019 у справі №910/11731/16 підлягає закриттю з огляду на таке.

За змістом пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстави, зазначеної в пункті 1 частини другої цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

Разом з тим, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Так, у постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №800/559/17 розглядались вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка виражена у не відкритті дисциплінарного провадження стосовно прокурора військової прокуратури та військового прокурора, а також зобов`язання Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів відкрити дисциплінарне провадження за скаргою стосовно прокурора військової прокуратури та відшкодування моральної шкоди.

У постанові від 03.04.2018 у справі №9901/152/18 Верховний Суд розглядав вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, зобов`язання відповідача відкрити дисциплінарне провадження за дисциплінарною скаргою.

У постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №9901/497/18 розглядались вимоги про визнання протиправним та скасування рішення щодо закриття дисциплінарного провадження щодо заступника керівника прокуратури та прокурора, зобов`язання повторно розглянути скаргу про вчинення дисциплінарного проступку.

Отже, предмети спору у цій справі та наведених скаржником не є тотожними.

При цьому, у постанові від 26.06.2019 у справі №161/14431/15-ц Верховним Судом розглядалась вимога про визнання незаконним рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією.

У постанові Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №537/3664/17 предметом розгляду була вимога про визнання недійсним протоколу щодо розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією;

У постанові від 06.02.2019 у справі №522/12901/17-ц Верховний Суд розглядав вимоги про скасування протоколу щодо розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією та визнання дій комісії щодо розгляду зазначеного акта неправомірними.

Натомість у справі, яка переглядається, предметом позову є скасування рішення Відповідача, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією, а у справах №161/14431/15-ц, №537/3664/17 та №522/12901/17-ц питання щодо скасування рішення комісії не було предметом розгляду.

Слід зазначити, що порядок і умови оскарження рішення комісії, оформленого протоколом, передбачені пунктом 6.42 Правил користування електричною енергією, у якому, зокрема, зазначено, що споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

При цьому, вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду, від 14.01.2020 у справі №910/17955/17.

Таким чином, вимога про скасування рішення комісії енергопостачальника, прийнятого за результатами розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією є належним способом захисту прав та інтересів Позивача та має розглядатися судом як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України, тобто така вимога є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, що спростовує твердження скаржника про зворотнє.

Суд також звертає увагу на те, що у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суди під час вирішення тотожних спорів мають ураховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду, що й було зроблено апеляційною інстанцією.

Щодо посилання скаржника на те, що підставою для скасування судових рішень попередніх інстанцій у справі №910/11731/16 та прийняття нового рішення є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України), то Верховний Суд зазначає, що умовою для застосування пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України є висновок про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Проте, у цій справі заявлені скаржником підстави для касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України є необґрунтованими.

Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2019 у справі №910/11731/16.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2019 у справі №910/11731/16 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв Судді Є. В. Краснов Г. М. Мачульський