Постанова

від 17.03.2020 по справі 925/979/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2020 р. Справа№ 925/979/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Іоннікової І.А.

Михальської Ю.Б.

за участю:

секретаря судового засідання: Гузир І.А.,

представників сторін:

позивача: не з`явились,

відповідача: не з`явились,

прокуратури: Винник О.О.;

розглянувши апеляційну скаргу

заступника прокурора Черкаської області

на рішення Господарського суду Черкаської області від 19.11.2019 (повний текст підписано 28.11.2019)

у справі № 925/979/19 (суддя Кучеренко О.І.)

за позовом заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури

в інтересах держави в особі Мліївської сільської ради

до Фермерського господарства "Агро-Еко Плюс"

про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення

92.912,00 грн,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.11.2019 у справі №925/979/19 позов задоволено частково: стягнуто з Фермерського господарства "Агро-Еко Плюс" на користь держави в особі Мліївської сільської ради 57.294,43 грн збитків, а також - з Фермерського господарства "Агро-Еко Плюс" на користь прокуратури Черкаської області 2.780,42 грн витрат зі сплати судового збору. Закрито провадження в частині позовних вимог про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що відповідач самовільно користувався земельними ділянками, чим завдав їх власнику шкоди на суму, яка згідно з перерахунком місцевого суду, склала 57.294,42 грн. Також місцевий суд виходив з того, що станом на час прийняття оскаржуваного рішення відповідач не здійснює використання земельних ділянок та не перешкоджає сільській раді у здійсненні нею права користування та розпоряджання своїм майном, що свідчить про відсутність предмета спору за цією вимогою прокурора.

Не погодившись з прийнятим рішенням, заступник прокурора Черкаської області звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2019 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.01.2020 апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 19.11.2019 у справі № 925/979/19 залишено без руху; зобов`язано заступника прокурора Черкаської області усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання доказів оплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2.079,00 грн протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

20.01.2020 від заступника прокурора Черкаської області надійшла заява з доказами сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі (платіжне доручення № 5 від 09.01.2020 про сплату судового збору на суму 2.079,00 грн).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2020 сформовано новий склад колегії суддів: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б., у зв`язку з перебуванням судді Чорногуза М.Г. у відпустці та перебуванням судді Агрикової О.В. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 19.11.2019 у справі №925/979/19, розгляд справи призначено на 24.02.2020.

Судове засідання, призначене на 24.02.2020, не відбулося у зв`язку з надходженням повідомлення про повну евакуацію відвідувачів та працівників з приміщення Північного апеляційного господарського суду з причини виникнення загрози замінування будівлі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 розгляд апеляційної скарги призначено на 17.03.2020.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевий суд здійснив помилковий розрахунок завданої шкоди, а також дійшов помилкового висновку, що станом на час прийняття оскаржуваного рішення відповідач не здійснює використання земельних ділянок.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній підстав.

В судовому засіданні 17.03.2020 представник прокуратури надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності вказаних представників.

Частинами 1, 4 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено місцевим судом та підтверджується матеріалами справи, 24.05.2019 головний державний інспектор в сфері контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Лисаком Р.О. провів перевірку дотримання вимог земельного законодавства.

У результаті перевірки встановлено, що Фермерське господарство "Агро-Еко Плюс" самовільно використовує земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності в адміністративних межах с. Старосілля (Мліївська об`єднана територіальна громада) Городищенського району загальною площею 48,8431 га, а саме: кадастровий номер 7120387000:02:001:1769 площею 18,2526 га, кадастровий номер 7120387000:02:001:1770 площею 16,2 га, кадастровий номер 7120387000:02:001:1790 площею 8,5 га, кадастровий номер 7120387000:02:001:1763 площею 5,8905 га, які використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, засіяні кукурудзою.

За результатами вказаної перевірки та обстеження головний державний інспектор у сфері контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Лисак Р.О. склав акт перевірки дотримання вимог земельного, акт обстеження земельної ділянки від 24.05.2019 №167-ДК/69/АО/10/01/-19, протокол про адміністративне правопорушення від 24.05.2019 №167-ДК/0082П/07/01/-19, припис 24.05.2019 №167/-ДК/0107Пр/03/01/-19 про усунення порушень вимог земельного законодавства. Фермерське господарство "Агро Еко Плюс" зобов`язано повідомити про виконання припису у строк до 24.06.2019.

07.06.2019 Головне Управління Держгеокадастру склало повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу № 167-ДК/0076ШК/11/01/-19, та розрахунок розміру шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, яка складає 92.912,00 грн, з вимогою сплатити вказаний розмір шкоди у 15-ти денний термін та повідомити про сплату у 3-х денний термін.

10.07.2019 з метою перевірки виконання Фермерським господарством "Агро Еко Плюс" вимог припису від 24.05.2019 державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Присяжнюк Л.В. провів перевірку, якою встановлено, що вимоги вказаного припису фермерське господарство не виконало. Земельні ділянки комунальної форми власності сільськогосподарського призначення (рілля) з кадастровими номерами 7120387000:02:001:1790 площею 8,5 га, 7120387000:02:001:1769 площею 18,2526 га, 7120387000:02:001:1763 площею 5, 8905 га, 7120387000:02:001:1770 площею 16, 2 га в адміністративних межах с. Старосілля Мліївської об`єднаної територіальної громади Городищенського району Черкаської області самовільно використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, вирощується кукурудза, про що складено акт перевірки від 10.07.2019 №291-ДК/441/АП/09/01-19, протокол про адміністративне правопорушення від 10.07.2019 №291-ДК/1164П/07/01/-19 та припис від 10.07.2019 №291-ДК/0200Пр/03/01/-19 про усунення порушень земельного законодавства, у якому зобов`язано керівника господарства повідомити про його виконання у 30-ти денний термін до 10.08.2019.

Відповідач у визначений приписами строк зазначені у приписі вимоги не виконав, земельні ділянки не звільнив, шкоду, яка нарахована за вказане порушення, не сплатив.

У листі від 09.08.2019 №793/02-27 на запит прокуратури Мліївська сільська рада повідомила, що Фермерське господарство "Агро-Еко Плюс" у 2019 році не сплачувало кошти за використання земель, у тому числі і земельний податок та орендну плату за землю.

Згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності земельні ділянки, які без правових підстав використовуються відповідачем, належать до комунальної власності Мліївської сільської ради, за цільовим призначенням віднесені до земель запасу.

Згідно з довідкою №1152 від 18.11.2019 та Актом обстеження земельних ділянок комунальної власності від 14.11.2019, які подані до суду Мліївською сільською радою, Фермерське господарство "Агро-Еко Плюс" шкоду, яка заподіяна внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, до бюджету громади не сплатило. При обстеженні земельних ділянок: кадастровий номер 7120387000:02:001:1769 площею 18,2526 га, кадастровий номер 7120387000:02:001:1770 площею 16,2 га, кадастровий номер 7120387000:02:001:1790 площею 8,5 га, кадастровий номер 7120387000:02:001:1763 площею 5,8905 га, встановлено, що урожай кукурудзи на цих земельних ділянках зібрано, але обробіток ґрунту проводиться.

Предметом спору у даній справі є вимога прокурора про звільнення відповідачем самовільно зайнятих земельних ділянок комунальної форми власності сільськогосподарського призначення та стягнення заподіяної шкоди.

Правовідносини з користування землею урегульовані, зокрема, Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншим правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду визначений статтею 124 Земельного кодексу України, якою встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (стаття 126 Земельного кодексу України).

Отже, відповідно до вимог чинного законодавства обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Судом встановлено, що Управління з контролю за використанням та охороною земель Головне Управління Держгеокадастру у Черкаській області провело перевірку дотримання вимог земельного законодавства, у результаті якої встановлено, що Фермерське господарство "Агро Еко Плюс" самовільно використовує земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності загальною площею 48,8431 га, які використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, засіяні кукурудзою, що зафіксовано актами перевірки, актом обстеження земельної ділянки, у приписі від 24.05.2019 про усунення порушень вимог земельного законодавства, які не оскаржені відповідачем у визначеному законом порядку.

Отже, використання Фермерським господарством "Агро-Еко Плюс" у 2019 році земельних ділянок без правовстановлюючих документів (рішення органу місцевого самоврядування про надання цієї земельної ділянки Фермерському господарству "Агро-Еко Плюс" у власність чи у користування (оренду) чи правочину щодо цих земельних ділянок) свідчить про самовільне зайняття Фермерським господарством "Агро-Еко Плюс" вказаними земельними ділянками.

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи за самовільне зайняття земельних ділянок несуть цивільну відповідальність.

Відшкодування шкоди за Цивільним кодексом України є одним із видів цивільної відповідальності. Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою відповідальності за завдану майнову шкоду є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду, для відшкодування якої необхідно довести неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і заподіяною шкодою та вину особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Місцевим судом вірно встановлено, що відповідач, не маючи права на користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення загальною площею 48,8431 га, фактично користувався ними, що свідчить про самовільне зайняття відповідачем вказаних земельних ділянок, а, відповідно, й про протиправність поведінки відповідача.

За розрахунком, зробленим державним інспектором в сфері контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, розмір заподіяної шкоди становить 92.912,00 грн.

Здійснивши перевірку нарахування заподіяної шкоди, місцевий суд встановив, що розрахунок зроблений невірно. За розрахунками місцевого суду сума заподіяної шкоди становить 57.294,42 грн, а тому місцевий суд задовольнив позовні вимоги про стягнення шкоди лише у вказаній частині.

Колегія суддів вважає зазначений висновок місцевого суду помилковим з огляду на таке.

Порядок визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття та знесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі - Методика).

Відповідно до пункту 4 вказаної Методики розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови), визначається за такою формулою:

Шс = Пс х Нп х Кф х Кі, де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень;

Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів;

Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3;

Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4;

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05. 2000 № 783.

Матеріалами справи підтверджено, що площа самовільно зайнятих відповідачем земельних ділянок комунальної форми власності становить 48,8431 га.

Згідно з Додатком №1 до Методики середньорічний дохід від використання земель за цільовим призначенням для земель сільськогосподарського призначення Черкаської області становить 1.012,00 грн.

Коефіцієнт функціонального використання для такого виду використання земель, становить 1 і визначений у Додатку № 4 до Методики.

За змістом ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України індекс споживчих цін за 2017-2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік - 1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік - 1,127, 2000 рік - 1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік - 1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 - для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0, для земель несільськогосподарського призначення - 1,06, 2017 рік - 1,0, 2018 рік - 1,0.

Із складеного Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття спірних земельних ділянок, від 07.06.2019 вбачається, що для визначення розміру шкоди використано визначені Методикою показники: Пс - 48,8431 га, Нп - 1012 грн, Кф - 1, Кі - 1,8797.

Зокрема, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки (Кі) визначено: 1,028 х 1,152 х 1,059 х 1,0 х 1,0 х 1,0 х 1,0 х 1,249 х 1,2 х 1,0 х 1,0 х 1,0 = 1,8797.

Таким чином, розмір заподіяної шкоди згідно з Методикою інспектором в сфері контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Лисак Р.О. розрахований вірно: 48,8431 х 1012 х 1 х 1,8797 = 92.912,00 грн.

Натомість місцевий суд дійшов помилкового висновку, що розмір заподіяної державі шкоди, завданої самовільним використанням ФГ Агро-Еко Плюс спірних земельних ділянок, становить лише 57.294,42 грн.

Відповідач не довів відсутності своєї вини у вчиненому ним правопорушенні та не заперечив проти заявленої прокурором вимоги про стягнення з нього заподіяної шкоди. Отже, у даному випадку неправомірність поведінки відповідача, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача і заподіяною шкодою та вина відповідача у заподіянні шкоди є доведеними.

Відтак, позовні вимоги про стягнення шкоди у розмірі 92.912,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Закриваючи провадження у справі в частині звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок, місцевий суд керувався наданим Мліївською сільською радою актом обстеження земельних ділянок комунальної власності від 14.11.2019, у якому зазначено, що урожай кукурудзи відповідачем зібрано.

Вказане, за висновком місцевого суду, свідчить про припинення здійснення використання відповідачем спірних земельних ділянок та не перешкоджає сільській раді у здійсненні нею права користування та розпоряджання своїм майном.

Разом з тим, такий висновок зроблений місцевим судом без урахування всіх обставин справи та відповідних доказів у їх сукупності.

Як вбачається з довідки від 18.11.2019 № 1152 та акта обстеження земельних ділянок комунальної власності від 14.11.2019, які були надані місцевому суду Мліївською сільською радою, (т. 1 а.с. 88, 89) при обстеженні земельних ділянок з кадастровими номерами: 7120387000:02:001:1769 площею 18,2526 га, 7120387000:02:001:1770 площею 16,2 га, 7120387000:02:001:1790 площею 8,5 га та 7120387000:02:001:1763 площею 5,8905 га встановлено, що ФГ Агро-Еко Плюс урожай кукурудзи зібрано, але "обробіток землі проводиться".

Вказане свідчить, що відповідачем лише закінчено сезонний цикл сільськогосподарських робіт на самовільно зайнятих земельних ділянках, але не може свідчити про їх звільнення, оскільки відповідач продовжує їх обробку.

Відтак, у місцевого суду не було підстав закривати провадження у справі через відсутність предмета спору в порядку п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Водночас місцевий суд під час розгляду справи не врахував рішення Господарського суду Черкаської області від 22.01.2019 у справі №925/993/18 за позовом заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та Мліївської сільської ради до фермерського господарства "Агро-Еко Плюс" про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 92911,00 грн (посилання на яке міститься у наданому місцевому суду листі керівника Смілянської місцевої прокуратури від 29.05.2019 /т. 1 а.с. 23/).

Колегія суддів відзначає, що вказаним рішенням суду від 22.01.2019, зокрема, зобов`язано Фермерське господарство Агро-Еко Плюс (вул. Шмідта, с. Старосілля, Городищенський район, Черкаська область, 19534, код 40472277) виконати вимоги припису головного інспектора Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області та звільнити самовільно зайняті земельні ділянки державної форми власності сільськогосподарського призначення (рілля) з кадастровими номерами 7120387000:02:001:1790 площею 8,5 га, 7120387000:02:001:1769 площею 18,2526 га, 7120387000:02:001:1763 площею 5, 8905 га, 7120387000:02:001:1770 площею 16, 2 га, за межами населеного пункту с. Старосілля на території Мліївської об`єднаної територіальної громади Городищенського району Черкаської області.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 22.01.2019 у справі №925/993/18в апеляційному та касаційному порядках оскаржено не було та станом на час ухвалення рішення в даній справі №925/979/19 набрало законної сили.

Таким чином, у даному випадку є таке, що набрало законної сили, рішення між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Отже, провадження у справі в частині звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок підлягає закриттю, однак не з підстави відсутності предмета спору, а з підстави того, що є таке, що набрало законної сили, рішення між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, хоча, як вбачається з матеріалів цієї справи №925/979/19, воно досі не виконано.

З урахуванням наведеного мотивувальна частина рішення місцевого суду щодо підстав для закриття провадження у справі в частині звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок підлягає зміні з наведених у цій постанові мотивів.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень, викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників судового процесу колегія судів з урахуванням п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції не надав вичерпної відповіді на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а тому рішення місцевого суду підлягає зміні шляхом викладення його мотивувальної частини щодо закриття провадження у справі в редакції цієї постанови, а також шляхом зміни абзаців 2 - 5 його резолютивної частини.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених апеляційний вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275 - 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 19.11.2019 у справі №925/979/19 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 19.11.2019 у справі №925/979/19 змінити, виклавши його мотивувальну частину щодо закриття провадження у справі в редакції цієї постанови, а абзаци 1 - 5 резолютивної частини - в такій редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "Агро-Еко Плюс" (вул. Шмідта, с. Старосілля, Городищенський район, Черкаська область, 19510, код ЄДРПОУ 40472277) на користь держави в особі Мліївської сільської ради (вуд. Данила Кушніра, 67, с. Мліїв, Городищенський район, Черкаська область, 19511, код ЄДРПОУ 33965422) 92.912,00 грн збитків, зарахувавши на р/р 31411611023621, отримувач УК у Городищенському районі /ОТГ с. Мліїв/ 24062200, код отримувача 36772072, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку МФО 899998.

Стягнути з Фермерського господарства "Агро-Еко Плюс" (вул. Шмідта, с. Старосілля, Городищенський район, Черкаська область, 19534, код ЄДРПОУ 40472277) на користь прокуратури Черкаської області (бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 02911119) 1.921,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки. .

3. Стягнути з Фермерського господарства "Агро-Еко Плюс" (вул. Шмідта, с. Старосілля, Городищенський район, Черкаська область, 19534, код 40472277) на користь прокуратури Черкаської області (бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 02911119) - 2.881,50 грн витрат зі сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Повернути до Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/979/19.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складений: 17.03.2020.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді І.А. Іоннікова

Ю.Б. Михальська