Постанова

від 04.03.2020 по справі 910/5640/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2020 р. Справа№ 910/5640/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши матеріали апеляційних скарг Державного агентства рибного господарства України та Товариства з обмеженою відповідальністю Оратівагроінвест

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2019

у справі №910/5640/18 (суддя Котков О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Злагода

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Оратівагроінвест ;

2. Державного агентства рибного господарства України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача:

Вінницька обласна державна адміністрація

про визнання протиправним та скасування режиму рибогосподарської експлуатації,

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Злагода" (надалі - позивач, ТОВ Агрофірма Злагода ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оратівагроінвест" (надалі - відповідач-1, ТОВ Оратівагроінвест ) та Державного агентства рибного господарства України (надалі - відповідач-2, Держрибагенство) про визнання протиправним та скасування режиму рибогосподарської експлуатації Новоживотівського водосховища на р.Роська в с. Новоживотівка Оратівського району Вінницької області Товариству з обмеженою відповідальністю "Оратівагроінвест" від 03.10.2016 через невідповідність режиму Водному кодексу України, Земельному кодексу України та Закону України Про аквакультуру , а також через незаконність підписання режиму від імені Державного агентства рибного господарства України не особисто його головою, а іншою невідомою особою.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що погодження Режиму відповідачем-2 виходить за межі повноважень державного виконавчого органу, адже, згідно з п.2.4 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах № 4 від 15.01.2008, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.01.2008 за №64/14755, останній наділений повноваженнями приймати рішення не про погодження режиму, а про його затвердження; від імені Державного агентства рибного господарства України Режим погоджено не особисто головою вищезазначеного відомства, а іншою особою, що вказує на протиправність таких дій; невідповідністю оспорюваного Режиму правовим актам, що мають юридичну силу, а також наявністю між ТОВ Агрофірма "Злагода" та ТОВ "Оратівагроінвест" спору щодо користування одним водним об`єктом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2018 у справі № 910/5640/18, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018, ТОВ Агрофірма "Злагода" відмовлено у відкритті провадження у справі з тих підстав, що позовні вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Злагода" задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.05.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 у справі № 910/5640/18 скасовано, а справу передано до суду першої інстанції зі стадії прийняття позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Злагода" до розгляду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.07.2019 у справі №910/5640/18 позовні вимоги задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано режим рибогосподарської експлуатації Новоживотівського водосховища на р.Роська в с.Новоживотівка Оратівського району Вінницької області Товариству з обмеженою відповідальністю "Оратівагроінвест" від 03.10.2016.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що за приписами статей 48,49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Зважаючи на преюдиціальність фактів, встановлених, зокрема, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.08.2017 у справі № 802/973/17-а стосовно того, що позивач, як правонаступник Оратівського міжгосприбгоспу безперервно, починаючи з 10.01.1992, здійснює господарську діяльність по риборозведенню та рибальству на водних об`єктах, розташованих на території Новоживотівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, а рішенням Господарського суду міста Києва від 08.11.2016 у справі № 910/15667/16 - обставини відомчої належності позивачеві споруд гідровузла Новоживотівського водосховища, що підтверджується водогосподарським паспортом вищевказаного водосховища, а постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 у справі № 902/62/18 - факт підписання Режиму рибогосподарської експлуатації Новоживотівського водосховища на р. Роська в с. Новоживотів Оратівського району Вінницької області без наявності права на земельну ділянку водного фонду та без надання відповідного погодження Вінницькою обласною державною адміністрацією чи постійним користувачем ТОВ Агрофірма "Злагода", затвердження/погодження оскаржуваного Режиму відбувалось без дотримання та з порушенням норм чинного законодавства, а відтак, оспорюваний Режим порушує право позивача на користування відповідним водним об`єктом.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням, Державне агентство рибного господарства України звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення судом ухвалено без ретельного з`ясування обставин справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

В обґрунтування скарги відповідач 2 вказує на неправильне застосування судом до спірних правовідносин положень Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів , Положення про Державне рибне агентство України та Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України № 4 від 15.01.2008, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.01.2008 за №64/14755 (надалі - Інструкція), оскільки оспорюваним Режимом користувачеві погоджувався порядок використання та відтворення водних біоресурсів, а не порядок використання водного об`єкту; судом не було враховано, що Держрибагентство, виходячи зі своїх повноважень, погоджує Режим в частині його відповідності вимогам правил промислового рибальства та інших нормативних документів, які регламентують відповідність знарядь лову, термінів лову, місця лову та інше. Суд в оскаржуваному рішенні неправомірно констатував, що Режим рибогосподарської експлуатації був підписаний без наявності у відповідача-1 права на земельну ділянку водного фонду та без надання відповідного погодження Вінницькою державною адміністрацією чи постійним користувачем ТОВ Агрофірма Злагода , оскільки Інструкція №4 не містить вимоги про необхідність мати правовстановлюючі документи на право користування водним об`єктом та земельною ділянкою, а витребування документів, не передбачених Інструкцією, є порушенням закону та перевищенням службових повноважень, відтак, суперечить законодавству України; погоджуючи відповідачеві-1 даний Режим, Держрибагентство діяло в межах та у спосіб, визначений Конституцією України та законами України.

Також, з ухваленим судом рішенням від 25.07.2019 у справі №910/5640/18 не погодився відповідач -1 та звертаючись до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просив рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом було порушено норми процесуального права, зокрема, ст. 73, ч.3 ст.75, ст.86, ст.236 ГПК України та матеріального права, оскільки суд дійшов помилкового висновку про порушення п.2.1.6 Інструкції через відсутність згоди позивача на затвердження відповідачеві-1 Режиму рибогосподарської експлуатації. Як вказує скаржник, суд першої інстанції не з`ясовував у позивача обставин здійснення ним спеціального використання водних живих ресурсів на Новоживотівському водосховищі площею 146 га, розташованому на р. Роська протягом 3 років та якими дозвільними документами чи правочинами це підтверджується, а керуючись ч.4 ст.75 ГПК України, визнав встановленими постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.08.2017 у справі №802/973/17-а обставини безперервного користування з 1992 року позивачем, як правонаступником Оратівського міжгосприбгоспу двома водними об`єктами, розташованими на території Новоживотівської сільської ради Оратівського району та здійснення ним господарської діяльності по риборозведенню та рибальству. На переконання апелянта, з даних обставин, які суд визнав преюдиціальними, не вбачається протягом якого періоду та на якому саме водному об`єкті і на яких правових підставах позивач здійснював рибогосподарську діяльність, з огляду на те, що предметом розгляду у даній справі було визнання незаконним та скасування розпорядження Вінницької облдержадміністрації №230 від 30.03.2017 Про укладення договору оренди водного об`єкту , відтак, в межах цієї справи факт здійснення ТОВ Агрофірма Злагода рибогосподарської діяльності судом не досліджувався. Як зазначає скаржник, іншим судовим рішенням, ухваленим Господарським судом Вінницької області від 05.12.2014 у справі №902/1074/14, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.03.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2015 позов було задоволено частково, визнано недійсним договір оренди землі від 02.12.2004, укладений між Оратівською районною державною адміністрацією та ТОВ Агрофірма Злагода .

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного агентства рибного господарства України на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2019 у справі № 910/5640/18, призначено до розгляду на 27.11.2019, встановлено учасникам справи строк для поданння відзивів на апеляційну скаргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Оратівагроінвест" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2019 у справі №910/5640/18, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою останнього, спільний розгляд апеляційних скарг у даній справі призначено на 27.11.2019.

Позивач правом, наданим йому ст. 263 ГПК України, не скористався, відзивів на апеляційні скарги не надав.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 розгляд апеляційних скарг Державного агентства рибного господарства України та ТОВ "Оратівагроінвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2019 у справі №910/5640/18 відкладено на 16.12.2019.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4953/19 від 13.12.2019 у зв`язку з прийняттям рішення Вищою радою правосуддя від 12.12.2019 про звільнення судді ОСОБА_1 , яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/5640/18.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та Витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (складу суду) від 13.12.2019 апеляційні скарги у справі №910/5640/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Дикунської С.Я., Агрикової О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 апеляційні скарги Державного агентства рибного господарства України та ТОВ "Оратівагроінвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2019 у справі №910/5640/18 прийнято до провадження вищевказаним складом суду, призначено до розгляду на 12.02.2020.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/519/20 від 05.02.2020, у зв`язку з перебуванням судді Дикунської С.Я., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/5640/18.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та Витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (складу суду) від 05.02.2020 апеляційні скарги у справі №910/5640/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 апеляційні скарги Державного агентства рибного господарства України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оратівагроінвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2019 у справі №910/5640/18, призначені на 12.02.2020, прийнято до провадження вищевказаним складом суду.

12.02.2020 після надання учасниками справи пояснень по суті спору, в судовому засіданні було оголошено перерву до 04.03.2020.

04.03.2020 в судовому засіданні представники скаржників вимоги апеляційних скарг з викладених у них підстав підтримали повністю, просили їх задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача вимоги поданих відповідачами апеляційних скарг не визнав, проти їх доводів заперечив, вказуючи на законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення, у зв`язку з чим просив судове рішення залишити без змін, а апеляційні скарги Державного агентства рибного господарства України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оратівагроінвест" - без задоволення.

04.03.2020 у судовому засіданні колегією суддів апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 03.10.2016 Національним університетом біоресурсів і природокористування України на замовлення ТОВ Оратівагроінвест було розроблено Режим рибогосподарської експлуатації Новоживотівського водосховища на р. Роська в с. Новоживотів Оратівського району Вінницької області з терміном дії від 15.11.2016 до 31.12.2025.

17.10.2016 вказаний Режим було погоджено відповідачеві-1 Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області (Вінницярибоохорона), а 15.11.2016 - Державним агентством рибного господарства України.

Режимом встановлено порядок експлуатації відповідачем-1 водного об`єкту площею 146 га - Новоживотівського водосховища на р. Роська в с. Новоживотів Оратівського району Вінницької області.

Саме вказаний Режим є предметом оскарження у даній справі з посиланням на порушення порядку його погодження та невідповідність його Водному кодексу України, Земельному кодексу України та Закону України Про аквакультуру .

Згідно статей 3, 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема, водосховищами та іншими водними об`єктами.

Згідно п.п. 1, 3-5 ст. 51 Водного кодексу України у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми. Водні об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою. Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства. Надання водних об`єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об`єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Пунктами 18 та 19 ст. 51 цього ж Кодексу визначено, що користування водними об`єктами, наданими в оренду, здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів України. Надання частин рибогосподарських водних об`єктів, рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України в користування для цілей аквакультури регулюються Законом України "Про аквакультуру".

Відповідно до п.п.1,2 ст.48 та п.1 ст.49 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

За приписами ст. 1 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта - це установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення водних біоресурсів за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання водних біоресурсів рибогосподарського водного об`єкта (його частини).

Статтею 27 вищевказаного Закону унормовано, що спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється шляхом їх вилучення з природного середовища (крім любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування в межах та обсягах безоплатного вилову) і включає: промислове рибальство; вилов водних біоресурсів у науково-дослідних, науково-промислових, дослідно-конструкторських цілях, а також з метою з`ясування їх санітарно-епідеміологічного стану (далі - дослідний вилов); контрольний вилов водних біоресурсів для визначення їх стану та запасів; меліоративний вилов водних біоресурсів з метою формування їх оптимального видового та вікового складу; вилов водних біоресурсів з метою отримання біологічного матеріалу для штучного відтворення їх запасів та здійснення аквакультури; любительське і спортивне рибальство у водних об`єктах загального користування, що перевищує встановлені обсяги безоплатного вилову.

Відповідно до положень статті 28 вищевказаного Закону спеціальне використання водних біоресурсів (крім любительського рибальства та використання ресурсів, запаси яких формуються виключно шляхом їх штучного розведення) здійснюється відповідно до лімітів та прогнозів допустимого вилову.

Рибогосподарська діяльність на водоймах, що здійснюється за Режимами рибогосподарської експлуатації водного об`єкта СТРГ, регламентується Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженою наказом Державного комітету рибного господарства України № 4 від 15.01.2008, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.01.2008 за №64/14755 (надалі - Інструкція).

Спеціальне товарне рибне господарство (далі - СТРГ) - суб`єкт господарської діяльності, основною метою якого є підвищення рибопродуктивності рибогосподарського водного об`єкта шляхом штучного відтворення живих ресурсів, а також шляхом збереження та раціонального використання цінних та водних видів водних живих ресурсів.

Відповідно до пункту 2.1.6 Інструкції при розробці режиму на водні об`єкти, де вже здійснювалась рибогосподарська діяльність, відносини між користувачами, які традиційно (3 і більше років) здійснюють спеціальне використання ВЖР, та суб`єктом господарювання, що подає режим на затвердження, урегульовується шляхом згоди всіх користувачів щодо участі в створеному СТРГ або затвердженням спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України Режимів на окремі ділянки водного об`єкта.

За змістом п. 2.8 Інструкції користувач, якому видано режим, має одноосібне право на спеціальне використання ВЖР у цьому рибогосподарському водному об`єкті.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ Агрофірма "Злагода", яке є правонаступником Оратівського міжгосприбгоспу безперервно, починаючи з 10.01.1992 (з дати реєстрації Оратівського міжгосприбгоспу) здійснює господарську діяльність по риборозведенню та рибальству на водних об`єктах, які розташовані за межами населеного пункту на території Новоживотківської сільської ради Оратівського району Вінницької області, а саме двох водних об`єктів на руслі річки Роськи притоки річки Рось басейну річки Дніпро.

До такого висновку дійшов суд, визнаючи вищенаведені обставини преюдиціальними в силу ч.4 ст.75 ГПК України та встановленими постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.08.2017 у справі №802/973/17-а, яка набрала законної сили відповідно до ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017.

Такими ж суд першої інстанції визнав обставини, встановлені Господарським судом міста Києва в рішенні від 08.11.2016 у справі № 910/15667/16 стосовно того, що земельна ділянка водного фонду з кадастровим номером 0523183000:02:001:0002, площею 0,3863 га та земельна ділянка водного фонду з кадастровим номером 0523183000:02:001:0003, площею 0,3131 га залишаються в незмінному вигляді з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб, їх місцезнаходження: Вінницька область, Оратівський район, Новоживотівська сільська рада), в тому числі під гідротехнічними спорудами, відомча належність яких віднесена до Оратівського міжколгосприбгоспу с. Новоживотів.

У рішенні по справі № 910/15667/16 Господарський суд міста Києва, задовольняючи позовні вимоги ТОВ Агрофірма Злагода , дійшов висновку про наявність в останнього переважного права на оренду вказаних земельних ділянок, які Вінницькою обласною державною адміністрацією були включені до Переліку земельних ділянок водного фонду, право оренди яких мало бути реалізоване на земельних торгах. Цим же рішенням встановлено неправомірність вищевказаних дій суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи наведені обставини, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що позивачем, як законним користувачем відповідного водного об`єкту не надавалась згода на затвердження оскаржуваного Режиму, а тому затвердження режиму відбулось в порушення пункту 2.1.6 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах.

Колегія суддів не погоджується з апеляційними доводами відповідача-1 про неправильність процесуальних дій суду першої інстанції з визнання ним преюдиціальними обставин, встановлених судами адміністративної та господарської юрисдикцій у справах №802/973/17-а та №910/15667/16, однак вважає обґрунтованими твердження апелянта про помилковість висновку суду, зробленого за наслідками такої оцінки, з огляду на наступне.

Судовим рішенням, ухваленим Господарським судом Вінницької області від 05.12.2014 у справі №902/1074/14, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.03.2015 частково задоволено позов, визнано недійсним договір оренди землі площею 209,3978 га, укладений 02.12.2004 між Оратівською районною державною адміністрацією Вінницької області та ТОВ Агрофірма Злагода , зареєстрований у Державному реєстрі земель від 26.07.2005 за № 334, зобов`язання за яким припиняються з дня набрання рішенням у справі № 902/1074/14 законної сили.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2015 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.03.2015 та рішення Господарського суду Вінницької області від 05.12.2014 у справі №902/1074/14 змінено, виключено з резолютивної частини рішення Господарського суду Вінницької області від 05.12.2014 вказівку про те, що зобов`язання за недійсним договором припиняються з дня набрання рішенням у справі № 902/1074/14, законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Агрофірма Злагода отримало дозвіл на спеціальне водокористування 05.01.2018 за №196/ВН/49д-18 водосховищем площею 128,4646 га , розташованим за межами населеного пункту на території Новоживотівської сілької ради Оратівського району Вінницької області, річка Роська, басейн річки Рось, басейну річки Дніпро (а.с. 72 т.2).

З огляду на зазначене вище та враховуючи, що договір оренди водного об`єкта №523183000-1 між Вінницькою обласною державною адміністрацією та ТОВ Агрофірма Злагода було укладено лише 05.10.2017 (а.с.59-67 т.2), тобто через дев`ять місяців після погодження відповідачеві-1 режиму рибогосподарської експлуатації, у ТОВ Оратівагроінвест був відсутній обов`язок по отриманню від позивача згоди на затвердження режиму, як того вимагає положення пункту 2.1.6 Інструкції, а тому висновок місцевого господарського суду про те, що позивачем, як законним користувачем водного об`єкту не надавалась згода на затвердження оскаржуваного режиму є помилковим.

До того ж, колегія суддів зазначає, що при отриманні Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта користувачам надаються у користування лише водні біоресурси, а не водний об`єкт чи земля під водою.

При цьому діюче законодавство у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів не містить норм, які б зобов`язували користувача водних біоресурсів мати правовстановлюючі документи на рибогосподарський водний об`єкт для здійснення спеціального використання водних біоресурсів.

Крім того, колегія суддів не поділяє позицію суду першої інстанції щодо затвердження/погодження відповідачеві-1 режиму рибогосподарської експлуатації з порушенням положень чинного законодавства, адже твердження позивача про протиправність погодженого відповідачеві-1 режиму від імені Держрибагентства не особисто головою спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, а іншою особою не спростовують правомірності такого режиму.

Відповідно до п.1 Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету мІністрів України від 30.09.2015 № 895, Держрибагентство є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

Згідно з підпунктом 44 п.4 Положення про Державне агентство рибного господарства України, Держрибагентство відповідно до покладених на нього завдань, погоджує режими рибогосподарської експлуатації водних об`єктів та контролює діяльність спеціальних товарних рибних господарств.

Як зазначив відповідач-2 у своєму відзиві на позовну заяву, у відповідності до наказу Держрибагентства від 06.09.2016 №294 Про розподіл функціональних обов`язків та повноважень між головою Держрибагентства, його першим заступником та заступником право погодження Режиму ТОВ Оратівагроінвест мав заступник голови Кравченко А.М., підписом якого саме і був погоджений оспорюваний позивачем Режим.

Отже, підстав для визнання оспорюваного позивачем режиму за наведених останнім обставин немає, таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами відповідача-2 про те, що останньому для погодження Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта відповідачем-1 було надано усі передбачені нормативно-правовими актами документи, а тому, Держрибагентство, погоджуючи такий Режим, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законом, відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, згідно Режиму рибогосподарської експлуатації від 15.11.2016 Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області Товариству з обмеженою відповідальністю Оратівагроінвест 31.01.2017 було видано дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) на Новоживотівському водосховищі, розташованому на р. Роська, без застосування плавзасобів, зі строком дії дозволу з 31.01.2017 по 30.01.2022 (а.с.29-30 т.3).

За наявності у відповідача вищевказаного дозволу, враховуючи його чинність на момент вирішення даного спору та ненадання позивачем доказів оскарження правомірності його видачі суб`єктом владних повноважень та з огляду на те, що режим рибогосподарської експлуатації не є правовстановлюючим документом, яким надається право користування землями водного фонду і який не визначає правові підстави користування водним об`єктом особою, на замовлення якої його розроблено, колегія суддів вважає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не є ефективним.

Аналогічна правова позиція щодо ефективності способу судового захисту шляхом визнання неправомірними дій органу виконавчої влади щодо видачі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів викладена Верховним Судом у постанові від 19.11.2019 у справі №806/1350/15.

Статтями 76-77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При цьому, обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010, в яких зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Згідно положень п. 2 частини 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до пунктів 1-4 частини 1 статті 277 ГПК України, є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, а доводи скаржників про наявність підстав для відмови в задоволенні позову вважає обґрунтованими, у зв`язку з чим рішення Господарського суду м. Києва від 25.07.2019 у справі № 910/5640/18 має бути скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Судовий збір за розгляд апеляційних скарг у відповідності до вимог статті 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Державного агентства рибного господарства України та Товариства з обмеженою відповідальністю Оратівагроінвест на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2019 у справі №910/5640/18 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2019 у справі №910/5640/18 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Злагода відмовити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Злагода (22620, Вінницька область, Оратівський район, село Новоживотів, вул. Перемоги, 54; ідентифікаційний код 32387334) на користь Державного агентства рибного господарства України (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45-А; ідентифікаційний код 37472282) 2 643 (дві тисячі шістсот сорок три) грн 00 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Злагода (22620, Вінницька область, Оратівський район, село Новоживотів, вул. Перемоги, 54; ідентифікаційний код 32387334) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оратівагроінвест (22600, Вінницька область, Оратівський район, селище міського типу Оратів, вул. Лесі Українки 45; ідентифікаційний код 40838909) 2 643 (дві тисячі шістсот сорок три) грн 00 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання даної постанови.

7. Матеріали справи № 910/5640/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 18.03.2020.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді О.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз