Постанова

від 18.03.2020 по справі 420/4974/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/4974/19

Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В.

Місце та час укладення судового рішення --:-- , м. Одеса

Повний текст судового рішення складений 11.10.2019р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства Конкорд до Державної екологічної інспекції в Одеській області про визнання протиправним та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

22.08.2019р. приватне підприємство (надалі - ПП) Конкорд звернулося до суду з позовом до Державної екологічної інспекції в Одеській області про визнання протиправним та скасування припису від 20.02.2019р. №7.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2019р. позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвали нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

В період з 07.02.2019р. по 20.02.2019р. державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Одеської області проведено позапланову перевірку дотримання ПП Конкорд вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатом проведення якої складено акт №7/14.

Актом перевірки від 20.02.2019р. №7/14 встановлено порушення позивачем ч.9 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , а саме невиконання природоохоронних заходів які визначені висновком Державної екологічної експертизи за №15/11.06.2010 від 05.08.2010р. в частині не здійснення регулярного контролю над дотриманням правил зберігання відходів на території підприємства; ст.14 Кодексу України про надра, а саме користування земельною ділянкою надр без спеціального дозволу (виробничі стоки, які містять нафтопродукти, скидаються у герметичний підземний резервуар ПРСВ-1). /а.с.19-43/

Листом ПП Конкорд від 20.02.2019р. №20-02-01 надано Державній екологічній інспекції в Одеській області заперечення на акт №7/14. /а.с.44-56/

Приписом Державної екологічної служби в Одеській області від 20.02.2019р. №7, з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, зобов`язано ПП Конкорд у строк до 01.05.2019р. та постійно на підставі ст.9 Закону України Про оцінку впливу на довкілля виконувати природоохоронні заходи які визначені висновком Державної екологічної експертизи за №15/11.06.2010 від 05.08.2010р., а саме здійснювати регулярний контроль за дотриманням правил зберігання відходів на території підприємства; у строк до 01.05.2019р. та отримати спеціальний дозвіл на користування ділянкою надр при наявності спеціального дозволу (виробничі стоки, які містять нафтопродукти, скидаються у герметичний підземний резервуар ПРСВ-1). /а.с.15-16/

Не погоджуючись з пунктами припису від 20.02.2019р. №7 позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано Законами України Про охорону навколишнього природного середовища від 25.06.1991р. №1264-XII (далі - Закон №1264-XII), Про охорону атмосферного повітря від 16.10.1992р. №2707-XIІ (далі - Закон №2707-XIІ), Про оцінку впливу на довкілля від 23.05.2017р. №2059-VIII, Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007р. №877-V (далі - Закон №877-V).

Відповідно до ст.34 Закону №1264-XII завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища, полягає у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Згідно з ч.1 ст.35 Закону №1264-XII державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до п. а абз.2 ч.1 ст.20-2 Закону №1264-XII до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля; про використання та охорону земель; про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; про охорону атмосферного повітря; про охорону, захист, використання та відтворення лісів; про охорону, утримання і використання зелених насаджень; про використання, охорону і відтворення рослинного світу; про охорону, раціональне використання та відтворення тваринного світу; щодо дотримання правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій і торгівлі ними; під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання; про збереження об`єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної та Зеленої книг України, формування, збереження і використання екологічної мережі; про природно-заповідний фонд; про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів; у сфері хімічних джерел струму в частині забезпечення екологічної безпеки виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, ведення обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію; щодо дотримання вимог реєстрації в суднових документах операцій із шкідливими речовинами та сумішами; про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; про біологічну та генетичну безпеку щодо біологічних об`єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Водночас, Закон №2707-XIІ спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище.

Відповідно до п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017р. №275 Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно п.7 вищезазначеного положення Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2011р. №995 утворено як юридичну особу публічного права територіальні органи Державної екологічної інспекції, зокрема, Державну екологічну інспекцію в Одеській області.

Отже, Державна екологічна інспекція в Одеській області уповноважена, як територіальний орган Державної екологічної інспекції України, на проведення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Законом України №877-V визначені правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст.1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища

Згідно з ч.2 ст.8 Закону №877-V органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані повно, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом.

Відповідно до ст.5 Закону № 877-V, зокрема, планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Річні плани здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період з урахуванням узгоджених дат початку та строків здійснення визначених у плані здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) затверджують органи державного нагляду (контролю), оприлюднюють на своїх офіційних веб-сайтах та вносять відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому.

Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.

Строк здійснення планового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів мікро-, малого підприємництва - п`яти робочих днів.

Відповідно до ст.7 Закону №877-V, зокрема, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

Як вбачається з акту перевірки від 20.02.2019р. №7/14, підставою проведення планової перевірки дотримання позивачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів слугував наказ Державної екологічної інспекції в Одеській області від 05.02.2019р. №89 та направлення від 05.02.2019р. №40пр. /а.с.19/

За результатами здійснення планової перевірки дотримання ПП Конкорд вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів винесено припис від 20.02.2019р. №7, яким з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, зобов`язано ПП Конкорд у строк до 01.05.2018р. та постійно на підставі ст.9 Закону України Про оцінку впливу на довкілля виконувати природоохоронні заходи які визначені висновком Державної екологічної експертизи за №15/11.06.2010 від 05.08.2010р., а саме здійснювати регулярний контроль за дотриманням правил зберігання відходів на території підприємства; у строк до 01.05.2019р. та постійно отримати спеціальний дозвіл на користування ділянкою надр при наявності спеціального дозволу (виробничі стоки, які містять нафтопродукти, скидаються у герметичний підземний резервуар ПРСВ-1). /а.с.15-16/

Статтею 9 Закону України Про оцінку впливу на довкілля передбачено, що уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених ч.ч.3, 4 ст.5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій цієї статті, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.

При підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених ч.ч.3, 4 ст.5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення.

В описовій частині висновку з оцінки впливу на довкілля наводиться інформація про: 1) здійснену процедуру оцінки впливу на довкілля; 2) врахування звіту з оцінки впливу на довкілля; 3) враховані та відхилені зауваження та пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення.

У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених ч.ч.3, 4 ст.5 цього Закону, - уповноважений центральний орган: 1) зазначає тип, основні характеристики та місце провадження планованої діяльності; 2) визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності; 3) встановлює умови використання території та природних ресурсів під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності; 4) встановлює умови щодо охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності; 5) встановлює умови щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та усунення їх наслідків; 6) встановлює умови щодо зменшення транскордонного впливу планованої діяльності, щодо якої здійснювалася процедура оцінки транскордонного впливу; 7) якщо з оцінки впливу на довкілля випливає необхідність: здійснення компенсаційних заходів - покладає обов`язок із здійснення таких заходів; запобігання, уникнення, зменшення (пом`якшення), усунення, обмеження, а також моніторингу впливу планованої діяльності на довкілля - покладає обов`язок із здійснення відповідних дій; здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування - визначає строки та обґрунтовує вимоги щодо її здійснення; додаткова оцінка впливу на довкілля здійснюється за процедурою, передбаченою цим Законом; здійснення після проектного моніторингу - визначає порядок, строки та вимоги до його здійснення.

Якщо з оцінки впливу на довкілля з розглянутих виправданих альтернативних варіантів виявляється екологічно обґрунтованим варіант, відмінний від запропонованого суб`єктом господарювання, за письмовою згодою із суб`єктом господарювання у висновку з оцінки впливу на довкілля зазначається погоджений варіант здійснення планованої діяльності.

Висновок з оцінки впливу на довкілля надається суб`єкту господарювання безоплатно протягом 25 робочих днів з дня завершення громадського обговорення, а в разі здійснення процедури оцінки транскордонного впливу - з дня завершення цієї процедури та затвердження рішення про врахування результатів оцінки транскордонного впливу на довкілля. До висновку з оцінки впливу на довкілля додається звіт про громадське обговорення.

Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених ч.ч.3, 4 ст.5 цього Закону, - уповноважений центральний орган оприлюднює висновок з оцінки впливу на довкілля протягом трьох робочих днів з дня його прийняття у спосіб та в порядку, визначені статтею 4 цього Закону, та протягом цього ж строку вносить його до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.

Висновок з оцінки впливу на довкілля втрачає силу через п`ять років у разі, якщо не було прийнято рішення про провадження планованої діяльності. Якщо до отримання рішення про провадження планованої діяльності внесено зміни до проектної документації чи зміни до законодавства, які вимагають зміни екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля, оцінка впливу на довкілля здійснюється повторно.

Висновок з оцінки впливу на довкілля та інші результати оцінки впливу на довкілля протягом п`яти років з дня прийняття рішення про провадження планованої діяльності можуть бути використані для отримання інших документів дозвільного характеру, передбачених законодавством, за умови що вони не передбачають встановлення (затвердження) змін у діяльності, затвердженій (схваленій) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження.

Порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та порядок фінансування оцінки впливу на довкілля затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.3 ст.17 Закону України Про оцінку впливу на довкілля висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.

Так, висновком державної екологічної експертизи від 05.08.2010р. №15/11.06.2010 передбачено здійснення ПП Конкорд такого природоохоронного заходу, як ведення регулярного контролю за дотриманням правил зберігання відходів на території підприємства.

Як вбачається з акту перевірки від 20.02.2019р. №7/14, ПП Конкорд ведеться облік відходів та пакувальних матеріалів і тари за формою №1-ВТ, але з порушенням - на момент перевірки журнал обліку відходів на ділянці відсутній, що не дає можливості звірити реальні та зафіксовані в журналі об`єми відходів. /а.с.26/

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України Про відходи суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані, зокрема, здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обґрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації; здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів.

Частинами 1,2 ст.26 вищезазначеного закону передбачено, що державному обліку та паспортизації підлягають в обов`язковому порядку всі відходи, що утворюються на території України і на які поширюється дія цього Закону.

Державний облік та паспортизація відходів здійснюються у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 2, 3, 4 Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1999р. №2034 передбачено, що первинний облік відходів - реєстрація у формах первинних облікових документів (картки, журнали, анкети) відомостей про відходи під час їх утворення на підприємстві та здійснення операцій поводження з ними.

Первинний облік відходів ведуть підприємства відповідно до типових форм первинної облікової документації (картки, журнали, анкети) з використанням технологічної, нормативно-технічної, планово-економічної, бухгалтерської та іншої документації. Відомості для первинного обліку відходів, що заносяться до зазначених документів, обумовлюються системою показників, необхідних для заповнення форм державної статистичної звітності та ведення паспорта відходів.

Типові форми первинної облікової документації про відходи згідно з державним класифікатором ДК 010-98 Класифікатор управлінської документації та інструкції щодо їх заповнення розробляються Мінекоенерго за участю Держпідприємництва інших

заінтересованих центральних органів виконавчої влади, погоджуються з МОЗ і затверджуються спільним наказом Держстату та Мінекоенерго.

Наказом Міністерства навколишнього природного середовища України від 07.07.2008р. №342 затверджено типову форму первинної облікової документації №1-ВТ Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари та Інструкцію щодо заповнення типової форми

первинної облікової документації №1-ВТ Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари .

Таким чином, суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані вести первинний облік відходів за типовою формою первинної облікової документації №1-ВТ.

Згідно заперечень до акту від 20.02.2019р. №7/14, доданих до нього під час отримання директором ПП Конкорд , у позивача був наявний журнал обліку відходів, пакувальних матеріалів і тари за типовою формою первинної облікової документації №1-ВТ. /а.с.28, 44-45/

Перевіркою встановлено, що ПП Конкорд здійснюється користування ділянкою надр без спеціального дозволу (виробничі стоки, які містять нафтопродукти, скидаються у герметичний підземний резервуар ПРСВ-1).

Статтею 1 Кодексу України про надра передбачено, що надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Відповідно до ст.4 вищезазначеного кодексу надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.

Згідно ст.13, 14 Кодексу України надракористувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об`єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об`єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об`єднання несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції.

Надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; геологічного вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ); задоволення інших потреб.

Пунктом 2 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 р. №615 встановлено, що дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, Держгеонадрами, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Разом з тим, згідно договору оренди майна №72 від 01.11.2018р., укладеного між ТОВ Рута Нова-К (орендодавець) та ПП Конкорд (орендар), орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування на умовах цього договору частку майнового комплексу нафтобази, яка розташована за адресою: Одеська область, с. Кулевча, вул. 60 років Жовтня, 218-б, який включає в себе комплекс будівель, споруд, обладнання та трубопроводів. Найменування майна вказане в акті прийому передачі.

Як вбачається з акту прийму-передачі за договором оренди майна №72 від 01.11.2018р., відповідно до п.1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає частку майнового комплексу нафтобази, яка розташована за адресою: Одеська область, с. Кулевча, вул.. 60 років Жовтня, 218б, який включає в себе наступне майно: адмінбудівля (1/3 частка), лабораторія, прохідна, насосна, навіс, пожежна водойма, естакада, резервуари горизонтальні наземні - 20шт., трубопровід нафтопродуктів. Загальна площа земельної ділянки під майном, яке передано в оренду, складає 6648кв.м. /а.с.50-54/

Таким чином, у користуванні позивача не знаходиться герметичний підземний резервуар ПРСВ-1, а також земельна ділянка на якій він розміщений, оскільки вони не передавалися йому власником за договором оренди майнового комплексу нафтобази,

Тобто, позивач не здійснює експлуатації підземних споруд, пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод та не є надрокористувачем, а тому і не повинен отримувати спеціальний дозвовіл на користування надрами.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідачем не надано доказів правомірності припису від 20.02.2019р. №7.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому в порядку ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає його без змін.

Керуючись ст.ст.311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.