Постанова

від 18.03.2020 по справі 400/2399/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2020 р.м. ОдесаСправа № 400/2399/19

Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г.В. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Миколаїв 09 грудня 2019 року

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Яковлєва О.В.,

суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року, у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 квітня 2019 року № 00023311305, № 00023291305, № 00023301305, № 00023341305, № 0002335130.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог не відповідає встановленим обставинам справи, так як за наслідком проведення документальної планової виїзної перевірки позивача податковим органом обґрунтовано встановлено допущенні позивачем порушення вимог податкового законодавства у перевіряємому періоді.

В даному випадку, податковим органом встановлено, що позивачем не підтверджено належними доказами факт отримання у перевіряємому періоді товарів від своїх контрагентів: ТОВ АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ , ТОВ МРІЯ ОЛЕВСЬК 2012 , ТОВ АЛІАС СЕЙЛ , ТОВ ГРУПА СЕЛЕКТА , ТОВ ЗІМА-ЛЄТТО , TOB СТРОНГ ЕФЕКТ , ТОВ ДЕЛЬТА ПЛЮС ГРУП , ТОВ ДЕНОПТ ТОРГ , ПП ФЕНІКС АГРО , ТОВ РОСАН-АГРО , ТОВ АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА РОДНИК ПЛЮС , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ОРГАНІЧНІ РІШЕННЯ , ТОВ БУЗЬКІ ПОРОГИ , а також подальшого продажу отриманого товару контрагентам: ПП ФЕНІКС АГРО , ТОВ РОСАН-АГРО , ТОВ АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА РОДНИК ПЛЮС , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ОРГАНІЧНІ РІШЕННЯ , ТОВ БУЗЬКІ ПОРОГИ , TOB Т ЕНД Т ТРЕЙД Україна , СГ ТОВ ПРОМІНЬ , ТОВ АГРО-ОПТ .

В даному випадку, податковий орган вважає, що вказані контрагенти, які поставили позивачу спірний товар, мають ознаками фіктивності, не мають достатньої кількості працівників та основних засобів для здійснення відповідної господарської діяльності, а проведені операції не мали реального характеру.

Також, податковий орган вважає, що позивачем порушено податкове законодавство при здійсненні операцій з оренди обладнання у фізичної особи ОСОБА_2 .

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДФС у Миколаївській області від 22 січня 2019 року № 112 податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, за період з 09 серпня 2016 року по 31 грудня 2018 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за період з 09 серпня 2016 року по 31 грудня 2018 року.

За результатами перевірки Головним управлінням ДФС в Миколаївській області складено акт № 375/14-29-13-05-11/ НОМЕР_1 від 14 березня 2019 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, за період з 09 серпня 2016 року по 31 грудня 2018 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за період з 09 серпня 2016 року по 31 грудня 2018 року , яким встановлено наступні порушення:

- п. 177.2, пп. 177.4.5, п. 177.4 ст. 177 ПК України, шляхом заниження чистого оподатковуваного доходу за період з 09 серпня 2016 року по 31 грудня 2018 року, що призвело до недонарахування податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності, на суму 5 770 606,50 грн.;

- п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, шляхом заниження суми військового збору від доходу, отриманого від здійснення підприємницької діяльності, за період з 09 серпня 2016 року по 31 грудня 2018 року, що призвело до недонарахування податкових зобов`язань по військовому збору, на суму 480 883,88 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 188.1 ст. 188 ПК України, що призвело до завищення податкових зобов`язань з податку на додану вартість, на загальну суму 4 956 351, 00 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість, на загальну суму ПДВ 2 845 215,00 грн.;

- п. 63.3 ст. 63 ПК України, п. 8.1, 8.2, 8.4 розділу VIII Наказу Міністерства Фінансів України зі змінами та доповненнями, щодо не повідомлення фізичною особою-підприємцем контролюючого органу про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП;

- п. 8 ст. 9 ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із змінами та доповненнями щодо несвоєчасної сплати єдиного внеску, нарахованого роботодавцями на суми заробітної плати за квітень, травень 2018 року;

- п. 51.1 ст. 51, пп. б п. 176.2 ст. 176 ПК України, п. 3.2 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4 щодо неповідомлення фізичною особою-підприємцем контролюючого органу за місцем реєстрації про суми виплаченого доходу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за оренду приміщення (ознака 157), на загальну суму 1 400,00 грн.;

- пп. 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України, шляхом не перерахування податку з доходів фізичних осіб за оренду обладнання у квітні 2018 року, на загальну суму 180,00 грн.;

- п.16 1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, шляхом не перерахування військового збору з орендної плати за оренду обладнання у квітні 2018 року, на загальну суму 15,00 грн.

На підставі акта перевірки № 375/14-29-13-05-11/ НОМЕР_1 від 14 березня 2019 року, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 10 квітня 2019 року:

- № 00023311305, яким донараховано податкове зобов`язання зі сплати ПДВ, на суму 4 956 351, 00 грн., а також зменшено податковий кредит, на суму 2 845 215, 00 грн.;

- № 00023291305, яким донараховано податкове зобов`язання зі сплати ПДФО, на суму 5 770 606, 50 грн., а також застосовано штрафні санкції, у розмірі 1 442 651, 63 грн.;

- № 00023301305, яким донараховано податкове зобов`язання зі сплати військового збору, на суму 480 883,88 грн., а також застосовано штрафні санкції, у розмірі 120 220,97 грн.;

- № 00023341305, яким донараховано податкове зобов`язання зі сплати ПДФО, на суму 180,00 грн., а також застосовано штрафні санкції, у розмірі 45,00 грн.;

- № 00023351305, яким донараховано податкове зобов`язання зі сплати військового збору, на суму 15,00 грн., а також застосовано штрафні санкції, у розмірі 3,75 грн.

Не погоджуючись з отриманими податковими повідомленнями-рішеннями товариство звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком встановлених обставин справи судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як податковим органом не доведено правомірності оскаржуваного рішення, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 177.1 ст. 177 ПК України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу.

Згідно п. 177.2 ПК України, об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно п. 177.3 ПК України, для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПК України, не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пп. г п. 198.5 ст. 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч. 1 ст. 9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Крім того, Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно ч. 8 ст. 9 ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5 -1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно п. 51.1 ст. 51 ПК України, платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов`язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

Згідно пп. б п. 176.2 ст. 176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Згідно п. 63.3 ст. 63 ПК України, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про зміну основного та неосновного місця обліку великого платника податків.

Згідно п. 16 -1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно пп. 1.1 п. 16 -1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Згідно пп. 1.2 п. 16 -1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Згідно пп. 1.3 п. 16 -1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин на податкові зобов`язання позивача, зокрема, вплинули його господарські операції, які на думку податкового органу не мали реального характеру, з наступними контрагентами: ТОВ АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ , ТОВ МРІЯ ОЛЕВСЬК 2012 , ТОВ АЛІАС СЕЙЛ , ТОВ ГРУПА СЕЛЕКТА , ТОВ ЗІМА-ЛЄТТО , TOB СТРОНГ ЕФЕКТ , ТОВ ДЕЛЬТА ПЛЮС ГРУП , ТОВ ДЕНОПТ ТОРГ , ПП ФЕНІКС АГРО , ТОВ РОСАН-АГРО , ТОВ АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА РОДНИК ПЛЮС , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ОРГАНІЧНІ РІШЕННЯ , ТОВ БУЗЬКІ ПОРОГИ .

При цьому, колегія суддів зазначає, що необхідною умовою для визнання реальними проведені господарські операції є встановлення факту придбання товарів (отримання послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В свою чергу, позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог надано до суду належним чином складені первинні бухгалтерські документами, що підтверджують реальність проведених господарських операцій, а також дають змогу встановити факт придбання товарів (отримання послуг) від зазначених контрагентів.

В даному випадку, між позивачем (в особі покупця) та ТОВ АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ (в особі постачальника) укладено договір постачання від 13 листопада 2017 року № 1311-17 на придбання зерна сої, макухи соєвої, олії соєвої, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та сплатити за нього визначену цим договором ціну.

При цьому, у процесі виконання умов укладеного договору його сторонами складено наступні первинні бухгалтерські документи: податкові накладні, видаткові накладні, посвідчення якості товару, рахунки-фактури, що не заперечується податковим органом та які досліджені у ході перевірки.

Факт оплати отриманого товару в безготівковій формі підтверджується наданими банківськими та касовими документами.

Крім того, позивачем надано товарно-транспортні накладні (форма № 1-ТН), якими підтверджується факт перевезення отриманого від зазначеного контрагента товару автомобільним перевізником ТОВ БІЗНЕС АГРО-ТРАНС .

При цьому, ТОВ АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ перебуває на податковому обліку та має діюче свідоцтво платника ПДВ.

Між позивачем (в особі покупця) та ТОВ МРІЯ ОЛЕВСЬК 2012 (в особі постачальника) укладено договір постачання від 24 листопада 2017 року № 2411-17 на придбання макухи соєвої, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та сплатити за нього визначену цим договором ціну.

При цьому, у процесі виконання умов укладеного договору його сторонами складено наступні первинні бухгалтерські документи: податкові накладні, видаткові накладні, посвідчення якості товару, специфікації, рахунки-фактури, що не заперечується податковим органом та які досліджені у ході перевірки.

Факт оплати отриманого товару в безготівковій формі підтверджується наданими банківськими та касовими документами.

Крім того, позивачем надано товарно-транспортні накладні (форма № 1-ТН), якими підтверджується факт перевезення отриманого від зазначеного контрагента товару автомобільним перевізником ТОВ БІЗНЕС АГРО-ТРАНС .

При цьому, ТОВ МРІЯ ОЛЕВСЬК 2012 перебуває на податковому обліку та має діюче свідоцтво платника ПДВ.

Між позивачем (в особі покупця) та ТОВ АЛІАС СЕЙЛ (в особі постачальника) укладено договір постачання від 11 червня 2018 року № 1106-18 на придбання соєвої макухи, соєвої олії, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та сплатити за нього визначену цим договором ціну.

При цьому, у процесі виконання умов укладеного договору його сторонами складено наступні первинні бухгалтерські документи: податкові накладні, видаткові накладні, посвідчення якості товару, специфікації, рахунки-фактури, що не заперечується податковим органом та які досліджені у ході перевірки.

Факт оплати отриманого товару в безготівковій формі підтверджується наданими банківськими та касовими документами.

Крім того, позивачем надано товарно-транспортні накладні (форма № 1-ТН), якими підтверджується факт перевезення отриманого від зазначеного контрагента товару автомобільним перевізником ТОВ БІЗНЕС АГРО-ТРАНС .

При цьому, ТОВ АЛІАС СЕЙЛ перебуває на податковому обліку та має діюче свідоцтво платника ПДВ.

Між позивачем (в особі покупця) та ТОВ ГРУПА СЕЛЕКТА (в особі продавця) у перевіряємому періоді укладено договір купівлі-продажу від 23 жовтня 2018 року № 2310-18 на придбання зерна сої, соєвої макухи, соєвої олії, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та сплатити за нього визначену цим договором ціну.

При цьому, у процесі виконання умов укладеного договору його сторонами складено наступні первинні бухгалтерські документи: податкові накладні, видаткові накладні, посвідчення якості товару, специфікації, рахунки-фактури, що не заперечується податковим органом та які досліджені у ході перевірки.

Факт оплати отриманого товару в безготівковій формі підтверджується наданими банківськими та касовими документами.

Крім того, позивачем надано товарно-транспортні накладні (форма № 1-ТН), якими підтверджується факт перевезення отриманого від зазначеного контрагента товару автомобільним перевізником ТОВ БІЗНЕС АГРО-ТРАНС .

При цьому, ТОВ ГРУПА СЕЛЕКТА перебуває на податковому обліку та має діюче свідоцтво платника ПДВ.

Між позивачем (в особі покупця) та ТОВ ДЕЛЬТА ПЛЮС ГРУП (в особі постачальника) у перевіряємому періоді укладено договір поставки від 02 листопада 2018 року № 0211-18 на придбання соєвої макухи, соєвої олії, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та сплатити за нього визначену цим договором ціну.

При цьому, у процесі виконання умов укладеного договору його сторонами складено наступні первинні бухгалтерські документи: податкові накладні, видаткові накладні, посвідчення якості товару, специфікації, рахунки-фактури, що не заперечується податковим органом та які досліджені у ході перевірки.

Факт оплати отриманого товару в безготівковій формі підтверджується наданими банківськими та касовими документами.

Крім того, позивачем надано товарно-транспортні накладні (форма № 1-ТН), якими підтверджується факт перевезення отриманого від зазначеного контрагента товару автомобільним перевізником ТОВ БІЗНЕС АГРО-ТРАНС .

При цьому, ТОВ ДЕЛЬТА ПЛЮС ГРУП перебуває на податковому обліку та має діюче свідоцтво платника ПДВ.

Між позивачем (в особі покупця) та ТОВ ЗІМА-ЛЄТТО (в особі постачальника) у перевіряємому періоді укладено договір поставки від 20 липня 2018 року № 2007-18 на придбання зерна сої, соєвої макухи, соєвої олії, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та сплатити за нього визначену цим договором ціну.

При цьому, у процесі виконання умов укладеного договору його сторонами складено наступні первинні бухгалтерські документи: податкові накладні, видаткові накладні, посвідчення якості товару, специфікації, рахунки-фактури, що не заперечується податковим органом та які досліджені у ході перевірки.

Факт оплати отриманого товару в безготівковій формі підтверджується наданими банківськими та касовими документами.

Крім того, позивачем надано товарно-транспортні накладні (форма № 1-ТН), якими підтверджується факт перевезення отриманого від зазначеного контрагента товару автомобільним перевізником ТОВ БІЗНЕС АГРО-ТРАНС .

При цьому, ТОВ ЗІМА-ЛЄТТО перебуває на податковому обліку та має діюче свідоцтво платника ПДВ.

Між позивачем (в особі покупця) та ТОВ СТРОНГ ЕФЕКТ (в особі постачальника) у перевіряємому періоді укладено договір поставки від 20 вересня 2018 року № 2009-18 на придбання зерна сої, соєвої макухи, соєвої олії, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та сплатити за нього визначену цим договором ціну.

При цьому, у процесі виконання умов укладеного договору його сторонами складено наступні первинні бухгалтерські документи: податкові накладні, видаткові накладні, посвідчення якості товару, специфікації, рахунки-фактури, що не заперечується податковим органом та які досліджені у ході перевірки.

Факт оплати отриманого товару в безготівковій формі підтверджується наданими банківськими та касовими документами.

Крім того, позивачем надано товарно-транспортні накладні (форма № 1-ТН), якими підтверджується факт перевезення отриманого від зазначеного контрагента товару автомобільним перевізником ТОВ БІЗНЕС АГРО-ТРАНС .

При цьому, ТОВ СТРОНГ ЕФЕКТ перебуває на податковому обліку та має діюче свідоцтво платника ПДВ.

Між позивачем (в особі покупця) та ТОВ ДЕНОПТ ТОРГ (в особі постачальника) у перевіряємому періоді укладено договір поставки від 01 червня 2018 року № 0106-18 на придбання зерна сої, соєвої макухи, соєвої олії, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та сплатити за нього визначену цим договором ціну.

При цьому, у процесі виконання умов укладеного договору його сторонами складено наступні первинні бухгалтерські документи: податкові накладні, видаткові накладні, посвідчення якості товару, специфікації, рахунки-фактури, що не заперечується податковим органом та які досліджені у ході перевірки.

Факт оплати отриманого товару в безготівковій формі підтверджується наданими банківськими та касовими документами.

Крім того, позивачем надано товарно-транспортні накладні (форма № 1-ТН), якими підтверджується факт перевезення отриманого від зазначеного контрагента товару автомобільним перевізником ТОВ БІЗНЕС АГРО-ТРАНС .

При цьому, ТОВ ДЕНОПТ ТОРГ перебуває на податковому обліку та має діюче свідоцтво платника ПДВ.

Крім того, матеріали справи містять, договір надання послуг з вантажоперевезення від 01 листопада 2017 року № 07/01-П, відповідно до якого ТОВ БІЗНЕС АГРО-ТРАНС (в особі виконавця) зобов`язується виконати за завданням позивача (в особі замовника) доставку вантажу, згідно заявки, яка є невід`ємною частиною договору, автотранспортом виконавця, а замовник зобов`язується за даним договором надати відомості та заявку на вантаж з супроводжуючими документами та оплатити послуги виконавця після виконання виконавцем зобов`язань з доставки вантажу до місця вказаного в заявці замовником.

В даному випадку, із зібраних доказів вбачається, що факт отримання позивачем товару за вказаними договорами підтверджується наданими податковому органу та до суду первинними бухгалтерськими документами, які складено у відповідності до вимог законодавства та які вказують на реальність проведених операцій.

Більш того, вищевказані договори узгоджуються з господарською діяльністю позивача та мають ділову мету.

В свою чергу, у справах з приводу оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, адміністративним судом не вирішується питання щодо притягнення особи до відповідальності, а перевіряється виключно законність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у таких справах, за наслідками чого суд може визнати протиправним і скасувати оскаржуване рішення або відмовити у цьому.

В даному випадку, обов`язок щодо доказування правомірності оскаржуваних податкових-повідомлень рішень покладається на податковий орган, як на суб`єкта владних повноважень, що заперечує проти задоволення адміністративного позову.

При цьому, висновки про фіктивність господарських операцій з поставки товарів та надання послуг мають підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами.

Так, з акту перевірки податкового органу вбачається, що фактичною підставою для нарахування позивачу податкових зобов`язань за результатом проведених спірних господарських операцій став факт виявлення відсутності певних основних засобів у контрагентів позивача, а також інформація про ризиковані господарські операції контрагентів позивача з третіми особами.

Колегія суддів вважає, що відсутність у підприємств-контрагентів певних основних засобів та великої кількості працівників не може свідчити про фіктивність проведених господарських операцій, за наявності достатніх доказів, що містять відомості про господарську операцію та розкривають її зміст.

При цьому, контрагенти позивача не позбавлені права залучати до проведення робіт тимчасово найманих працівників, орендувати приміщення та інші основні засоби.

Крім того, податковий орган безпідставно посилається на отриману податкову інформацію щодо порушення контрагентами позивача норм податкового законодавства, так як чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку обов`язку донарахування йому певних податкових зобов`язання від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб`єктами господарювання.

Також, варто відзначити, що наявність будь-яких недоліків в наданих позивачем первинних бухгалтерських документах, при їхній наявності та в сукупності з іншими доказами, які підтверджують факт отримання спірного товару (послуг), не є підставою для нарахування йому додаткових податкових зобов`язань.

Тому, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає помилковими висновки податкового органу про відсутність реального характеру у проведених позивачем господарських операціях з відповідними контрагентами, а як наслідок вважає протиправними оскаржувані податкові повідомлення-рішення у відповідній частині.

В свою чергу, щодо проведених позивачем господарських операцій з подальшої реалізації отриманого товару на адресу контрагентів: ПП ФЕНІКС АГРО , ТОВ РОСАН-АГРО , ТОВ АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА РОДНИК ПЛЮС , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ОРГАНІЧНІ РІШЕННЯ , ТОВ БУЗЬКІ ПОРОГИ , TOB Т ЕНД Т ТРЕЙД УКРАЇНА , СГ ТОВ ПРОМІНЬ , ТОВ АГРО-ОПТ , колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В даному випадку, позивачем реалізовано на адреси зазначених контрагентів товар отриманий за наслідком проведення вищезазначених господарських операцій з контрагентами: ТОВ АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ , ТОВ МРІЯ ОЛЕВСЬК 2012 , ТОВ АЛІАС СЕЙЛ , ТОВ ГРУПА СЕЛЕКТА , ТОВ ЗІМА-ЛЄТТО , TOB СТРОНГ ЕФЕКТ , ТОВ ДЕЛЬТА ПЛЮС ГРУП , ТОВ ДЕНОПТ ТОРГ , ПП ФЕНІКС АГРО , ТОВ РОСАН-АГРО , ТОВ АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА РОДНИК ПЛЮС , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ОРГАНІЧНІ РІШЕННЯ , ТОВ БУЗЬКІ ПОРОГИ .

При цьому, вважаючи непідтвердженим факт придбання товару у зазначених контрагентів, податковим органом зроблено висновок про безоплатне отримання з невідомого джерела поставленого товару на адресу контрагентів ПП ФЕНІКС АГРО , ТОВ РОСАН-АГРО , ТОВ АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА РОДНИК ПЛЮС , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ОРГАНІЧНІ РІШЕННЯ , ТОВ БУЗЬКІ ПОРОГИ , TOB Т ЕНД Т ТРЕЙД Україна , СГ ТОВ ПРОМІНЬ , ТОВ АГРО-ОПТ .

Між тим, у процесі виконання умов укладених договорів з контрагентами ПП ФЕНІКС АГРО , ТОВ РОСАН-АГРО , ТОВ АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА РОДНИК ПЛЮС , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ОРГАНІЧНІ РІШЕННЯ , ТОВ БУЗЬКІ ПОРОГИ , TOB Т ЕНД Т ТРЕЙД УКРАЇНА , СГ ТОВ ПРОМІНЬ , ТОВ АГРО-ОПТ , сторонами складено наступні первинні бухгалтерські документи: посвідчення якості товару, специфікації, рахунки-фактури, що не заперечується податковим органом.

Факт оплати поставленого товару в безготівковій формі підтверджується наданими банківськими та касовими документами.

Крім того, позивачем надано товарно-транспортні накладні (форма № 1-ТН), якими підтверджується факт перевезення поставленого зазначеним контрагентам товару автомобільним перевізником ТОВ БІЗНЕС АГРО-ТРАНС .

За наслідком проведення господарських операцій позивачем зареєстровано в ЄРПН відповідні податкові накладні.

В даному випадку, із зібраних доказів вбачається, що факт поставки позивачем товару за вказаними договорами підтверджується первинними бухгалтерськими документами, які складено у відповідності до вимог законодавства та які вказують на реальність проведених операцій.

Більш того, вищевказані договори узгоджуються з господарською діяльністю позивача та мають ділову мету.

З іншого боку, проведеною перевіркою не встановлено недоліків у складених документах та зроблено висновок про безтоварність проведених операцій виключно на підставі попередніх висновків про непідтвердження факту придбання товару у контрагентів: ТОВ АГРО ТРЕЙД ХОЛДИНГ , ТОВ МРІЯ ОЛЕВСЬК 2012 , ТОВ АЛІАС СЕЙЛ , ТОВ ГРУПА СЕЛЕКТА , ТОВ ЗІМА-ЛЄТТО , TOB СТРОНГ ЕФЕКТ , ТОВ ДЕЛЬТА ПЛЮС ГРУП , ТОВ ДЕНОПТ ТОРГ , ПП ФЕНІКС АГРО , ТОВ РОСАН-АГРО , ТОВ АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА РОДНИК ПЛЮС , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ОРГАНІЧНІ РІШЕННЯ , ТОВ БУЗЬКІ ПОРОГИ .

В свою чергу, як зазначалось вище, позивачем належним чином підтверджено факт придбання спірного товару.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав вважати безтоварними проведені господарські операції позивача з вищевказаними контрагентами, а як наслідок вважає протиправними оскаржувані податкові повідомлення рішення у відповідній частині.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на безтоварність проведених господарських операцій позивача з контрагентами з TOB Агро Трейд Холдинг , ТОВ Ількон-2016 , ТОВ Мрія Олевськ 2012 , ТОВ ФГ Сокіл , TОB Аліас Сейл , що зроблені на підставі іншого акту перевірки № 2875/14-29-13-05 від 30 листопада 2018 року, так як рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року, яке набрало законної сили, визнано реальними проведені господарські операції.

Також, колегія суддів не приймає посилання апелянта на наданні до суду апеляційної інстанції матеріали досудового розслідування у кримінальній справі, пов`язаній з контрагентом позивача ТОВ АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА РОДНИК ПЛЮС , так як відповідні докази не досліджувались в акті проведеної перевірки та не покладались в основу оскаржуваних ППР, а тому відповідно до приписів ч. 2 ст. 77 КАС України, не є належними доказами у справі.

Більш того, колегія суддів вважає, що надані докази, без відповідного вироку у кримінальній справі, не є належними доказами у даній справі, якими можливо встановити безтоварність проведених операцій з контрагентом ТОВ АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА РОДНИК ПЛЮС , так як правова оцінка відповідним доказам має надаватись під час розгляду відповідної кримінальної справи.

Щодо висновків податкового органу про збільшення грошового зобов`язання зі сплати ПДФО, на суму 180,00 грн., нарахування штрафних санкцій, на суму 45,00 грн., а також збільшення грошового зобов`язання зі сплати військового збору, на суму 15,00 грн., нарахування штрафних санкцій, на суму 3, 75 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Так, у період з 01 листопада 2017 року по 31 грудня 2018 року позивачем орендовано у фізичної особи ОСОБА_2 обладнання (прес отжиму масла (ОР-1000) в кількості 2-х штук та екструдер для зерна (Е-1000.00.00.000-01 М) в кількості 2-х штук) на підставі договору оренди від 01 листопаду 2017 року № 1-о.

В свою чергу, податковим органом встановлено, що обладнання використовувалось позивачем на протязі квітня 2018 року та сума орендної плати за обладнання у квітні 2018 року склала 1000,00 грн.

При цьому, на думку податкового органу, позивачем не здійснено перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб за оренду відповідного обладнання у квітні 2018 року, у сумі 180,00 грн.

Між тим, судом першої інстанції вірно встановлено, а податковим органом не спростовано, що у позивача наявна заборгованість перед вищевказаним контрагентом за відповідним платежем.

Внаслідок чого, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для нарахування позивачем спірних зобов`язань, так як ним фактично не сплачено спірних коштів своєму контрагенту, відповідно до приписів ст. 168 ПК України.

Крім того, оскільки відсутній факт нарахування та перерахування оподатковуваного доходу за оренду обладнання у квітні 2018 року, на думку колегії суддів, відсутнє порушення порядку сплати військового збору у цій частині.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивачем не порушено вимог податкового законодавства у перевіряємому періоді.

При цьому, суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року - без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Державної податкової служби у Миколаївській області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Яковлєв О.В. Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.