Постанова

від 18.03.2020 по справі 540/1718/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/1718/19 Головуючий в 1 інстанції: Хом`якова В.В.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 6 листопада 2019р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тавріяінвестгруп" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2019р. ТОВ "Тавріяінвестгруп" звернулося в суд із адміністративним позовом до ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №0002021422 від 5.07.2019р. про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання по податку на прибуток на 72 001грн. основного платежу та застосування 18 000,25грн. штрафу.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у період з 5.03.2019р. по 26.03.2019р. посадовими особами контролюючого органу проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Тавріяінвестгруп" за період з 1.01.2016р. по 31.12.2018р., за результатами якої 2.04.2019р. ДФС складено Акт перевірки за №50/21-22-14-01/34212363, у висновках якого встановлено порушення низку порушень законодавства України.

На підставі встановлених порушень, 8.04.2019р. ГУ ДФС у Миколаївській області прийнято податкове повідомлення-рішення за №0067115112, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання по податку на прибуток на 72 001грн. основного платежу та застосування 18 000,25грн. штрафу.

Позивач не погоджується із вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважає що всі витрати здійснені ТОВ "Тавріяінвестгруп" при закупівлі товарів, необхідних для будівництва, в межах господарської діяльності платника податків, реальність правочинів підтверджується всіма необхідними документами, наданими на перевірку, а будь-яких порушень щодо їх оформлення контролюючим органом не встановлено.

Посилаючись на вказані обставини просив позов задовольнити.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 6 листопада 2019р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м.Севастополі за №0002021422 від 5.07.2019р. про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 72 001грн. та застосування штрафних санкцій штрафних санкцій на суму 18 000грн..

Стягнуто з ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м.Севастополі за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "Тавріяінвестгруп" 1 921грн. судового збору.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Сторони були сповіщені про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, проте, представником ТОВ "Тавріяінвестгруп" подано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, інші сторони в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили.

З урахуванням належного сповіщення сторін, судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки викладені в акті перевірки про нереальність господарських операцій не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ТОВ "Тавріяінвестгруп" є суб`єктом підприємницької діяльності, зареєстровано платником податків в 2006р..

У період з 5.03.2019р. по 26.03.2019р. посадовими особами ДФС проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Тавріяінвестгруп" за період з 1.01.2016р. по 31.12.2018р..

За результатами вказаної перевірки, 2.04.2019р. ДФС складено Акт перевірки за №50/21-22-14-01/34212363, у висновках якого встановлено порушення:

- пп.134.1.1 п.134.1 ст.134., п.13 5.1 ст.135 ПК України, п.5, п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання" (затверджено наказом Міністерства фінансів України за №20 від 31.01.2000р.), п.6, п.10, п.11, п.20, п.27 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" (затверджено наказом Міністерства фінансів України за №318 від 31.12.1999р.), п.5, п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №15 "Дохід" (затверджено наказом Міністерства фінансів України за №290 від 29.11.1999р.) в частині заниження податку на прибуток на загальну суму 351 822грн. та заниження від`ємного значення об`єкту оподаткування за 2018р. на загальну суму 34 342грн., та інші порушення, які не оскаржуються в даній справі.

На підставі встановлених порушень, 8.04.2019р. ГУ ДФС у Миколаївській області прийнято податкове повідомлення-рішення за №0067115112, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 72 001грн. основного платежу та застосування 18 000,25грн. штрафу.

Підставами для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки ДФС про те, що надані первинні документи податкового та бухгалтерського обліку не підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами: ТОВ Транзит Про , ПП А-Опторгсервіс , ТОВ Агропром переробка , ПП Грандбудстар , ПП Златавабудпівдень .

Перевіряючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх незаконність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

Приписами п.п.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють таку сферу правовідносин.

Приписами п.75.1 ст.75 ПК України зазначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Положеннями ст.2 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Крім того, п.2 цієї ж статті визначено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також приписами п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України за №88 від 24.05.1995р., та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5.06.1995р. за №168/704 (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Положеннями ст.9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Необхідність підтвердження господарських операцій. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2. ст.1, п.2.1 ст.2 Положення №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Згідно з п.2.4 Положення №88, первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.1 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, з метою податкового обліку беруться до уваги лише ті документи, що складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Підставами для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень став сумнів податкового органу стосовно господарських операцій між ТОВ "Тавріяінвестгруп" та контрагентами - ТОВ Транзит Про , ПП А-Опторгсервіс , ТОВ Агропром переробка , ПП Грандбудстар , ПП Златавабудпівдень .

Як вбачається із матеріалів справи, що в березні 2017р. ТОВ "Тавріяінвестгруп" від ТОВ "Транзит Про" отримало послуги самоскида КАМАЗ у кількості 7 годин на загальну суму 2 800грн. у т. ч. ПДВ 466,67грн., що підтверджується рахунком за №СФ0000066 від 17.03.2017р., акт здачі-прийняття робіт від 17.03.2017 №ОУ-0000047, податковою накладною за №8 від 17.03.2017р. на загальну суму 2 800грн., у т.ч. ПДВ 466,67грн.; платіжним документом. Також товариством було надано акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2017р., який укладений між позивачем (як замовником) та ТОВ "НВК "Меркурий" (генпідрядником), відповідно до якого послуги Камазу були використані на будівництві при розробці ґрунту в траншеях глибиною до 2м та в подальшому перевезенню.

Податковий орган вважав, що вказана господарська операція не підтверджена, оскільки в акті прийому-здачі послуг не вказано номеру автомобіля Камаз.

Проте судова колегія зазначає, що даний реквізит не є обов`язковим при складанні акту прийому-передачі послуг, оскільки приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. №88, визначено чіткі вимоги до первинних документів, а саме вони повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання: назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниць виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Що стосується посилань ДФС на безоплатне отримання зазначених послуг, то судова колегія вважає їх необґрунтованими, оскільки вони спростовуються банківською випискою про те, що позивачем оплата здійснена за послуги автотранспорту згідно рахунку ТОВ "Транзит ПРО" за №66 від 17.03.2017р..

Що стосується відносин позивача по придбанню дошки, бруса у ПП "А-Оптторгсервіс" на загальну суму 20 232грн.. у т.ч. ПДВ 3 372грн., для використання у господарській діяльності при будівництві, то судова колегія зазначає, що вказані господарські операції підтверджуються рахунками №СФ-0000448 від 4.08.2017р., №СФ-0000522 від 31.08.2107р., №СФ-0000800 від 14.11.2017р., №СФ-0000364 від 26.06.2017р., видатковими накладними №РН-000238 від 9.08.2017р., №РН-000266 від 4.09.2017р., №РН-000425 від 20.11.2017р., №РН-000185 від 26.06.2017р.. Послуги перевезення замовлених матеріалів підтверджують товарно-транспортні накладні №04/09 від 4.09.2017р., №09/08 від 9.08.2017р., №20/11 від 20.11.2017р.. В платіжних документах зазначені реквізити рахунків-фактур, які виписувало ПП "А-Опторгсервіс".

Також, 20.12.2016р. між позивачем та ТОВ "Агропром переробка" було укладено договір від 20.12.2016р. на поставку пелет паливних. Вказана господарська операція підтверджується: рахунком на оплату №144 від 20.12.2016р. на суму 32 000грн. , який було сплачено покупцем 23-26.12.2016р., видатковою накладною №144 від 26.12.2016р. на суму в кількості 20т на загальну суму 32 000грн., у т.ч. ПДВ 5 333,33грн., випискою банку про оплату із вказівкою реквізитів рахунків, податковою накладною від 23.12.2016 №6 на загальну суму 8 000грн., у т.ч. ПДВ 1 333,33грн. та від 26.12.2016р. за №7 на загальну суму 24 000грн., у т.ч. ПДВ 4 000грн..

Що стосується тверджень відповідача про ненадання до перевірки товарно-транспортних накладних, внаслідок чого податковий орган не мав можливості встановити реальність перевезення придбаного товару, то судова колегія зазначає, що така вимога не ґрунтується на приписах Податкового кодексу або інших нормативних документів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що пелети паливні були поставлені позивачу постачальником, та використані для опалення приміщень позивача, про що свідчать акти списання пелетів №8 від 31.01.2017р., №10 від 28.02.2017р., №9 від 31.03.2017р..

У відповідності до п.11.6. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Мінтрансу України за №363 від 14.10.1997р., товарно-транспортні накладні як документ для перевезення вантажів, складається в чотирьох примірних, перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Як зазначав позивач, що ТОВ "Тавріяінвестгруп" не було учасником транспортного процесу, ні замовником, перевізником або вантажоодержувачем, не несло транспортних витрат. У зв`язку із чим, для позивача товарно-транспортна накладна взагалі не є первинним бухгалтерським документом, який він зобов`язаний зберігати.

Аналізуючи вищевказане, судова колегія зазначає, що відсутність ТТН на транспортування товарів не може автоматично свідчити про безтоварність продажу такої продукції за наявності інших належних доказів. Окрім того, чинним законодавством України передбачено обов`язковість ТТН лише у випадку надання послуг з перевезення.

Також, ТОВ "Тавріяінвестгруп" задокументовано у бухгалтерському обліку операції з придбання бруса у ПП "Грандбудстар" на загальну суму 660грн., у т.ч. ПДВ 110грн.. Вказана господарська операція підтверджується відповідними документами. Копії банківських виписок на перерахування грошових коштів свідчать про зазначення реквізитів первинних документів та за який товар здійснюється оплата. Розрахунки між суб`єктами господарювання проводились у безготівковій формі на загальну суму 660грн., що підтверджується платіжним дорученням від 22.02.2017р..

Аналізуючи вищевказане, судова колегія вважає, що фактичні обставини справи та надані первинні бухгалтерські документи об`єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення адміністративного позову ТОВ "Тавріяінвестгруп" та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки позивачем надано усі необхідні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій із спірними контрагентами, а податковим органом не доведено протилежне.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 6 листопада 2019р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв