Рішення

від 11.03.2020 по справі 905/2/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, НОМЕР_1

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.03.2020 Справа № 905/2/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,

секретар судового засідання Стрюкова А.О.,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амкодор-Укроспецмаш", м.Київ,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля", Добропілля, Донецька область,

про стягнення 146760,85 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Амкодор-Укроспецмаш", м.Київ, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля", Добропілля, Донецька область, про стягнення 146760,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем строків оплати поставленої продукції за договором поставки №6152-ДУ-УМТС-Т від 22.02.2018 року, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення основний борг в сумі 133200,00грн., нараховані 3% річних в сумі 2638,45 грн., пеня в сумі 6660,00 грн., інфляційні втрати в сумі 4262,40 грн.

Ухвалою суду від 27.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/2/20; справу №905/2/20 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує на те, що на видаткових накладних відсутня дата приймання продукції проставлена представником ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля", що суперечить п.4.7 Договору поставки №6152-ДУ-УМТС-Т від 22.02.2018 року, у зв`язку з чим позивачем не доведено дату поставки продукції. Посилаючись на положення ч.1 ст.692 ЦК України відповідач стверджує, що строк оплати продукції не настав, а тому звернення позивача до суду є передчасним.

Представник позивача в судове засідання 11.03.2020 не з`явився.

Представник відповідача у судове засідання 11.03.2020, як і в попередні судові засідання не з`явився.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору суд, встановив:

22.02.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Амкодор-Укроспецмаш" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" (далі - покупець) було укладено договір поставки № 6152-ДУ-УМТС-Т (далі-договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі - продукція), у асортименті, кількості, строки, за ціною і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в цьому договорі і специфікаціях, які є невід`ємною частиною до цього договору.

Покупець зобов`язується прийняти і сплатити поставлену в його власність продукцію у відповідності з умовами цього договору.

За змістом п.4.3. Договору постачальник зобов`язаний надати покупцю наступні документи: рахунок; податкову накладну; видаткову накладну; відповідні товаросупровідні накладні (залізничну/товарно-транспортну накладну); сертифікат якості заводу-виробника та/або паспорт; сертифікат відповідності (у випадку, якщо продукція підлягає обов`язковій сертифікації); дозвіл держпраці/ діючі дозволи Держміськпромнагляду; інструкцію (керівництво) з експлуатації (у випадку, якщо даний документ передбачений); технічну документацію, передбачену п.2.4 цього договору.

Відповідно до п.4.8. Договору зобов`язання постачальника вважаються виконаними з моменту передачі продукції в розпорядження покупця в узгоджене місце призначення поставки в належної якості, комплектності, асортименті, кількості, в строки, з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в договорі і специфікаціях до договору. Зобов`язання покупця вважаються виконаними з моменту оплати поставленої продукції.

Згідно п. 5.4 Договору, розрахунки за поставлену продукцію за цим договором здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом п`яти робочих днів з 90 календарного дня з дати поставки продукції, на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього договору. Датою оплати є дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Згідно п. 6.8. Договору, в разі несвоєчасної оплати за отриману продукцію, покупець за письмовою вимогою постачальника сплачує позивачеві неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати від вартості своєчасно не сплаченої продукції, однак не більше 5% від вартості своєчасно неоплаченої продукції.

Вищезазначений договір підписано представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.

Згідно Специфікацій від 04.06.2018 року та 31.08.2018 року 14 січня 2019 року, відповідачу була поставлена наступна продукція:

- труба вентиляційна гнучка шахтна d по 20 м.п. клеєно-прошита, кількість 580 шт., на загальну суму 104400,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 582 від 14.01.2019 (а.с. 27), товарно-транспортною накладною № Р582 від 14.01.2019 року (а.с. 33);

- труба вентиляційна гнучка шахтна d по 20 м.п. клеєно-прошита, кількість 120 шт., на загальну суму 21600,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 583 від 14.01.2019 (а.с. 28), товарно-транспортною накладною Р583 від 14.01.2019 року (а.с. 34);

- труба вентиляційна гнучка шахтна d по 20 м.п. клеєно-прошита, кількість 40 шт., на загальну суму 7 200,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 584 від 14.01.2019 (а.с. 29), товарно-транспортною накладною № Р584 від 14.01.2019 року (а.с. 35).

Вказана продукція була отримана уповноваженими особами відповідача без зауважень та заперечень згідно нарядів на отримання ТМЦ № 22 від 14.01.2019 ОСОБА_1 (а.с. 30), № 10 від 09 січня 2019 ОСОБА_2 (а.с. 31); № 029 від 14.01.2019 року ОСОБА_3 (а.с. 32).

Факт отримання від позивача товару з боку відповідача за вищевказаним договором не спростований.

Як вказує позивач, разом із товаром та товаросупроводжувальними документами, відповідачу було передано для здійснення оплати за отриману продукцію рахунок № 696 від 14.01.2019 року на загальну суму 104 400,00 грн., № 697 від 14.01.2019 року на загальну суму 21 600,00 грн., № 698 від 14.01.2019 року на загальну суму 7 200,00 грн. (а.с. 24-26).

Вказане відповідачем не заперечується.

Проте, за твердженням позивача, відповідач за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого перед позивачем виникла заборгованість з основного боргу в сумі 133200,00грн.

09.11.2019 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №1 вих.389/3 від 05.11.2019 року, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Амкодор-Укроспецмаш" просило протягом 3 банківських днів з моменту отримання претензії перерахувати на його рахунок 142 124,40 грн. заборгованості за договором постачання №6152-ДУ-УМТС-Т від 22.02.2018, яка складається з: основну суму боргу в сумі 133 200,00 грн., пені в сумі 6 660,00 грн., інфляційних втрат в сумі 2 264,40 грн. (а.с. 36-40).

Станом на теперішній час відповідачем не проведено оплати за отриманий товар в повному обсязі, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення: основного боргу в сумі 133200,00грн., нараховані 3% річних в сумі 2638,45 грн., пеня в сумі 6660,00 грн., інфляційні втрати в сумі 4262,40 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні відповідача до виконання грошових зобов`язань.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору №6152-ДУ-УМТС-Т від 22.02.2018.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України та ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір №6152-ДУ-УМТС-Т від 22.02.2018 є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов`язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Умовами договору поставки сторонами було обумовлено, що розрахунки за поставлену продукцію здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом п`яти робочих днів з 90 календарного дня з дати поставки продукції, на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 договору (п.5.4 Договору).

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, за висновками суду, строк виконання грошового зобов`язання у спірних правовідносинах визначається за правилами статті 692 Цивільного кодексу України, тобто оплата товару за накладними пов`язана з моментом його прийняття.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, відповідач остаточно повинен був розрахуватись протягом п`яти робочих днів з 90 календарного дня з дати поставки продукції, - до 19.04.2019 включно.

Судом відхиляється твердження відповідача, що позивачем не доведено дату поставки продукції оскільки на видаткових накладних відсутня проставлена саме представником ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" дата приймання продукції, з огляду на наступне.

Суд враховує, що за приписами п.4.7 Договору поставки, датою поставки вважається дата, вказана представником покупця на відповідних товаросупроводжувальних документах, наданих постачальником. При поставці автомобільним транспортом датою поставки вважається дата, вказана представником покупця на видатковій накладній. При поставці залізничним транспортом датою поставки вважається дата, вказана в залізничній накладній, яка свідчить про прибуття продукції на залізничну станцію призначення.

Разом з цим, у відповідності до частин 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 із змінами та доповненнями, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Тобто, підписуючи видаткові накладні на поставлену продукцію, без встановлення іншої дати, представник відповідача підтверджував прийняття товару саме в ту дату яка вказана на видаткових накладних постачальником.

Факт поставки позивачем товару відповідачу підтверджений матеріалами справи та відповідачем не оспорений. За весь час після отримання товару відповідач не заявив позивачу будь-яких претензій щодо якості товару, його походження, відсутності необхідних документів чи з пропозицією повернути товар з будь-яких причин.

При отриманні товару відповідачем не подавалось жодних заперечень щодо неналежності виконання позивачем прийнятих на себе за договором зобов`язань з поставки товару.

Враховуючи вище наведені норми законодавства та встановлені судом фактичні обставини щодо отримання відповідачем товару за договором №6152-ДУ-УМТС-Т від 22.02.2018, специфікацій від 04.06.2018, від 31.08.2018, видаткових накладних від 14.01.2019 та товарно-транспортних накладних від 14.01.2019 року, у останнього виникло зобов`язання з його оплати.

Сплату вищевказаної суми заборгованості боржником не здійснено, доказів перерахування коштів на користь позивача суду не надано, документів, які б підтверджували безпідставність нарахування заборгованості, контррозрахунку заборгованості, а також матеріалів, які б спростовували твердження позивача, суду також не надано.

Таким чином, відповідач свої зобов`язання за договором №6152-ДУ-УМТС-Т від 22.02.2018 щодо оплати поставленого товару в обумовлені договором строки не виконав, а отже прострочив виконання зобов`язання у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України. Доказів зворотного суду не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних щодо стягнення основного боргу в сумі 133200,00 грн.

Щодо стягнення пені за договором в сумі 6660,00грн. за період з 26.04.2019 по 13.12.2019, інфляційних втрат за період з квітня 2019 по листопад 2019 в сумі 4262,40грн., та 3% річних за період з 20.04.2019 по 16.12.2019 в сумі 2638,45 грн., господарський суд зазначає наступне.

За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов`язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

За приписами ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Як встановлено судом, сторони визначили, що в разі несвоєчасної оплати за отриману продукцію, покупець за письмовою вимогою постачальника сплачує позивачеві неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати від вартості своєчасно не сплаченої продукції, однак не більше 5% від вартості своєчасно неоплаченої продукції (п.6.8. Договору).

Здійснивши перевірку розрахунку пені за визначений період для нарахування неустойки, суд дійшов висновку, що сума пені за простроченими зобов`язання відповідача по оплаті продукції за договором постачання за період з 26.04.2019 по 13.12.2019, з урахуванням граничного показника 5 % від вартості неоплаченої продукції становить - 6660,00грн., у зв`язку з чим заявлена позивачем сума пені підлягає задоволенню повністю.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних за період з 20.04.2019 по 16.12.2019, господарський суд встановив, що він є арифметично вірним, у зв`язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі - в сумі 2638,45 грн.

Судом перевірений розрахунок інфляційних втрат позивача та визнано його невірним, оскільки період нарахування не відповідає вимогам п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", відповідно до якого розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Отже, зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен місяць щодо якого обчислюється відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Як було встановлено судом, відповідач зобов`язаний був сплатити на користь позивача заборгованість у строк до 19.04.2019, у зв`язку з чим нарахування інфляційних втрат має здійснюватися з травня 2019 року.

За розрахунком суду за допомогою калькулятора інформаційної бази ЛІГА:ЗАКОН розмір інфляційних втрат за період з травня 2019 по листопад 2019 становить суму 1055,27грн., яка підлягає стягненню.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково.

У відповідності до ст. 129 ГПК України, судові витрати у вигляді судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Амкодор-Укроспецмаш" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" про стягнення 146760,85 грн. - задовольнити частково, в сумі 143553,72 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" (85043, Донецька область, м. Добропілля, м. Білицьке, вул. Красноармійська, б.1А, код ЄДРПОУ 37014600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Амкодор-Укроспецмаш" (03134, м.Київ, вул. Кільцева дорога, б.22; код ЄДРПОУ 37250239) основну заборгованість в сумі 133200,00грн, 3% річних в сумі 2638,45грн., пеню в сумі 6660,00грн.; інфляційні втрати в сумі 1055,27грн.; судовий збір в сумі 2153,30 грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

В судовому засіданні 11.03.2020 складено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.03.2020.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя К.С. Харакоз