Рішення

від 16.03.2020 по справі 910/17521/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.03.2020Справа № 910/17521/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко Г. П.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/17521/19

За позовом Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" (вул. Герцена, буд.10,Київ 50,04050)

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (вул. Казимира Малевича буд. 31, Мсп 680, Південна Частина Києва, м. Київ,03150)

про відшкодування 5 854,50 грн.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "ВУСО" (далі-відповідач) про стягнення страхового відшкодування у порядку суброгації у розмірі 5 854, 50 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить стягнути з відповідача витрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 5 854 (п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят чотири) грн 50 коп, право на яке перейшло до позивача в результаті суброгації. Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921, 00 грн та судові витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги у розмірі 5 000, 00 грн.

Ухвалою Господарського суд м. Києва від 17.12.2019 залишено позовну заяву Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" без руху, встановлено позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання до суду оригіналу ордеру КС № 444173 від 18.02.2019, оформленого відповідно до встановлених вимог.

23.12.2019 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, якою позивач усунув недоліки визначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 17.12.2019, яку останній отримав 19.12.2019 відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

26.12.2019 Суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі. Розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

11.01.2020 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач просив суд в частині стягнення 4 826, 70 грн страхового відшкодування провадження у справі закрити, а в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити. Також, відповідач клопотав про витребування доказів у справі.

05.02.2020 суд задовольнив клопотання відповідача про витребування доказів, про що постановив відповідну ухвалу, якою витребував у Приватного Підприємства Компанія Автодок інформацію та документи, а саме:

- інформацію чи звертався власник (представник власника або інша уповноважена особа) транспортного засобу Honda CR-V д.р.н.з. НОМЕР_1 до ПП Компанія Автодок з приводу формування рахунків-фактур та/або складання ремонтних калькуляцій щодо проведення відновлювального (-их) ремонту (-ів) у період з 12.04.2017 по 28.05.2019?

У випадку звернення надати належним чином завірені копії наступних документів:

- відповідний рахунок-фактуру по кожному із звернень з повним переліком робіт/запчастин та датою складання;

- ремонтну калькуляцію до відповідного рахунку-фактури;

- акти виконаних робіт, у випадку вже здійсненого відновлювального ремонту по кожному із проведеного відновлювального ремонту;

- інші документи, щодо проведеного відновлювального ремонту (за наявності).

У випадку, якщо звернення не було, то додатково повідомити:

- чи здійснювався розрахунок вартості відновлювального ремонту шляхом складання відповідних калькуляцій за допомогою комп`ютерної програми Audatex чи її прототипів ( в тому числі AudaHistory) та надати належним чином завірені копії таких.

07.02.2020 через відділ канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач погодився з необхідністю закриття провадження у справі в частині стягнення 4 826, 70 грн страхового відшкодування та заперечував проти наявності підстав для відмови в іншій частині позовних вимог.

17.02.2020 через відділ канцелярії суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив по справі № 910/17521/19, в якій відповідач заперечував доводи позивача.

24.02.2020 через відділ канцелярії суду від Приватного підприємства Компанія Автодок надійшли інформація та документи на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів від 05.02.2020.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані учасниками справи матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 28.05.2019 в місті Києві на провулку Костя Гордієнка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Peugeot 308 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Honda CR-V , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (власник автомобіля - ОСОБА_2 ), під керуванням ОСОБА_3 Внаслідок вказаної дорожньо - транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль Honda CR-V , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Майнові інтереси ОСОБА_2 , пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем - Honda CR-V , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , застраховано у позивача на підставі договору добровільного страхування - договору № 1800259 серії PREMIUM Преміум каско від 04.06.2018.

ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнено до адміністративної відповідальності Печерським районним судом міста Києва, про що винесено відповідну постанову від 14.06.2019 у справі № 757/30481/19-п.

ОСОБА_3 також визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнено до адміністративної відповідальності Печерським районним судом міста Києва, про що винесено відповідну постанову від 10.07.2019 у справі № 757/30487/19-п.

Відповідно до звіту № 137289 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу складеного Фізичною - особою підприємцем ОСОБА_4 станом на 28.05.2019 вартість відновлювального ремонту автомобіля Honda CR-V , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого в результаті дорожньо - транспортної пригоди, що сталася 28.05.2019, становить 19 311, 08 грн з врахуванням ПДВ на складники та матеріали. При цьому, у зазначеному експертному дослідження встановлено, що коефіцієнт фізичного зносу автомобіля Honda CR-V , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 0, 00.

Відповідно до рахунку - фактури № 00000812 від 30.05.2019 (СТО за направленням страховика) вартість відновлювального ремонту автомобіля Honda CR-V , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 14 974, 00 грн.

Судом також встановлено, що сума страхового відшкодування до виплати згідно з умовами договору № 1800259 серії PREMIUM Преміум каско від 04.06.2018 на підставі страхового акта № 137289 від 11.06.2019 склала 11 709, 00 грн (вартість відновлювального ремонту за розрахунком СТО за вирахуванням франшизи, встановленої договором: 14 974, 00 - 3 265, 00 = 11 709, 00).

Вказана сума страхового відшкодування виплачена позивачем страхувальнику (шляхом перерахування на рахунок ПП Компанія Автодок .) в повному розмірі, а саме: 11 709, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 12.06.2019 № 10586.

У липні 2019 року позивачем було направлено на адресу відповідача заяву про страхове відшкодування на 11 109, 00 грн, яка була отримана відповідачем.

Розглянувши надані позивачем матеріали відповідач визнав дорожньо - транспортну пригоду, яка мала місце 28.05.2019, страховим випадком та 08.01.2020 здійснив часткову виплату страхового відшкодування у розмірі 4 826, 70 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 248 від 08.01.2020.

При цьому, під час з`ясування обставин страхового випадку працівниками відповідача було встановлено, що автомобіль Honda CR-V , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 до страхового випадку - 28.05.2018 був у ДТП, зазначений автомобіль був проданий на сайті copart.com за лотом № 38422947 з пошкодженням кузова. Обставини пошкодження автомобіля в ДТП до дати страхового випадку - 28.05.2019 також підтверджені доказами, наявними в матеріалах справи, отриманими на виконання ухвали суду про витребування доказів від 05.02.2020. Так, згідно наданої Приватним підприємством Компанія Автодок інформації, підтвердженої відповідними документами, вказане підприємство виконувало в жовтні 2018 року відновлювальний ремонт автомобіля Honda CR-V , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , про що складений акт виконаних робіт № 000006936 від 14.06.2019 на суму 58 603, 95 грн.

У відповідності до п. 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи, та оцінки колісних транспортних засобів", затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.2003 № 142/52092, відповідач здійснив розрахунок коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Honda CR-V , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та визначив його в розмірі 0, 36 (розрахунок доданий до матеріалів справи).

Розмір завданого збитку був вирахуваний позивачем без врахування коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Honda CR-V , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , тому відповідач при визначенні розміру страхового відшкодування, яке підлягає виплаті в даному випадку, було застосовано коефіцієнт фізичного зносу, який складає 0, 36 та сплатив позивачу відшкодування по страховому випадку 4 826, 70 грн.

Предметом позову у справі є матеріально правові вимоги позивача до відповідача про стягнення 5 854, 50 грн страхового відшкодування. При цьому, позивач визнає, що отримав від позивача часткову оплату відшкодування в розмірі 4 826, 70 грн, після відкриття провадження у справі.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з тих підстав, що відповідачем була здійснена виплата страхового відшкодування в розмірі 4 826, 70 грн, що є підставою для закриття провадження у відповідній частині, а також з підстав не врахування позивачем при розрахунку позовних вимог положень чинного законодавства щодо обов`язкового врахування коефіцієнту фізичного зносу. Відтак, на думку відповідача, провадження у справі в частині стягнення 4 826, 70 грн підлягає закриттю, а в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що провадження у справі в частині стягнення 4 826, 70 грн підлягає закриттю, а вимоги позивача в іншій частині не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За приписами статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

За приписами ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Враховуючи, що винними у ДПТ, яке мало місце 28.05.2019, були визнані обидва водія, розмір завданих водієм ОСОБА_1 збитків у вищезазначеній дорожньо - транспортній пригоді становить Ѕ від загальної суми.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдання матеріального збитку власнику транспортного засобу Honda CR-V , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Однак, у разі якщо її цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою.

При цьому, відповідно до ст. 2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум , зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду , заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Згідно із ст. 29 вказаного Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу , розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Судом установлено, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Peugeot 308 , реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент вказаної ДТП була застрахована у відповідача згідно з полісом обов`язкового страхування № ЕР/165286431, діючим на 28.05.2019. Враховуючи зазначене до правовідносин сторін підлягають застосування саме положення Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", в т. ч. ст. 29 щодо відшкодування витрат з урахуванням фізичного зносу.

Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 100 000,00 грн та франшизу у розмірі 0, 00 грн, згідно з інформацією Моторно транспортного страхового бюро з Єдиної централізованої бази даних.

Таким чином, відповідач взяв на себе обов`язок відшкодувати шкоду заподіяну третім особам під час ДТП, яке сталася за участю забезпеченого транспортного Peugeot 308 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

З огляду на положення ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та 993 Цивільного кодексу України, суд погоджується з доводами відповідача, що вартість відновлювального ремонту має визначатись з урахуванням реально понесених позивачем витрат у вигляді вартості роботи, вартості матеріалів та вартості запчастин та що вартість запасних частин розраховується з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.

В рахунку - фактурі № 00000812 від 30.05.2019 (СТО за направленням страховика) вартість відновлювального ремонту автомобіля Honda CR-V , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , вказано, що: (1) послуги - 5 380, 00 грн; (2) товар - 7 098, 33 грн (накладка бампера - 3 883,33 грн; відзеркалювач заднього бамперу 875, 00 грн; кліпса - 140, 00 грн; лакофарбові матеріали). Враховуючи зазначені дані (вказані в рахунку) відповідачем, з урахуванням положень п.п. б) п. 8.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 142/5/2092 від 24.11.2003, був здійснений розрахунок страхового відшкодування, яке підлягало виплаті позивачу, відповідно до якого виплаті підлягає сума страхового відшкодування в розмірі 4 826, 70 грн.

Сума страхового відшкодування була розрахована відповідачем за формулою:

Свзр = Ср + См + Сс * (1-Ез), де

Сврз - сума страхового відшкодування (вартості відновлювального ремонту);

Ср - вартість ремонтно - відновлювальних робіт;

См - вартість необхідних для ремонту матеріалів;

Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту;

Ез - коефіцієнт фізичного зносу.

Суд погоджується із здійсненим відповідачем розрахунком, як таким, що здійснений у відповідності до чинного законодавства.

В силу положень ст.12.1. Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, і полісом № ЕР/165286431 франшиза визначена в розмірі 0, 00 грн, відповідно виплаті з боку відповідача на користь позивача, за вказаним полісом, підлягало страхове відшкодування в розмірі 4 826, 70 грн.

Саме таку суму відповідач сплатив на користь позивача після відкриття провадження по справі, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до положень п. 2) ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі п. 2) ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

В даному випадку предмет спору перестав існувати після відкриття провадження у справі, адже провадження у даній справі, як зазначалося судом вище, було відкрите 26.12.2019, а страхове відшкодування в розмірі 4 826, 70 грн сплачено відповідачем позивачу 08.01.2020, тобто вже після відкриття провадження у справі, відтак провадження у справі в частині стягнення 4 826, 70 грн підлягає закриттю.

Вимоги щодо стягнення іншої частини позовних вимог в розмірі 1 027, 80 грн задоволенню не підлягають, оскільки відповідачем правомірно застосовано при визначенні розміру відшкодування для даного страхового випадку коефіцієнт фізичного зносу.

Так, відповідно до п.1.2 Методики, Методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ. Методи оцінки, передбачені цією Методикою, можуть використовуватися для оцінки самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, тракторів і комбайнів на колісних шасі, якщо вони не суперечать тим положенням, які регламентують оцінку цих видів транспорту.

Відповідно до п.7.38, 7.39 Методики, (редакція чинні на момент скоєння ДТП) - значення Е3 (коефіцієнт фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує:

5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД;

7 років - для інших легкових КТЗ;

3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД;

4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів;

5 років - для мототехніки.

Винятком стосовно використання зазначених вимог є:

а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний);

б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації;

в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка

Матеріалами справи підтверджено, що автомобіль Honda CR-V , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 до ДТП мав пошкодження кузова, відтак при розрахунку розміру завданого збитку в ДТП, є обов`язковим застосування коефіцієнту фізичного зносу.

Доводи позивача щодо того, що відповідач не наводить доказів хто саме визначав коефіцієнт фізичного зносу та щодо відсутності з боку відповідача клопотання про призначення судової експертизи відхиляються судом з тих підстав, що обов`язок доведення своїх позовних вимог лежить на позивачі. Проте, заперечуючи вірність розрахованого відповідачем коефіцієнту позивач, по - перше подав суду докази, відповідно до яких коефіцієнт фізичного зносу автомобіля Honda CR-V , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 0, 00, які були спростовані відповідачем, по - друге на надав суду жодних доказів невірного визначення відповідачем коефіцієнту фізичного зносу.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених позивачем вимог, наведених ним обґрунтувань та наданих відповідачем доказів, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 1 027, 80 грн страхового відшкодування та про закриття провадження у справі в частині стягнення 4 826, 70 грн страхового відшкодування.

Відповідно до ч. 4. ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Враховуючи наведені положення чинного законодавства судовий збір в розмірі 1 583, 75 грн сплачений позивачем підлягає поверненню позивачу, про що судом буде постановлена відповідна ухвала.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в розмірі 337, 25 грн покладаються на позивача.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження зазначених витрат в розмірі 5 000, 00 грн, до матеріалів справи позивачем надані Договір про надання правової допомоги № 23 від 03.01.2019, акт виконаних робіт від 31.10.2019, платіжне доручення № 17293 від 02.10.2019, детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних для надання правової допомоги від 31.10.2019, Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КС № 6423/10 від 15.02.2018 на ім`я Синюк С. Л.

Відповідач вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката не спів мірним із ціною позову та складністю справи. Проте, заперечуючи співмірність витрат позивача на правничу допомогу відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження (доведення) такої не співмірності.

Аргумент відповідача щодо ідентичності ціни позову та розміру правничої допомоги відхиляється судом, з тих підстав, що жодних доказів не співмірності понесених позивачем витрат на правничу допомогу суду надано не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Суд, як зазначалося вище, розглянувши даний спір дійшов висновку, що провадження у даній справі в частині щодо стягнення 4 826, 70 грн страхового відшкодування підлягає закриттю, з огляду на відсутній предмету спору, адже після відкриття провадження у справі відповідач оплатив на користь позивача 4 826, 70 грн страхового відшкодування за відповідним страховим випадком.

Тобто, в даному випадку має місце ситуація, коли відповідач після пред`явлення позову задовольнив частину вимог позивача.

Враховуючи зазначене та положення ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України суд присуджує стягнення понесених позивачем у справі витрат на правничу допомогу у відповідній частині з відповідача. Отже, витрати позивача на правничу допомогу в розмірі 4 122, 21 грн суд покладає на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі № 910/17521/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" про відшкодування 5 854,50 грн в частині стягнення 4 826, 70 грн страхового відшкодування, у зв`язку з відсутністю спору між сторонами у відповідній частині.

2. В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" про відшкодування 5 854,50 грн в іншій частині, а саме щодо стягнення 1 027, 80 грн страхового відшкодування відмовити.

3. Судові витрати позивача в розмірі 337, 25 грн покласти на Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування" (вул. Герцена, буд. 10, м. Київ 50, 04050; ідентифікаційний код 24745673).

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (вул. Казимира Малевича, буд. 31, Мсп 680, Південна Частина Києва, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 31650052) на користь Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" (вул. Герцена, буд. 10, м. Київ 50, 04050; ідентифікаційний код 24745673) 4 122 (чотири тисячі сто двадцять дві) грн 21 коп. витрат на правничу допомогу.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г. П. Бондаренко