Ухвала

від 18.03.2020 по справі 912/776/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

18 березня 2020 рокуСправа № 912/776/20

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіді Грейн", 25014, м. Кропивницький, тупик Озерний, 1

та до: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про стягнення 186 379,29 грн

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", яка містить вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіді Грейн" та до ОСОБА_1 про солідарне стягнення 186 379,29 грн заборгованості за кредитним договором № б/н від 18.08.2015, з покладенням на відповідачів витрат по сплаті судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіді Грейн" зобов`язань за кредитним договором № б/н від 18.08.2015 в частині повернення кредитних коштів.

Крім того, позивач зазначає, що між ним та ОСОБА_1 укладено договір поруки №РOR1445949379607 від 27.10.2015, предметом якого є надання поруки відповідачем 2 за виконання зобов`язань відповідача 1, які випливають з Кредитного договору. Тож, позивач вважає за необхідне захистити свої права шляхом солідарного стягнення з відповідача 1 та відповідача 2 суми заборгованості за кредитним договором № б/н від 18.08.2015.

Господарський суд враховує, що відповідач 2 - ОСОБА_1 є фізичною особою. Разом з тим, стаття 554 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідальність поручителя (фізичної особи) перед позивачем є солідарною разом з Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіді Грейн", як боржником за основним зобов`язанням. Вказане випливає з Договору поруки №РOR1445949379607 від 27.10.2015, укладеного відповідачем-2 з позивачем.

Норми права, що регулюють інститут поруки, не передбачають солідарної відповідальності поручителів між собою за різними договорами поруки, якщо цими договорами не передбачено іншого.

Відповідно до частини першої статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Відтак, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителя кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

У цій справі заявлені однакові позовні вимоги до кожного з відповідачів щодо стягнення заборгованості за одним кредитним договором солідарно з позичальника та поручителя. Позовні вимоги у цій справі є однорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання основного зобов`язання за Договором банківського обслуговування. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача буде можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд вплине, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних правовідносин. Отже, захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз`єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов`язання залежно від суб`єктного складу останнього. Вказане підтверджує і припис пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Отже, з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Відтак, з 15 грудня 2017 року у випадку об`єднання позовних вимог щодо виконання договору з вимогами щодо виконання договорів поруки, укладених для забезпечення основного зобов`язання, спір має розглядатися за правилами господарського чи цивільного судочинства залежно від сторін основного зобов`язання.

Сторонами основного зобов`язання у даній справі є юридичні особи, тому даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Аналогічних висновків дійшла і Велика Палата Верховного Суду у пунктах 23, 31-34, 44-48, 56-64 постанови від 13 березня 2018 року у справі № 415/2542/15-ц (провадження № 14-40 цс 18), а також у пунктах 20, 29-33, 40-41 постанови від 17 квітня 2018 року у справі № 545/1014/15-ц (провадження № 14-54 цс 18) і постанові від 25.04.2018 року по справі №638/13998/14-ц.

Форма і зміст позовної заяви відповідають вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Подана позивачем позовна заява також містить клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до вимог ч.ч. 3, 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи; у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 цієї статті.

Клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися в ній (ч. 1 ст. 249 Господарського процесуального кодексу України).

Питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали позовної заяви господарський суд враховуючи категорію і складність справи, не значний обсяг доказів та відсутність суспільного інтересу до розгляду даного спору, дійшов висновку, що позов незначної складності, на підставі чого справа визнається судом малозначною.

Частиною 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" , господарський суд дійшов висновку, що вказану заяву слід розглядати за правилами спрощеного позовного провадженнябез виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, тобто в порядку письмового провадження.

Керуючись статтями 12, 120, 162, 164, 165-167 176, 234, 235, 247, 249, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 912/776/20.

2. Справу № 912/776/20 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

3. Розгляд справи №912/776/20 здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.

4. У п`ятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі відповідачі мають право подати до суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

5. Розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження 16.04.2020.

6. Протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідачі мають право подати до суду письмовий відзив на позов з дотриманням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в частині додання до відзиву доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.

7. У п`ятиденний строк з дня отримання відзиву позивач має право подати до суду відповідь на відзив з дотриманням вимог, встановлених ч.ч. 3-6 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

8. До початку розгляду справи по суті відповідачі мають право подати до суду заперечення на відповідь на відзив з дотриманням вимог, встановлених ч.ч. 3-6 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

9. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://kr.arbitr.gov.ua.

10. Повідомити сторони про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Повідомити сторони про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Копії ухвали надіслати Акціонерному товариству комерційний банк "Приватбанк" за адресою: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д та за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; Товариству з обмеженою відповідальністю "Сіді Грейн" за адресою: 25014, м. Кропивницький, тупик Озерний, 1 та ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя В.В.Тимошевська