ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 березня 2020 року, м. Херсон, справа № 923/1152/19
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу
за позовом Комунального підприємства Кривбасводоканал
до Товариства з обмеженою відповідальністю Новокаховський механозборочний завод
про стягнення 1 412 812 грн,
за участю:
секретаря судового засідання Бєлової О.С.,
представників сторін:
від позивача - Вдовенко М.В., Голотяк М.С.,
від відповідача - не з`явився,
у с т а н о в и в:
Стосовно дій та аргументів Позивача
24.12.2019 Комунальне підприємство Кривбасводоканал звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Новокаховський механозборочний завод про стягнення 1 412 812 грн спричинених збитків у вигляді упущеної вигоди, а також судових витрат у сумі 21 192,18 грн судового збору та 3 000 грн витрат на оплату вартості послуг оцінки розміру упущеної вигоди.
У якості обґрунтування власної позиції Позивач вказав, що:
- відповідно до рішення Господарського суду Херсонської області у справі № 923/481/19 від 14.11.2019 установлені обставини, які мають преюдиційне значення, а саме факт порушення Відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 217-енерго від 12.07.2018 щодо поставки товару належної якості, зокрема ним поставлено електродвигун у несправному стані,
- унаслідок поставки товару неналежної якості йому спричинені збитки у вигляді упущеної вигоди у сумі 1 412 812 грн, яка була б отримана внаслідок економії витрат на електроенергію за наслідками встановлення електродвигуна належної якості,
- упущена вигода підтверджується Звітом з незалежної оцінки упущеної вигоди, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю Оціночна фірма Погляд .
Стосовно процесуальних дій та рішень суду
Ухвалою від 02.01.2020 суд відкрив провадження у справі за правилами загального провадження. Цією ж ухвалою сторонам установлені строки для подачі процесуальних заяв. Проте, Відповідач відзиву на позов не подав. Зокрема, ухвала суду повернулася без вручення Відповідачу із довідкою підприємства пошти про наявність інших причин, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення .
Підготовче провадження проведене у судових засіданнях 04.02.2020 та 25.02.2020, а розгляд справи по суті - 17.03.2020. При цьому розгляд справи проведено без участі представника Відповідача, оскільки він у засідання не з`явився. Так, ухвала суду від 04.02.2020 про призначення розгляду справи по суті повернулася без вручення із довідкою підприємства пошти про відсутність адресата.
Разом з тим, суд зазначає, що за відомостями із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Відповідача є адреса: АДРЕСА_1 . Саме за цією адресою судом направлялися вказані процесуальні акти.
За таких обставин, судом вжиті належні процесуальні заходи щодо повідомлення Відповідача про судовий розгляд справи.
Відносно установлених судом обставин
14.11.2019 Господарським судом Херсонської області прийняте рішення у справі № 923/481/19 за позовом Комунального підприємства Кривбасводоканал до Товариства з обмеженою відповідальністю Новокаховський механозборочний завод про стягнення 739 397,26 грн збитків, яким установлені обставини, що мають преюдиційне значення, а тому у відповідності до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не потребують доказування у межах даної справи.
Зокрема, рішенням суду установлено, що:
- Комунальне підприємство Кривбасводоканал , як Замовник, та Товариство з обмеженою відповідальністю Новокаховський механозборочний завод , як Постачальник, 12.07.2018 уклали між собою договір про закупівлю товарів № 217-ЕНЕРГО, зі Специфікацією № 1 (додаток № 1 до договору), за яким Відповідач зобов`язався передати у власність Позивача товар, а саме, електродвигуни у кількості три одиниці, загальною вартістю 850 000 грн,
- за умовами договору Постачальник повинен надати Замовнику товар, якість якого відповідає вимогам чинного законодавства, нормам, стандартам якісних показників і технічних вимог, встановленим чинними нормативними актами України й умовами договору, до кожного виду товару (пункти 3.1., 3.2.),
- гарантійний строк на товар становить 12 місяців з моменту введення в експлуатацію (пункт 5 Специфікації № 1 (додаток № 1)),
- постачання товару здійснюється на умовах DDP, склад замовника, з місцезнаходженням м. Кривий Ріг, вул. Генерала Радієвського, 43-а, згідно ІНКОТЕРМС 2010, транспортом і за рахунок постачальника (пункти 6.1., 6.2. пункт 1 Специфікації № 1 (додаток №1)), протягом 90 днів з моменту отримання постачальником 30 % попередньої оплати за товар,
- право власності на товар та ризики випадкового знищення та/або пошкодження товару переходять від постачальника до замовника в момент передачі товару та підписання уповноваженими представниками сторін видаткових накладних на товар (пункт 6.3.),
- за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони договору несуть майнову відповідальність згідно з діючим законодавством та договором (пункт 8.1.),
- на виконання умов договору, платіжними дорученнями від 26.07.2018 № 3 на суму 255 000 грн та від 24.10.2018 № 9 на суму 595 000 грн позивач сплатив відповідачу повну, обумовлену договором, вартість товару (трьох електродвигунів) у загальній сумі 850 000 грн,
- за актом від 24.12.2018 ПП Полтавський ливарно-механічний завод передало Позивачу електродвигун 4АДЧР №1428, 2018 року випуску, виробництва ТОВ Новокаховський механозборочний завод у складі іншого обладнання, а саме, агрегат насосний марки 14/12DW-(7)-900R-130-PET з рамою та муфтою в зборі у кількості 1 одиниця (завод. №1097, 2018 року випуску) з зазначеним електродвигуном 4АДЧР, з паспортами цих насосу та двигуна, зауважень до якості обладнання при зовнішньому огляді не виявлено,
- згідно з розділом 5 Гарантійні зобов`язання паспорту на електродвигун 4АДЧР № 1428 Відповідач гарантував відповідність електродвигуна вимогам нормативно-технічного документу, ГОСТу 183-74, за умови дотримання правил транспортування, зберігання, монтажу та експлуатації. Гарантійний термін установлений на 1 рік з дня введення двигуна в експлуатацію при гарантійному наробітку не більш як 5000 годин, але не пізніше 6 місяців з дня отримання електродвигуна Покупцем,
- за актом від 18.02.2019, з урахуванням протоколу вимірювань № 28 від 18.02.2019 параметрів електродвигуна 4АДЧР № 1428, при введенні його в експлуатацію, комісія Позивача визнала електродвигун придатним до експлуатації,
- за актом від 19.02.2019, з урахуванням протоколу вимірювань № 29-02 від 19.02.2019, комісією Позивача виконано заміри параметрів електродвигуна 4АДЧР № 1428 при його запуску через перетворювач частоти Altivar71Plus протягом 30 сек. з напругою 180 В та частотою 18 ГЦ; за результатами замірів параметрів електродвигуна вказано про відповідність результатів вимірів вимогам нормативно-технічного документу, проте зазначено, що після запуску електродвигуна з нього чутні сторонні звуки і відразу пішов дим,
- 19.02.2019 комісією Позивача складений акт несправності електродвигуна 4АДЧР № 1428,
- листами від 19.02.2019 № 3874/79/02 та 20.02.2019 № 3874/80/02 Відповідач звернувся до Позивача із пропозицією передати електродвигун 4АДЧР № 1428 для встановлення причин виходу його з ладу та виконання гарантійних зобов`язань,
- за актом від 21.02.2019 прийому-передачі товару Позивач передав Відповідачу електродвигун 4АДЧР № 1428,
- претензіями від 03.04.2019 № 1434 та 04.04.2019 № 1437 Позивач звернувся до відповідача з вимогою провести гарантійний ремонт електродвигуна 4АДЧР № 1428 як товару неналежної якості та у найкоротший термін поставити цей двигун Позивачу, здійснивши його запуск в присутності представників сторін,
- у відповідь на другу із зазначених претензій листом від 04.04.2019 № 3874/92/04 Відповідач повідомив про відсутність підстав для проведення гарантійного ремонту електродвигуна 4АДЧР № 1428, мотивуючи таку позицію порушенням правил транспортування двигуна та порушення керівництва по експлуатації асинхронних електродвигунів (п.2.1.6. в частині недотримання позивачем допустимих параметрів ізоляції обмотки статора відносно корпуса та між обмотками, за яких має здійснюватися запуск електродвигуна, п.2.2.1 в частині нездійснення позивачем перевірки вільного обертання вала електродвигуна після зняття стопорного пристрою по завершенню транспортування, п.2.2.2. та п.2.2.3 - несанкціоноване доопрацювання електродвигуна).
- за складеним Відповідачем 25.04.2019 актом огляду електродвигуна після ремонту у присутності представників Позивача він підтвердив свою позицію щодо негарантійного характеру пошкодження двигуна, запропонувавши оплати ремонт, зберігання та транспортування двигуна,
- листом № 4705 від 08.05.2019 Щодо втрати інтересу до подальшого виконання обов`язку в натурі Позивач висунув Відповідачу вимогу про повернення у строк, що не перевищує 7 днів, 600 000 грн вартості електродвигуна 4АДЧР № 1428 та сплату 120 000 грн штрафу за поставку двигуна, як товару неналежної якості,
- у відповідь листом № 3874/106/05 від 14.05.2019 Відповідач відмовив Позивачу у задоволенні повернення грошових сум, повідомивши що гарантія на електродвигун 4АДЧР № 1428 не поширюється,
- в подальшому за актом від 28.08.2019 Відповідач передав Позивачу електродвигун 4АДЧР № 1428 після проведення гарантійного ремонту.
За вказаним рішенням судом закрито провадження в частині стягнення 600 000 грн вартості неякісного товару у зв`язку з відмовою Позивача від позову, та стягнуто з Відповідача 120 000 грн штрафу за поставку товару неналежної якості, 6 600 грн пені та 542,47 грн річних.
На даний час рішення набрало законної сили.
Як слідує зі Звіту з незалежної оцінки упущеної вигоди … , складеної 30.08.2019 ТОВ Оціночна фірма Погляд , узгоджена ринкова вартість об`єкта оцінки для визначення розміру упущеної вигоди від постачання несправного електродвигуна, що призвело до завдання матеріальної шкоди, складає 1 412 812 грн.
За змістом розділу № 7.1. Звіту оцінювачем зазначено, що вказана сума обрахована як порівняння вартості електричної енергії за рахунок економії від встановлення насосного агрегату з електродвигуном у період з 19.02.2019 по серпень 2019 року.
Зокрема, при обрахунку упущеної вигоди взяті за основу наступні вихідні данні: номінальна вартість в грн на місяць, ставка компаундування у відсотках, коефіцієнт компаундування , наведений грошовий потік у грн.
При цьому зазначено, що при визначенні упущеної вигоди від постачання несправного електродвигуна величина чистого грошового потоку визначається за розрахунковою вигодою від використання нового електродвигуна з кращими технічними характеристиками.
Грошовий потік складається з вартості електроенергії за рахунок економії від встановлення насосного агрегату у розмірі 4 626 кВт/год на добу, у зв`язку з чим вартість електроенергії складає:
- в період з 19.02.2019 по 28.02.2019 - 81 287 грн,
- у березні 2019 року - 263 077 грн,
- у квітні - 252 542 грн,
- у травні - 260 194 грн,
- у червні - 238 029 грн,
- у липні - 243 671 грн,
- у серпні - 302 019 грн.
З урахуванням вартості електричної енергії, ставки компаундування, коефіцієнту компаундування та грошового потоку здійснено обрахунок упущеної вигоди, а саме по періодам:
- в період з 19.02.2019 по 28.02.2019 - 87 546 грн,
- у березні 2019 року - 279 914 грн,
- у квітні - 265 169 грн,
- у травні - 269 891 грн,
- у червні - 244 146 грн,
- у липні - 246 690 грн,
- у серпні - 302 019 грн,
а всього на суму 1 412 812,50 грн без ПДВ.
Згідно з додатком до Звіту під назвою Розрахункова економія заміни насосного агрегату на КНС-10 , який складений Позивачем, визначена економія від встановлення нового насосного агрегату з електродвигуном у порівнянні з існуючим насосним агрегатом СД 2400/75 та вона складає 4 626 кВт/год на добу з розрахунку: 12 318 кВт/год - 7 692 кВт/год = 4 626 кВт/год, де 12 318 кВт/год середнє використання електроенергії з агрегатом СД 2400/75, 7 692 кВт/год - розрахункове використання електроенергії з новим агрегатом.
Щодо оцінки суду установлених обставин та норм діючого законодавства
Стосовно правової природи укладеного між сторонами договору
Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на підставі вказаного договору (правочину), з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір поставки.
Зокрема, згідно з приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Поряд з цим, за частиною 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
Стосовно якості товару
У відповідності до положень частини 1 статті 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Зі свого боку умовами договору сторонами обумовлено, що Відповідач повинен поставити товар якість якого відповідає вимогам чинного законодавства, нормам, стандартам якісних показників і технічних вимог, встановленим чинними нормативними актами України.
Правові наслідки передання товару неналежної якості встановлені положеннями статті 678 ЦК України.
Так, за цією статтею покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару (частина 1). У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару (частина 2). Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару (частина 3).
Отже, за вказаними правовими положеннями у випадку поставки товару неналежної якості встановлені правові механізми захисту від порушень договірних зобов`язань, до яких стягнення збитків не віднесене.
Щодо визначення збитків у вигляді упущеної вигоди
Статтею 217 ГК України визначені види господарських санкцій, до яких у відповідності до частини 2 цієї статті віднесена така санкція як відшкодування збитків.
Зокрема, відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено (частина 1). Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (частина 2).
За змістом статті 225 того ж Кодексу до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються серед іншого: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.
Водночас, статтею 226 названого Кодексу визначні умови і порядок відшкодування збитків. Так, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
Отже, за вказаними правовими положеннями особа, яка завдала збитків, зобов`язана їх відшкодувати. Безпосередньо збитками є серед іншого неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.
Поряд з цим, для застосування такого виду відповідальності необхідна наявність всіх складових її частин, а саме протиправної поведінки, факту понесення збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. Натомість, за відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність не настає.
У даному контексті суд зазначає, що при виконанні договірних зобов`язань Відповідач допустив їх порушення, яке виявилося у поставці товару неналежної якості.
Водночас оцінюючи твердження Позивача про наявність факту понесення збитків у вигляді упущеної вигоди, суд зазначає наступне.
Так, у відповідності до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
У справі Позивачем у якості доказу упущеної вигоди наданий Звіт з незалежної оцінки … , який не може вважатися висновком експерта як доказом у розумінні вказаних положень статті 73 ГПК України, оскільки він не є таким.
Зокрема, за змістом частини 1 статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Зі свого боку у відповідності до статті 1 Закону України Про судову експертизу судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
За змістом статті 7 цього ж Закону судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
Натомість, правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, використання результатів оцінки та здійснення професійної оціночної діяльності в Україні регулюються положеннями Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .
Відповідно до статті 3 цього Закону оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.
Статтею 5 Закону встановлено, що суб`єктами оціночної діяльності є: суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.
У відповідності до статті 12 Закону звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору.
Отже, звіт про оцінку не є тотожним висновку експерта, а тому не є таким.
Натомість звіт про оцінку майна, майнових прав може бути лише письмовим доказом у розумінні частини 1 статті 91 ГПК України, за якою письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
За таких обставин Звіт з незалежної оцінки упущеної вигоди … сприймається судом як письмовий доказ, за яким здійснений лише розрахунок розміру упущеної вигоди.
Як зазначено судом раніше розрахунок упущеної вигоди основується на розрахунковій економії вартості електроенергії від заміни насосного агрегату зі старого на новий та вона за розрахунками складає 4 626 кВт/год на добу, проте Позивачем не надано доказів, які б підтверджували:
- кількість використаної електроенергії у період з 19.02.2019 по серпень 2019 року із застосуванням старого насосного агрегату,
- фактичну сплату використаної електроенергії у період з 19.02.2019 по серпень 2019 року із застосуванням старого насосного агрегату,
- кількість електроенергії, яка могла бути використана у цей же період із застосуванням нового агрегату.
Відсутність належних доказів у підтвердження кількості використаної електроенергії та її сплати у період з 19.02.2019 по серпень 2019 року із застосуванням старого насосного агрегату унеможливлює розрахунок різниці в економії електроенергії за наслідками встановлення нового насосного агрегату.
Суд також зазначає, що Позивачем не доведено самого факту волевиявлення на установлення нового насосного агрегату в заміну старого у період, за який здійснений розрахунок упущеної вигоди, а тому фактично ним не доведено причинного зв`язку між неякісністю придбаного товару та можливою економією вартості електроенергії за наслідками установлення нового агрегату у розрахунковий період.
Щодо висновків з предмету судового розгляду
На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів суд вважає, що:
- між сторонами був укладений договір поставки,
- за цим договором Відповідач зобов`язаний був виконувати його умови належним чином, не допускаючи порушень, у тому числі забезпечити якість поставленого товару,
- при виконанні зобов`язань Відповідач допустив їх порушення, яке виявилося у незабезпеченні якості поставленого товару,
- проте, Позивачем не доведено що Відповідач, не виконавши умови договору, завдав йому збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки не надав доказів у підтвердження кількості використаної електроенергії та її сплати у період з 19.02.2019 по серпень 2019 року із застосуванням старого насосного агрегату, а також не доведено факту власного волевиявлення на установлення нового насосного агрегату в заміну старого у період, за який здійснений розрахунок упущеної вигоди, у зв`язку з чим не доведено причинного зв`язку між неякісністю придбаного товару та можливою економією вартості електроенергії за наслідками установлення нового агрегату у розрахунковий період.
З огляду на зроблені висновки позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Щодо розподілу судових витрат
Судовими витратами у даній справі є витрати Позивача на сплату судового збору відповідно до платіжного доручення № 5878 від 12.12.2019 у сумі 21 192,18 грн, які згідно з приписами статті 129 ГПК України відносяться на нього.
Натомість заявлені до стягнення 3 000 грн витрат на оплату послуг з оцінки з визначення вартості упущеної вигоди не є судовими витратами у розумінні частини 3 статті 123 ГПК України, а тому не підлягають розподілу у відповідності до статті 129 ГПК України.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України ,
в и р і ш и в :
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене - 18.03.2020.
Суддя М.К. Закурін
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 17.03.2020 |
Оприлюднено | 19.03.2020 |
Номер документу | 88276064 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Закурін М. К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні