Ухвала

від 18.03.2020 по справі 912/1599/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 912/1599/19

Суддя Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду Мачульський Г.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Деметра"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2020 та на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.09.2019

за позовом Приватно-орендного підприємства ім. Гагаріна

до 1. Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" від імені якого діє його Кіровоградська регіональна філія,

2. Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області,

3. Державного підприємства "СЕТАМ" Міністерства юстиції України,

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Деметра",

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Санолта",

2. Фермерського господарства "Пан САД",

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгро С",

про визнання недійсними результатів земельних торгів,

ВСТАНОВИВ:

03.03.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Деметра" звернулось із касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2020 (повний текст постанови складено 07.02.2020) та на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.09.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Оскільки скаржником подано касаційну скаргу після набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-IX, то подана касаційна скарга розглядається в порядку, що діє після набрання чинності цим Законом.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Деметра" на відповідність вимогам статей 287-290 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити скаргу без руху з огляду на таке.

Подана касаційна скарга, оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закон України №460-ІХ від 15.01.2020.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

При цьому, положеннями частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 287 вказаного Кодексу, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Отже, внесеними Законом України від 15.01.2020 №460-IX змінами, право касаційного оскарження обмежено виключно тими підставами, які передбачені наведеними положеннями статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищенаведені законодавчі положення, скаржнику слід врахувати, що у касаційній скарзі необхідно зазначити підставу (підстави), на якій (яких) вона подається, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав), із зазначенням у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, чітко вказати яку саме норму (закон) суд застосував не правильно, як її слід було б застосувати до спірних правовідносин (з обґрунтованим посиланням на висновки Верховного Суду, чи необхідність відступлення від такого висновку, чи відсутність такого висновку у подібних правовідносинах), і як це вплинуло на вирішення спору.

Отже, звертаючись із даною касаційною скаргою під час дії вказаної редакції статті 290 цього Кодексу, скаржник мав дотримуватися наведених у ній положень щодо зазначення у цій скарзі підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Оскільки у касаційній скарзі скаржником не зазначено передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав) подання цієї скарги, а отже касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 5 частини другої статтею 290 вказаного Кодексу, тому відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України зазначене є підставою для залишення касаційної скарги без руху.

При цьому слід зауважити, що у разі усунення недоліків поданої касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 294 вказаного Кодексу в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та визначається строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу, тому, з урахуванням зазначеного, Суд вважає за необхідне, забезпечити усім учасникам судового розгляду право на подання відзиву з врахуванням усунутих недоліків касаційної скарги.

Відповідно до частини третьої статті 169 Господарського процесуального кодексу України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

З урахуванням наведених законодавчих положень, Суд встановлює у цій частині спосіб усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання суду заяви про усунення недоліків, та доказів надсилання її копії іншим учасникам справи листом з описом вкладення.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До касаційної скарги скаржником додано платіжне доручення №1530 від 02.03.2020 про сплату судового збору у розмірі 3 840,66 грн.

Відповідно до частини другої статті 123 вказаного Кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Предметом позову у даній справі є одна вимога немайнового характеру про визнання недійсними результатів земельних торгів.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 1 статті четвертої Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

На момент звернення з даним позовом до суду, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 01.01.2019 установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921,00 грн.

Враховуючи викладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги складає 3 842,00 грн. (1 921,00 грн.*200 %), а отже скаржником не доплачено судовий збір у розмірі 1,34 грн.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги, скаржнику також необхідно надати до Касаційного господарського суду докази доплати судового збору у розмірі 1,34 грн.

Згідно із положеннями частин другої та п`ятої статті 292 та статті 174 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Якщо ухвала про залишення заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Усунувши недоліки касаційної скарги, скаржнику необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для визначення судом чи було дотримано скаржником встановлений у частині другій статті 174, частині другій статті 292 Господарського процесуального кодексу України строк на усунення недоліків касаційної скарги.

Відповідно до частини четвертої статті 174 та частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у встановлений строк, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

З огляду на викладене, касаційна скарга скаржника визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Деметра" залишити без руху до 13.04.2020.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Деметра" строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Деметра" надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Г.М. Мачульський