Постанова

від 16.03.2020 по справі 280/466/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 березня 2020 року

Київ

справа №280/466/19

адміністративне провадження №К/9901/23563/19

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач Гусак М. Б.,

судді Гімон М. М., Усенко Є. А.,

за участю:

секретаря судового засідання Хом`яка О. А.,

представника позивача - Самар Т. Г.,

представника відповідача - Гаврика С. Є. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року (судді Шлай А. В., Круговий О. О., Прокопчук Т. С.) у справі №280/466/19 за позовом Приватного підприємства Енхол до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛА:

У лютому 2019 року Приватне підприємство Енхол (далі - ПП Енхол ) звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області) від 13 листопада 2018 року № 0017821415.

На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що на підставі постанови слідчого податковим органом проведено документальну позапланову перевірку дотримання підприємством податкового законодавства у зв`язку з порушенням кримінальної справи відносно службових осіб підприємства. За результатами перевірки складено акт від 26 листопада 2014 року № 315/22-12/04860128, згідно з висновками якого підприємством порушено норми податкового законодавства в результаті здійснення господарських операцій, що не мають реального товарного характеру, з контрагентом Приватним підприємством Комем-10 (далі - ПП Комем-10 ). Під час розгляду кримінальної справи обвинувачення відносно директора ПП Енхол ОСОБА_1 змінено з частини третьої статті 212, частини четвертої статті 358 КК України на частину другу статті 367 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Після зміни обвинувачення директора ПП Енхол ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 367 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а провадження у кримінальній справі закрито. Незважаючи на відсутність законодавчо визначених підстав, податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 13 листопада 2018 року №0017821415, яким визначив суму грошового зобов`язання та нарахував штрафні санкції. Позивач зазначав, що вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки відсутні законодавчо визначені підстави для його прийняття, факт ухилення від сплати податків, зокрема податку на додану вартість, та порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 та підпункту 7.5.1 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР Про податок на додану вартість відсутні, обставини, щодо цього факту встановлено рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили.

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 11 квітня 2019 року (суддя Прасов О. О.) у задоволенні позову відмовив. Постановою від 16 липня 2019 року Третій апеляційний адміністративний суд рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив.

Не погодившись із постановою апеляційного суду, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права цим судом при розгляді справи, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу позивач не погоджується з доводами касаційної скарги та посилається на обґрунтованість позиції апеляційного суду.

Касаційна скарга розглядається відповідно до пункту 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 8 лютого 2020 року.

Заслухавши пояснення, обговоривши наведені в касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши обґрунтованість оскаржуваного судового рішення у межах наведених у касаційній скарзі доводів, колегія суддів дійшла висновків, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що на виконання постанови слідчого від 10 листопада 2014 року податковим органом із 13 по 19 листопада 2014 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Енхол з питань дотримання вимог податкового законодавства по господарських операціях з контрагентом ПП Комем-10 за період із 1 жовтня 2009 року по 31 березня 2011 року в частині правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість. За результатами перевірки складено акт від 26 листопада 2014 року №315/22-12/04860128, згідно з висновками якого ПП Енхол занижено податок на додану вартість до сплати в бюджет за період із 1 жовтня 2009 року по 31 грудня 2010 року на загальну суму 22400014,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року відмовлено ПП Енхол у задоволенні позову про визнання протиправними дій Енергодарської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області щодо складання акта перевірки від 26 листопада 2014 року №315/22-12/04860128.

Під час судового розгляду кримінального провадження відносно директора ПП Енхол ОСОБА_1 не знайшли підтвердження обставини, встановлені досудовим слідством, щодо ухилення від сплати податків і зборів та використання підроблених документів за його обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 та частиною четвертою статті 358 КК України. Дії директора ПП Енхол ОСОБА_1 перекваліфіковано на кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 367 КК України, оскільки неналежне виконання директором своїх службових обов`язків завдало шкоди інтересам підприємства на суму 15174132,00 грн, яка становить 250 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є тяжкими наслідками.

Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 26 жовтня 2018 року, яка набрала законної сили, директора ПП Енхол ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

13 листопада 2018 року ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0017821415, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість до 2800017,00 грн (основний платіж - 22400014,00 грн, штрафна (фінансова) санкція - 560003,50 грн).

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що порушує законні права та інтереси, позивач оскаржив його до суду.

Суд першої інстанції погодився із позицією податкового органу щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки директор ПП Енхол ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 367 КК України, яке кваліфікується як недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало тяжкі наслідки на суму, що становить 250 і більше неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Відповідачем доведено порушення позивачем вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість , а саме - наявність у ПП ЕНХОЛ порушення ведення бухгалтерського обліку, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 2240014,00 грн, за період, зазначений в акті перевірки від 26 листопада 2014 року №315/22-12/04860128, а саме з 1 жовтня 2009 року по 31 березня 2011 року.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив, зокрема із того, що оскільки предметом кримінального провадження за обвинуваченням директора ПП Енхол ОСОБА_1 не були податки і збори, то ухвала суду про закриття зазначеного кримінального провадження не може бути підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та до спірних правовідносин підлягає застосуванню строк давності, передбачений пунктом 102.1 статті 102 ПК України, зокрема 1095 днів. Крім того, при розгляді іншої справи, у якій брали участь ті самі особи, встановлено реальність господарських операцій між ПП Енхол та ПП Комем-10 , тому згідно з частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ці обставини не підлягають доказуванню.

Погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, колегія суддів виходить із такого.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з підстав, передбачених цією статтею, зокрема отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Згідно з пунктом 86.9 статті 86 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо грошове зобов`язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами), що набрало законної сили.

Пунктом 36 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідні положення ПК України передбачено, що у разі якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов`язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Таким чином, щодо перевірок, які проводяться у межах кримінальних проваджень про кримінальні правопорушення, розпочатих до набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків , то у цьому випадку податкові повідомлення-рішення за результатами перевірок, розпочатих та закінчених до 1 вересня 2015 року, розпочатих до, але не закінчених після 1 вересня 2015 року, а також розпочатих та закінчених після 1 вересня 2015 року, приймаються протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові Касаційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року № 826/10728/15.

Виходячи із положень вказаних правових норм матеріали документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної на підставі судового рішення суду (слідчого судді) або постанови слідчого, винесеної ним відповідно до закону, можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або ухвали про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими обставинами.

Грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у пункті 102.1 статті 102 ПК України, якщо посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов`язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Закриття провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності є закриттям з нереабілітуючої підстави, під якою розуміється, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак через певні обставини кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.

При цьому в справах про притягнення до кримінальної відповідальності за податковими злочинами обов`язкова наявність податкової складової злочину.

За змістом статті 212 КК України відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів, що входять у систему оподаткування, введені в установленому законом порядку і зараховуються до бюджетів чи державних цільових фондів, настає лише в разі, коли це діяння вчинене умисно. Мотив для кваліфікації значення не має. За статтею 212 КК України відповідальність настає не за сам факт несплати в установлений строк податків, зборів, інших платежів, а за умисне ухилення від їх сплати, що призвело до ненадходження до бюджетів коштів у значних, великих чи особливо великих розмірах. Якщо ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів або його приховання вчинено шляхом службового підроблення чи підроблення документів, дії винної особи додатково кваліфікуються за статтею 358 КК України.

Однією із складових злочину, передбаченого статтею 212 КК України, є наявність шкоди у вигляді фактичного ненадходження належних податкових коштів до бюджету. Натомість відповідальність за статтею 367 КК України настає лише у випадку, якщо дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені в зазначеній статті наслідки, входили у коло службових обов`язків службової особи або якщо обов`язок діяти відповідним чином юридично був включений до кола службових повноважень такої особи. При цьому має бути факт заподіяння суттєвої шкоди або спричинення тяжких наслідків правам, свободам та інтересам окремих громадян або інтересам окремих юридичних осіб, або інтересам держави.

Згідно з обвинувальним актом від 22 жовтня 2018 року обставини, встановлені досудовим слідством щодо ухилення від податків і зборів та використання підроблених документів за обвинуваченням директора ПП Енхол ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 та частиною четвертою статті 358 КК України, не знайшли підтвердження під час судового розгляду.

У ході судового слідства встановлено, що директор ПП Енхол ОСОБА_1 , як службова особа, відповідальна за роботу підприємства, оформлення документів, що стосуються виконання господарських документів, неналежно віднісся до виконання своїх службових обов`язків з контролю за оформленням виконання господарських договорів, що завдало тяжких наслідків для ПП Енхол на суму, яка становить 250 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, закриття кримінального провадження відносно директора юридичної особи за статтею 367 КК України не пов`язано із ухиленням від сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що в свою чергу дає підстави для висновку про непоширення на такі правовідносини положення пункту 102.2.2 пункту 102.2 статті 102 ПК України стосовно нарахування податковим органом грошового зобов`язання без дотримання строку давності.

У справі, яка розглядається, для визначення суми грошового зобов`язання слід застосовувати строк давності, передбачений пунктом 102.1 статті 102 ПК України.

Згідно з пунктом 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, висновки суду апеляційної інстанції щодо нарахування податковим органом штрафних санкцій на підставі податкового повідомлення-рішення від 13 листопада 2018 року № 0017821415 без дотримання строків давності, передбачених статтею 102 ПК України, а саме поза межами 1095-денного строку як граничного строку визначення суми грошового зобов`язання, є обґрунтованими.

Ураховуючи наведене, висновки суду апеляційної інстанції щодо нарахування податковим органом штрафних санкцій на підставі податкових повідомлень-рішень без дотримання строків давності, передбачених статтею 102 ПК України, а саме поза межами 1095-денного строку як граничного для нарахування грошового зобов`язання, колегія суддів вважає такими, що ґрунтуються на фактичних обставинах, встановлених відповідно до вимог процесуального закону.

Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення у цій справі відповідає, а доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції.

Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 350 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1. У задоволенні касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області відмовити.

2. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. Б. Гусак

Судді: М. М. Гімон

Є. А. Усенко