Ухвала

від 18.03.2020 по справі 495/1666/20

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/1666/20

Номер провадження 2-з/495/32/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2020 рокум. Білгород-Дністровський

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Мишко В.В., перевіривши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 495/1666/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із позовною заявою до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач-1), ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач-2), ОСОБА_4 (далі по тексту - відповідач-3) та ОСОБА_5 (далі по тексту - відповідач-4) про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.

Разом із вищевказаною позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову .

Так, позивач просить суд:

-вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (за межами населеного пункту), площею 0,1000 га, кадастровий номер 5120887700:05:001:0073, цільове призначення: для індивідуального дачного будівництва;

-вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони будь-яким особам, зокрема, нотаріусам, реєстраційним органам вчиняти в будь-який спосіб будь-які дії відносно земельної ділянки площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (за межами населеного пункту), площею 0,1000 га, кадастровий номер 5120887700:05:001:0073, цільове призначення: для індивідуального дачного будівництва;

-вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони будь-яким особам, здійснювати будь-яке будівництво на земельній ділянці площею 0,1000 га, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 (за межами населеного пункту), площею 0,1000 га, кадастровий номер 5120887700:05:001:0073, цільове призначення: для індивідуального дачного будівництва;

- вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (за межами населеного пункту), площею 0,1000 га, кадастровий номер 5120887700:05:001:0072, цільове призначення: для індивідуального дачного будівництва;

- вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони будь-яким особам, зокрема, нотаріусам, реєстраційним органам вчиняти в будь-який спосіб будь-які дії відносно земельної ділянки площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (за межами населеного пункту), площею 0,1000 га, кадастровий номер 5120887700:05:001:0072, цільове призначення: для індивідуального дачного будівництва;

- вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони будь-яким особам, здійснювати будь-яке будівництво на земельній ділянці площею 0,1000 га, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 (за межами населеного пункту), площею 0,1000 га, кадастровий номер 5120887700:05:001:0072, цільове призначення: для індивідуального дачного будівництва;

- вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 (за межами населеного пункту), площею 0,1000 га, кадастровий номер 5120887700:05:001:0089, цільове призначення: для індивідуального дачного будівництва;

- вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони будь-яким особам, зокрема, нотаріусам, реєстраційним органам вчиняти в будь-який спосіб будь-які дії відносно земельної ділянки площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 (за межами населеного пункту), площею 0,1000 га, кадастровий номер 5120887700:05:001:0089, цільове призначення: для індивідуального дачного будівництва;

-вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони будь-яким особам, здійснювати будь-яке будівництво на земельній ділянці площею 0,1000 га, розташованій за адресою: АДРЕСА_3 (за межами населеного пункту), площею 0,1000 га, кадастровий номер 5120887700:05:001:0089, цільове призначення: для індивідуального дачного будівництва.

Вказану заяву, позивач обґрунтовує тим, що предметом позову є правовідносини щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань відносно нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 13 липня 2013 року. В обґрунтування невиконання взятих на себе зобов`язань відповідачем надана розписка від 13.07.2013 року.

За твердженням позивача, йому стало відомо, що відповідачі мають намір здійснювати будівництво на спірній земельній ділянці та в подальшому незаконно відчужити іншій особі.

У зв`язку з чим, ОСОБА_1 просить задовольнити його заяву про забезпечення позову в повному обсязі.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, перевіривши матеріали цивільної справи № 495/1666/20, встановивши обставини, у зв`язку з якими позивач просить вжити заходи забезпечення позову, суд приходить до наступного.

Згідно із ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.5 ст.153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Відповідно до п.1-3 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; інше.

Пленум Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Метою забезпечення позову є збереження матеріального об`єкта спору до вирішення справи в суді.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов`язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Однак, як вбачається із поданої заяви про забезпечення позову, позивачем не наведено та не підтверджено належними доказами, що невжиття зазначених ним заходів може істотно ускладнити чи унеможливити у майбутньому виконання рішення суду.

Також, з наявних матеріалів поданої заяви не можливо пересвідчитися, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Крім того, позивачем не наведено та не підтверджено належними доказами жодної обставини, яка би свідчила про те, що відповідачі мають намір здійснювати будівництво на спірній земельній ділянці та в подальшому незаконно відчужити іншій особі.

В порушення пунктів 3,7 ч. 1 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України, пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , позивачем:

- не визначено належним чином та не підтверджено будь-якими доказами обґрунтування необхідності виду забезпечення позову, який належить застосувати;

- не наведено інших (взагалі будь-яких) відомостей, потрібних для забезпечення позову;

- не подано жодних доказів на підтвердження своїх вимог, які б свідчили, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

У відповідності до ч.6 ст.153 ЦПК України, про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши заяву в межах заявлених вимог та наданих доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку про необґрунтованість вимог позивача ОСОБА_1 , у зв`язку з чим його заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає .

Керуючись статтями 149, 150, 151, 153 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 495/1666/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя В.В. Мишко