Рішення

від 19.03.2020 по справі 815/5889/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5889/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю А-Грегор до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.08.2017 року № 0028681410, № 0028691410, № 0028701410, -

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю А-Грегор звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС в Одеській області, в якій просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.08.2017 року № 0028681410, № 0028691410, № 0028701410.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. Головним управлінням ДФС в Одеській області було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ А-Грегор вимог законодавства з питань державної митної справи по тимчасовій митній декларації від 04.03.2016 № 125130013/2016/402967. За результатами перевірки складено акт від 07.08.2017 р. № 978/15-32-14-10-11/39927686. 09.08.2017 p. TOB А-Грегор отримало податкові повідомлення-рішення від 31.08.2017 р. № 0028681410, № 0028691410, № 0028701410, за якими платнику податків донараховано грошові зобов`язання на загальну суму 537445,33 грн. Підставою для проведення контролюючим органом перевірки платника податків слугувало не подання ТОВ А-Грегор додаткової декларації після тимчасової митної декларації від 04.03.2016 № 125130013/2016/402967, що на думку контролюючого органу призвело до заниження податкових зобов`язань при митному оформленні товару. ТОВ А-Грегор не погоджується з нарахованими платнику податків у спірних податкових повідомленнях-рішеннях сумами грошових зобов`язань.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13.04.2018 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю А-Грегор до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.08.2017 року № 0028681410, № 0028691410, № 0028701410 було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.05.2018 року провадження у справі № 815/5889/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю А-Грегор до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.08.2017 року № 0028681410, № 0028691410, № 0028701410 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 815/4404/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю А-Грегор до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про визнання коду товару від 14.07.2016 року № КТ-125000014-0072-2016 та зобов`язання здійснити митне оформлення додаткової декларації на товар, ввезений за тимчасовою митною декларацією від 04.03.2016 року № 125130013/2016/402967 за кодом 6912 00 50 00 згідно УКТ ЗЕД.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 року провадження у справі № 815/5889/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю А-Грегор до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.08.2017 року № 0028681410, № 0028691410, № 0028701410 було поновлено.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що у відповідності до частини 1 статті 260 Митного кодексу України ТОВ А-Грегор у Київській митниці ДФС здійснено митне оформлення товару Посуд столовий та кухонній з кам`яної кераміки з декоративною обробкою і з поверхневою глазировкою, в асортименті за тимчасовою митною декларацією типу ІМ 40 ТН від 04.03.2016 № 125130013/2016/402967. Фактурна вартість - 31419,3 дол. США, митна вартість - 968369,96 грн. Товар задекларовано за кодом 6912003000 згідно УКТЗЕД (ставка ввізного мита -5 %). Країна походження товару Китай. За результатами здійснених досліджень відібраних зразків товарів складено висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 18.03.2016 № 142005702-0056. На підставі до висновку спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 18.03.2016 № 142005702-0056 посадовими особами Київської митниці ДФС прийнято рішення про визначення коду товару від 14.07.2016 № КТ-125000014-0072-2016. Рішенням про визначення коду товару від 14.07.2016 № КТ-125000014-0072-2016 визначено інший опис товару, ніж той що зазначений в 31 графі митної декларації, та код товару згідно УКТЗЕД, а саме: товар - Посуд столовий / кухонний, виготовлений з фарфору: тарілки десертні в упаковці по 12 шт.; тарілки супові в упаковці по 12 шт.; салатниці в упаковці по 12 шт.; фруктовниці 2-х ярусна на підставці. Торгівельна марка USPEH. Виробник SHENZHEN LEXIN TREDING СО, LTD. Країна виробництва - Китай. . На підставі Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, Рішенням встановлено код товару згідно УКТ ЗЕД - 6911100000 (ставка ввізного мита - пільгова - 10 %, повна - 10 %). Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 23.04.2014 № СП-309/2014/4421-06 Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну посуду та приборів столових або кухонних з фарфору незалежно від країни походження та експорту (діє з 24.05.2014) на товар, що має опис посуд та прибори столові або кухонні з фарфору, що класифікують згідно з УКТЗЕД за кодом 6911100000 застосовані спеціальні заходи шляхом запровадження спеціального мита, розмір ставки на день подання тимчасової митної декларації становив 32 %. В порушення вимог статей 260 та 261 Митного кодексу України ТОВ А-Грегор не подало додаткову декларацію, яка б містила б точні відомості про товар з урахуванням прийнятого Рішення про визначення коду товару від 14.07.2016 № КТ-125000014-0072-2016, що призвело до заниження податкових зобов`язань при митному оформленні товару.

Згідно з ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З урахуванням зазначеного, суд вирішив розглянути вказану справу в письмовому провадженні.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі наказу від 18.07.2017 року № 2892, у період з 25.07.2017 року по 28.07.2017 року посадова особа Головного управління ДФС в Одеській області відповідно до п.1 ч.2 ст.351 Митного кодексу України провела документальну невиїзну перевірку ТОВ А-Грегор з питань дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за тимчасовою митною декларацією від 04.03.2016 року № 125130013/2016/402967.

За результатами цієї перевірки 07.08.2017 року Головне управління ДФС в Одеській області склало акт № 978/15-32-14-10-11/39927686, в якому встановлені наступні порушення з боку ТОВ А-Грегор :

- ст.260, 261, 69, ч.1, п.5 ч.8 ст. 257 Митного кодексу України, основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, затверджених Законом України Про Митний тариф України ;

- п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті мита на загальну суму 48418,50 грн., до заниження податкового зобов`язання по сплаті спеціального мита на загальну суму 309878,39 грн., до заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 71659,38 грн.

За наслідками перевірки ТОВ А-Грегор на підставі акту перевірки від 07.08.2017 року № 978/15-32-14-10-11/39927686 відповідно до зазначених порушень Головне управління ДФС в Одеській області прийняло податкові повідомлення-рішення:

- від 31.08.2017 року № 0028681410, яким позивачеві за порушення ст.260, 261, 69, ч.1, п.5 ч.8 ст. 257 Митного кодексу України, основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, затверджених Законом України Про Митний тариф України , збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, в загальному розмірі 60523,12 грн., у тому числі 48418,50 грн. за податковими зобов`язаннями та 12104,62 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- від 31.08.2017 року № 0028691410, яким позивачеві за порушення ст.260, 261, 69, ч.1, п.5 ч.8 ст. 257 Митного кодексу України, основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, затверджених Законом України Про Митний тариф України , збільшено суму грошового зобов`язання за платежем спеціальне мито в загальному розмірі 387347,99 грн., у тому числі 309878,39 грн. за податковими зобов`язаннями та 77469,60 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- від 31.08.2017 року № 0028701410, яким позивачеві за порушення ст.260, 261, 69, ч.1, п.5 ч.8 ст. 257 Митного кодексу України, основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, затверджених Законом України Про Митний тариф України , п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання, в загальному розмірі 89574,22 грн., у тому числі 71659,38 грн. за податковими зобов`язаннями та 17914,84 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з положеннями ст.69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення. Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Відповідно до ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Згідно з п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Під час розгляду справи суд встановив, що 04.03.2016 року ТОВ А-Грегор з метою оформлення товару подало до Київської митниці ДФС тимчасову митну декларацію № 125130013/2016/402967, в якій було зазначено опис товару (графа 31 ВМД): посуд столовий та кухонний з кам`яної кераміки з декоративною обробкою і з поверхневою глазировкою, в асортименті: тарілки десертні в упаковці по 12 шт, в асортименті - 2160уп. ; тарілки супові в упаковці по 12шт, в асортименті - 1560уп.; салатниці в упаковці по 12шт, в асортименті - 2106уп.; набір фруктовниця 2-х ярусна на підставці, в асортименті - 2400наб . Фактурна вартість - 31419,3 дол. США, митна вартість - 968369,96 грн. Згідно з графою 33 зазначеної ВМД, товар було класифіковано за кодом УКТ ЗЕД - 6912003000.

З метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів, посадовими особами Київської митниці ДФС були відібрані проби (зразки) товару, в результаті чого Управлінням експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС було складено висновок № 142005702-0056 від 18.03.2016 року, яким визначено, що показники товару, який імпортується позивачем, характерні для виробів фарфору.

ТОВ А-Грегор звернулось до Одеської філії Київської незалежної судово-експертної установи для проведення експертного фізико-хімічного дослідження. У висновку Одеської філії Київської незалежної судово-експертної установи № 0106 від 06.07.2016 року, зазначено що надані на дослідження зразки посуду виготовлені із фаянсу.

З урахуванням даного висновку ТОВ А-Грегор було подано до Київської митниці ДФС додаткову декларацію № UA125110/2017/411218 від 06.07.2017 року. Згідно з графою 33 зазначеної МД товар було класифіковано за кодом УКТ ЗЕД - 6912005000.

Проте, Київською митницею ДФС було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125110/2017/00229, а також 14.07.2016 року було прийнято рішення про визначення коду товару № КТ-125000014-0072-2016, за яким визначено інший опис товару в 31 графі митної декларації, та код товару згідно УКТЗЕД, а саме: товар - Посуд столовий / кухонний, виготовлений з фарфору: тарілки десертні в упаковці по 12 шт.; тарілки супові в упаковці по 12 шт.; салатниці в упаковці по 12 шт.; фруктовниці 2-х ярусна на підставці. Торгівельна марка USPEH. Виробник SHENZHEN LEXIN TREDING СО, LTD. Країна виробництва - Китай. . На підставі Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, встановлено код товару згідно УКТ ЗЕД - 6911100000 (ставка ввізного мита - пільгова - 10 %, повна - 10 %).

Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 23.04.2014 № СП-309/2014/4421-06 Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну посуду та приборів столових або кухонних з фарфору незалежно від країни походження та експорту (діє з 24.05.2014) на товар, що має опис посуд та прибори столові або кухонні з фарфору, що класифікують згідно з УКТЗЕД за кодом 6911100000 застосовані спеціальні заходи шляхом запровадження спеціального мита, розмір ставки на день подання тимчасової митної декларації становив 32 %.

Вказані обставини й стали підставою для нарахування відповідачем додатково грошового зобов`язання позивачу по миту, спеціальному миту та податку на додану вартість на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання.

ТОВ А-Грегор не погодилося з рішенням Київської митниці ДФС про визначення коду товару № КТ-125000014-0072-2016 та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125110/2017/00229 та звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом з метою їх оскарження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 року у справі № 815/4404/17 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю А-Грегор до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про визнання коду товару від 14.07.2016 року № КТ-125000014-0072-2016 та зобов`язання здійснити митне оформлення додаткової декларації на товар, ввезений за тимчасовою митною декларацією від 04.03.2016 року № 125130013/2016/402967 за кодом 6912 00 50 00 згідно УКТ ЗЕД було задоволено повністю, визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС № UA125110/2017/00229, визнано протиправним та скасовано рішення про визначення коду товару Київської митниці ДФС від 14.07.2016 року № КТ-125000014-0072-2016, зобов`язано Київську митницю ДФС здійснити митне оформлення товару за тимчасовою митною декларацією від 04.03.2016 року № 125130013/2016/402967 за кодом 6912 00 50 00 згідно УКТ ЗЕД.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2020 року у справі № 815/4404/17 апеляційну скаргу Київської митниці ДФС було залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 року залишено без змін.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Одеський окружний адміністративний суд в своєму рішенні від 10.10.2019 року у справі № 815/4404/17, яке набрало законної сили, встановив, що рішення про визначення коду товару від 14.07.2016 року № КТ-125000014-0072-2016 є протиправним, прийнятим необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване оскаржуване рішення, що й стало підставою для його скасування.

Тобто підстави (рішення про визначення коду товару від 14.07.2016 року № КТ-125000014-0072-2016 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125110/2017/00229), за якими Головним управлінням ДФС в Одеській області донараховано ТОВ А-Грегор суми податкових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями від 31.08.2017 року № 0028681410, № 0028691410, № 0028701410, скасовані в судовому порядку.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії . З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 31.08.2017 року № 0028681410, № 0028691410, № 0028701410 є протиправними та належать до скасування.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю А-Грегор (пр-т. Маршала Жукова, 101/11, м. Одеса, 65104, ідентифікаційний код 39927686) до Головного управління ДФС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код 39398646) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.08.2017 року № 0028681410, № 0028691410, № 0028701410 - задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 31.08.2017 року № 0028681410, № 0028691410, № 0028701410.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю А-Грегор (код ЄДРПОУ 39927686) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 8061,69 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя М.М. Кравченко