Рішення

від 19.03.2020 по справі 420/7707/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7707/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року м. Одеса

У залі судових засідань № 18

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Донець В.Р.

за участю сторін:

представника позивача - Бикова Д.Ю.

представника відповідача - Буханова Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Об`єднання Одесаагрогаз до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання нечинними (протиправними) та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Об`єднання Одесаагрогаз з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання нечинними (протиправними) та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.12.2019 року №0007873307, №0007913307, №0007863307, №00078405-01, №00078105-01, №00078305-01, №00078205-01.

За цією позовною заявою відкрито загальне позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.

Представник позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Позов, відповідь на відзив обґрунтовані позивачем тим, що позивач є діючим підприємством та мав господарські відносини з ТОВ МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА , ТОВ АСЕР , ТОВ БЕНЕДИКТУМ+ , ТОВ ДРІМ ВЕЙ ТРАНС , а на підтвердження здійснення господарських операцій з цими контрагентами позивач надав всі первинні документи, до яких зауважень у податкового органу під час перевірки не було. Наявність податкової інформації щодо контрагентів позивача не може бути підставою для висновків про порушення позивачем норм податкового законодавства, оскільки позивач не може нести відповідальність за дії контрагентів та викладені в акті обставини носять характер припущень. Щодо висновків про надання працівникам додаткового блага ці твердження є безпідставними, оскільки працівники підприємства були відряджені на виставки, що пов`язано з господарською діяльністю позивача, тощо.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, з відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки він ставить під сумнів реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА , ТОВ АСЕР , ТОВ БЕНЕДИКТУМ+ , ТОВ ДРІМ ВЕЙ ТРАНС , податкова інформація щодо цих контрагентів свідчить про неможливість здійснення ними господарської діяльності, позивачем не надані всі документи для підтвердження господарської діяльності між позивачем та його контрагентами, а висновки щодо надання працівникам додаткового блага зроблені враховуючи відсутність доказів відрядження працівників та їх фактичного перебування на виставках.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача та заперечення відповідача, суд вважає, що позов ТОВ Об`єднання Одесаагрогаз обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ТОВ Об`єднання Одесаагрогаз перебуває на обліку в Чорноморському управлінні Овідіопольської податкової інспекції ГУ ДПС в Одеській області, є платником податку на додану вартість, податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб, військового збору, основним видом діяльності підприємства є будівництво трубопроводів.

ГУ ДПС в Одеській області в період з 28.10.2019 року по 08.11.2019 року проведена документальна планова виїзна перевірка позивача, за результатами якої складений акт перевірки №376/15-32-05-01/13891526 від 15.11.2019 року (аркуші справи 25-59).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. п. 44.1, 44.2 ст. 44, п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 229034 грн. в 2017-2018 роках; п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у загальній сумі 333485 грн. в. 2017-2018 роках; п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України в частині не забезпечення зберігання первинних документів, що призвело до застосування до позивача штрафу в розмірі 510 грн.; п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині не своєчасної реєстрації податкових накладних в ЄДРПН, що призвело до застосування до позивача штрафу в розмірі 17449 грн.; п. п. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162, п. п. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. п. 168.1.1, 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст. 171, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України що призвело до донарахування податку на доходи фізичних осіб у розмірі 20769,98 грн. у вигляді додаткового блага; п. п. 1.3-1.5, п. 16.1 підрозділу 10 розділу ХХ п. п. 162.1.1, 162.1.2, 162.1.3, п. 162.1 ст. 162, п. п. 163.1.1, 163.1.2 п. 163.1, п. п. 163.2.1, 163.2.2 п. 163.2 ст. 163, п. п. 164.1.1, 164.1.2 п. 164.1, п. п. 164.2.17 п. 164.2, п. п. 168.1.1, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України, що призвело до донарахування військового збору в розмірі 1419,33 грн.; ст. 51, п. 119,2 ст. 119, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України в частині не подання в повному обсязі звітності щодо виплачених доходів у вигляді додаткового блага.

На підставі виявлених порушень, ГУ ДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення №00078105-01 від 06.12.2019 року, яким позивачу збільшено суму податкового зобов`язання з податку на прибуток на суму 229034 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 114517 грн., податкове повідомлення-рішення №00078205-01 від 06.12.2019 року, яким позивачу збільшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 333485 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 166742 грн., податкове повідомлення-рішення №0007863307 від 06.12.2019 року, яким позивачу збільшене податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 20769,98 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5192,49 грн., податкове повідомлення-рішення №0007913307 від 06.12.2019 року, яким позивачу збільшено суму податкового зобов`язання з військового збору на суму 1419,33 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 354,83 грн., податкове повідомлення-рішення №0007873307 від 06.12.2019 року, яким до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 510 грн., податкове повідомлення-рішення №00078305-01 від 06.12.2019 року, яким до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 510 грн., податкове повідомлення-рішення №00078405-01 від 06.12.2019 року, яким до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 17449 грн. за не реєстрацію податкових накладних (аркуші справи 18-24).

Позивач не погодився із правомірністю зазначених податкових повідомлень-рішень та звернувся до суду з цим позовом.

В акті перевірки відповідач робить висновок про не підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА , ТОВ АСЕР , ТОВ БЕНЕДИКТУМ+ , ТОВ ДРІМ ВЕЙ ТРАНС , неможливість здійснення такої діяльності цими підприємствами по ланцюгу постачання, відсутність всіх документів на підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, не підтвердження пов`язаності з господарською діяльністю операцій з придбання для працівників квитків на авіа переліт через туристичне агентство, що є додатковим благом, отриманим працівниками підприємства та як наслідок відповідач робить висновок про заниження податку на доходи фізичних осіб, військового збору та не здійснення декларування таких доходів. Крім того, в акті перевірки відповідач зазначає про ненадання позивачем документів під час перевірки та не реєстрацію податкових накладних, що є підставою для застосування до позивача штрафних санкцій.

Відповідно до положень п. 44.1, 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з змістом положень п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податковий кредит складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

При цьому, відповідно до положень ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, право на формування податкового кредиту та витрат виникає у підприємства в разі фактичного здійснення господарських операцій, підтвердження первинними документами здійснення таких операцій та наявності належним чином оформлених податкових накладних для формування податкового кредиту.

З наданих до суду доказів вбачається, що позивач мав господарські відносини з ТОВ АСЕР , яке поставило на адресу позивача: GSM модем, радіо-модулі, лічильники, про що свідчать підписані сторонами угоди видаткові накладні №264 від 25 грудня 2017 року, №265 від 29 листопада 2017 року, №25 від 31 березня 2017 року (аркуші справи 70-72), оплата коштів за поставлений товар підтверджується платіжними дорученнями (аркуші справи 60-65, 68-69).

Крім того, позивач мав господарські відносини з ТОВ МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА , про що свідчать відповідні видаткові накладні, складені та підписані в грудні 2017 року (аркуші справи 73-74, 83-89), оплата коштів за поставлений товар підтверджується платіжними дорученнями (аркуші справи 66-67, 79-82).

Проведення цих операцій в бухгалтерському обліку підтверджується картками рахунків 631 та оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 631 (аркуші справи 75-78, 90-94).

Між ТОВ Об`єднання Одесаагрогаз та ТОВ БЕНЕДИКТУМ+ 27.09.2017 року укладений договір поставки матеріалів №2709, за умовами якого ТОВ БЕНЕДИКТУМ+ зобов`язується поставити позивачу товар в кількості і по цінах, зазначених в видатковій накладній (аркуші справи 95-99). За цим договором позивачу поставлений товар, зазначений в додатках до договору (специфікаціях), зокрема, металеві труби, фурнітура.

Цей товар прийнятий позивачем за підписаними сторонами договору видатковими накладними, які містять всі необхідні дані щодо здійсненої господарської операції (аркуші справи 102-104). Оплата коштів за поставлений товар підтверджується платіжними дорученнями (аркуші справи 100-101), а проведення цих операцій в бухгалтерському обліку підтверджується карткою рахунку 631 та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 (аркуші справи 105-109).

Крім того, позивач мав господарські відносини з ТОВ ДРІМ ВЕЙ ТРАНС , про що свідчать відповідні видаткові накладні, складені та підписані в грудні 2018 року на поставку наступних товарів: шафа з електрообігрівом, листи, фільтри газові, крани, труби, фланці, манометри, кути, пісок, щебінь, тощо (аркуші справи 117-118), оплата коштів за поставлений товар підтверджується платіжними дорученнями (аркуші справи 110-116).

Проведення цих операцій в бухгалтерському обліку підтверджується карткою рахунку 631 (аркуші справи 119-121).

Також позивачем надані до суду докази, які підтверджують, що туристичні послуги, які оплачені позивачем пов`язані з відправленням працівників підприємства Новікової Н.Г. та Баланюка С.В. для участі у виставках обладнання в Німеччині та Фінляндії, які були відправлені у відрядження за наказами в жовтні та грудні 2017 року (аркуші справи 124-127).

Суд звертає увагу, що в акті перевірки відсутні будь-які зауваження до первинних документів по господарським операціям з ТОВ МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА , ТОВ АСЕР , ТОВ БЕНЕДИКТУМ+ , ТОВ ДРІМ ВЕЙ ТРАНС , щодо придбання туристичних путівок та податковим органом зазначено про не надання всіх первинних документів, однак у відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, а відповідач не довів будь-якими належними доказами обставини не надання документів.

Слід зазначити, що перевірка, яка проводилася стосовно позивача була плановою виїзною та податковий орган мав можливість знайомитися зі всіма первинними документами підприємства, відповідачем не надано будь-яких доказів, які б підтверджували витребування конкретних документів щодо певних господарських операцій та відмову позивача у їх наданні. Щодо господарських операцій з ТОВ АСЕР , ТОВ ДРІМ ВЕЙ ТРАНС відповідач взагалі послався тільки на наявність податкової інформації щодо неможливості цими підприємствами поставити позивачу товар з підстав відсутності у них основних засобів, робочої сили та здійснення ними господарських операцій з контрагентами, які також не могли їм поставити товар.

Жодна норма законодавства не встановлює обов`язку покупця бути обізнаним про джерело походження товару та обов`язку з контролю за дотриманням попередніми контрагентами постачальника правил оподаткування, позивач не наділений правом вимагати від контрагента документи, що підтверджують факт придбання останнім товару або послуг по ланцюгу.

Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок та виконання послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Проте, посадовими особами контролюючого органу під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Відповідач при встановленні порушень норм податкового законодавства позивачем керувався виключно податковою інформацією щодо контрагентів позивача без дослідження та надання оцінки первинними документам, наявним у позивача по спірним господарським операціям, його висновки зроблені виключно на припущеннях та можливих порушенням норм податкового законодавства контрагентами позивача.

Разом з цим, сам факт наявності господарських операцій з контрагентом, який порушує податкове законодавство не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки, даних про те, що позивач був обізнаний про такі дії його контрагента до суду не надано та якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Таку правову позицію неодноразово висловлював в своїх рішеннях Верховний Суд України та схожа позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі Булавес АД проти Болгарії .

Навіть в разі порушення зазначеними контрагентами податкового законодавства позивач не може нести відповідальність за дії цих підприємств, якщо податковий орган не доведе обізнаності позивача про такі дії контрагента, узгодженості дій з контрагентом для отримання податкової вигоди, тощо, проте таких доказів відповідачем до суду не надано.

Відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження факту притягнення до відповідальності контрагентів позивача, не надано доказів винесення щодо контрагентів позивача податкових повідомлень-рішень, наявності вироків у кримінальних провадження щодо цих підприємств.

Висновки, викладені в податковій інформації, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків. Правомірність нарахування сум грошового зобов`язання не може мотивуватися виключно даними податкової інформації. Податкова інформація має оцінюватись судом з урахуванням інших доказів у справі. Така позиція відповідає висновкам Верховного Суду в рішенні у справі №804/939/16 від 20.03.2018 року.

Також, не може бути доказом нереальності та безтоварності господарських операцій факти відсутності реєстрації податкових накладних щодо основних фондів, транспортних послуг, вантажних робіт, споживання комунальних послуг, тощо, що відповідає висновкам Верховного Суду в рішенні у справі №820/4648/13-а від 16.02.2018 року.

Таким чином, висновки відповідача спростовуються наданими доказами у справі, у позивача є первинні документи в підтвердження правомірності формування витрат та податкового кредиту, а відповідачем не доведена нереальність господарських операцій, по яким позивачем сформований податковий кредит.

Дані інформаційних баз податкового органу про не залучення контрагентами позивача інших підприємств та працівників для виконання робіт, відсутність основних фондів, приміщень, тощо не є безперечним доказом, який би свідчив про ці обставини, оскільки контрагенти позивача могли використовувати робочу силу, транспорт, без відображення цих операцій в обліку та відповідальність за таки дії мають нести ці контрагенти, а не позивач.

Суд наголошує на тому, що зобов`язував представника відповідача надати докази на підтвердження того, які саме первинні документи податковим органом під час перевірки досліджувалися та які документи податковий орган просив надати позивача та позивач відмовився їх надавати або не зберіг, однак такі докази до суду не надані, а тому виходячи з положень ч. 2 ст. 77 КАС України, суд вважає ці обставини не доведеними суб`єктом владних повноважень.

Таким чином, позивач правомірно сформував витрати та податковий кредит за господарськими операціями з вищезазначеними контрагентами, відповідачем не доведено безпідставність такого формування та ненадання первинних документів, що є підставою для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00078105-01 від 06.12.2019 року, №00078205-01 від 06.12.2019 року, якими позивачу збільшені грошові зобов`язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, а також податкового повідомлення-рішення №00078305-01 від 06.12.2019 року, яким до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 510 грн. у відповідності до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України за не зберігання первинних документів.

Щодо висновків податкового органу про надання працівникам підприємства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 додаткового блага, яке є об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб, а також не зберігання первинних документів щодо цієї операції та не подання звітності щодо неї у відповідності до п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до положень п. п. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162, п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України додаткове благо є об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб, який має сплачуватися, в даному випадку, позивачем як податковим агентом за ставкою, передбаченою п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України.

Крім того, відповідно до п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов`язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку; отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку; подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов`язковим.

Суд звертає увагу, що позивачем надані до суду докази які підтверджують те, що відправлення працівників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Німеччині та Фінляндії обумовлено їх відрядження для участі у виставках, пов`язаних з обладнанням, з яким пов`язана господарська діяльність позивача, таке відрядження підтверджується відповідними наказами про відрядження, які містять дані про місце проведення виставок, умови прийняття в них участі, тощо.

Будь-яких доказів, які б підтверджували, що працівники підприємства не перебували не виставках, табелювалися на робочому місці або подорожували з метою відпочинку, податковим органом до суду не надано та обставини зазначені позивачем податковим органом не спростовані.

Таким чином, відповідачем не доведено отримання працівниками підприємства додаткового блага, яке оподатковується податком на доходи фізичних осіб, безпідставного не декларування таких доходів, а тому оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення №0007863307 від 06.12.2019 року, №0007873307 від 06.12.2019 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Що стосується збільшення позивачу податкових зобов`язань з військового збору за податковим повідомленням-рішення №0007913307 від 06.12.2019 року, воно також є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки він у відповідності до п. 16.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України нарахований на отримане працівниками підприємства Новіковою Н.Г. та Баланюк С.В. додаткове благо, однак суд прийшов до висновку про безпідставність таких висновків податкового органу.

Що стосується податкового повідомлення-рішення №00078405-01 від 06.12.2019 року, яким до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 17449 грн. за не реєстрацію податкових накладних, слід зазначити, що суд під час судових засідань зобов`язував відповідача надати докази, з яких можливо встановити які саме податкові накладні не були зареєстровані позивачем, їх номер і дату складання, зазначити конкретні операції за якими такі податкові накладні не зареєстровані, однак податковий орган такі докази не надав та представник відповідача не зміг пояснити яких саме операцій такі висновки стосуються із зазначенням дати їх проведення, а позивач в свою чергу зазначив, що не знає про які саме накладні йде мова.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 КАС України суд вважає, що податковий орган не довів вчинення позивачем зазначених порушень, а тому податкове повідомлення-рішення №00078405-01 від 06.12.2019 року також є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області є протиправними та підлягають скасуванню судом.

Позивач зазначив в прохальній частині позову, що просить визнати нечинними оскаржувані податкові повідомлення-рішення, однак суд звертає увагу що тільки нормативно-правові акти у відповідності до ст. 5 КАС України можна визнавати нечинними та позивачем в прохальній частині допущена технічна помилка в номері податкового повідомлення-рішення №00078105-01, яка судом виправлена та цей номер зазначений вірно.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ТОВ Об`єднання Одесаагрогаз обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи задоволення позовних вимог ТОВ Об`єднання Одесаагрогаз у відповідності до ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Об`єднання Одесаагрогаз (вул. Лабораторна, 1, ж/м Червоний хутор, с. Лиманка, Овідіопольський район, Одеська область, 65037, код ЄДРПОУ 13891526) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) про визнання не чинними (протиправними) та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.12.2019 року №0007873307, №0007913307, №0007863307, №00078405-01, №00078105-01, №00078305-01, №00078205-01- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 06.12.2019 року №0007873307.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 06.12.2019 року №0007913307.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 06.12.2019 року №0007863307.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 06.12.2019 року №00078405-01

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 06.12.2019 року №00078105-01.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 06.12.2019 року №00078305-01.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 06.12.2019 року №00078205-01.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Об`єднання Одесаагрогаз (вул. Лабораторна, 1, ж/м Червоний хутор, с. Лиманка, Овідіопольський район, Одеська область, 65037, код ЄДРПОУ 13891526) сплачений судовий збір у розмірі 13350 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 19.03.2020 року.

Суддя Л.І. Свида

.