Постанова

від 17.03.2020 по справі 200/11698/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2020 року справа №200/11698/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Гайдар А.В., секретар судового засідання Антонюк А.С., за участю представника відповідача - Пономарьова А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року (повний текст складено 11 грудня 2019 року в м. Слов`янськ) у справі № 200/11698/19-а (суддя І інстанції - Мозговая Н.А.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

30 вересня 2019 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕТС» , звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000401411 від 18 вересня 2019 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 346299 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що письмові докази у вигляді первинних документів підтверджують здійснення господарських операцій позивача з його контрагентом - ТОВ «Сертекс плюс» у жовтні 2018 року та спростовують висновки податкового органу щодо нереальності правочинів.

Вказує на те, що угода, укладена між ТОВ «ЕТС» та його постачальником - ТОВ «Сертекс плюс» недійсною в судовому порядку не визнавалась, а органи державної податкової служби, в свою чергу, не наділені повноваженням визнавати нікчемними та фіктивними правочини та робити відповідні висновки в актах.

Вважає, що платники податку на додану вартість не повинні нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Крім того, зауважує, що на момент оформлення та реєстрації податкових накладних усі підприємства - постачальники були зареєстровані платниками ПДВ, а у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб не було записів про те, що вони перебувають у стані припинення або є відсутніми за місцем реєстрації, а усі податкові накладні, зазначені в акті перевірки, були зареєстровані підприємством - постачальником у Єдиному реєстрі податкових накладних із додержанням 15-денного строку.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 200/11698/19-а позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Донецькій області №0000401411 від 18 вересня 2019 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 346299 грн.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем ст.1, 4, п. 1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» в результаті документального оформлення відносин щодо придбання товарів, по яких не підтверджується реальність здійснення приймання-передачі права власності та відсутні об`єкти оподаткування, що підпадають під визначення п.п.14.1.36, п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.п. а)-в) , п.186.1 ст.186 Податкового кодексу України з контрагентом ТОВ «Сертекс плюс» за період жовтень 2018 року.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанцій встановлено, що Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕТС» пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, зареєстрований у якості юридичної особи 04.03.1996 року, та згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС-України) здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, Головне управління ДПС у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Судом встановлено, що Головним управління ДПС у Донецькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС» з питань дотримання повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ «КАССІС АВ» , попередня назва ТОВ «Сертекс Плюс» (код за ЄДРПОУ 41717940) за жовтень 2018 року, за результатами якої складено акт № 870/05-99-14-11/24308872 від 23.08.2019 року (т.2 а.с. 14- 37).

Згідно висновків акту перевірки встановлені порушення ст. 1,4, п.1,2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV зі змінами і доповненнями в результаті документального оформлення відносин щодо придбання товарів, по яких не підтверджується реальність здійснення приймання-передачі права власності та відсутні об`єкти оподаткування, що підпадають під визначення п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.191 п.14.1 ст. 14, а) п.185.1 ст. 185, п.п. а) -в) п.186.1 ст. 186 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями з контрагентом ТОВ «Сертекс Плюс» (код ЄДРПОУ 41717940) за жовтень 2018 року; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями ТОВ "ЕТС" завищено податковий кредит всього у розмірі 346299 гривень за жовтень 2018 року в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду всього у сумі 346299 грн. у т.ч. в декларації за жовтень 2018 року у сумі 346299 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням ДПС України у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.09.2019 року № 0000401411, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 346299 грн (т.1, а.с.42).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до висновків акту перевірки податковим органом не встановлено реальності здійснення господарських операцій.

З наданих до матеріалів справи доказів судом встановлено, що між ТОВ «Сертекс Плюс» та ТОВ «ЕТС» укладено договір постачання від 01.08.2018 року № 01/08-31, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця запасні частини, деталі, масла, технічні рідини і т.д., а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (т.1 арк.с.45-48).

Постачальником товарів були зареєстровані в ЄРПН наступні податкові накладні:

-№1 від 01.10.2018 року на суму ПДВ 77103,44 грн.,

-№361 від 08.10.2018 року на суму ПДВ 123423,13 грн.,

-№362 від 08.10.2018 року на суму ПДВ 80250 грн.,

-№755 від 16.10.2018 року на суму ПДВ 65522,97 грн. (т.1 арк.с.55-62).

Виконання вищенаведеного договору підтверджується наступними видатковими накладними: № 1 від 01.10.2018 року на загальну суму 462620 грн. (у т.ч. ПДВ - 77103,44 грн.), №361 від 08.10.2018 року на загальну суму 740538,77 грн. (у т.ч. ПДВ - 123423,13 грн.), №362 від 08.10.2018 року на загальну суму 481500 грн. (у т.ч. ПДВ - 80250 грн.), № 755 від 16.10.2018 року на загальну суму 393137,84 грн. (у т.ч. ПДВ - 65522,97 грн.) (т.2, арк.с. 40,43,47,50).

Розрахунки за вищевказаним правочином підтверджуються платіжними дорученнями № 6241 від 02.10.2018 року на суму 95148,18 грн., №6262 від 04.10.2018 року на суму 31358,49 грн., №6344 від 16.10.2018 року на суму 48575,17 грн., № 6468 від 29.10.2018 року на суму 128314,07 грн. (т.1 арк.с. 63-66).

Кредиторська заборгованість по розрахунках з ТОВ «Сертекс плюс» станом на 01.11.2018 року складала 6703659,04 грн.

Відповідно до п.5.3 договору постачання від 01.08.2018 року № 01/08-31 транспортування товару зі складу постачальника здійснюється транспортом покупця (ТОВ «ЕТС» )і за його рахунок.

Транспортування придбаного позивачем товару підтверджуються товарно - транспортними накладними №1 від 01.10.2018 року, №361 від 08.10.2018 року, №362 від 08.10.2018 року та № 755 від 16.10.2018 року (т.2 арк. с. 41-42, 44-46, 48-49, 51-52).

Наявність у власності позивача транспортних засобів, зазначених у наведених товарно-транспортних накладних (ГАЗ 2705-388С ГН АС93-12НТ, VOLVO FN 420) підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів (т.3 арк.с. 2-3).

На підтвердження реалізації товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності позивачем надано оборотно-сальдові відомості по рахунку 281 та 631 (т.1 арк. с.121, 129), акти виконаних робіт, списання запасних частин та паливно-мастильних матеріалів, видаткові накладні, акти збірки комплекту, акти виконаних робіт, списання з/ч та експлуатації матеріалів.

Вищезазначені документи на підтвердження господарських операцій надані позивачем та містяться в матеріалах справи.

Зазначений у видатковій накладній №1 від 01.10.2018 р. товар був використаний позивачем під час ведення власної господарської діяльності шляхом виконання ремонтних робіт або продажу третім особам, що підтверджується наступними документами про надання послуг, виконання робіт та/або купівлю-продаж товарів:

- договором № S 341 від 03.09.2018 року, укладеним з ТОВ «ВЕСТ ІСТ КОМПАНІ» ;

- договором №25/11/2015 від 25.11.2015 року, укладеним з ТОВ «Бехівський гранітний кар`єр» ;

- договором №S 246 від 01.07.2018 року, укладеним з ТОВ «Укрбудтранс Компані» ;

- договором № SE 12 від 212.01.2016 року, укладеним з ПРАТ «Івано-Франківськцемент» ;

- за актом виконаних робіт, списання запасних частин та паливно-мастильних матеріалів № ST-DN1801553 від 01.10.2018 р. ТОВ «Автоспецтранс-Логістік;

- договором № S 26 від 27.01.2017 року, укладеним з ПП «Техносервісінформ» ;

- договором № S 28 від 01.03.2018 року, укладеним з ПАТ«Веско» ;

- договором №111 від 02.05.2018 року, укладеним з ПП ВКФ «Будмонтажсервіс» ;

- договором № SE 266 від 31.10.2018 р., укладеним з ТОВ «Кнауф Гіпс Донбас» ;

- договором № SE 12 від 21.01.2016 року, укладеним з ПРАТ «Івано-Франківськцемент» .

Зазначений у видатковій накладній №361 від 08.10.2018 р. товар був використаний позивачем під час ведення власної господарської діяльності шляхом виконання ремонтних робіт або продажу третім особам, що підтверджується наступними документами:

- договором про надання послуг, виконання робіт та/або купівлю-продаж товарів

№ S 341 від 03.09.2018 року, укладеним з ТОВ «ВЕСТ ІСТ КОМПАНІ» ;

- договором про надання послуг, виконання робіт та/або купівлю-продаж товарів

№S 19 від 26.01.2017 року, укладеним з ТОВ «ФХ Сервіс» ;

- договором про надання послуг, виконання робіт та/або купівлю-продаж товарів №S 264 від 10.01.2017 року, укладеним з ТОВ «Хозхімсервіс» ;

- договором про надання послуг, виконання робіт та/або купівлю-продаж товарів №S 128 від 09.01.2017 року, укладеним з ТОВ «Українська нерудна компанія» ;

- договором про надання послуг, виконання робіт та/або купівлю-продаж товарів №S 26 від 27.01.2017 року, укладеним з ПП «Техносервісінформ» ;

- договором про поставку товарів №244 від 01.02.2017 року, укладеним з СП «Южтехсервіс» ;

- видатковою накладною №Е-8729 від 09.10.2018 р., відповідно до якої ТОВ «Вирівський кар`єр» був переданий товар;

- договором про надання послуг, виконання робіт №S 27 від 01.03.2018 року, укладеним з ПРАТ «Дружківське рудоуправління» ;

- договором про надання послуг, виконання робіт та/або купівлю-продаж товарів №S 128 від 09.01.2017 року, укладеним з ТОВ «Українська нерудна компанія» ;

- договором про поставку товарів №244 від 01.02.2017 року, укладеним з СП «Южтехсервіс» ;

-договором про надання послуг, виконання робіт та/або купівлю-продаж товарів №246 від 15.02.2017 року, укладеним з ТОВ «Союз Транс Лайн-1» ;

- договором про надання послуг, виконання робіт №S 26 від 01.03.2018 року, укладеним з ПРАТ «Огнеупорнеруд» ;

- договором постачання №191 від 23.08.2016 року, укладеним з ТОВ «Кроноспан УА» ;

- договором про надання послуг, виконання робіт та/або купівлю-продаж товарів №S 5 від 15.01.2018 року, укладеним з ТОВ «Автоспецтранс 777» ;

- договором про сервісне обслуговування №18 від 19.01.2012 року, укладеним з ПРАТ «Новоселівський горно-збагачувальний комбінат» ;

-договором постачання №105 від 10.04.2013 року, укладеним з ТОВ ПКФ «Старк» .

Придбаний 08.10.2018 року товар - система нівелювання D2 для SDLG 9190 в кількості 1 шт. на суму без ПДВ 401 250,00 грн. за накладною на передачу матеріалів №Е-000201 від 09.10.2018 була встановлена на власний автогрейдер SDLG G9190-G1900L2244106A1, який 11.10.2018 року за договором купівлі-продажу №43 від 14.02.2018 року був переданий ТОВ «АТЦ» .

Зазначений у видатковій накладній №755 від 16.10.2018 р. товар був використаний позивачем під час ведення власної господарської діяльності шляхом виконання ремонтних робіт або продажу третім особам, що підтверджується наступними документами:

- договором про надання послуг, виконання робіт та/або купівлю-продаж товарів № S 341 від 03.09.2018 року, укладеним з ТОВ «ВЕСТ ІСТ КОМПАНІ» ;

- договором про надання послуг, виконання робіт №S 26 від 01.03.2018 року, укладеним з ПРАТ «Огнеупорнеруд» ;

- договором про надання послуг, виконання робіт та/або купівлю-продаж товарів № S 86 від 16.04.2018 року, укладеним з ТОВ «СТЛ+М» ;

- договором про надання послуг, виконання робіт та/або купівлю-продаж товарів №S 26 від 27.01.2017 року, укладеним з ПП «Техносервісінформ» ;

- договором про надання послуг, виконання робіт № S 28 від 01.03.2018 р., укладеним з ПАТ «Веско» ;

- договором про надання послуг, виконання робіт та/або купівлю-продаж товарів № SE 12 від 212.01.2016 року, укладеним з ПРАТ «Івано-Франківськцемент;

- договором поставки №274 від 21.10.2011 р., укладеним з ТОВ «Хозхімсервіс» ;

-договором про надання послуг, виконання робіт №S 27 від 01.03.2018 року, укладеним з ПРАТ «Дружківське рудоуправління» ;

- договором про надання послуг, виконання робіт та/або купівлю-продаж товарів №S 159 від 29.05.2018 року, укладеним з ТОВ «Мединський і К

Господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. (пп. 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України).

Згідно даних Єдиного державного реєстру, безоплатний доступ до якого забезпечується на підставі Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 року № 1657/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 червня 2016 року за № 839/28969, вбачається, що контрагент позивача - ТОВ «Сертекс Плюс» ( код ЄДРПОУ 41717940), змінено назву на ТОВ «КАССІС АВ» ,) пройшов передбачену процедуру державної реєстрації, зареєстрований у якості юридичної особи, про що свідчать дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пп. 44.1 цієї статті ПК України вказано, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону N 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України встановлено, що базою оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно пп.14.1.181 п. 14.1 ст.14 ПК України, податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України, передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції, для цілей визначення податкового кредиту та об`єкту оподаткування податку на прибуток, мають бути фактично здійсненими, а також підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Сертекс Плюс» підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, виписаними позивачу його контрагентом (договорами, видатковими накладними, податковими накладними та ін).

Господарські операції між позивачем та його контрагентом здійснювалися в межах господарської діяльності позивача та ТОВ «Сертекс Плюс» , є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджується необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Первинними документами бухгалтерського обліку у повному обсязі підтверджується належне виконання сторонами умов договорів, а також формування позивачем податкового кредиту та витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення чинного законодавства.

Суд зазначив, що лишее встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість. За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об`єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару, укладення покупцем товару договору з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування має підтверджуватися належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд зауважує, що податковим органом було використано податкову інформацію, однак інформаційні бази даних податкового органу не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку. Бази даних податкової інспекції не є належними доказами у справі, чинним законодавством також не передбачена належність таких баз до засобів доказування.

Доказів на підтвердження того, що позивач або контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей та трудових ресурсів на виконання господарських зобов`язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов`язань, відповідачем до суду не надано.

Суд звертає увагу на той факт, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Вищезазначений висновок узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 27 лютого 2018 року по справі №220118.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання надання робіт/послуг входить до предмету доказування у справі.

Відповідно до принципу офіційності податковий орган повинен доводити в суді фіктивність господарської операції як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов`язань та правомірності прийняття свого рішення.

На підтвердження фактичного виконання господарських зобов`язань позивачем було надано належним чином оформлені первинні документи, та доведено, що укладені договори відповідають економічному змісту та діловій меті, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі активів позивача.

Відповідачем не наведено переконливих доводів та не доведено існування обставин, які виключають право позивача на формування податкового кредиту у зв`язку із господарською операцією, що відбулися між ним та контрагентом.

При викладених обставинах, колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи документами, якими підтверджено факт реальності здійснення господарських операцій.

На підставі вищезазначеного, вимога позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Донецькій області №0000401411 від 18 вересня 2019 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 346299 грн. є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 200/11698/19-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 200/11698/19-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 19 березня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

А.В. Гайдар