Постанова

від 19.03.2020 по справі 826/3795/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/3795/18 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ключковича В.Ю.,

суддів Парінова А.Б.,

Беспалова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2020 року (прийняте в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суддя Шейко Т.І.) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Пак Трейд" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Пак Трейд" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, у якому просило:

- визнати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів з товариством з обмеженою відповідальністю Евро Пак Трейд протиправним та скасувати його в повному обсязі;

- визнати податкове повідомлення-рішення Головного у;правління Державної фіскальної служби у м. Києві №0062791207 від 07 грудня 2017 року протиправним та скасувати його в повному обсязі.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2020 року адміністративний позов задоволено; визнано рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів з Товариством з обмеженою відповідальністю Евро Пак Трейд протиправним та скасовано його; визнано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №0062791207 від 07 грудня 2017 року протиправним та скасовано його.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві подало апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.01.2020 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що між ТОВ Євро Пак Трейд та ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві укладено Договір про визнання електронних документів від 29.01.2015 №290120151 та додаткову угоду від 02.03.2017 №5 до Договору про визнання електронних документів. ТОВ Євро Пак Трейд доведено до відпрацювання згідно завдань ГУ ДФС у м. Києві від 16.11.2015 №25650/7/26-15-20-05-06 Про відпрацювання ризикових суб`єктів господарювання на етапі ранньої податкової діагностики , від 07.11.2014 року №19472/7/26-15-20-05-06 Про відпрацювання ризикових суб`єктів господарювання , від 16.10.2015 № 23484/7/26-15-20-06-12 Щодо відпрацювання ризикових СГ як категорія Самовиявлений пересорт . З метою врегулювання спірних питань, керуючись п.1 Розділу 5 Договору про визнання електронних документів від 17.02.2017 ДПІ у печерському районі ГУ ДФС у м. Києві до веб-ресурсу Архів електронної звітності внесено інформацію щодо направлення повідомлення про виникнення спірних питань.

11 березня 2020 року від товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Пак Трейд" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просить рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.01.2020 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У відзиві позивач вказує, що працівниками ДФС без попереднього повідомлення, всупереч п.1 Розділу 5 Договору про визнання електронних документів з ТОВ ЄВРО ПАК ТРЕЙД 17.02.2017 в односторонньому порядку припинено дію Договору, при цьому 27 лютого 2017 року на зустрічі керівництво ТОВ ЄВРО ПАК ТРЕЙД надало відповідь на запитання робочої групи, при цьому ніяких претензій з боку ДПІ до ТОВ ЄВРО ПАК ТРЕЙД на цій зустрічі не висувалось, причини розірвання Договору не пояснювались.

Позивач вказує, що він не заперечує той факт, що податкові накладні, зазначенні в акті перевірки від 07 листопада 2017 року №13434/26-15-12-07-20/39178668, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) з 02 березня 2017 року по 07 березня 2017 року, тобто з порушенням строку, передбаченого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Проте, порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ ЄВРО ПАК ТРЕЙД сталось внаслідок протиправних дій податкового органу, оскільки податкові накладні направлені для реєстрації з дотриманням граничного строку.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведена камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) товариства з обмеженою відповідальністю Євро Парк Трейд за січень-вересень 2017 року, якою встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно зареєстровано податкові накладні №35 від 15 лютого 2017 року, №2 від 01 лютого 2017 року, №11 від 03 лютого 2017 року, №18 від 08 лютого 2017 року, №12 від 06 лютого 2017 року, №4 від 01 лютого 2017 року, №6 від 02 лютого 2017 року, №21 від 10 лютого 2017 року, №15 від 08 лютого 2017 року, №31 від 14 лютого 2017 року, №19 від 09 лютого 2017 року, №7 від 02 лютого 2017 року, №22 від 10 лютого 2017 року, №25 від 13 лютого 2017 року, №1 від 01 лютого 2017 року, №5 від 01 лютого 2017 року, №30 від 14 лютого 2017 року, №23 від 10 лютого 2017 року, №34 від 15 лютого 2017 року, №32 від 15 лютого 2017 року, №10 від 03 лютого 2017 року, №17 від 08 лютого 2017 року ,№16 від 08 лютого 2017 року, №8 від 02 лютого 2017 року, №33 від 15 лютого 2017 року, №20 від 09 лютого 2017 року, №28 від 14 лютого 2017 року. №29 від 14 лютого 2017 року, №14 від 06 лютого 2017 року, №3 від 01 лютого 2017 року, №13 від 06 лютого 2017 року, №27 від 13 лютого 2017 року, №9 від 03 лютого 2017 року, №24 від 10 лютого 2017 року, №26 від 13 лютого 2017 року.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 07 листопада 2017 року №13434/26-15-12-07/20/39178668.

Позивач подав заперечення на акт від 07 листопада 2017 року №13434/26-15-12-07/20/39178668, в яких в обґрунтування власної позиції зазначив наступне:

17 лютого 2017 року на електронну адресу товариства з обмеженою відповідальністю Євро Пак Трейд надійшло повідомлення від ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС м. Києва про виникнення спірних питань з пропозицією протягом 5 робочих днів з`явитись до ДПІ для надання пояснень та документів щодо діяльності підприємства , без зазначення яких саме документів (стосовно якого періоду, з яких операцій тощо).

Товариство з обмеженою відповідальністю Євро Пак Трейд 23 лютого 2017 року надало письмову відповідь на електронне повідомлення та письмове прохання поновити дію договору з повідомленням про готовність керівництва TOB Євро Пак Трейд з`явитись до ДПІ і виявило бажання бути присутнім на засіданні Робочої групи ДПІ Печерського р-ну 24 лютого 2017 року.

Працівник ДПІ (телефонним дзвінком) 24 лютого 2017 року переніс зустріч TOB Євро Пак Трейд з Робочою групою ДПІ на 27 лютого 2017 року о 16-00 (мотивуючи відсутністю керівництва на робочому місці).

27 лютого 2017 року на зустрічі керівництво TOB Євро Пак Трейд надало відповідь на запитання Робочої групи, при цьому, як стверджує позивач, ніяких претензій з боку ДПІ до TOB Євро Пак Трейд на цій зустрічі не висувалось, причини розірвання Договору не пояснювались.

Усно TOB Євро Пак Трейд було запропоновано надати на наступний день копії документів по взаємовідносинам з контрагентами в лютому місяці (в тому обсязі, який є на цей день; без конкретизації, які саме документи, по яким операціям, з якими контрагентами тощо).

TOB Євро Пак Трейд 28 лютого 2017 року надало копії документів разом із супровідним листом і проханням в цей же день поновити дію Договору, для надання змоги Товариству своєчасно зареєструвати податкові накладні, виписані 01-15 лютого 2017 pоку, останній термін реєстрації яких 28 лютого 2017 року.

Оскільки дія Договору податковим органом не була поновлена, TOB Євро Пак Трейд 01 березня 2017 pоку надіслало на адресу ДПІ Печерського р-ну офіційний запит з вимогою пояснення підстав припинення 17 лютого 2017 року дії Договору і його не поновлення.

Відповіді на цей запит від ДПІ Печерського р-ну TOB Євро Пак Трейд не отримало .

Однак, листом від 05 грудня 2017 року №39909/10/26-15-12-07-14 Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишило заперечення позивача без задоволення, а висновки акту - без змін.

На підставі Акту перевірки, відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, Головним управління Державної фіскальної служби у м. Києві винесено податкове повідомлення - рішення від 07 грудня 2017 року №0062791207 на загальну суму штрафних санкцій 30192,61 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Позивачем податкове повідомлення-рішення від 07 грудня 2017 року №0062791207 оскаржувалось в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.

Державна фіскальна служба України рішенням від 19 лютого 2018 року №6070/6/99-99-11-03-01-25 відмовила в задоволенні скарги позивача, а податкове повідомлення-рішення залишила без змін.

Вважаючи рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів з товариством з обмеженою відповідальністю Евро Пак Трейд та податкове повідомлення-рішення Головного у;правління Державної фіскальної служби у м. Києві №0062791207 від 07 грудня 2017 року протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкові накладні вчасно відправлені товариством з обмеженою відповідальністю Євро Парк Трейд на реєстрацію, а порушення товариством з обмеженою відповідальністю Євро Парк Трейд граничного строку реєстрації податкових накладних у ЄРПН сталося не з вини платника податків, а через дії контролюючого органу, який за відсутності законодавчо визначених підстав відмовив у прийнятті для реєстрації вказаних податкових накладних, що обумовило затримку їх реєстрації.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю Євро Парк Трейд (код ЄДРПОУ 39178668) і ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві укладено Договір №290120151 від 29 січня 2015 року про визнання електронних документів (реєстраційний номер документу: 9006121063).

Згідно з п. 6.1 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

З 17 лютого по 02 березня (включно) 2017 року податкові документи (декларації, податкові накладні), подані товариством з обмеженою відповідальністю Євро Парк Трейд в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису засобами телекомунікаційного зв`язку до органів ДФС не були прийняті, що не заперечується учасниками справи.

Крім того, як зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву, в інформаційному ресурсі Архів електронної звітності наявна інформація від 02 березня 2017 року про поновлення електронного документообігу між контролюючими органами ДФС та товариством з обмеженою відповідальністю Евро Парк Трейд .

Позивачем не спростовується той факт, що податкові накладні, зазначенні в акті перевірки від 07 листопада 2017 року №13434/26-15-12-07-20/39178668, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) з 02 березня 2017 року по 07 березня 2017 року, тобто з порушенням строку, передбаченого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Проте, на переконання позивача, порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України сталось внаслідок протиправних дій податкового органу, оскільки податкові накладні направлені для реєстрації з дотриманням граничного строку, однак, такі протиправно не прийняті податковим органом.

Як зазначалося вище, протягом терміну неприйняття податкових накладних діяв Договір №290120151 від 29 січня 2015 року про визнання електронних документів реєстраційний номер документу: 9006121063). Повідомлення щодо припинення дії зазначеного договору товариство з обмеженою відповідальністю Євро Парк Трейд не отримувало.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України передбачено право платника податків подавати за його вибором податкову декларацію засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису (підпункт "в").

Відповідно до норм статті 14 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за №0320/15011) затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку (надалі - Інструкція №233), яка визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису (на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частинами першою та другою розділу II Інструкції №233, платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов`язковими для податкової звітності у паперовій формі.

Пунктом 5 розділу ІІІ Інструкції №233 передбачено, що з метою подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку платник податків: отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб`єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці; отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб`єкта підприємницької діяльності за наявності печатки); надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії; після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

Додатком 1 до Інструкції №233 затверджено примірний договір про визнання електронних документів, згідно пункту 6.4 якого орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що законодавчо обґрунтованими підставами для розірвання договору про визнання електронних документів податковим органом в односторонньому порядку є 1) ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; або 2) зміна платником податків місця реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 лютого 2017 року на електронну адресу товариства з обмеженою відповідальністю Євро Пак Трейд надійшло повідомлення від ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС м. Києва про виникнення спірних питань, пов`язаних з автентичністю податкових документів в електронному вигляді (а.с.32, т.1), у якому ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС м. Києва повідомило про виникнення спірних питань, пов`язаних з автентичністю податкових документів в електронному вигляді, часом їх відправлення, а також коректністю ключової інформації та з метою врегулювання спірних питань, керуючись п. 1 Розділу 5 Договору про визнання електронних документів запропоновано позивачу протягом 5 робочих днів з`явитись до ДПІ для надання пояснень та документів щодо діяльності підприємства.

Відповідно до п. 1 Розділу 5 Договору про визнання електронних документів №290120151 від 29.01.2015 у разі виникнення спірних питань, пов`язаних з автентичністю податкових документів в електронному вигляді та часом їх відправлення, заінтересована сторона Договору направляє іншій стороні письмове повідомлення з обґрунтуванням причини своєї вимоги та вказівкою дати і номера електронного документа, що є предметом спору (а.с.30, зворот, т.1).

Товариство з обмеженою відповідальністю Євро Пак Трейд 23 лютого 2017 року надало письмову відповідь на електронне повідомлення та письмове прохання поновити дію договору (а.с.33, т.1).

Колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах відсутнє в будь-якій формі прийняте податковим органом рішення про розірвання Договору про визнання електронних документів №290120151 від 29.01.2015 в односторонньому порядку, разом з цим, у відзиві на позовну заяві та в апеляційній скарзі відповідач вказує, що згідно службової записки управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем №413/2655_07-03 від 17.02.2017 ТОВ Євро Пак Трейд 16.02.2017 доведено до відпрацювання згідно завдань ГУ ДФС у м. Києві від 16.11.2015 №25650/7/26-15-20-05-06 Про відпрацювання ризикових суб`єктів господарювання на етапі ранньої податкової діагностики , від 07.11.2014 №19472/7/26-15-20-05-06 Про відпрацювання ризикових суб`єктів господарювання , від 16.10.2015 №23484/7/26-15-20-06-12 Щодо відпрацювання ризикових СГ як категорія Самовиявлений пересорт . З метою врегулювання спірних питань, керуючись п.1 Розділу 5 Договору про визнання електронних документів від 17.02.2017 ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві до веб-ресурсу Архів електронної звітності внесено інформацію щодо направлення повідомлення про виникнення спірних питань. В інформаційному ресурсі Архів електронної звітності станом на 02.03.2017 року наявна інформація про поновлення електронного документообігу .

Надаючи оцінку таким діям Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, колегія суддів бере до уваги наступне.

Як зазначалось вище, відповідно до частини першої статті 14 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу.

Частиною першою статті 15 вказаного Закону передбачено, що суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту.

За змістом норм статті 16 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг суб`єкти електронного документообігу користуються правами та мають обов`язки, які встановлено для них законодавством.

Якщо в процесі організації електронного документообігу виникає необхідність у визначенні додаткових прав та обов`язків суб`єктів електронного документообігу, що не визначені законодавством, такі права та обов`язки можуть встановлюватися цими суб`єктами на договірних засадах.

Тобто, порядок закріплення переліку прав та обов`язків сторін, що виникають в процесі організації електронного документообігу між ними, чітко визначені, а саме: у законах та інших нормативно-правових актів та/або у відповідному договорі, укладеному між такими сторонами.

Тобто, положеннями законодавства визначено право розірвання договору виключно з підстав ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або зміни платником податків місця реєстрації.

Аналогічні підстави розірвання прописані і у Договорі від 29 січня 2015 року №290120151 про визнання електронних документів, підписаним між ДПІ у Печерському р-ні Головного управління Міндоходів у м. Києві та товариством з обмеженою відповідальністю Євро Парк Трейд .

Так, згідно із підпунктами 1, 3, 5 розділу 6 цього Договору він набирає чинності з моменту його підписання Сторонами. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що з матеріалів справи не вбачається, що позивачем було змінено місце реєстрації чи скасовано сертифікат відкритого ключа, тобто умови договору, недодержання яких могло б призвести до його розірвання, позивачем не порушено, відповідачем не надано суду жодних доказів того, що платник податків не надав нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих та (або) змінив своє місце реєстрації.

Натомість, чинним законодавством не визначено будь-яких інших підстав для розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів.

Договір про визнання електронної звітності є адміністративним договором у розумінні пункту 16 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

Адміністративний договір є договором в загальному розумінні, а тому на порядок укладання та розірвання такого договору розповсюджується дія норм Цивільного кодексу України, в тому числі щодо підстав його розірвання.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Крім того, як зазначено самим апелянтом, 02.03.2017 поновлено електронний документообіг .

Так, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ Євро Пак Трейд та ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві укладено додаткову угоду від 02.03.2017 №1/5 до Договору про визнання електронних документів від 29.01.2015 №290120151.

Суд апеляційної інстанції, таким чином, приходить висновку, що Договір про визнання електронних документів від 29.01.2015 №290120151 станом на дату направлення податкових накладних для реєстрації був чинним, оскільки додаткова угода від 02.03.2017 №1/5 до Договору про визнання електронних документів від 29.01.2015 №290120151 не могла бути прийнята у випадку, якби договір був розірваний, чи його дія призупинена, разом з тим, не зрозуміло, що саме стало підставою для неприйняття податкових накладних, направлених позивачем до Єдиного державного реєстру податкових накладних.

При цьому, хоч ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві не спростовано та не заперечується факт розірвання договору від 29.01.2015 №290120151 в односторонньому порядку, однак, прийняте у будь-якій формі таке рішення в матеріалах справи відсутнє (протокол, рішення, квитанція), а відтак, позовні вимоги про визнання рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів з товариством з обмеженою відповідальністю Евро Пак Трейд протиправним та його скасування задоволенню не підлягають.

Разом з тим, враховуючи, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, що свідчать про наявність законодавчо визначених підстав для розірвання договору в односторонньому порядку, власне як і доказів розірвання такого договору, колегія суддів приходить до висновку, що на момент подання податкових накладних: №35 від 15 лютого 2017 року, №2 від 01 лютого 2017 року, №11 від 03 лютого 2017 року, №18 від 08 лютого 2017 року, №12 від 06 лютого 2017 року, №4 від 01 лютого 2017 року, №6 від 02 лютого 2017 року, №21 від 10 лютого 2017 року, №15 від 08 лютого 2017 року, №31 від 14 лютого 2017 року, №19 від 09 лютого 2017 року, №7 від 02 лютого 2017 року, №22 від 10 лютого 2017 року, №25 від 13 лютого 2017 року, №1 від 01 лютого 2017 року, №5 від 01 лютого 2017 року, №30 від 14 лютого 2017 року, №23 від 10 лютого 2017 року, №34 від 15 лютого 2017 року, №32 від 15 лютого 2017 року, №10 від 03 лютого 2017 року, №17 від 08 лютого 2017 року ,№16 від 08 лютого 2017 року, №8 від 02 лютого 2017 року, №33 від 15 лютого 2017 року, №20 від 09 лютого 2017 року, №28 від 14 лютого 2017 року. №29 від 14 лютого 2017 року, №14 від 06 лютого 2017 року, №3 від 01 лютого 2017 року, №13 від 06 лютого 2017 року, №27 від 13 лютого 2017 року, №9 від 03 лютого 2017 року, №24 від 10 лютого 2017 року, №26 від 13 лютого 2017 року такий договір був чинним, а відтак підстави для відмови у їх реєстрації були відсутні.

Тобто, з аналізу вказаного, вбачається, що відповідач не мав жодних обґрунтованих та законних підстав для вчинення дій щодо відмови у реєстрації податкових накладних.

Так, суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Проте, в межах розгляду даної адміністративної справи відповідач, покладений на нього приписами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок щодо доказування правомірності вчинених дій не виконав, та не надав суду жодних доказів на обґрунтування законності вчинених дій, жодних письмових пояснень чи заперечень по суті заявлених позивачем вимог контролюючим органом надано не було.

У відповідності до приписів пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із пунктом 201.10. статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно з пунктом 7 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Відповідно до пункту 8 Порядку для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Пункт 9 Порядку визначає, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідачами також не наведено підстав для відмови у прийнятті податкових накладних до реєстарції, які передбачені пунктом 9 Порядку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Однак, відповідачами не надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що на момент надіслання позивачем податкових накладних для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних договір про визнання електронної звітності, укладений між позивачем та контролюючими органом за місцем реєстрації, був розірваний чи призупинений.

Таким чином, дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо відмови у реєстрації податкових накладних №35 від 15 лютого 2017 року, №2 від 01 лютого 2017 року, №11 від 03 лютого 2017 року, №18 від 08 лютого 2017 року, №12 від 06 лютого 2017 року, №4 від 01 лютого 2017 року, №6 від 02 лютого 2017 року, №21 від 10 лютого 2017 року, №15 від 08 лютого 2017 року, №31 від 14 лютого 2017 року, №19 від 09 лютого 2017 року, №7 від 02 лютого 2017 року, №22 від 10 лютого 2017 року, №25 від 13 лютого 2017 року, №1 від 01 лютого 2017 року, №5 від 01 лютого 2017 року, №30 від 14 лютого 2017 року, №23 від 10 лютого 2017 року, №34 від 15 лютого 2017 року, №32 від 15 лютого 2017 року, №10 від 03 лютого 2017 року, №17 від 08 лютого 2017 року ,№16 від 08 лютого 2017 року, №8 від 02 лютого 2017 року, №33 від 15 лютого 2017 року, №20 від 09 лютого 2017 року, №28 від 14 лютого 2017 року. №29 від 14 лютого 2017 року, №14 від 06 лютого 2017 року, №3 від 01 лютого 2017 року, №13 від 06 лютого 2017 року, №27 від 13 лютого 2017 року, №9 від 03 лютого 2017 року, №24 від 10 лютого 2017 року, №26 від 13 лютого 2017 року суперечать нормам Податкового кодексу України та Порядку, а тому є протиправними.

Відтак, з метою належного захисту прав позивача, а також враховуючи факт неправомірних дій Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо відмови у реєстрації податкових накладних, на підставі частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, для ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, необхідно вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо відмови у реєстрації податкових накладних №35 від 15 лютого 2017 року, №2 від 01 лютого 2017 року, №11 від 03 лютого 2017 року, №18 від 08 лютого 2017 року, №12 від 06 лютого 2017 року, №4 від 01 лютого 2017 року, №6 від 02 лютого 2017 року, №21 від 10 лютого 2017 року, №15 від 08 лютого 2017 року, №31 від 14 лютого 2017 року, №19 від 09 лютого 2017 року, №7 від 02 лютого 2017 року, №22 від 10 лютого 2017 року, №25 від 13 лютого 2017 року, №1 від 01 лютого 2017 року, №5 від 01 лютого 2017 року, №30 від 14 лютого 2017 року, №23 від 10 лютого 2017 року, №34 від 15 лютого 2017 року, №32 від 15 лютого 2017 року, №10 від 03 лютого 2017 року, №17 від 08 лютого 2017 року ,№16 від 08 лютого 2017 року, №8 від 02 лютого 2017 року, №33 від 15 лютого 2017 року, №20 від 09 лютого 2017 року, №28 від 14 лютого 2017 року. №29 від 14 лютого 2017 року, №14 від 06 лютого 2017 року, №3 від 01 лютого 2017 року, №13 від 06 лютого 2017 року, №27 від 13 лютого 2017 року, №9 від 03 лютого 2017 року, №24 від 10 лютого 2017 року, №26 від 13 лютого 2017 року.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Так, відповідно до пункту 120-1.1. статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне здійснити посилання на статтю 109 ПК України, згідно із положеннями якої передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Отже для можливості накладення штрафних санкції на підприємство, які передбачені статтею 120-1 ПК України, обов`язковим є встановлення вчинення ним податкового правопорушення, як це зазначено у статті 109 ПК України.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, колегія суддів зауважує, що порушення платником терміну реєстрації податкових накладних, встановленого у абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України, є підставою для притягнення його до відповідальності, передбаченої пунктом 120-1 статті 120 цього Кодексу.

Аналіз вказаної норми свідчить про те, що можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України, лише за наявності його вини .

Податковим порушенням є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Податковим кодексом України та іншим законодавством контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи.

Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій. В межах спірних правовідносин колегія суддів приходить до висновку про відсутність вини платника податку у несвоєчасній реєстрації податкових накладних, а тому відсутні і підстави для притягнення позивача до відповідальності.

Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 30 січня 2018 року у справі №815/2745/17, від 09 жовтня 2018 року у справі №818/1073/17.

Позивачем у даній справі не було допущено порушення строку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки позивач вчиняв дії щодо такої реєстрації, проте в реєстрації зазначених накладних йому було відмовлено з необґрунтованих причин.

Таким чином, оскільки затримка реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виникла не з вини позивача, висновок контролюючого органу про застосування штрафних санкцій є неправомірним.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №0062791207 від 07 грудня 2017 року.

Отже, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні та є підставою для його скасування в частині задоволення позовної вимоги про визнання рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів з товариством з обмеженою відповідальністю Евро Пак Трейд протиправним та скасування його.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та судом було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що стало підставою для помилкового вирішення справи в частині задоволення позовної вимоги про визнання рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів з товариством з обмеженою відповідальністю Евро Пак Трейд протиправним та скасування його, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині слід скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні такої вимоги відмовити, разом з тим, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо відмови у реєстрації податкових накладних, а в іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2020 року залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2020 року в частині задоволення позовної вимоги та визнання рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів з товариством з обмеженою відповідальністю Евро Пак Трейд протиправним та скасування його - скасувати, та ухвалити в цій частині нову постанову, якою у задоволенні такої позовної вимоги відмовити.

Вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо відмови у реєстрації податкових накладних №35 від 15 лютого 2017 року, №2 від 01 лютого 2017 року, №11 від 03 лютого 2017 року, №18 від 08 лютого 2017 року, №12 від 06 лютого 2017 року, №4 від 01 лютого 2017 року, №6 від 02 лютого 2017 року, №21 від 10 лютого 2017 року, №15 від 08 лютого 2017 року, №31 від 14 лютого 2017 року, №19 від 09 лютого 2017 року, №7 від 02 лютого 2017 року, №22 від 10 лютого 2017 року, №25 від 13 лютого 2017 року, №1 від 01 лютого 2017 року, №5 від 01 лютого 2017 року, №30 від 14 лютого 2017 року, №23 від 10 лютого 2017 року, №34 від 15 лютого 2017 року, №32 від 15 лютого 2017 року, №10 від 03 лютого 2017 року, №17 від 08 лютого 2017 року ,№16 від 08 лютого 2017 року, №8 від 02 лютого 2017 року, №33 від 15 лютого 2017 року, №20 від 09 лютого 2017 року, №28 від 14 лютого 2017 року. №29 від 14 лютого 2017 року, №14 від 06 лютого 2017 року, №3 від 01 лютого 2017 року, №13 від 06 лютого 2017 року, №27 від 13 лютого 2017 року, №9 від 03 лютого 2017 року, №24 від 10 лютого 2017 року, №26 від 13 лютого 2017 року.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді А.Б. Парінов

О.О. Беспалов