Постанова

від 10.03.2020 по справі 460/458/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/458/19 пров. № СК-857/8342/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Шинкар Т.І.

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року в справі №460/458/19 (суддя Дорошенко Н.О., м. Рівне) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Парк Дистрибьюшн до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 460/458/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Парк Дистрибьюшн до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 06.05.2019 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.12.2018 №1033179/41136894 про відмову в реєстрації податкової накладної №95 від 30.11.2018.

Визнано протиправним та скасовано рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.12.2018 №1033185/41136894 про відмову в реєстрації податкової накладної №76 від 30.11.2018.

Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №95 від 30.11.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю Парк Дистрибьюшн .

Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №76 від 30.11.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю Парк Дистрибьюшн .

В позові в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг від 11.01.2019 №2152/41136894/2 та № 2151/41136894/2 - відмовлено.

У позовній заяві позивачем було заявлено про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, оскільки на час подання позову неможливо визначитися з обсягом правової допомоги (а.с.16-17 т.1). Таку заяву представник позивача підтримав в судовому засіданні до закінчення судових дебатів.

Додатковим рішенням від 04 червня 2019 року Рівненський окружний адміністративний суд заяву про ухвалення додаткового судового рішення задовольнив частково.

Стягнув на користь товариства з обмеженою відповідальністю Парк Дистрибьюшн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області та Державної фіскальної служби України по 1666,66 грн судових витрат на правничу допомогу з врахуванням часткового задоволення позовних вимог.

Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що витрати позивача на правову допомогу пов`язані з розглядом даної справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, а також співмірним з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, вважаючи його ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, Державна податкова служба України та Головне управління ДПС у Рівненській області оскаржили його, подавши апеляційну скаргу, в якій просять скасувати додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04.06.2019 та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні заяви.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянти зазначають, що договір про надання правової допомоги від 14.01.2019 №б/н, укладений між ТзОВ Парк Дистрибьюшн (клієнт) та адвокатським об`єднанням Джастіс , містить лише загальний перелік послуг, які можуть надаватися адвокатом позивачу.

Крім того, суд першої інстанції не взяв до уваги, що витрати, вказані в Акті прийому-передачі послуг, були фактичними та неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

ТзОВ Парк Дистрибьюшн правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористалося, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Учасники справи викликалися в судове засідання, проте у зв`язку з їх неявкою фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч.3 ст. 143 КАС України).

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до статті 252 КАС України суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, основними умовами для прийняття додаткового рішення про відшкодування позивачу судових витрат є наявність поважних причин неможливості надання доказів, що підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу, зазначення про них у поданій до закінчення судових дебатів заяві та подання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

З матеріалів справи судом встановлено, що представником позивача до закінчення судових дебатів було заявлено клопотання про понесення додаткових судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу і 10.05.2019 подано заяву про приєднання доказів щодо здійснення витрат на професійну правничу допомогу у справі в розмірі 5000 грн.

Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною третьої цієї статті встановлено, що, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

А за правилами частини четвертої цієї статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На виконання вимог цієї норми позивач подав: договір про надання правової допомоги від 14.01.2019 №АОД/35 (надалі - Договір), укладений між ТзОВ Парк Дистрибьюшн (Клієнт) та адвокатським об`єднанням Джастіс (а.с. 47-50); Акт приймання-передачі послуг до договору №АОД/35 від 08.05.2019 (надалі - Акт) про надання правової допомоги від 14.01.2019, підписаний клієнтом ТзОВ Парк Дистрибьюшн та адвокатським об`єднанням Джастіс .

Згідно з п. 1 вказаного Акта, адвокатським об`єднанням було надано правову допомогу клієнту у відповідності до Договору, а саме:

1. Зустріч з клієнтом - вартість 200,00 грн, адвокатом витрачено 1 години;

2. Попереднє опрацювання матеріалів, наданих клієнтом - вартістю 200,00 грн, адвокатом витрачено 1 години;

3. Опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини. Формування правової позиції. Консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання для справи. Обрання оптимального способу захисту прав. Вивчення аналогічних справ у Єдиному державному реєстрі судових рішень України - вартість 600 грн, адвокатом витрачено 3 години.

4. Підготовка позовної заяви - вартість 600,00 грн, адвокатом витрачено 3 години;

5. Підготовка відповіді на відзив - вартість 400,00 грн, адвокатом витрачено 2 години;

6. Участь в судовому засіданні (з урахуванням транспортних витрат), загальна кількість засідань по справі - 3, вартістю 3000,00 грн, адвокатом витрачено 15 годин.

Загалом вартість наданих адвокатським об`єднанням послуг складає 5000,00 грн без ПДВ за 25 годин роботи.

Сторони домовились, що гонорар адвокатського об`єднання залежить від часу (кількості годин), витраченого адвокатом адвокатського об`єднання для надання правової допомоги Клієнту становить 200,00 грн за одну годину (п. 2 Акта).

Відповідно до пунктів 3, 4 Акта загальна сума гонорару адвокатського об`єднання за надання правової допомоги за Договором становить 5000,00 грн без ПДВ. Претензій до адвокатського об`єднання в зв`язку з наданням правової допомоги у відповідності до договору Клієнт не має.

Зі змісту вказаного Акта колегія суддів вбачає, що такий містить конкретний перелік наданих послуг, вартість одиниці затраченого адвокатом часу - 1 год, а також кількість затраченого часу, а тому вважає безпідставними мотиви апеляційної скарги щодо того, що договір про надання правничої допомоги містить лише загальний перелік послуг, оскільки такі конкретизовані в акті та не суперечать договору.

Відповідно до платіжного доручення №1375 від 08.05.2019 платник ТзОВ Парк Дистрибьюшн перерахував отримувачу АО Джастіс кошти в сумі 5000,00 грн із зазначенням призначення платежу за надання правової допомоги відповідно до Договору №АОД/35 від 14.01.2019 (а.с.52).

З аналізу вказаних вище документів колегія суддів вбачає, що ними підтверджується факт надання адвокатом правової допомоги позивачу в обсязі, зазначеному в акті.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновок суду першої інстанції, що заявлений до відшкодування розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та наданими адвокатом послугами, часом, що був затрачений адвокатом, та обсягом наданих послуг.

Таким чином, суд першої інстанції, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, враховуючи складність справи та надані адвокатом послуги, дійшов правильного висновку, що заява позивача про стягнення на його користь судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу підлягає задоволенню, проте частково, а саме - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Наведені вище обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що додаткове рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятого додаткового рішення не впливають та висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 243, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року в справі №460/458/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 19.03.2020.