СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" березня 2020 р. Справа № 913/531/19
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Пуль О.А. , суддя Білоусова Я.О. , суддя Тарасова І.В.;
за участі секретаря судового засідання Крупи О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації (вх.№317Л/2) на рішення господарського суду Луганської області від 16.12.2019 у справі №913/531/19 (повний текст рішення складено та підписано 23.12.2019 суддею Косенко Т.В. у приміщенні господарського суду Луганської області),
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НДІДНІПРОПРОЕКТ", м.Синельникове Дніпропетровської обл.,
до Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації, м.Сєвєродонецьк Луганської області),
про стягнення 836025,83 грн,-
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю «НДІДНІПРОПРОЕКТ» звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації про стягнення заборгованості у сумі 619709,14 грн, 3% річних у сумі 15840,78 грн, інфляційних витрат у сумі 43999,35 грн, пені у сумі 113096,92 грн, штрафу у сумі 43379,64 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №18/2018 від 10.07.2018 щодо своєчасної оплати виконаних робіт (пункт 2.4 договору).
Рішенням господарського суду Луганської області від 16.12.2019 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НДІДНІПРОПРОЕКТ» до Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації про стягнення 836025,83 грн задоволено частково. Стягнуто з Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НДІДНІПРОПРОЕКТ» основну заборгованість у розмірі 619709,14 грн, 3% річних у сумі 15840,78 грн, інфляційні втрати у сумі 32858,15 грн, судовий збір у сумі 10026,12 грн, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили. В іншій частині позову відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд мотивував його тим, що факт виконання позивачем проектних робіт за договором №18/2018 від 10.07.2018 підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) №18/2018 від 04.10.2018 на суму 885298,76 грн. Відповідач в обумовлений пунктом 2.4 договору строк, оплату виконаних позивачем проектних робіт здійснив частково у сумі 265589,62 грн, отже, заборгованість склала 836025,83 грн. Судом відхилено доводи відповідача про те, що слідчим управлінням ГУНП у Луганській області порушено кримінальне провадження за фактом розтрати державних коштів посадовими особами управління, оскільки жодних доказів на підтвердження цієї обставини відповідачем суду не надано. Господарський суд узяв до уваги експертний звіт від 15.06.2019 №228/е/19, складений Державним підприємством «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТКОНСТРУКЦІЯ» , в якому за результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, пожежної та техногенної безпеки, кошторисної частини проекту будівництва і може бути затверджена в установленому порядку. Господарський суд урахував, що акт здачі - приймання робіт №18/2018 від 04.10.2018 підписаний Управлінням розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області без заперечень та зауважень, за накладною б/н від 04.10.2018 відповідачу передано проектну документацію у 5 екземплярах: 4 - у друкарському вигляді, 1 - в електронному. Процедури відкликання підпису за актом здачі - приймання робіт №18/2018 від 04.10.2018 положеннями законодавства, що регулює спірні правовідносини, та умовами договору не передбачена. Протилежного відповідачем суду доведено не було. Ураховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором на виконання проектних робіт №18/2018 від 10.07.2018 у сумі 619709,14 грн. Щодо вимог про стягнення пені за період з 15.10.2018 по 15.04.2019 у сумі 113096,92 грн та штрафу у розмірі 7% у сумі 43379,64 грн господарський суд зазначив, що у спірних правовідносинах відповідач допустив порушення грошового зобов`язання за договором від 10.07.2018 №18/2018 у частині несвоєчасної оплати виконаних проектних робіт, що виключає застосування до спірних правовідносин приписів абзацу 3 частини 2 ст.231 Господарського кодексу України, а тому у задоволенні вимог про стягнення пені за період з 15.10.2018 по 15.04.2019 у сумі 113096,92 грн та штрафу у розмірі 7% у сумі 43379,64 грн відмовив. Відносно вимог про стягнення 3% річних за період з 15.10.2018 по 22.08.2019 у сумі 15840,78 грн та інфляційних втрат за період з 15.10.2018 по 22.08.2019 у сумі 43999,35 грн господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, дійшов висновку про арифметично невірно визначено розмір інфляційних втрат за заявлений період, здійснивши власний розрахунок, стягнув на користь позивача інфляційні втрати за період листопад 2018 - липень 2019 року у сумі 32858,15 грн. Судовий збір у сумі 12540,39 грн поклав на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 16.12.2019 у справі №913/531/19 та ухвалити нове, яким відмовити у позові у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги положення постанови Кабінету міністрів України №560 від 11.05.2011 Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання таким, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України . Відповідно до пункту 4.3.3 договору підрядник зобов`язаний передати замовнику у терміни, передбачені договором, проектну документацію та позитивний експертний звіт. Під час перевірки наданих підрядником проектів виявлено відсутність у ньому розділів з питань екології, пожежної безпеки, наявність яких є необхідною для проведення обов`язкової комплексної експертизи проектів будівництва об`єктів. На момент підписання актів здачі-приймання робіт проекти не відповідали нормативам зі складання проектно-кошторисної документації, також була відсутня експертиза проектно-кошторисної документації, але замовником в особі на той час в.о. начальника управління Романенко А.С. всупереч вимог законодавства та умов договору було підписано акт здачі-приймання робіт №18/2018 від 04.10.2019. Виконання обов`язків начальника управління Романенком А.С. було припинено 08.10.2019. 10.10.2018 на адресу ТОВ НДІДНІПРОПРОЕКТ управлінням було надіслано претензію про відкликання підпису з акту здачі-прийняття виконаних робіт у зв`язку з невідповідністю проекту вимогам законодавства та невиконанням підрядником інших умов договору. У строки, передбачені договором (до 31.12.2018), експертизи за об`єктами не були виконані, а були виконані за інформацією відповідача 10.06.2019 самовільно без узгодження з заявником. Як стверджує відповідач, у порушення умов договору підрядник не узгодив з замовником вартість експертизи проектно-кошторисної документації, не надав у терміни, передбачені договором, позитивний експертний звіт, не усунув за свій рахунок недоліки, виявлені замовником при прийнятті проектних робіт та у ході проведення експертизи, тобто в односторонньому порядку вийшов за межі договірних умов. У зв`язку з цим відповідно до вимог пункту 5.1 договору підрядник повинен сплатити замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості проектних робіт та штраф. Відповідач зазначає, що слідчим управлінням ГУНП в Луганській області порушено кримінальне провадження №12018130000000353 від 11.12.2018 за частиною 3 ст.191 Кримінального кодексу України за фактом розтрати державних коштів посадовими особами управління за змовою з посадовими особами ТОВ «НДІДНІПРОПРОЕКТ» під час укладення та виконання договору, під час якої вилучено оригінали договірної, платіжної документації тощо. На даний час рішення у кримінальному провадженні не прийняте, управлінням подано заяву про визнання потерпілим. Заявник також стверджує, що ним не укладалась додаткова угода від 19.07.2018, якою нібито сторонами у добровільному порядку виключено з договору умову щодо обов`язку підрядника передати замовнику позитивний експертний звіт. Така додаткова угода є підробленою за невідомих відповідачу обставин, не має номеру, не оприлюднювалась замовником через автоматизовані електронні майданчики на веб-порталі уповноваженого органу в порядку, установленому уповноваженим органом та Законом України Про публічні закупівлі , отже, вважає, що вказана додаткова угода є сфальсифікованою позивачем з метою введення суду в оману. А відтак судом першої інстанції в якості доказу прийнято документ, який є підробленим, тому рішення винесено на підставі сфальсифікованого доказу.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 апеляційну скаргу Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації (вх.№317Л/2) на рішення господарського суду Луганської області залишено без руху. Встановлено апелянту 10-денний строк, з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги. Роз`яснено апелянту, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки, передбачені статтями 174, 260 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації (вх.№317Л/2) на рішення господарського суду Луганської області від 16.12.2019 у справі №913/531/19. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 12.03.2020 об 11:30 год. Встановлено учасникам справи п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання учасникам справи. Встановлено учасникам справи строк до 04.03.2020 для подання письмових заяв, клопотань тощо. Витребувано у учасників справи оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги.
02.03.2020 від позивача до суду надійшов відзив (вх.№2077) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що позивачем у повному обсязі виконано умови договору щодо створення проектної документації, що підтверджується накладною від 04.10.2019 та актом приймання-передачі виконаних робіт. Відповідно до пункту 3.3 договору відповідачем протягом 5 днів з моменту отримання проектної документації не надано зауважень щодо проектної документації то остання вважається поданою без зауважень. Проведення експертизи проектної документації та відправлення додаткових документів мають позадоговірний характер, оскільки згідно з пунктом 2.3 договору вартість експертизи проектно-кошторисної документації у ціну договору не включено. Зауваження відповідача щодо відсутності томів з екології, пожежної безпеки тощо не підтверджені жодними доказами. Доводи відповідача щодо необхідності проведення експертизи проектів будівництва перед схваленням та затвердженням таких проектів згідно з вимогами пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 №560 є безпідставними, оскільки згідно з пунктом 2.3 договору вартість експертизи проектно-кошторисної документації у ціну договору не включено. Крім того, схвалення та затвердження проектів не тотожне поняттю здачі-приймання виконаних проектних робіт , передбачених пунктом 3.3 договору. Також безпідставним вважає посилання відповідача на порушення кримінального провадження з урахуванням частини 6 ст.75 Господарського процесуального кодексу України та ст.62 Конституції України. Крім того, 15.06.2019 ТОВ НДІДНІПРОПРОЕКТ складено експертний звіт №228/е/19 за результатом розгляду проектної документації за робочим проектом Капітальний ремонт автомобільної дороги О131608 (КПП Красна Талівка -Луганськ) - Валуйське на ділянці км 0+000-км 3+700 по договору.
У судовому засіданні 12.03.2020 представник відповідача заявив усне клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів.
Представник позивача проти задоволення клопотання заперечував з підстав порушення позивачем частини 6 ст.75 Господарського процесуального кодексу та частини 3 ст.269 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши усне клопотання відповідача про залучення до матеріалів справи додаткових документів, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини 8 ст.80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у сказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно зі ст.118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 3 ст.269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Оскільки представником відповідача не обґрунтовано подання нових доказів, що не досліджувались судом першої інстанції, оскільки надані відповідачем на підтвердження тих обставин, яким господарський суд не надавав оцінки, колегія суддів відмовляє у клопотанні про залучення до матеріалів справи додаткових документів у силу приписів Господарського процесуального кодексу України як необґрунтованого.
Представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.
Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи та вимоги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду виходить з такого.
10.07.2018 між Управлінням розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НДІДНІПРОПРОЕКТ» (підрядник) укладено договір на виконання проектних робіт №18/2018, відповідно до умов пункту 1.1 якого, у порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник бере на себе зобов`язання своїми силами і засобами за рахунок замовника виконати вказані у пункті 1.2 проектні роботи, а замовник зобов`язується прийняти результат цих робіт і сплатити підряднику вартість виконаних робіт.
Найменування проектних робіт: виконання проектно-вишукувальних робіт на капітальний ремонт по об`єкту: «Капітальний ремонт автомобільної дороги О131608 (КПП "Красна Талівка" - Луганськ) - Валуйське на ділянці км 0+00 - км 3+700» (архітектурні, інженерні та планувальні послуги), згідно з ДК 021:2015:71240000-2 (пункт 1.2 договору).
Відповідно до пункту 2.1 ціна предмету договору визначається на підставі договірної ціни, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток №1), розрахованої відповідно до вимог ДСТУ Б.Д.1.1.-7:2013 (зі змінами). Договірна ціна є твердою і складає 885298,76 грн, без ПДВ.
Згідно з пунктом 2.2 договору розрахунки за виконану роботу здійснюються «замовником» згідно з актами здачі-приймання виконаних проектних робіт по цьому договору, які підписані «замовником» і «підрядником» відповідно до умов цього договору. Плата за виконану роботу здійснюється по мірі надходження грошових коштів з відповідного бюджету на розрахунковий рахунок «замовника» після реєстрації фінансових зобов`язань у Державному казначействі.
У пункті 2.3 договору сторони передбачили, що підрядник зобов`язується надати послуги замовнику по збору вихідних даних на проектування та виконати експертизу проектно-кошторисної документації. Вартість експертизи проектно-кошторисної документації у ціну договору не включено та буде визначено окремою додатковою угодою.
Оплата здійснюється за безготівковим розрахунком шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок «підрядника» в два етапи: 1 етап - перерахування авансового платежу у розмірі до 50% від суми договору, а саме: 442649,38 грн на строк до 3 місяців; 2 етап - остаточний розрахунок здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту прийому - передачі виконаних робіт (пункт 2.4 договору).
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 договору термін виконання робіт за договором - жовтень 2018 року, з правом дострокового виконання робіт.
Передача проектно - кошторисної документації здійснюється за накладною. "Замовник" розглядає проектну документацію протягом 5-ти робочих днів з дня її отримання після чого підписує акт здачі - приймання виконаних проектних робіт, або надає обґрунтовані причини відмови від його підписання. У разі, якщо впродовж 5-ти робочих днів зауваження від «замовника» «підряднику» не надійшли, проектна документація вважається прийнятою без зауважень. Датою прийняття проектних робіт вважається дата підписання акту здачі - приймання виконаних проектних робіт, зазначеного у пункті 2.2 цього договору (пункти 3.3, 3.4 договору).
Згідно з підпунктом 4.3.3 договору підрядник зобов`язаний передати замовнику у терміни, передбачені договором, проектну документацію та позитивний експертний звіт.
Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що за порушення строків, передбачених пунктом 3.1.1 та встановлених відповідно до пункту 4.3.5 цього договору з вини підрядника, він сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості проектних робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а у разі прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Відповідно до пункту 8.3 договору робочий проект передається «замовнику» в 4-х друкарських екземплярах і один екземпляр в електронному вигляді (графічна частина у форматі pdf та кошторисна частина у форматі ims та bdsu).
Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2018, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами усіх зобов`язань за цим договором (пункт 9.1 договору).
У пункті 9.2 договору сторони передбачили, що, керуючись частиною 3 ст.631 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що всі умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли між сторонами до його укладення, а саме: з 10.07.2018.
Згідно з додатком №1 до договору договірна ціна на розробку проектної документації складає 885298,76 грн без ПДВ (а.с.18).
19.07.2018 між сторонами укладена додаткова угода, якою внесено зміни до договору та викладено пунктом 3.6, підпунктом 4.3.3 пункту 4.3, підпункту 4.3.5 пункту 4.3 договору в новій редакції, зокрема, підпункту 4.3.3 пункту 4.3 у такій редакції: "підрядник зобов`язаний передати замовнику в терміни, передбачені договором, проектну документацію" (а.с.31).
23.07.2018 відповідачем на виконання умов договору перераховано позивачу 265589,62 грн у якості попередньої оплати.
На виконання вимог пункту 8.3 договору, підрядник передав, а замовник прийняв згідно з накладною б/н від 04.10.2018 проектну документацію: у 4-х друкарських екземплярах і один екземпляр в електронному вигляді. Накладна підписана та скріплена печатками сторін (а.с.32).
04.10.2018 між сторонами підписаний акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №18/2018 на суму 885298,76 грн (а.с.33).
Відповідно до умов пункту 2.4 договору відповідач повинен був оплатити виконані проектні роботи у строк до 14.10.2018.
10.10.2018 відповідач надіслав на адресу позивача претензію за вих.№1/19-717 від 10.10.2018, в якій повідомив про відкликання підпису з акту здачі - прийняття робіт №18/2018, у зв`язку з тим, що позивач, у порушення вимог пункту 8.3 договору, не надав робочий проект у 4-х друкарських екземплярах і один екземпляр в електронному вигляді (графічна частина у форматі pdf та кошторисна частина у форматі ims та bdsu) (а.с.46).
Позивач у листі №б/н від 17.10.2018, розглянувши вказану претензію, зазначив, що ним виконано вимоги пункту 8.3 договору, про що свідчить накладна б/н від 04.10.2018 та акт №18/2018 від 04.10.2019. Також зазначив, що чинним законодавством не передбачено можливості відкликання підпису після її підписання (а.с.47).
12.11.2018 позивач звернувся до відповідача з вимогою за вих.№1112 від 12.11.2018 про оплату заборгованості у сумі 619709,14 грн, що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення в цінний лист №5250001506816 від 12.11.2018 (а.с.48).
У листі №б/н від 17.01.2019 позивач зазначив, що акт здачі - приймання робіт від 04.10.2018 №18/2018 підписаний замовником без зауважень, але оплата виконаних робіт прострочена більш ніж на три місяці (а.с.51).
У листі №б/н від 18.01.2019 відповідач з посиланням на умови пункту 2.3 договору зазначив, що вартість експертизи не узгоджена, при цьому, вартість експертизи не входить у ціну договору. Проведення експертизи є окремою домовленістю, яка набере чинності після та у випадку узгодження сторонами вартості згаданої експертизи. До узгодження ціни експертизи умова пункту 2.3 договорів про експертизу має статус неукладеної (у розумінні статті 180 Господарського кодексу України) (а.с.54).
У листі №б/н від 11.02.2019 ТОВ «НДІДНІПРОПРОЕКТ» просило Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації провести виконання експертизи розробленої проектної документації (а.с.57).
У листі №/н від 22.02.2019 позивач зазначив, що після неодноразового звернення до відповідача з питанням про узгодження вартості експертизи або укладення договорів з уповноваженою експертною організацією та виконанням експертизи розробленої за договором проектної документації, у зв`язку з чим повідомив відповідача про те, що ним були укладені договори №226/е/19, №227/е/19 та №228/е/19 від 22.02.2019 з Державним підприємством «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТКОНСТРУКЦІЯ» на виконання експертизи проектної документації (а.с.60).
Листом №24 від 21.08.2019 ТОВ «НДІДНІПРОПРОЕКТ» направило Управлінню розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області робочий проект за договором №18/2018 від 10.07.2018 у 5-ти друкарських екземплярах та один екземпляр в електронному вигляді, експертний звіт інституту «НДІПРОЕКТКОНСТРУКЦІЯ» №228/е/19 від 15.06.2019, підсумкову вартість ресурсів по договору, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та накладною №4905120729737 від 26.08.2019 (а.с.62).
У листі за вих.№36 від 03.09.2019 позивач просив відповідача сплатити за виконані роботи за договором 619709,14 грн та відшкодувати кошти за проходження експертизи проектної документації (а.с.65-66).
Відповідач оплату виконаних позивачем проектних робіт не здійснив, що і стало підставою звернення позивача до господарського суду з позовом.
Відповідно до частин 1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.
Частиною 1 ст.638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до частини 1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина 1).
Відповідно до частини 1-2 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Частинами 1-3 ст.844 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною 1 ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її, і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків, негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Частиною 1 ст.854 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно зі ст.525, 526 Цивільного України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з пунктом 1 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до пункту 7 ст.193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
З аналізу викладених норм убачається, що договір підряду є оплатним, і обов`язок підрядника виконати певну роботу відповідає обов`язку замовника цю роботу прийняти та оплатити.
Позивач у повному обсязі та у строк виконав проектні роботи за договором №18/2018 від 10.07.2018, що підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) №18/2018 від 04.10.2018 на суму 885298,76 грн та накладною від 04.10.2018 про передачу розробленої позивачем проектної документації.
Підписуючи спірний договір, сторони визначили чіткий алгоритм щодо порядку виконання і здачі робіт, який закріплено у розділі 3.
Передача проектно-кошторисної документації здійснюється за накладною. Замовник розглядає проектну документацію протягом 5 робочих днів з дня її отримання після чого підписує акт здачі-приймання виконаних проектних робіт, або надає обґрунтовані причини відмови від його підписання. У разі, якщо впродовж 5 робочих днів зауваження від замовника підряднику не надійшли, проектна-документація вважається прийнятою без зауважень. Датою прийняття проектних робіт вважається дата підписання акту здачі-приймання виконаних проектних робіт, зазначеного у пункті 2.2 цього договору.
У даному випадку замовником підписано акт здачі-приймання робіт без зауважень , без претензій . Накладна підписана сторонами договору також без зауважень, що свідчить про передання проектно-кошторисної документації в повному об`ємі. При цьому відповідач не скористався правом, наданим йому умовами договору, на відмову від підписання акту з обґрунтуванням причин.
Отже, сторони погодили здійснення передачі саме проектно-кошторисної документації, що здійснюється за накладною. Зазначений розділ договору не містить вказівки на те, що результат роботи повинен бути переданий разом з виконаною експертизою проектної документації. У затвердженому замовником технічному завданні, зведеному кошторисі та календарному плані робіт, також відсутні такі роботи з проведення експертизи проекту, що був предметом договору.
Ціна предмету договору, погоджена сторонами, була визначена лише для замовлених проектних робіт, без урахування вартості експертного дослідження.
Аналізуючи вищенаведені умови спірного договору, колегія суддів зазначає, що єдиною підставою оплати за умовами договору є акт здачі-приймання виконаних проектних робіт і остаточний розрахунок за виконані проектні роботи не поставлений у залежність від проведення експертизи таких робіт.
Зважаючи на те, що 04.10.2018 підписаний акт здачі-приймання проектних робіт, у відповідача виникло зобов`язання провести остаточний розрахунок з позивачем по сплаті грошової суми у розмірі 619709,14 грн протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту - тобто по 14.10.2018 (з урахуванням положень ст.253, частини 3 ст.254 Цивільного кодексу України).
Відповідач у встановлений 10 денний строк з моменту підписання акту приймання-передачі робіт остаточний розрахунок з позивачем не провів, доказів погашення заборгованості не надав, чим порушив умови пунктів 2.2, 2.4 договору.
Отже, висновок суду першої інстанції про обґрунтованість заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за договором у сумі 619709,14 грн колегія суддів вважає правомірним.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на те, що ним не укладалась додаткова угода від 19.07.2018, якою нібито сторонами у добровільному порядку виключено з договору умову щодо обов`язку підрядника передати замовнику позитивний експертний звіт. Така додаткова угода є підробленою за невідомих відповідачу обставин, не має номеру, не оприлюднювалась замовником через автоматизовані електронні майданчики на веб-порталі уповноваженого органу в порядку, установленому уповноваженим органом та Законом України Про публічні закупівлі , отже, вважає, що вказана додаткова угода є сфальсифікованою позивачем з метою введення суду в оману. А відтак судом першої інстанції в якості доказу прийнято документ, який є підробленим, тому рішення винесено на підставі сфальсифікованого доказу.
Такі доводи та заперечення не заявлялися відповідачем у суді першої інстанції у відповідності до вимог ст.165, 167 Господарського процесуального кодексу України, якими, зокрема, встановлено, що у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив повинен, зокрема, містити: - у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; -обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується; -заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; - перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; - заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; - попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
У запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення. До заперечення застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою статті 165 цього Кодексу.
Колегія суддів зауважує, що за змістом рішень Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України та від 30.05.2013 у справі Наталія Михайленко проти України право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб.
Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України.
У силу вищезазначених приписів Господарського процесуального кодексу України відповідач позбавлений права заперечувати проти обставин, проти яких він не заперечував під час розгляду справи по суті у суді першої інстанції, підстав щодо неможливості наведення вказаних обставин про фальсифікацію додаткової угоди, що не залежали від нього, заявник суду апеляційної інстанції не навів.
Також заявник апеляційної скарги вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги положення постанови Кабінету Міністрів України №560 від 11.05.2011 Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання таким, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України та пункт 4.3.3 договору за умовами якого підрядник зобов`язаний передати замовнику у терміни, передбачені договором, проектну документацію та позитивний експертний звіт. Під час перевірки наданих підрядником проектів виявлено відсутність у ньому розділів з питань екології, пожежної безпеки, наявність яких є необхідною для проведення обов`язкової комплексної експертизи проектів будівництва об`єктів. На момент підписання актів здачі-приймання робіт проекти не відповідали нормативам зі складання проектно-кошторисної документації, також була відсутня експертиза проектно-кошторисної документації, у зв`язку з чим відповідач не провів остаточного розрахунку. На момент підписання актів здачі-приймання робіт проекти не відповідали нормативам зі складання проектно-кошторисної документації та була відсутня комплексна експертиза, в зв`язку з чим відповідач не провів остаточного розрахунку. Крім того, 10.10.2018 на адресу ТОВ НДІДНІПРОПРОЕКТ управлінням було надіслано претензію про відкликання підпису з акту здачі-прийняття виконаних робіт у зв`язку з невідповідністю проекту вимогам законодавства та невиконанням підрядником інших умов договору. У строки, передбачені договором (до 31.12.2018) експертизи за об`єктами не були виконані, а були виконані за інформацією відповідача 10.06.2019 самовільно без узгодження з заявником.
Колегія суддів не погоджується із доводами апеляційної скарги з огляду на таке.
У пункті 2.3 сторони домовились, що підрядник зобов`язується надати послуги замовнику по збору вихідних даних на проектування та виконати експертизу проектно-кошторисної документації . Вартість експертизи проектно-кошторисної документації в ціну договору не включено та буде визначено окремою додатковою угодою (пункт 2.3 договору) .
Отже, умови, строки та вартість проведення такого експертного дослідження виконаних проектних робіт за договором є додатковими умовами, які не входять до предмету вказаного договору №18/2018 від 10.07.2018 та мали визначатися сторонами у додатковій угоді, виходячи з положень пункту 2.3 договору.
Зазначене не суперечить положенням постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 №560 Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання таким, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України , на яку посилається відповідач, оскільки зазначеною постановою встановлений порядок саме затвердження проектів будівництва, чому має передувати проведення їх експертизи, а не здача підрядником замовнику виконаних проектних робіт.
Як зазначалося вище, позивач пропонував відповідачу у листі від 18.01.2019 погодити умови проведення експертизи, проте відповідач не відреагував на цю пропозицію, в зв`язку з позивач у листі від 22.02.2019 повідомив відповідача про те, що самостійно звернувся до ДП Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ , уклавши з останнім договори на виконання експертизи за спірним договором та оплатив експертне дослідження розробленої проектної документації за договором (54-61).
Відповідно до експертного звіту від 15.06.2019 №228/е/19, складеного Державним підприємством Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІпроектконструкція , за результатом розгляду замовленої проектної документації встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, пожежної та техногенної безпеки, кошторисної частини проекту будівництва і може бути затверджена в установленому порядку (а.с.34-35).
Матеріали справи містять додаткову угоду від 19.07.2018 до договору на виконання проектних робіт №18/2018 від 10.07.2018, якою сторони внесли зміни до договору, зокрема: підпункт 4.3.3 пункту 4.3 виклали у наступній редакції - підрядник зобов`язується передати замовнику у терміни, передбачені договором, проектну документацію (а.с.31).
Відповідно до положень статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Зазначена додаткова угода є чинною, недійсною у судовому порядку не визнавалася. Жодних доказів та підстав, що додаткова угода сфальсифікована, відповідачем не надано.
Посилання відповідача на відкликання підпису з акту здачі-приймання виконаних робіт, не може бути взято до уваги апеляційним судом, адже приписами чинного законодавства не передбачено відзиву підпису з акту здачі-приймання виконаних робіт.
Щодо заявлених позивачем до стягнення 3% річних та інфляційних втрат за період з жовтня 2018 року по серпень 2019 року колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок позивача, розрахунок суду першої інстанції та здійснивши свій розрахунок за допомогою інформаційно-правової бази Законодавство (з урахуванням умов спірного договору та дат виникнення прострочення з урахуванням вимог ст.253, частини 3 ст.254 Цивільного кодексу України, періодів нарахування інфляції) суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 3% річних у сумі 15840,78 грн та інфляційних втрат у розмірі 32858,15 грн.
Крім того, позивач на підставі абзацу 3 частини 2 ст.231 Господарського кодексу України заявив до стягнення з відповідача суми пені та штрафу в розмірі 7% за прострочення понад 30 днів, однак судом першої інстанції правомірно відмовлено у цій частині в задоволенні позову з огляду на те, що у даному випадку відповідач допустив порушення грошового зобов`язання за договором №18/2018 від 10.07.2018 у частині несвоєчасної оплати виконаних проектних робіт, що виключає застосування до спірних правовідносин приписів абзацу 3 частини 2 ст.231 Господарського кодексу України.
За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог про стягнення основної заборгованості за договором №18/2018 від 10.07.2018 у розмірі 619709,14 грн та 3% річних у розмірі 15840,78 грн та інфляційних втрат у розмірі 32858,15 грн.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду, тоді як господарським судом першої інстанції у повній мірі з`ясовані та правильно оцінені обставини у справі та прийняте ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не убачає. Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не допущено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 16.12.2019 у справі №913/531/19 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 19.03.2020.
Головуючий суддя О.А. Пуль
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя І.В. Тарасова
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 12.03.2020 |
Оприлюднено | 23.03.2020 |
Номер документу | 88303615 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Пуль Олена Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні