Постанова

від 19.03.2020 по справі 815/2544/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 березня 2020 року

м. Київ

справа № 815/2544/17

адміністративне провадження № К/9901/4760/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 815/2544/17

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Шабо до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної казначейської служби України, треті особи - Управління агропромислового розвитку Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області, Департамент агропромислового розвитку Одеської обласної адміністрації про стягнення компенсації за бюджетною програмою,

за касаційною скаргою Міністерства аграрної політики та продовольства України на рішення Одеського окружного адміністративного суду (суддя Стефанова С. О.) від 08 жовтня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Бітов А. І., Лук`янчук О. В., Ступакова І. Г.) від 15 січня 2019 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У травні 2017 року ТОВ Агрофірма Шабо звернулося до суду з адміністративним позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної казначейської служби України, треті особи - Управління агропромислового розвитку Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області, Департамент агропромислового розвитку Одеської обласної адміністрації, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо неспрямування бюджетних коштів на погашення бюджетної кредиторської заборгованості за бюджетними зобов`язаннями, зареєстрованими в органах Казначейства та тими, що не взяті на облік, в розмірі 13758542,10 грн. за програмою Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними для перерахування на рахунки ТОВ Агрофірма Шабо ;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ Агрофірма Шабо компенсацію за бюджетною програмою по КПКВ 2801350 Закладання і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками і не отримані ним в повному обсязі кошти в розмірі 13758542,10 грн. шляхом списання з наявних бюджетних програм Міністерства аграрної політики та продовольства України;

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України по розгляду документів, переданих до Міністерства аграрної політики та продовольства України від Управління агропромислового розвитку Білгород-Дністровської районної адміністрації щодо відшкодування ТОВ Агрофірма Шабо витрат з придбання обладнання, механізмів і техніки, понесених товариством у 2014 році в розмірі 5112766,67 грн.;

- зобов`язати Міністерства аграрної політики та продовольства України розглянути інформацію та затвердити остаточний обсяг компенсації витрат з садівництва, витрат з придбання обладнання, механізмів та техніки, понесених ТОВ Агрофірма Шабо у 2014 році на суму 5112766,67 грн., про що прийняти відповідний наказ.

2. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року адміністративний позов ТОВ Агрофірма Шабо задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо неспрямування бюджетних коштів на погашення бюджетної кредиторської заборгованості за бюджетними зобов`язаннями в розмірі 13758542,10 грн., за програмою 2801350 Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників та нагляд за ними для перерахування на рахунки ТОВ Агрофірма Шабо .

Визнано протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України по розгляду документів, переданих до Міністерства аграрної політики та продовольства України від Управління агропромислового розвитку Білгород-Дністровської районної адміністрації щодо відшкодування ТОВ Агрофірма Шабо витрат з придбання обладнання, механізмів і техніки, понесених товариством у 2014 році в розмірі 5112766,67 грн.

Зобов`язано Міністерство аграрної політики та продовольства України розглянути інформацію та затвердити остаточний обсяг компенсації витрат з садівництва, витрат з придбання обладнання, механізмів та техніки, понесених ТОВ Агрофірма Шабо у 2014 році на суму 5112766,67 грн., про що прийняти відповідний наказ.

Зобов`язано Міністерство аграрної політики та продовольства України у встановленому законодавством порядку спрямувати бюджетні кошти на погашення кредиторської заборгованості у розмірі 13758542,10 грн. за бюджетною програмою 2801350 Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними для їх подальшого перерахування на рахунки ТОВ Агрофірма Шабо .

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

3. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року частково задоволено апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Змінено постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Шабо - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо неспрямування бюджетних коштів на погашення бюджетної кредиторської заборгованості за бюджетними зобов`язаннями в розмірі 13758542,14 грн. за програмою 2801350 Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників та нагляд за ними для перерахування на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Шабо .

Зобов`язати Міністерство аграрної політики та продовольства України у встановленому законодавством порядку спрямувати бюджетні кошти на погашення кредиторської заборгованості у розмірі 13758542,14 грн. за бюджетною програмою 2801350 Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними для їх подальшого перерахування на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Шабо .

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України по розгляду документів переданих до Міністерства аграрної політики та продовольства України від Управління агропромислового розвитку Білгород-Дністровської районної адміністрації щодо відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма Шабо витрат з придбання обладнання, механізмів і техніки, понесених у 2014 році в розмірі 5112766,67 грн.

Зобов`язати Міністерство аграрної політики та продовольства України розглянути документи передані до Міністерства аграрної політики та продовольства України від Управління агропромислового розвитку Білгород-Дністровської районної адміністрації щодо відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма Шабо витрат з придбання обладнання, механізмів і техніки, понесених у 2014 році в розмірі 5112766,67 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Міністерства аграрної політики та продовольства України за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Шабо суму витрат зі сплати судового збору у розмірі 4000 грн. .

В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року - залишено без змін.

4. Постановою Верховного Суду від 22 травня 2018 року частково задоволено касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Шабо .

Скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року у справі № 815/2544/17 в частині зобов`язання Міністерства аграрної політики і продовольства України у встановленому законодавством порядку спрямувати бюджетні кошти на погашення кредиторської заборгованості у розмірі 6569100 грн за бюджетною програмою 2801350 Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними для їх подальшого перерахування на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Шабо та скеровано справу в цій частині на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

В іншій частині постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року у справі № 815/2544/17 та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року в частині залишеній без змін постановою суду апеляційної інстанції, залишено без змін.

5. 05 вересня 2018 року під час нового розгляду справи від ТОВ Агрофірма Шабо надійшли письмові пояснення, в яких позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ Агрофірма Шабо компенсацію за бюджетною програмою по КПКВ 2801350 Закладання і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками і не отримані ним в повному обсязі кошти в розмірі 6569100,00 грн., шляхом списання з наявних бюджетних програм Міністерства аграрної політики і продовольства України.

6. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що під час нового розгляду справи, суд повинен врахувати позицію Верховного Суду. Висловлену у постанові від 22 травня 2018 року. ТОВ Агрофірма Шабо підтвердило, що розмір заборгованості складає 6569100,00 грн., що підтверджується Довідкою № 582 від 03 вересня 2018 року, а також банківською випискою, яка підтверджує часткове погашення заборгованості. Позивач також зазначив, що кредиторська заборгованість не сплачувалася позивачу ще з 2013 року і тільки вкінці 2017 року відбулося часткове погашення заборгованості, тому спосіб захисту порушеного права потрібно визначити шляхом стягнення суми у розмірі 6569100,00 грн.

7. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року, задоволено позовні вимоги про стягнення компенсації за бюджетною програмою.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Шабо компенсацію за бюджетною програмою по КПКВ 2801350 Закладання і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками і не отримані ним в повному обсязі кошти в розмірі 6569100,00 грн., шляхом списання з наявних бюджетних програм Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Стягнуто солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства аграрної політики і продовольства України та Державної казначейської служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Шабо суму сплаченого судового збору в розмірі 215420,13 грн.

8. Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, 15 лютого 2019 року Міністерство аграрної політики та продовольства України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних у повному обсязі.

9. Ухвалою Верховного Суду (склад колегії суддів: Пасічник С. С., Васильєва І. А., Юрченко В. П.) від 25 березня 2019 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства аграрної політики та продовольства України; установлено строк для подання відзиву; відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень.

10. 18 квітня 2019 року до Верховного Суду від ТОВ Агрофірма Шабо надійшов відзив на касаційну скаргу скаргою Міністерства аграрної політики та продовольства України, в якому позивач просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

11. Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2019 року повторно відмовлено Міністерству аграрної політики та продовольства України у задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень.

12. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 81/0/78-20 від 16 січня 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з внесенням змін до спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (Рішення зборів суддів Верховного Суду в касаційному адміністративному суді від 27 грудня 2019 року № 33), що унеможливлює участь судді-доповідача Пасічник С. С. у розгляді справи, категорія якої віднесена до спеціалізації іншої судової палати у зв`язку зі змінами.

13. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 січня 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

14. Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2020 року справу прийнято до свого провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку у попередньому судовому засіданні.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ Агрофірма Шабо є суб`єктом господарювання, який займається виноградарством і садівництвом та відповідно до п. 16 пр. 10 Інші перехідні положення ПК України, Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 року № 587 є також суб`єктом господарювання, якому може бути здійснено за рахунок бюджетних коштів компенсацію витрат на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, зокрема, таких як проведення робіт із закладення насаджень, догляду за ними до вступу у плодоношення, придбання матеріалів, необхідних для проведення таких робіт, придбання саджанців, використаних для ремонту молодих насаджень.

16. Наказом Мінагрополітики України, Міністерства фінансів України від 22 березня 2013 року № 208/417 затверджено паспорт бюджетної програми на 2013 рік за КПКВК Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними з обсягом бюджетних призначень із спеціального фонду - 100000000,00 грн.

17. Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27 грудня 2013 року № 772 Про розподіл коштів за бюджетною програмою 2801350 Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників та нагляд за ними затверджено розподіл коштів за бюджетною програмою 2801350 Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними для погашення кредиторської заборгованості, яка утворилась на 01 січня 2013 року у виноградарстві і садівництві (п. 1.1); розподіл коштів між суб`єктами господарювання, які займаються хмелярством, для погашення кредиторської заборгованості, яка утворилась на 01 січня 2013 року (п. 1.2); розподіл коштів по фінансуванню галузевих науково-дослідних установ (зміцнення матеріально-технічної бази) для погашення кредиторської заборгованості, яка утворилась станом на 01 січня 2013 року за бюджетною програмою 2801350 Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними (п. 1.3); розподіл коштів за програмою 2801350 Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними для компенсації витрат у садівництві та виноградарстві (п. 1.4).

18. Відповідно до п. 2 Наказу № 772 Мінагрополітики України доручено Департаменту фінансово-кредитної політики та бухгалтерського обліку подати в установленому порядку Державній казначейській службі України розподіли коштів Державного бюджету.

19. Розподілом коштів за бюджетною програмою 2801350 Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників та нагляд за ними для компенсації витрат у виноградарстві та садівництві , що затверджений наказом № 772, вирішено виділити ТОВ Агрофірма Шабо всього 8 758 000 грн., у тому числі по КЕКВ 2610 - 6 655 000,00 грн. та по КЕКВ 3210 - 2 103 000,00 грн. Розподілом коштів за цією бюджетною програмою компенсовано позивачу 6 569 100,00 грн., в тому числі по КЕКВ 2610 - 4 969 900,00 грн. та по КЕКВ 3210 - 1 599 200,00 грн.

20. Відповідно до наказу Мінагрополітики України від 29 липня 2014 року № 277 Про розподіл коштів за бюджетною програмою 2801350 Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними для погашення кредиторської заборгованості, яка утворилась на 01 січня 2014 року у виноградарстві, садівництві та хмелярстві по КЕКВ 2610 - 2 272 500,00 грн. За вказаним наказом ТОВ Агрофірма Шабо виплачено 2272500,00 грн. відповідно, що підтверджується даними ГУ ДКСУ в Одеській області та не заперечується учасниками справи.

21. Згідно акту звірки взаєморозрахунків, який складений між ТОВ Агрофірма Шабо та Головою комісії з припинення управління агропромислового розвитку Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, а також звіту про заборгованість за бюджетними коштами, кредиторська заборгованість перед позивачем складає 13 758 542,14 грн., при цьому, зареєстрована в органах казначейства 7 189 442,14 грн., підтверджена але не зареєстрована в органах казначейської служби розмірі 6 569 100,00 грн.

22. Згідно наданих документів ТОВ Агрофірма Шабо за 2013 рік до районної комісії з розгляду заяв та документів суб`єктів господарювання щодо компенсації витрат на розвиток садівництва та виноградарства на отримання компенсації за бюджетною програмою 2801350 Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів та ягідників і нагляд за ними були виділені кошти в сумі 6 569 100,00 грн. (по КЕКВ 2610 у сумі 4 969 900,00 грн., по КЕКВ 3210 у сумі 1 599 200,00 грн.) наказом Мінагрополітики України, від 27 грудня 2013 року № 772 Про розподіл коштів за бюджетною програмою 2801350 Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними .

23. Наказ Мінагрополітики України про розподіл коштів за бюджетною програмою 2801350 Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів та ягідників і нагляд за ними від 27 грудня 2013 року № 772 надійшов до управління агропромислового розвитку Білгород-Дністровської районної державної адміністрації по електронній пошті від Департаменту агропромислового розвитку Одеської обласної державної адміністрації 30 грудня 2013 року о 15:30 годині. Для реєстрації бюджетних та фінансових зобов`язань (також платіжні доручення) до Управління ДКС України у Білгород-Дністровському районі Одеської управлінням агропромислового розвитку були надані документи 30 грудня 2013 року о 17:30 годині.

24. Згідно отриманого листа від Управління ДКС України у Білгород-Дністровському районі Одеської області від 17 березня 2014 року № 03-15/299 щодо реєстрації бюджетних фінансових зобов`язань по КПКВ 2801350 Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів та ягідників і нагляд за ними реєстрацію даного фінансового зобов`язання здійснити було не можливо у зв`язку з тим, що згідно Регламенту роботи Управління ДКС України по завершенню бюджетного періоду 2013 року останній операційний день бюджетного періоду 30 грудня 2013 року. 23 грудня 2013 року визначено останнім днем подачі до органів Казначейства підтвердних документів на реєстрацію бюджетних фінансових зобов`язань за капітальними видатками, а 25 грудня 2013 року визначено останнім днем подачі до органів Казначейства підтвердних документів на реєстрацію бюджетних фінансових зобов`язань за іншими поточними видатками, крім захищених, у 2013 році.

25. У зв`язку з вказаними обставинами, станом на 01 вересня 2018 рік за ТОВ Агрофірма Шабо в Управлінні ДКС України у Білгород-Дністровському районі Одеської області рахується не зареєстрована кредиторська заборгованість за 2013 рік по бюджетній програмі 2801350 Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними (додаток 27 до Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування) у сумі 6569100,00 грн., а саме: нагляд за насадженнями 4969900,00 грн.; за придбання техніки - 1599200,00 грн.

26. Вважаючи протиправними дії щодо неперерахування спірних коштів, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

27. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги про стягнення коштів, виходив з того, що нездійснення державою покладеного на неї обов`язку щодо виплати належних позивачу грошових коштів (визнаної та не оспорюваної кредиторської заборгованості, за бюджетною програмою Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників та нагляд за ними ) в розмірі 6569100,00 грн. призводить до порушення законних прав ТОВ Агрофірма Шабо та фактично завдає позивачу матеріальної шкоди, що відповідно до національного законодавства та міжнародних стандартів є неприпустимим.

28. Також суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Мінагрополітики України, як відповідальним виконавцем бюджетної програми, не вжито необхідних заходів щодо виконання своїх обов`язків з метою реалізації бюджетної програми 2801350 Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними , відтак належним способом захисту прав позивача є стягнення з бюджету компенсації в розмірі 6569100,00 грн. шляхом списання з наявних бюджетних програм Міністерства аграрної політики та продовольства України.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

29. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджуються з висновками суду першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог про стягнення коштів, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

30. Зокрема скаржник зазначив, що Мінагрополітики є лише розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем відповідної бюджетної програми, тобто здійснює розподіл бюджетних коштів та спрямовує їх у регіони, в межах, виділених асигнувань, а компенсація суб`єктам господарювання здійснених ними витрат, не входить до компетенції Міністерства.

31. Також скаржник зазначив, що стягнення коштів за рахунок бюджетних програм Мінагрополітики суперечить положенням Бюджетного кодексу України, яким встановлено принцип цільового використання бюджетних коштів.

32. Скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій не враховано судової практики у аналогічних справах, зокрема у постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року, у постанові Харківського адміністративного суду від 13 грудня 2016 року, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2016 року в справі № К/800/3869/16 та у постанові Вищого адміністративного суду України від 23 травня 2017 року № К/800/10794/16.

33. Крім цього, скаржник у касаційній скарзі здійснює виклад обставин справи та надає їм відповідну оцінку, цитує норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваним судовим рішеннями щодо часткового задоволення позовних вимог.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

34. Враховуючи положення п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.

35. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.

36. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

37. Механізм справляння збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (далі - збір) в розмірах, встановлених Податковим кодексом України, та використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними (далі - бюджетні кошти) визначає Порядок справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 року № 587 (далі - Порядок № 587).

38. Згідно з пунктом 3 Порядку № 587 головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінагрополітики.

39. Пунктом 5 Порядку № 587 визначено, що бюджетні кошти надаються суб`єктам господарювання, які займаються виноградарством, садівництвом і хмелярством (далі - суб`єкти господарювання), незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності для компенсації здійснених у поточному бюджетному році витрат (без урахування сум податку на додану вартість) за такими напрямами, зокрема, проведення робіт із закладення насаджень, догляду за ними до вступу у плодоношення (проектні роботи, підготовка ґрунту та посадка, догляд за насадженнями, спорудження шпалери, встановлення систем краплинного зрошення) та придбання матеріалів, необхідних для проведення таких робіт, - у межах затверджених Мінагрополітики нормативів витрат на 1 гектар, що визначаються з урахуванням зони закладення насаджень, схеми посадок та інших технологічних особливостей, а також витрат з виконання відповідних робіт.

Бюджетні кошти спрямовуються також на погашення бюджетної кредиторської заборгованості, зареєстрованої в органах Казначейства.

40. За приписами частини третьої статті 20 Бюджетного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) бюджетні програми визначаються головними розпорядниками бюджетних коштів з урахуванням положень частини другої статті 21 і пункту 2 частини п`ятої статті 22 цього Кодексу.

41. Частиною четвертою статті 20 Бюджетного кодексу України встановлено, що відповідальний виконавець бюджетних програм визначається головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом). Відповідальним виконавцем бюджетних програм може бути головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом, та/або розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, який виконує бюджетні програми у системі головного розпорядника.

Відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.

42. Частиною першою статті 22 Бюджетного кодексу України встановлено, що для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

43. Повноваження головного розпорядника бюджетних коштів визначені частиною п`ятою статті 22 Бюджетного кодексу України. Зокрема, пунктами 3 - 5 цієї норми встановлено, що головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством; розробляє проекти порядків використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами, передбаченими частиною сьомою статті 20 цього Кодексу.

44. Водночас, за приписами пунктів 7, 9 частини п`ятої статті 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі; здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.

45. Згідно з абзацами 1- 3 пункту 14 Порядку № 587 на підставі затверджених остаточних обсягів компенсації, розподілу бюджетних коштів між суб`єктами господарювання для компенсації витрат, пов`язаних з будівництвом холодильників (лабораторних комплексів, камер швидкого заморожування плодів та ягід), та розподілу коштів для компенсації витрат з придбання обладнання, техніки та механізмів Мінагрополітики спрямовує бюджетні кошти Міністерству аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, головним управлінням агропромислового розвитку обласних, управлінню промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської держадміністрацій.

Міністерство аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим та головні управління агропромислового розвитку обласних держадміністрацій спрямовують бюджетні кошти управлінням агропромислового розвитку районних держадміністрацій.

Управління промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської держадміністрації, управління агропромислового розвитку районних держадміністрацій на підставі відповідних наказів Мінагрополітики подають управлінням Казначейства реєстр підприємств і платіжні доручення на виплату компенсацій шляхом перерахування бюджетних коштів із власного реєстраційного рахунка на поточні рахунки суб`єктів господарювання, відкриті в банках.

46. Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов`язання за бюджетними програмами спеціального фонду державного бюджету, не передбаченими проектом закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданим на розгляд до Верховної Ради України, головні розпорядники бюджетних коштів зобов`язані виконати до кінця поточного бюджетного періоду в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень до спеціального фонду бюджету, не допускаючи наявності за такими зобов`язаннями кредиторської заборгованості на початок наступного бюджетного періоду.

47. Системний аналіз наведених норм свідчить, що повноваження Мінагрополітики не обмежуються прийняттям відповідного рішення (наказу) про надання державної підтримки підприємствам АПК, шляхом затвердження відповідної суми компенсації, що підлягає виплаті. Мінагрополітики також зобов`язане своєчасно приймати ефективні управлінські рішення, які забезпечують реалізацію цього наказу, у тому числі вжити усіх заходів, спрямованих на виконання затверджених бюджетних програм. Такі заходи спрямовані на підтримку розвитку аграрного сектору економіки, у зв`язку з чим щороку в законі про Державний бюджет України визначаються види державних цільових програм фінансової підтримки підприємств АПК та затверджуються суми витрат на них. Крім того, Мінагрополітики, як головний розпорядник таких коштів, є, одночасно, і відповідальним виконавцем за реалізацію таких програм, у тому числі програми 2801350 Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників та нагляд за ними , та несе відповідальність за її виконання.

48. Отже, твердження Мінагрополітики про те, що його повноваження обмежені лише розподілом бюджетних коштів та спрямуванням їх у регіони, є необґрунтованими, оскільки норми Бюджетного кодексу України та Порядку № 587 зобов`язують Мінагрополітики забезпечити контроль за реалізацією прийнятих рішень, у тому числі вжити усіх заходів, спрямованих на виконання затверджених бюджетних програм.

49. Як установлено судами попередніх інстанцій, станом на момент звернення ТОВ Агрофірма Шабо до суду, перед Товариством наявна заборгованість у розмірі 6569100,00 грн. за програмою 2801350. Ці кошти позивачу не виплачені. Вказані обставини учасниками справи не заперечуються.

50. Частиною першою статті 48 Бюджетного кодексу України встановлено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

51. Порядок здійснення реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (частина сьома статті 48 Бюджетного кодексу України).

52. Наказом Міністерства фінансів України від 02 березня 2012 року № 309 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 березня 2012 року за № 419/20732) затверджений Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України (далі - Порядок № 309), пунктом 2.2, 2.3 якого передбачено, що розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов`язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1, а органи Казначейства звіряють поданий розпорядником Реєстр та підтвердні документи на предмет відповідності даних, уключених до Реєстру.

53. Згідно пункту 2.4. Порядку № 309, розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати прийняття ними до виконання бюджетного фінансового зобов`язання, якщо інше не передбачено бюджетним зобов`язанням, подають до відповідного органу Казначейства Реєстр фінансових зобов`язань за формою згідно з додатком 2 на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях, а також оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання та бюджетного фінансового зобов`язання.

54. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставин справи, можна дійти висновку, що механізм бюджетного фінансування не спрацював.

55. Між тим, недостатність фінансування не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог щодо погашення такої заборгованості.

56. У цій справі судами встановлено та не спростовано, а навпаки підтверджено, що позивач не отримав кошти, які були виділені з метою погашення вже існуючої заборгованості внаслідок неузгоджених дій органів державної влади і відсутності належного контролю за використанням бюджетних коштів.

57. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для стягнення коштів з Державного бюджету України за порушення майнових прав позивача. Крім цього, Верховний Суд вважає за необхідне підкреслити, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу належного урядування . Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (дивитися рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

58. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року).

59. В силу принципу пропорційності втручання в право особи безперешкодно користуватися та розпоряджатися своїм майном можливе лише за умови дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

60. Верховний Суд зазначає, що неузгодженість дій органів державної влади або невиконання державними органами та їх посадовими особами своїх безпосередніх обов`язків не повинно тягти за собою покладення на суб`єкта господарювання надмірних обов`язків або інших несприятливих наслідків, як це мало місце у цій справі.

61. Окремо колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

62. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття майно у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як майнові права , а отже, як майно (див. mutatis mutandis рішення у справі Бейелер проти Італії від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, п. 100)).

63. За певних обставин легітимне очікування на отримання активу також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має легітимне очікування , якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі Суханов та Ільченко проти України від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, п. 35)).

64. Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

65. Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

66. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

67. Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

68. Мінагрополітики, як головний розпорядник бюджетних коштів, не виконав своїх обов`язків, як відповідальний виконавець бюджетної програми 2801350 Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників та нагляд за ними , за якою ТОВ Агрофірма Шабо виділено, але не перераховано кошти в сумі 6569100,00 грн.

69. Відтак, ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України заборгованість за бюджетною програмою 2801350 в розмірі 6569100,00 шляхом списання з наявних бюджетних програм Міністерства аграрної політики та продовольства України.

70. Також, колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо неврахування судами попередніх інстанцій висновків інших судів, висловлених у аналогічних справах, зокрема у постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року, у постанові Харківського адміністративного суду від 13 грудня 2016 року, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2016 року в справі № К/800/3869/16 та у постанові Вищого адміністративного суду України від 23 травня 2017 року № К/800/10794/16, оскільки норми процесуального закону при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин зобов`язують суди враховувати висновки щодо застосування таких норм права, викладені лише в постановах Верховного Суду.

71. За такого правового врегулювання та обставин справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог про стягнення коштів.

72. Крім цього, колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

73. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах Пономарьов проти України , Рябих проти Росії , Нєлюбін проти Росії ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

74. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Серявін та інші проти України зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

75. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої та апеляційної інстанцій під час розгляду та ухвалення оскаржуваних судових рішень, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.

76. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій у справі про часткове задоволення позовних вимог.

77. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

78. Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

79. Отже, касаційна скарга Міністерства аграрної політики та продовольства України підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.

80. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 341, 341, 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року у справі № 815/2544/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов