Постанова

від 19.03.2020 по справі 360/4086/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 березня 2020 року

Київ

справа №360/4086/18

адміністративне провадження №К/9901/19463/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів: Губської О.А., Соколова В.М.,

розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №360/4086/18

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із незаконним звільненням, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року (прийняте у складі головуючого судді Петросян К.Є.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді- Блохіна А.А., суддів: Арабей Т.Г., Сіваченка І.В.)

У С Т А Н О В И В :

І. Суть спору

1. 06 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - ГУНП в Луганській області) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

2. ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07 листопада 2015 року прийнятий до Національної поліції, з 27 липня 2016 року по 05 грудня 2017 року обіймав посаду начальника Лисичанського ВП №1 ГУНП в Луганській області, що підтверджується трудовою книжкою позивача НОМЕР_1 та довідкою про проходження служби в органах внутрішніх справ.

2.1. Наказом ГУНП в Луганській області від 05 грудня 2017 року №863 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України Про Національну поліцію (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

2.2. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року, у справі №812/76/18 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУНП в Луганській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, зокрема: - визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП в Луганській області від 05 грудня 2017 року №863 о/с "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 , начальника відділення №1 Лисичанського відділу поліції ГУНП в Луганській області за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України Про Національну поліцію (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби); поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді начальника відділення поліції №1 Лисичанського відділу поліції ГУНП в Луганській області з 06 грудня 2017 року. Рішення суду в частині поновлення на посаді допущено до негайного виконання.

2.3. Наказом ГУНП в Луганській області від 01 червня 2018 року №237 о/с на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 року №812/76/18 ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника відділення поліції №1 Лисичанського відділу поліції ГУНП в Луганській області з 06 грудня 2017 року.

2.4. На письмову заяву позивача до начальника ГУНП в Луганській області від 19 вересня 2018 року з проханням виплатити середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, відповідачем надано письмову відповідь від 12 жовтня 2018 року №7108/111/22/05 2018, де зазначено про відсутність законних підстав для нарахування та виплати середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу ОСОБА_1

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року, позов задоволено.

3.1. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, оскільки незаконність звільнення позивача підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили.

3.2. Також, враховуючи, що на дату звільнення позивача зі служби в поліції, набрали законної сили норми спеціального нормативно-правового акта - Порядку № 260, суди дійшли висновку, що при обчисленні суми середньої заробітної плати, що підлягає стягненню за час вимушеного прогулу, підлягають застосуванню саме положення Порядку №260.

IV. Касаційне оскарження

4. У касаційній скарзі Головне управління Національної поліції в Луганській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

4. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що у спірних правовідносинах підлягає застосуванню положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100), а не положення Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС від 06 квітня 2016 року № 260 (далі - Порядок № 260).

5. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надав.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

6. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

7. За змістом статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.

8. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

9. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

10. Відповідно до частин першої та другої статті 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

10.1. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

11. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року №669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС.

12. Зазначені правові норми є нормами спеціального законодавства і підлягають до застосування при визначенні структури, порядку та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів поліції та у випадку виникнення спорів з цього приводу.

13. Згідно із пунктом 6 розділу ІІІ Порядку №260 поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.

14. Пунктом 9 розділу І Порядку №260 передбачено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

VI. Позиція Верховного Суду

15. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон N 460-IX).

16. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

17. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

18. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

19. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

20. Відповідно до пункту 4 розділу XI Закону № 580-VIII до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються до цих правовідносин в частині, що не суперечить цьому Закону.

21. Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ. Ця норма є відсилочною та обумовлює існування спеціального нормативно-правового акта для унормування порядку (механізму) нарахування і виплати грошового забезпечення поліцейським.

22. Такий Порядок затверджено згаданим наказом Міністерства внутрішніх справ України № 260 від 06 квітня 2016року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799).

23. Відповідно до пункту 2 вказаного Наказу він набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності Законом № 580-VIII.

24. Вперше Закон № 580-VIII опублікований в офіційному виданні - газеті "Голос України" 06 серпня 2015 року (№ 141-142), отже, відповідно до статті 1 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону, окремі положення закону набрали чинності 07 серпня 2015 року, а Закон в цілому - 07 листопада 2015 року.

25. Відповідно до частини сьомої статті 15 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" накази міністерства, які є нормативно-правовими актами і пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.

26. Порядок № 260 опублікований та, відповідно, набрав чинності, 27 травня 2016 року (Офіційний вісник України від № 39).

27. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Наказом ГУНП в Луганській області від 01 червня 2018 року №237 о/с на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 року №812/76/18 ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника відділення поліції №1 Лисичанського відділу поліції ГУНП в Луганській області з 06 грудня 2017 року.

28. У спірних правовідносинах період вимушеного прогулу ОСОБА_1 становить з 06 грудня 2017 року по 31 травня 2018 року включно, тобто після набрання чинності згаданим спеціальним нормативно-правовим актом.

29. Враховуючи, що на дату звільнення позивача зі служби в поліції, набрали законної сили норми спеціального нормативно-правового акта - Порядку № 260, при обчисленні суми середньої заробітної плати, що підлягає стягненню за час вимушеного прогулу, підлягають застосуванню саме положення Порядку №260.

30. Згідно із пунктом 6 розділу ІІІ Порядку №260 поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.

31. З урахуванням наведеного, суди дійшли вірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, оскільки незаконність звільнення позивача підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили.

32. Пунктом 9 розділу І Порядку №260 передбачено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

33. Отже, розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на користь позивача має проводитись шляхом множення розміру середньоденного заробітку на кількість календарних днів (за період вимушеного прогулу).

34. Аналогічних правових висновків Верховний Суд дійшов, зокрема, у постанові від 30 січня 2019 року (справа № 806/2164/16).

35. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, при визначенні розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, що підлягав присудженню на користь позивача з відповідача, правильно застосував до спірних правовідносин наведені норми, оскільки брав до уваги кількість календарних днів для обрахунку грошового забезпечення, як то передбачено Порядком № 260.

36. Середнє грошове забезпечення ОСОБА_1 за останні два місяці роботи складає (7790,00 грн.+7094,52 грн.):61 календарних дні за два місяці = 244,01 грн. Отже, грошове забезпечення ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу з 06 грудня 2017 року по 31 травня 2018 року складає 43189,77 грн. (244,01 грн. х 177 календарних днів).

37. Таким чином, Суд не вбачає допущення порушень судами першої та апеляційної інстанцій при здійсненні розрахунку суми середнього заробітку, що підлягає стягненню на користь позивача. Отже, доводи скаржника про невірне визначення зазначеної суми не знайшли свого фактичного підтвердження.

38. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень.

39. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

40. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

VIІ. Судові витрати

41. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області - залишити без задоволення.

2. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

О.В. Калашнікова

О.А. Губська

В.М. Соколов ,

Судді Верховного Суду