Постанова від 04.03.2020 по справі 914/633/18

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 914/633/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. (головуючий), судді - Кролевець О.А., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання Півень А.Л.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився;

відповідача - Булькевич А.В. - адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фізичної особи-підприємця Винника Василя Євгеновича

про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу

у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Винника Василя Євгеновича

до Приватного акціонерного товариства Львівобленерго

про визнання неправомірним та скасування протоколу комісії та акту порушення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 у справі № 914/633/18 залишено без змін рішення Господарського суду Львівської області від 25.07.2018, яким позов задоволено повністю.

Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання ФОП Винника В.Є. про стягнення з ПрАТ Львівобленерго 57 183,28 грн витрат, понесених позивачем під час першого розгляду справи, з яких: за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 16 524,00 грн (3 524,00 грн - судовий збір, 13 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу); за розгляд справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій на суму 40 569,28 грн (7 070,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції; 7 048,00 грн - судовий збір, сплачений за касаційний перегляд постанови Західного апеляційного господарського суду від 11.12.2018, 21 000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції; 5 541,28 грн - транспортні витрати, понесені позивачем та його представником на проїзд).

11.07.2019 ФОП Винник В.Є. звернувся з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 у справі № 914/633/18, в якій просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні клопотання про стягнення з ПрАТ Львівобленерго на користь ФОП Винника В.Є. 57 183,28 грн судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити його вимоги.

19.02.2020 Верховний Суд розглянув касаційну скаргу ФОП Винника В.Є., ухвалив по-станову про її часткове задоволення, змінив постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 у справі № 914/633/18 в частині відмови у відшкодуванні 7 048,00 грн судового збору, сплаченого позивачем за касаційний перегляд постанови Західного апеляційного господарського суду від 11.12.2018, стягнувши ці кошти з ПрАТ Львівобленерго на користь ФОП Винника В.Є., в решті залишивши її без змін.

У судовому засіданні в суді касаційної інстанції 19.02.2020 ФОП Винник В.Є. заявив клопотання про стягнення з ПрАТ Львівобленерго на його користь 67 434,46 грн судових витрат у справі № 914/633/186, які складаються з витрат, понесених позивачем під час першого розгляду справи на суму 40 569,28 грн , з яких:

- 7 070,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції;

- 7 048,00 грн - судовий збір, сплачений за касаційний перегляд постанови Західного апеляційного господарського суду від 11.12.2018,

- 21 000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції;

- 5 541,28 грн - транспортні витрати, понесені позивачем та його представником на проїзд під час першого розгляду справи;

2) під час нового розгляду справи :

- 5 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції;

в суді касаційної інстанції на суму 21 775,18 грн , з яких:

- 7 048,00 грн - судовий збір, сплачений за касаційний перегляд постанови Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2019;

- 11 400,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції;

- 3 327,18 грн - транспортні витрати, понесені позивачем та його представником на проїзд в судові засідання 18.09.2019, 18.12.2019 і 19.02.2020.

Ухвалою Верховного Суду від 24.02.2020 заяву ФОП Винника В.Є. в частині вирішення питання щодо розподілу судових витрат в розмірі 40 659,28 грн, понесених позивачем під час першого розгляду справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій, а також в частині вирішення питання щодо розподілу 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції під час нового розгляду справи залишено без розгляду. В частині вирішення питання щодо розподілу судових витрат в розмірі 21 775,18 грн, понесених позивачем під час касаційного розгляду справи № 914/633/18 призначено до розгляду.

24.02.2020 ФОП Винник В.Є. подав доповнення до заяви про відшкодування судових витрат у справі № 914/633/18, в якій просив достягнути транспортні витрати в сумі 813,90 грн, що були витрачені за проїзд адвоката і сторони з Києва до Львова після судового засідання 19.02.2020.

03.03.2020 ПрАТ Львівобленерго подало заперечення на заяву про відшкодування судових витрат, відповідно до якої просило відмовити у задоволенні заяви про відшкодування судових витрат, зазначаючи, що :

- договором про надання правової допомоги було передбачено фіксований розмір гонорару за надану правничу допомогу, який був стягнутий судом першої інстанції;

- копії платіжних документів, які на думку позивача слугують доказом понесених витрат на правову допомогу, не містять жодних посилань на договір про надання правової допомоги № 1/04-04/2018 від 04.04.2018;

- позивачем безпідставно включено в детальний опис послуг час, що був витрачений адвокатом позивача на дорогу до суду касаційної інстанції та повернення з нього;

- заява про відшкодування витрат не підлягає розгляду в суді касаційної інстанції, оскільки постановою Верховного Суду від 19.02.2020 залишено без змін постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у стягненні судових витрат в сумі 57 470,00 грн.

03.03.2020 ФОП Винник В.Є. подав письмові пояснення, згідно з якими просив покласти всі судові витрати на відповідача. Також в поданій заяві позивач вказав, що розмір судових витрат, понесених ним при новому розгляді справи склав 22 589,08 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.

Розглянувши заяву позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції в частині, що була прийнята Верховним Судом до розгляду, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.

04.04.2018 між ФОП Винником В.Є. (клієнт) та адвокатським об`єднанням Бачинський, Коломієць та партнери (об`єднання) був укладений договір про надання правової (професійної правничої) допомоги №1/04-04/2018, у відповідності до п. 1.1 якого об`єднання зобов`язалося надати клієнту послуги, передбачені цим договором, а клієнт зобов`язався прийняти ці послуги та здійснити оплату таких послуг у відповідності до умов цього договору. Послуги за цим договором включають правову допомогу та супровід у вирішенні господарського спору з ПрАТ Львівобленерго з правом представництва та захисту інтересів клієнта в судах України усіх інстанцій, органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування. Пунктом 3.2. договору було передбачено, що вартість вказаних послуг за цим договором становить 10 000,00 грн.

Додатковою угодою до договору № 01/04-04/2018 від 18.02.2020 позивач та адвокатським об`єднання погодили пункт 3.2 договору викласти в новій редакції, згідно якої вартість послуг за цим договором складає 57 470,00 грн. Транспортні та інші витрати оплачуються клієнтом додатково.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу в розмірі 22 589,00 грн (з урахуванням поданого 24.02.2020 доповнення) при розгляді спору в суді касаційної інстанції надав такі докази:

- витяг з договору про надання правової допомоги № 1/04-04/2018 від 04.04.2018;

- ордер на надання правової допомоги серія ЛВ № 110606;

- додаткову угоду до договору від 18.02.2020, якою було збільшено вартість послуг за договором до 57 470,00 грн;

- детальний опис наданих адвокатом послуг професійної правничої допомоги при розгляді спору у цій справі;

- дублікати квитанцій на доказ оплати наданих послуг № 0.0.1398645717.1 від 03.07.2019 на суму 5 000,00 грн, № 0.0.1398658287.1 від 03.07.2019 на суму 3 000,00 грн, № 0.0.1555595856.1 від 17.12.2019 на суму 4 200,00 грн та № 0.0.1619547554.1 від 17.02.2020.

- посадочний документ # Л6Ц-Н1-5328536-1309 на суму 540,67 грн, посадочний документ # Л6Ц-Н2-5328536-1309 на суму 540,67 грн, посадочний документ #8Ж5-Т1-3520259-1612 на суму 362,75 грн, посадочний документ #Ф28-Т1-3520252-1612 на суму 362,75 грн, посадочний документ #9Б9-Т1-5476909-1812 на суму 390,75 грн, посадочний документ #ПБ5-Т1-5476915-1812 на суму 390,75 грн, посадочний документ #992-Т1-2085343-1702 на суму 369,42 грн, посадочний документ #ЮЮ7-Т1-2085352-1702 на суму 369,42 грн, проїзний документ № БЖ № 372746 від на суму 406,95 грн та проїзний документ № БЖ в„– 372745 від на суму 406,95 грн.

З огляду на те, що умовами додаткової угоди сторони погодили збільшення суми послуг за представництво інтересів позивача в судах усіх інстанцій, а також, враховуючи фактичний об`єм наданих юридичних послуг Виннику В.Є. , співмірність суми витрат із складністю даної справи, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, а також доведеність позивачем, у відповідності до вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України, надання йому адвокатським об`єднанням Бачинський, Коломієць та партнери , зокрема адвокатом Кавчуком А.В., послуг на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви в частині понесених позивачем судових витрат за представництво інтересів в суді касаційної інстанції в сумі 11 400,00 грн.

Щодо вимог про компенсацію витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В додатковій угоді до договору про надання правової допомоги, яка була укладена між позивачем та адвокатським об`єднанням під час розгляду справи в суді касаційної інстанції, передбачено, що транспортні та інші витрати оплачуються клієнтом додатково, тобто ці витрати не входять в суму послуг, пов`язаних з представництвом та захистом інтересів позивача.

Водночас, Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості відшкодування витрат, пов`язаних з явкою до суду сторін, на користь яких ухвалено судове рішення. Вказаним Кодексом передбачено лише відшкодування витрат на проїзд адвоката, тобто компенсаційних витрат, передбачених пунктом 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, які входять до складу витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на те, що умовами укладеного договору про надання правової допомоги передбачено, що транспортні витрати оплачуються клієнтом, а також з урахуванням того, що до витрат на професійну правову допомогу належать компенсаційні витрати, що пов`язані з явкою до суду лише адвоката, Верховний Суд дослідивши надані позивачем докази, вважає за доцільне задовольнити понесені ним витрати на проїзд до суду касаційної інстанції лише представника ФОП Винника В.Є. - адвоката Кавчука А.В. в сумі 2070,54 грн.

Щодо стягнення з відповідача судового збору, сплаченого за касаційний перегляд постанови Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 в сумі 7 048,00 грн, то заява в цій частині підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Частиною 4 статті 6 Закону України Про судовий збір передбачено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Тобто, ця норма закону стосується оскарження судових рішень в частині саме позовних вимог, в той час як розподіл судових витрат (стягнення судових витрат) не є позовною вимогою, не стосується суті спору та не є рішенням по суті спору.

Судові витрати не є самостійними позовними вимогами та не входять до ціни позову, тому не підлягають оплаті окремо судовим збором при зверненні до суду із позовом або відповідною заявою, передбаченою процесуальним законодавством, тобто не є об`єктом справляння судового збору.

Оскільки, вимоги про розподіл судових витрат не відносяться до позовних та не впливають на розмір ставки судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а також враховуючи, що розмір судового збору за подання скарги на рішення суду залежить від суми судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (крім оскарження ухвали суду з процесуальних питань), то і підстави вимагати сплати судового збору за подання апеляційної або касаційної скарги на оскарження судових рішень щодо розподілу судових витрат відсутні.

Доводи ПрАТ Львівобленерго , що договором про надання правової допомоги було передбачено фіксований розмір гонорару за надану правничу допомогу, який був стягнутий судом першої інстанції, суд касаційної інстанції відхиляє, оскільки звернувшись із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу до суду касаційної інстанції позивач надав додаткову угоду, якою було збільшено вартість послуг адвоката.

Заперечення відповідача, що у копіях платіжних документів, які на думку позивача слугують доказом понесених витрат на правову допомогу, не містять жодних посилань на договір про надання правової допомоги № 1/04-04/2018 від 04.04.2018, Верховним судом відхиляються, з огляду на те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Твердження ПрАТ Львівобленерго , що позивачем безпідставно включено в детальний опис послуг час, що був витрачений адвокатом позивача на дорогу до суду касаційної інстанції та повернення з нього, судом касаційної інстанції відхиляються, оскільки позивач надав належні докази на підтвердження витраченого адвокатом часу на проїзд до суду касаційної інстанції та повернення з нього, зокрема квитки та посадочні документи.

Доводи відповідача, що заява про відшкодування витрат не підлягає розгляду в суді касаційної інстанції, оскільки постановою Верховного Суду від 19.02.2020 залишено без змін постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у стягненні судових витрат в сумі 57 470,00 грн також є безпідставними, оскільки в ухвалі про призначення поданої 19.02.2020 позивачем заяви про розподіл судових витрат, Верховний Суд прийняв її до розгляду лише в частині судових витрат, понесених позивачем за розгляд справи в суді касаційної інстанції, в решті подана заява залишена без розгляду.

Враховуючи те, що помилково чи надмірно сплачений судовий збір повертається лише за заявою сторони, яка його сплатила, Верховний Суд розцінює подану позивачем заяву в частині стягнення судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції як заяву про повернення судового збору, внаслідок чого вважає за доцільне повернути з Державного бюджету України сплачений ФОП Винником В.Є., на підставі квитанції № 0.0.1405246432.1 від 11.07.2019, судовий збір в розмірі 7 048,00 грн за подання касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у стягненні судових витрат.

Керуючись статтею 7 Закону України Про судовий збір , статтями 123, 129, 244, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Заяву Фізичної особи-підприємця Винника Василя Євгеновича про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у судах апеляційної та касаційної інстанції та ухвалення додаткового рішення, задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Львівобленерго (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, код ЄДРПОУ 00131587) на користь Фізичної особи-підприємця Винника Василя Євгеновича ( АДРЕСА_1 , РНОПП НОМЕР_4 ) 13 470,54 грн - витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

3. Повернути Фізичній особі-підприємцю Виннику Василю Євгеновичу ( АДРЕСА_1 , РНОПП НОМЕР_4 ) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 7 048,00 грн, сплачений за подання касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді О. Кролевець

І. Ткач