Рішення

від 19.03.2020 по справі 910/146/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.03.2020Справа № 910/146/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Укркомунсервіс" , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Металлпромсталь , м. Київ

про стягнення 20 544,00 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю НВП "Укркомунсервіс" (далі - ТзОВ НВП "Укркомунсервіс" /позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Металлпромсталь (далі - ТзОВ Металлпромсталь /відповідач) про стягнення 20 544,00 грн заборгованості.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.01.2020 позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

27.01.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 29.01.2020 відмовив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Укркомунсервіс" про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.

Приписами статті 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю НВП "Укркомунсервіс" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Металлпромсталь (далі - постачальник) існували договірні зобов`язання, в межах яких відповідач зобов`язався поставити, а позивач прийняти та оплатити товар.

Так, на виконання домовленостей, відповідач надав позивачу рахунок № 29868 від 04.09.2019 на загальну суму 127 929,00 грн, в тому числі ПДВ в розмірі 21 321,50 грн.

В цьому рахунку зазначені наступні позиції:

Труба 133 х 4,5 (L-12m 1 шт) сума з ПДВ - 3 618,00 грн;

Труба 76 х 3,5 (L-12m 5 шт) сума з ПДВ - 7 581,00 грн;

Труба 159 х 5 (L-12m 10 шт) сума з ПДВ - 47 610,00 грн;

Труба 273 х 6 (L-12m 2 шт) сума з ПДВ - 20 544,00 грн;

Труба 219 х 7 (L-12m 5 шт) сума з ПДВ - 46 176,00 грн;

Доставка металопрокату сума з ПДВ - 2 400,00 грн.

04.09.2019 позивач рахунок оплатив в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 333, копія якого міститься в матеріалах справи.

06.09.2019 відповідач здійснив поставку товару, але не в повному обсязі, зокрема, згідно видаткової накладної №536 відповідачем поставлено наступний товар:

Труба 133 х 4,5 на суму 3 618,00 грн;

Труба 76 х 3,5 на суму 7 581,00 грн;

Труба 159 х 5 на суму 47 610,00 грн;

Труба 219 х 7 на суму 47 798,50 грн.

При цьому зазначено, що загальна сума становить 106 607,50 грн, сума ПДВ - 21 321,50 грн, а всього сума поставки із ПДВ становить - 127 929,00 грн.

Отже, з наведеного вбачається, що Труба 273 х 6 (L-12m 2 шт) на суму 20 544,00 грн відповідачем не поставлена.

23.10.2019 позивач направив на адресу відповідача претензію № 1 на суму 20 544,00 грн у зв`язку з недопостачаю товару в повному обсязі.

Проте, відповідач відповіді на вказану претензію не надав та кошти у розмірі 20 544,00 грн не повернув.

Отже, позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення з відповідача сплачених грошових коштів в розмірі 20 544,00 грн, як авансового платежу за поставку Труби 273 х 6 (L-12m 2 шт) на цю суму, з підстав невиконання відповідачем взятих зобов`язань.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. (ч. 2 ст. 509 ЦК України)

За приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За приписами статті 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір поставки у спрощений спосіб, в межах якого відповідач зобов`язався поставити, а позивач прийняти та оплатити товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 530 ЦК України вставлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

В силу вимог статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

При цьому, відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За змістом частини 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що відповідач надав позивачу рахунок № 29868 від 04.09.2019 на загальну суму 127 929,00 грн, в тому числі ПДВ в розмірі 21 321,50 грн.

З вказаного рахунку вбачається, що відповідач зобов`язався поставити наступний товар: Труба 133 х 4,5 (L-12m 1 шт) сума з ПДВ - 3 618,00 грн;

Труба 76 х 3,5 (L-12m 5 шт) сума з ПДВ - 7 581,00 грн;

Труба 159 х 5 (L-12m 10 шт) сума з ПДВ - 47 610,00 грн;

Труба 273 х 6 (L-12m 2 шт) сума з ПДВ - 20 544,00 грн;

Труба 219 х 7 (L-12m 5 шт) сума з ПДВ - 46 176,00 грн;

Доставка металопрокату сума з ПДВ - 2 400,00 грн.

Зокрема, позивач у свою чергу платіжним дорученням № 333 від 04.09.2019 рахунок оплатив в повному обсязі.

Водночас, відповідач поставив товар не в повному обсязі, зокрема не було поставлено Трубу 273 х 6 (L-12m 2 шт) на суму 20 544,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 536 від 06.09.2019.

Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 23.10.2019 позивач направив на адресу відповідача претензію № 1 на суму 20 544,00 грн у зв`язку з недопостачаю товару в повному обсязі. Проте, відповідач відповіді на вказану претензію не надав, кошти не повернув.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання щодо поставки товару в повному обсязі та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що ТзОВ Металлпромсталь порушено положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимог позивача в частині стягнення суми попередньої оплати у розмірі 20 544,00 грн.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Укркомунсервіс" задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Металлпромсталь (04116, місто Київ, вулиця Маршала Рибалка, будинок 11Б, офіс 8; ідентифікаційний код 42424623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Укркомунсервіс" (02093, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 11А; ідентифікаційний код 40800037) суму авансового платежу в розмірі 20 544 (двадцять тисяч п`ятсот сорок чотири) грн 00 коп. та 1 921 ( одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн 00 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук