Рішення

від 16.03.2020 по справі 916/93/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

---

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/93/20 Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Цісельський К.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Кущ В.О.,

від відповідача: не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ТАІС-ДІСТРИБЬЮШН» до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,РОСІЙСЬКИЙ ЧАЙ» про стягнення 201946,56 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.01.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/93/20, задоволено письмове клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11.02.2020 р.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 11.02.2020 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 03.03.2020 р., а від 03.03.2020 р. - до 16.03.2020 р.

Представник відповідача у засідання суду, в якому ухвалено рішення, не з`явився. При цьому подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивовано проведенням між сторонами переговорів щодо врегулювання спору мирним шляхом. Протокольною ухвалою від 16.03.2020 р. відмовлено в задоволенні названого клопотання, оскільки: представник позивача не підтвердив можливість досягнення будь-яких домовленостей з відповідачем; 16.03.2020 р. є останнім днем строку, передбаченого ст.248 ГПК України для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 16.03.2020 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,ТАІС-ДІСТРИБЬЮШН» (далі - ТОВ ,,ТАІС-ДІСТРИБЬЮШН» ) звернулось в Господарський суд Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,РОСІЙСЬКИЙ ЧАЙ» (далі - ТОВ ,,РОСІЙСЬКИЙ ЧАЙ» ) про стягнення заборгованості у розмірі 201946,56 грн, з яких 131280,96 грн основного боргу, 6690,54 грн інфляційних нарахувань, 46744,47 грн пені, 4102,49 грн 3% річних, 13128,10 грн штрафу, вказуючи на невиконання відповідачем умов договору поставки від 01.05.2018 р. № 04881 в частині оплати вартості поставленого позивачем товару.

Обґрунтовуючи позов, ТОВ ,,ТАІС-ДІСТРИБЬЮШН» посилається на приписи ст.ст.20,193,216-218,230-232,265 ГК України, ст.ст.525,526,536,610-612,625,712 ЦК України, умови названого вище договору та додатку від 01.05.2018 р. № 1 до нього, видаткові накладні від 15.11.2018 р. № 1098308, від 23.11.2018 р. № 1101090, від 28.11.2018 р. № 1107527 тощо.

ТОВ ,,РОСІЙСЬКИЙ ЧАЙ» у відзиві на позовну заяву проти її задоволення заперечує, адже: у відповідача відсутній оригінал договору поставки; в п.9.1 договору не визначено термін його дії, який являється істотною умовою правочину, з огляду на що останній є неукладеним; додаток № 1, яким визначено перелік уповноважених на отримання товару осіб, не містить посилання на номер договору поставки від 01.05.2018 р.; наявні в матеріалах справи видаткові накладні не можуть бути належними та допустимими доказами отримання відповідачем товару, т.я. складені без дотримання вимог Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (не містять посади особи, яка отримала товар, та печатки підприємства. У видатковій накладній від 28.11.2018 р. № 1107527 не відображено інформацію стосовно підприємства, яким її видано, особи, якою відвантажено товар, суми ПДВ, вказівки щодо сплати акцизного збору, номеру сертифікату на алкогольну продукцію).

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

01.05.2018 р. між ТОВ ,,ТАІС-ДІСТРИБЬЮШН» (Постачальник) та ТОВ ,,РОСІЙСЬКИЙ ЧАЙ» (Покупець) укладено договір № 04881 (Договір), згідно умов якого Постачальник зобов`язується поставляти та передати у власність Покупця лікеро-горілчану продукцію та інші продукти харчування, визначені у п.2.1 цього Договору (надалі іменується ,,Продукція» ), а Покупець прийняти та оплатити Продукцію (п.1.1 Договору).

Фактична кількість, асортимент, ціна партії Продукції, що підлягає поставці Покупцеві, вважаються узгодженими сторонами в момент підписання відповідної видаткової накладної (п.2.1 Договору).

Датою поставки є дата видаткової накладної, яка видається Постачальником на відповідну партію Продукції. Підписана обома сторонами видаткова накладна свідчить про фактичну поставку Постачальником Продукції Покупцеві (п.5.2 Договору).

Приймання-передача Продукції здійснюється представниками обох сторін у пункті доставки… шляхом підписання відповідних накладних (п.5.3 Договору).

Сторони домовились, що уповноваженими представником (ками) Покупця (в даному Договорі іменується - Покупець) в договірних відносинах, уповноваженими за даним Договором отримувати товарно-матеріальні цінності, окрім особи, що підписує Договір, є особи, вказані в додатку № 1 до даного Договору (п.5.5 Договору).

Ціна на Продукцію встановлюється в національній валюті України - гривнях, визначається по кожній партії окремо і вказується в видаткових накладних… (п.6.1 Договору).

Розрахунки за кожну поставлену партію Продукції здійснюються Покупцем у безготівковому порядку шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника… (п.6.3 Договору).

Оплата за партію Продукції, яка підлягає поставці відповідно до прийнятого Постачальником до виконання замовлення Покупця, здійснюється шляхом сплати Покупцем 100% вартості партії Продукції протягом 14 календарних днів з дати отримання Покупцем відповідної партії Продукції (п.6.6 Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими на це представниками і скріплення печатками сторін і діє до

---

р. Цей Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення терміну дії жодна із сторін не заявить (письмово) про свій намір розірвати або змінити цей Договір (п.9.1 Договору).

Додатком від 01.05.2018 р. № 1 до Договору визначено перелік осіб, уповноважених на отримання товарно-матеріальних цінностей.

На виконання Договору Постачальником поставлено, а Покупцем прийнято товар (лікеро-горілчані вироби) на загальну суму 131280,96 грн, доказом чого є видаткові накладні від 15.11.2018 р. № 1098308 на суму 7743,96 грн, від 23.11.2018 р. № 1101090 на суму 37737,00 грн, від 28.11.2018 р. № 1107527 на суму 85800,00 грн.

Договір, додаток № 1 до нього, видаткові накладні підписано представниками (з боку Покупця накладні підписали особи, названі в додатку № 1 до Договору) та скріплено печатками контрагентів (видаткові накладні скріплені тільки печаткою Постачальника).

Неоплата вартості прийнятого товару спричинила звернення ТОВ ,,ТАІС-ДІСТРИБЬЮШН» до господарського суду з позовом у рамках провадження у даній справі.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ч.ч.1 та 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В ч.1 ст.692 ЦК України закріплено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий Договір поставки.

При цьому ТОВ ,,ТАІС-ДІСТРИБЬЮШН» як Постачальником виконано належним чином взяті на себе обов`язки та поставлено лікеро-горілчану продукцію на загальну суму 131280,96 грн, що підтверджується дослідженими в описовій частині рішення видатковими накладними.

В свою чергу ТОВ ,,РОСІЙСЬКИЙ ЧАЙ» як Покупцем в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,692,712 ЦК України, ст.193 ГК України та умов Договору вартість отриманого товару на суму 131280,96 грн не оплачено, не дивлячись на те, що з урахуванням ч.1 ст.530 ЦК України, ч.1 ст.692 ЦК України та п.6.6 Договору строк виконання зобов`язання на вказану суму настав.

Враховуючи викладене, позовна вимога про стягнення основного боргу в сумі 131280,96 грн підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У випадку несвоєчасної оплати Продукції згідно умов Договору Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати (п.7.2 Договору).

Незалежно від застосування Постачальником п.7.2 Договору, у випадку несвоєчасної оплати Продукції згідно умов Договору протягом більше ніж 15 (п`ятнадцять) календарних днів Покупець додатково сплачує на користь Постачальника штраф в розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченої партії Продукції (п.7.3 Договору).

Крім того згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене та те, що матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем грошового зобов`язання по оплаті вартості поставленого товару, господарський суд дійшов висновку, що ТОВ ,,РОСІЙСЬКИЙ ЧАЙ» має сплатити:

- 23393,68 грн пені, з яких: 1375,24 грн нараховано на суму 7743,96 грн (видаткова накладна від 15.11.2018 р. № 1098308) за період з 30.11.2018 р. по 29.05.2019 р. (згідно ч.6 ст.232 ГК України 29.05.2019 р. - останній день для нарахування пені); 6729,59 грн - на суму 37737,00 грн (видаткова накладна від 23.11.2018 р. № 1101090) за період з 08.12.2018 р. по 07.06.2019 р. (згідно ч.6 ст.232 ГК України 07.06.2019 р. - останній день для нарахування пені); 15288,85 грн - на суму 85800,00 грн (видаткова накладна від 28.11.2018 р. № 1107527) за період з 13.12.2018 р. по 12.06.2019 р. (згідно ч.6 ст.232 ГК України 12.06.2019 р. - останній день для нарахування пені);

- 4102,49 грн 3% річних, з яких: 248,87 грн нараховано на суму 7743,96 грн (видаткова накладна від 15.11.2018 р. № 1098308) за період з 30.11.2018 р. по 25.12.2019 р.; 1187,94 грн - на суму 37737,00 грн (видаткова накладна від 23.11.2018 р. № 1101090) за період з 08.12.2018 р. по 25.12.2019 р.; 2665,68 грн - на суму 85800,00 грн (видаткова накладна від 28.11.2018 р. № 1107527) за період з 13.12.2018 р. по 25.12.2019 р.;

- 6690,54 грн інфляційних втрат, з яких: 394,66 грн нараховано на суму 7743,96 грн (видаткова накладна від 15.11.2018 р. № 1098308) за період з 01.12.2018 р. по 30.11.2019 р. (грудень 2018 р. - листопад 2019 р.); 1923,21 грн - на суму 37737,00 грн (видаткова накладна від 23.11.2018 р. № 1101090) за період з 01.12.2018 р. по 30.11.2019 р. (грудень 2018 р. - листопад 2019 р.); 4372,67 грн - на суму 85800,00 грн (видаткова накладна від 28.11.2018 р. № 1107527) за період з 01.12.2018 р. по 30.11.2019 р. (грудень 2018 р. - листопад 2019 р.);

- 13128,10 грн штрафу (131280,96 грн x 10%), нарахованого на підставі п.7.3 Договору.

Відтак, позов про стягнення 3% річних, інфляційних нарахувань та штрафу слід задовольнити в повному обсязі, а про стягнення пені - частково в зв`язку з допущеними методологічними помилками в її розрахунку.

Оцінивши доводи відзиву на позовну заяву, господарський суд зазначає, що:

- судом та представником Покупця оглянуто в судовому засіданні 03.03.2020 р. оригінал Договору, який у відповідача відсутній;

- незазначення в п.9.1 Договору терміну його дії не свідчить про неукладення правочину, оскільки у разі непогодження сторонами строку дії договору діють положення другого речення ч.1 ст.267 ГК України, відповідно до якого договір поставки, строк дії якого не визначений, вважається укладеним на один рік. Крім того контрагентами вчинялись неодноразові дії, спрямовані на виконання угоди, зокрема поставка та отримання товару, які прямо свідчать про укладання Договору;

- додаток № 1, в якому узгоджено перелік уповноважених на отримання товару осіб, не містить посилання на номер основної угоди, проте містить дату ,,01.05.2018 р.» , яка співпадає з Договором. Будь-яких підтверджень того, що сторонами укладались 01.05.2018 р. інші угоди, відповідачем не надано;

- в абз.9 ч.2 ст.9 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами) вказано про те, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. З огляду на те, що видаткові накладні дозволяють ідентифікувати як учасників господарської операції, так і її зміст, суд вважає відсутніми передумови для неприйняття їх як належних доказів по справі.

З урахуванням наведеного, того, що ТОВ ,,РОСІЙСЬКИЙ ЧАЙ» не спростувало викладені в позові обставини щодо укладання Договору та отримання на його виконання товару, в т.ч. не довело те, що особи, котрі своїм підписом від імені Покупця засвідчили три поставки, ніколи не працювали у відповідача, те, що останнім не відображались господарські операції у бухгалтерському та податковому обліках, те, що директор ТОВ ,,РОСІЙСЬКИЙ ЧАЙ» взагалі не укладав Договір, господарський суд вважає викладені у відзиві на позов твердження намаганням ухилитись від взятих на себе зобов`язань та від відповідальності за їх невиконання.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,РОСІЙСЬКИЙ ЧАЙ» (65012, м. Одеса, Італійський бульвар, буд. 4, код 21024950) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ТАІС-ДІСТРИБЬЮШН» (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 115, код 38351958) 131280/сто тридцять одну тисячу двісті вісімдесят/грн 96 коп. основного боргу, 6690/шість тисяч шістсот дев`яносто/грн 54 коп. інфляційних нарахувань, 23393/двадцять три тисячі триста дев`яносто три/грн 68 коп. пені, 4102/чотири тисячі сто дві/грн 49 коп. 3% річних, 13128/тринадцять тисяч сто двадцять вісім/грн 10 коп. штрафу, 2678/дві тисячі шістсот сімдесят вісім/грн 94 коп. судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20 березня 2020 р.

Суддя Л.В. Лічман