Рішення

від 10.03.2020 по справі 906/1070/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.03.2020Справа № 906/1070/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство УКРАЇНСЬКІ АВІАЦІЙНІ СИСТЕМИ

до : Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк в особі філії Житомирське регіональне управління Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк

про зобов`язання вчинити дії

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М.

за участю секретаря судового засідання

Смігунова В.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Бондар І.М.

від відповідача: Каракоця О.Р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Українські авіаційні системи звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Акціонерного товариства Комерційний Банк Приватбанк в особі Житомирського центрального відділення Філії Житомирське регіональне управління про зобов`язання виконати умови договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано зобов`язання за договором в частині зарахування коштів на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Українські авіаційні системи .

15.10.2019р. ухвалою Господарського суду Житомирської області позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Українські авіаційні системи було залишено без руху.

21.10.2019р. представником позивача було подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

11.11.2019р. ухвалою Господарського суду Житомирської області було відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, розгляд справи призначено на 11.11.2019р.

11.11.2019р. ухвалою Господарського суду Житомирської області справу було передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

06.12.2019р. до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №906/1070/19.

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №906/1070/19 передано для розгляду судді Спичаку О.М.

Ухвалою від 09.12.2019р. суддею Спичаком О.М. прийнято справу до свого провадження, призначено підготовче засідання на 15.01.2020р.

Відповідач у відзиві та письмових поясненнях по справі проти задоволення позовних вимог надав заперечення, посилаючись на те, що банк як суб`єкт первинного фінансового моніторингу мав право відмовитись від ділових відносин з позивачем з огляду на встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки ризику у відповідності до Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення . Відмова у встановленні ділових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Українські авіаційні системи була обумовлена тим, що співвласником товариства є ОСОБА_1 , яка є дружиною публічного діяча ОСОБА_2 .

15.01.2020р. представником позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Українські авіаційні системи змінено предмет позову на зобов`язання Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк в особі філії Житомирське регіональне управління Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк виконати умови договору банківського обслуговування в частині зарахування коштів на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство УКРАЇНСЬКІ АВІАЦІЙНІ СИСТЕМИ у розмірі 5000 грн. згідно з платіжним дорученням №186 від 22.08.2019р., яке сформовано через рахунок в Акціонерному товаристві Сбербанк .

Вказана заява була прийнята судом як така, що відповідає приписам ст.46 Господарського процесуального кодексу України.

15.01.2020р. судом було відкладено підготовче засідання на 05.02.2020р.

05.02.2020р. судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів та відкладено підготовче засідання на 26.02.2020р.

26.02.2020р. підготовче засідання було відкладено на 10.03.2020р.

10.03.2020р. за заявою сторін у відповідності до ч.6 ст.183 Господарського процесуального кодексу України судом було закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті.

Представником позивача було надано усні пояснення по суті справи, відповідно до яких позовні вимоги (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) було підтримано в повному обсязі.

Представником відповідача проти задоволення позовних вимог було надано заперечення.

В судовому засіданні 10.03.2020р. на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Українські авіаційні системи було підписано заяву про приєднання до договору банківського рахунку з Акціонерним товариством Комерційний Банк Приватбанк в особі Житомирського центрального відділення Філії Житомирське регіональне управління .

У відповідності до вказаного договору 12.07.2019р. Акціонерним товариством Комерційний Банк Приватбанк в особі Житомирського центрального відділення Філії Житомирське регіональне управління було відкрито Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Українські авіаційні системи рахунок №26009055819610.

Обставини відкриття вказаного банківського рахунку було підтверджено відповідачем під час розгляду справи.

Згідно змісту електронного повідомлення від 12.07.2019р. про взяття рахунків на облік у органах ДФСУ за даними, отриманими від банків та фінансових установ рахунок № НОМЕР_1 Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Українські авіаційні системи було прийнято на відповідний облік.

За твердженнями позивача, які з боку відповідача підтверджені, Акціонерним товариством Комерційний Банк Приватбанк в особі Житомирського центрального відділення Філії Житомирське регіональне управління не було здійснено банківського обслуговування рахунку клієнта, а саме не зарахувано кошти на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство УКРАЇНСЬКІ АВІАЦІЙНІ СИСТЕМИ у розмірі 5000 грн. згідно з платіжним дорученням №186 від 22.08.2019р., яке сформовано через рахунок в Акціонерному товаристві Сбербанк .

Листом №20.1.0.0.0/7-190906/1894 від 10.09.2019р. Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк в особі філії Житомирське регіональне управління Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк було повідомлено позивача про проведення банком первинно фінансового моніторингу та необхідність надання документів, що відображають фактичну наявність, розміщення та/або використання активів, а також потенційні та реальні фінансові можливості товариства, розпорядження якими згідно із законодавством України дає змогу проводити або ініціювати проведення фінансових операцій на відповідні суми.

Супровідним листом №207 від 04.10.2019р., який було отримано відповідачем 04.10.2019р., Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Українські авіаційні системи було надано відповідачу повторно копію фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 2018р. з квитанцією про прийняття звіту, копію звіту структурне обстеження підприємства (№2-підприємництво (річна) за 2018р. з квитанцією про прийняття звіту, розшифровку ст.2000 форми №2-м звіту про фінансові результати за 2018р.

Проте, за поясненнями учасників судового процесу, грошові кошти у розмірі 5000 грн. згідно з платіжним дорученням №186 від 22.08.2019р., яке сформовано через рахунок в Акціонерному товаристві Сбербанк , так і не було зараховано відповідачем на рахунок № НОМЕР_1 Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство УКРАЇНСЬКІ АВІАЦІЙНІ СИСТЕМИ .

При цьому, представлене до матеріалів справи листування позивача та відповідача вказує, що відмова у зарахуванні грошових коштів за платіжним дорученням №186 від 22.08.2019р. була не першим випадком блокування банком фінансових операцій Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Українські авіаційні системи .

Неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків за договором банківського рахунку в частині зарахування коштів на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство УКРАЇНСЬКІ АВІАЦІЙНІ СИСТЕМИ у розмірі 5000 грн. згідно з платіжним дорученням №186 від 22.08.2019р., яке сформовано через рахунок в Акціонерному товаристві Сбербанк , стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Отже, у розумінні наведених положень правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом відкриття провадження у справах здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

У рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004р. Конституційного суду України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається в ч.1 ста.4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права , яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Щодо порушеного права господарський суд зазначає, що таким слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з позовами про зобов`язання відповідача вчинити певні дії, як то зарахувати грошові кошти на рахунок, повинно бути доведено суду обставини виникнення між сторонами відносин з обслуговування банківського рахунку, наявність у відповідача обов`язку із зарахування грошових коштів на рахунок та необґрунтоване ухилення банку від виконання такого обов`язку.

Як вказувалось судом вище, підставою позову є неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків за договором банківського рахунку в частині зарахування коштів на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство УКРАЇНСЬКІ АВІАЦІЙНІ СИСТЕМИ у розмірі 5000 грн. згідно з платіжним дорученням №186 від 22.08.2019р., яке сформовано через рахунок в Акціонерному товаристві Сбербанк .

Судом також вказувалось, що відповідач проти задоволення позовних вимог надав заперечення, посилаючись на те, що банк як суб`єкт первинного фінансового моніторингу мав право відмовитись від ділових відносин з позивачем з огляду на встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки ризику у відповідності до Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення . Відмова у встановленні ділових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Українські авіаційні системи була обумовлена тим, що співвласником товариства є ОСОБА_1 , яка є дружиною публічного діяча ОСОБА_2 .

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв`язок, господарський суд вважає що позов підлягає задоволенню. При цьому, суд зазначає наступне.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої та третьої статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Згідно з частинами першою та другою статті 1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом (частини перша та друга статті 1068 Цивільного кодексу України ).

Частиною першою статті 1074 передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.

Згідно з частиною п`ятою статті 64 Закону України Про банки і банківську діяльність банку надано право відмовитися від встановлення (підтримання) договірних відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) чи проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення фінансової операції у разі, якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу; від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі ненадання клієнтом необхідних для вивчення клієнтів документів чи відомостей або встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

Таким чином, враховуючи положення статті 64 Закону України Про банки і банківську діяльність та статті 10 Закону, норми яких є спеціальними в регулюванні спірних правовідносин, банк наділений правом в односторонньому порядку відмовитися від проведення фінансової операції клієнта з неприйнятно високим ризиком.

Судом вище було встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Українські авіаційні системи було підписано заяву про приєднання до договору банківського рахунку з Акціонерним товариством Комерційний Банк Приватбанк в особі Житомирського центрального відділення Філії Житомирське регіональне управління .

У відповідності до вказаного договору 12.07.2019р. Акціонерним товариством Комерційний Банк Приватбанк в особі Житомирського центрального відділення Філії Житомирське регіональне управління було відкрито Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Українські авіаційні системи рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно п.3.1.1.1.1 Умов та правил надання банківських послуг Акціонерного товариства Комерційний Банк Приватбанк клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору, крім випадків, якщо Банк не має змоги прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами. Юридичні особи-резиденти, відокремлені підрозділи юридичних осіб-резидентів, нерезиденти-інвестори, іноземні представництва, ініціативні групи з проведення всеукраїнського референдуму мають право відкривати рахунки в Банку для забезпечення своєї господарської діяльності. Фізичні особи мають право відкривати рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності.

Відповідно до п.3.1.1.1.4. Умов та правил надання банківських послуг Акціонерного товариства Комерційний Банк Приватбанк банк відкриває Клієнту на договірній основі поточні рахунки. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається Банком Клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору банківського обслуговування та вимог чинного законодавства України.

Пунктом 3.1.2.10.4.1. Умов та правил надання банківських послуг Акціонерного товариства Комерційний Банк Приватбанк визначено, що банк отримувача зобов`язаний зарахувати на рахунки своїх Клієнтів кошти, що надійшли за електронними розрахунковими документами протягом операційного дня, у день їх отримання, якщо під час проведення контролю за реквізитами цих документів, не виявлено розбіжностей, крім розбіжностей, зазначених у п. 3.1.2.2.10.

Банк може відмовити Клієнту в обслуговуванні рахунку у випадках, передбачених чинним законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку і Договором банківського обслуговування (п. 3.1.1.6.2.1 Умов та правил надання банківських послуг Акціонерного товариства Комерційний Банк Приватбанк ).

Пунктом 3.1.1.2.1 Умов та правил надання банківських послуг Акціонерного товариства Комерційний Банк Приватбанк унормовано, що банк зобов`язаний здійснювати ідентифікацію, верифікацію Клієнта (представника Клієнта), вивчення Клієнта та уточнення інформації про Клієнта у випадках, встановлених законом. Банк зобов`язані на підставі офіційних документів або засвідчених в установленому законодавством України порядку їх копій верифікувати Клієнтів - власників рахунків/представників власників рахунків/осіб, які відкривають рахунки на користь третіх осіб у порядку, установленому чинним законодавством України з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та нормативно-правовим актом Національного банку з питань фінансового моніторингу. Рахунок Клієнту відкривається лише після його ідентифікації та верифікації Банком. Банк має право витребувати, а Клієнт (особа, представник Клієнта) зобов`язаний зобов`язані подати інформацію та/або офіційні документи, необхідні для здійснення ідентифікації та/або верифікації (в тому числі встановлення ідентифікаційних даних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та інші передбачені законодавством документи та відомості, які витребує Банк з метою виконання вимог законодавства у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Інформація, необхідна для вивчення Клієнта, встановлюється Банком на підставі офіційних документів та/або інформації, одержаної від Клієнта (представника Клієнта) та засвідченої ним, а також з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою). У разі ненадання Клієнтом (представником Клієнта) документів, необхідних для здійснення ідентифікації та/або верифікації (в тому числі встановлення ідентифікаційних даних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, рахунок не відкривається, договори не укладаються, фінансові операції не здійснюються. Банк зобов`язаний провести поглиблену перевірку Клієнта в разі виникнення сумнівів у достовірності чи повноті наданої інформації, на підставі якої здійснювалась ідентифікація, верифікація та/або вивчення Клієнта, а також у інших випадках, визначених внутрішніми документами та процедурами Банку. Банк має право відмовитися від встановлення (підтримання) договірних відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) чи проведення фінансової операції у разі встановлення Клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

Відповідно до п.3.1.1.6.2.8. Умов та правил надання банківських послуг Акціонерного товариства Комерційний Банк Приватбанк банк має право відмовитися: від проведення фінансової операції у разі, якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу; від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі ненадання Клієнтом необхідних для вивчення Клієнтів документів чи відомостей або встановлення Клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

Згідно п.3.1.1.6.2.9. Умов та правил надання банківських послуг Акціонерного товариства Комерційний Банк Приватбанк банк має право відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі, коли Клієнт не подав відповідну інформацію (офіційні документи та/або належним чином засвідчені їх копії) необхідні для вивчення/уточнення інформації про Клієнта та/чи з`ясування суті/мети фінансової операції.

Банк має право відмовитися від проведення фінансових операцій (обслуговування) у разі, коли Клієнт на запит Банку щодо уточнення інформації про Клієнта не подав відповідну інформацію (офіційні документи та/або належним чином засвідчені їх копії) (п.3.1.1.6.2.10. Умов та правил надання банківських послуг Акціонерного товариства Комерційний Банк Приватбанк ).

Судом вище вказувалось, що підставою для відмови позивачу у зарахуванні грошових коштів на рахунок № НОМЕР_1 Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство УКРАЇНСЬКІ АВІАЦІЙНІ СИСТЕМИ у розмірі 5000 грн. згідно з платіжним дорученням №186 від 22.08.2019р., яке сформовано через рахунок в Акціонерному товаристві Сбербанк , відповідачем було визначено те, що банк як суб`єкт первинного фінансового моніторингу мав право відмовитись від ділових відносин з позивачем з огляду на встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки ризику у відповідності до Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення . Відмова у встановленні ділових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Українські авіаційні системи була обумовлена тим, що співвласником товариства є ОСОБА_1 , яка є дружиною публічного діяча ОСОБА_2 .

Проте, оцінюючи вказані доводи відповідача щодо підстав відмови у зарахуванні грошових коштів на рахунок позивача, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 64 Закону України Про банки і банківську діяльність , на банки покладено обов`язок проводити ідентифікацію та верифікацію клієнтів відповідно до вимог законодавства України.

За приписами пунктів 3, 17, 18 частини першої статті 1 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення верифікація клієнта - встановлення (підтвердження) суб`єктом первинного фінансового моніторингу відповідності особи клієнта (представника клієнта) у його присутності отриманим від нього ідентифікаційним даним; ідентифікація - отримання суб`єктом первинного фінансового моніторингу від клієнта (представника клієнта) ідентифікаційних даних; ідентифікаційні дані - це: для юридичної особи - відомості, зазначені у пункті 3 частини дев`ятої та пункті 2 частини десятої статті 9 цього Закону .

Згідно з пунктом 3 частини дев`ятої статті 9 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення суб`єкти первинного фінансового моніторингу під час ідентифікації та верифікації резидентів встановлюють для юридичної особи - повне найменування, місцезнаходження; дату та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про проведення державної реєстрації, відомості про виконавчий орган; ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та/або майном, дані, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів); ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунка.

Відповідно до частини другої статті 11 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення оцінювання ризиків клієнтів суб`єктом первинного фінансового моніторингу здійснюється за відповідними критеріями, зокрема за типом клієнта, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, і видом товарів, послуг, які клієнт отримує від суб`єкта первинного фінансового моніторингу. Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний також здійснювати переоцінку ризиків клієнтів, з якими встановлені ділові відносини, а також в інших випадках, встановлених законодавством, не рідше ніж один раз на рік з метою її підтримання в актуальному стані та документувати результати оцінки чи переоцінки ризиків.

За приписами статті 6 вказаного нормативно-правового акту суб`єкт первинного фінансового моніторингу (крім спеціально визначених суб`єктів первинного фінансового моніторингу, які провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи) з урахуванням вимог законодавства розробляє, впроваджує та постійно з урахуванням законодавства оновлює правила фінансового моніторингу, програми здійснення фінансового моніторингу та інші внутрішні документи з питань фінансового моніторингу (далі - внутрішні документи з питань фінансового моніторингу) та призначає працівника, відповідального за його проведення (далі - відповідальний працівник). Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний самостійно проводити оцінку ризику своїх клієнтів з урахуванням критеріїв ризиків, визначених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та суб`єктами державного фінансового моніторингу, що здійснюють державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідних суб`єктів первинного фінансового моніторингу, під час здійснення їх ідентифікації, а також в інших випадках, передбачених законодавством та внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу, і вживати застережних заходів щодо клієнтів, стосовно яких встановлено високий ризик. Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний встановити високий ризик, зокрема стосовно національних, іноземних публічних діячів та діячів, що виконують політичні функції в міжнародних організаціях, або пов`язаних з ними осіб, факт належності до яких клієнта або особи, що діє від їх імені, встановлений суб`єктом первинного фінансового моніторингу.

Критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення затверджені Наказом Міністерства фінансів України № 584 від від 08.07.2016р. який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 липня 2016 р. за N 1047/29177, пунктом 5 додатку 1 яких встановлено у якості критерію високого ризику - віднесення клієнта до публічних діячів, його близьких або пов`язаних із ним осіб.

Згідно з пунктом 3 розділу 1 Критеріїв ризику суб`єкти розробляють власні критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення з урахуванням цих Критеріїв, вимог та рекомендацій, визначених суб`єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб`єкта, та особливостей діяльності суб`єкта.

Відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 6 Закону стосовно національних, іноземних публічних діячів та діячів, що виконують політичні функції в міжнародних організаціях, їх близьких осіб або пов`язаних з ними осіб (пов`язаними особами є особи, з якими члени сім`ї національних, іноземних публічних діячів та діячів, що виконують політичні функції в міжнародних організаціях мають ділові або особисті зв`язки, а також юридичні особи, кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) яких є такі діячі чи їх члени сім`ї або особи, з якими такі діячі мають ділові або особисті зв`язки), як до клієнтів високого ризику, суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати такі додаткові заходи: а) виявляти відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу факт належності клієнта або особи, що діє від його імені, до зазначеної категорії клієнтів під час здійснення ідентифікації, верифікації та у процесі їх обслуговування, а також те, чи є вони кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) або керівниками юридичних осіб; б) встановлювати з дозволу керівника суб`єкта первинного фінансового моніторингу ділові відносини з такими особами; в) до чи під час встановлення ділових відносин вживати заходів для з`ясування джерел походження коштів таких осіб на підставі отриманих від них документів та/або інформації з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою), що підтверджують джерела походження їх активів, прав на такі активи тощо; г) проводити з урахуванням рекомендацій відповідного суб`єкта державного фінансового моніторингу, який згідно з цим Законом виконує функції державного регулювання та нагляду за суб`єктом первинного фінансового моніторингу, первинний фінансовий моніторинг фінансових операцій, учасниками або вигодоодержувачами яких є такі особи, у порядку, визначеному для клієнтів високого ризику; ґ) проводити не рідше одного разу на рік уточнення інформації про клієнта.

Підставою встановлення Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство УКРАЇНСЬКІ АВІАЦІЙНІ СИСТЕМИ неприйнятно високого ризику за результатами переоцінки ризику клієнта Банк визначив те, що засновники товариства є пов`язаними особами з публічною особою, а саме те, що учасником товариства є ОСОБА_1, яка є дружиною публічного діяча ОСОБА_2 .

Проте, суд зазначає, що системний аналіз норм Закону України Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення , Закону України Про банки і банківську діяльність , Цивільного кодексу України та Умов та правил надання банківських послуг Акціонерного товариства Комерційний Банк Приватбанк вказує на те, що сам собою факт того, що засновником позивача фізична особа, яка пов`язана з публічним діячем, не є безумовною підставою для встановлення неприйнятно високого ризику ділових відносин з товариством та відмови у здійсненні банківської операції із зарахування грошових коштів на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство УКРАЇНСЬКІ АВІАЦІЙНІ СИСТЕМИ . Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 16.10.2018р. по справі №910/21320/17.

До того ж, матеріали справи не містять належних доказів розірвання у визначеному чинним законодавством України договору банківського рахунку, який було укладено між сторонами шляхом приєднання позивача до Умов та правил надання банківських послуг Акціонерного товариства Комерційний Банк Приватбанк .

Крім того, під час розгляду справи відповідачем жодними належними та допустимими доказами не доведено обґрунтованості підстав вважати незаконними джерела походження коштів товариства, інших його активів або прав на такі активи. Відповідачем також не доведено й наявності у банківських операціях товариства ознак відмивання доходів.

За таких обставин, за висновками суду, відповідачем було безпідставно встановлено неприйнятно високий ризик ділових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство УКРАЇНСЬКІ АВІАЦІЙНІ СИСТЕМИ і як наслідок неправомірно не виконано обов`язок із обслуговування рахунка позивача, а саме не зараховано на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство УКРАЇНСЬКІ АВІАЦІЙНІ СИСТЕМИ у розмірі 5000 грн. згідно з платіжним дорученням №186 від 22.08.2019р., яке сформовано через рахунок в Акціонерному товаристві Сбербанк .

Надаючи оцінку іншим доводам сторін судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії ). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того,

вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від

27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Отже, виходячи з вищевикладеного у сукупності, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство УКРАЇНСЬКІ АВІАЦІЙНІ СИСТЕМИ в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України передбачено що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Статтею 1 Закону України Про судовий збір визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 1-2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 Господарського процесуального кодексу України). Вказану правову позицію висловлено у постанові від 03.10.2019р. об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду по справі №922/445/19.

Наразі, на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду договір №1 від 04.10.2019р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство УКРАЇНСЬКІ АВІАЦІЙНІ СИСТЕМИ та адвокатом Бондар І.М.

Проте, умови вказаного правочину не надають суду можливості встановити обставини надання адвокатом правничої допомоги на підставі останнього саме в межах справи №906/1070/19, жодного додатку до договору, який би передбачав перелік послуг, які надаються позивачу саме по розглядуваній справі суду не надано. Акту здачі-приймання наданих послуг також матеріали справи не містять.

Одночасно, у додатках до позову містить попередній орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, згідно якого позивач поніс (планує понести) витрати на складання позовної заяви та їх подання в сумі 5500 грн. та участь у судових засіданнях - 2500 грн. за одне засідання.

Однак, доказів прийняття Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство УКРАЇНСЬКІ АВІАЦІЙНІ СИСТЕМИ вказаних послуг саме в межах справи №906/1070/19 матеріали справи не містять.

Суду також не надано доказів оплати позивачем послуг адвоката. При цьому, судом враховано, що за умовами договору №1 від 04.10.2019р. за роботу клієнт зобов`язаний сплатити після підписання договору.

Отже, за висновками суду, позивачем належним чином доказово не обґрунтовано обставин понесення витрат на професійну правничу допомогу, які могли б бути розподілені судом за наслідками розгляду спору.

Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги повністю.

2. Зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк (01001, м.Київ, вул.Грушевського, будинок 1Д, ЄДРПОУ 14360570) в особі філії Житомирське регіональне управління Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк виконати умови договору банківського обслуговування в частині зарахування коштів на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство УКРАЇНСЬКІ АВІАЦІЙНІ СИСТЕМИ (10025, Житомирська обл., місто Житомир, вул.Промислова, будинок 10, ЄДРПОУ 40358580) у розмірі 5000 грн. згідно з платіжним дорученням №186 від 22.08.2019р., яке сформовано через рахунок в Акціонерному товаристві Сбербанк .

3. Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк (01001, м.Київ, вул.Грушевського, будинок 1Д, ЄДРПОУ 14360570) в особі філії Житомирське регіональне управління Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство УКРАЇНСЬКІ АВІАЦІЙНІ СИСТЕМИ (10025, Житомирська обл., місто Житомир, вул.Промислова, будинок 10, ЄДРПОУ 40358580) судовий збір в сумі 1921 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч.1 ст.256 та п.п.17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст складено та підписано 20.03.2020р.

Суддя Спичак О.М.