Рішення

від 13.03.2020 по справі 198/896/19

ЮР'ЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №198/896/19

Провадження № 2/0198/30/20

13.03.20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2020 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Маренич С.О., за участю секретаря судового засідання Літвіченко В.О., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Маньковського В.П., представника відповідача ТОВ Лан - адвоката Ануфрієвої А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду смт. Юр`ївка, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Лан Юр`ївського району Дніпропетровської області про розірвання договорів оренди земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання договорів оренди земельних ділянок, в обгрунтування заявлених вимог вказуючи на те, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії II- ДП № 017561 від 12.04.2002 року є власником земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6, 795 га, що розташована на території Новов`язівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, з кадастровим номером 1225982500:01:002:0675.

Також, згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданого 07.06.2017 року державним нотаріусом Юр`ївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Пасевіним А.О. за реєстровим номером 373, позивач успадкував земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6, 3167 га, розташовану на території Новов`язівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, з кадастровим номером 1225982500:01:002:0669, що за життя належала його померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 батьку ОСОБА_2

29.10.2014 року між позивачем та відповідачем по справі ТОВ Лан Юр`ївського району було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225982500:01:002:0675, при цьому цього ж дня, а саме 29.10.2014 року , між відповідачем ТОВ Лан та покійним батьком позивача ОСОБА_2 також був укладений і договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225982500:01:002:0669, права орендодавця за яким після смерті батька, в порядку спадкування перейшли до позивача в повному обсязі.

Вказані оспорювані договори оренди земельних ділянок містять ідентичні умови та кожен з них укладений строком на 15 років.

Разом з тим, пунктом 7 вищевказаних укладених договорів оренди земельних ділянок було визначено, що орендар , кожні п`ять років, дає згоду на розірвання договору оренди земельної ділянки, якщо в орендодавця виникла для цього потреба або бажання, але орендодавець повинен попередити орендаря про це (про свій намір) не пізніше як за 100 днів.

Відтак, як зазначає позивач, пунктом 7 укладених між сторонами договорів оренди землі на відповідача покладений обов`язок надання згоди на розірвання договорів кожні п`ять років, без будь - яких додаткових підстав, окрім виниклої у позивача потреби чи бажання щодо розірвання договору.

На виконання положень п. 7 укладених Договорів оренди землі позивач 20.08.2018 року направив відповідачу пропозиції-повідомлення, попередивши останнього про те, що має намір розірвати кожен з договорів оренди земельної ділянки, оскільки має в цьому негайну потребу і необхідність .

Однак, до теперішнього часу відповідач жодних дій щодо розірвання договорів оренди земельних ділянок не вчинив, відповідні документи не підписав, земельні ділянки позивачу не повернув.

Зазначаючи, що договір оренди землі може бути розірваним за згодою сторін, в тому числі достроково за рішенням суду, посилаючись на ст. ст. 526, 651 ЦК України, Закон України Про оренду землі позивач просив розірвати договори оренди:

-земельної ділянки, площею 6, 795 га, з кадастровим номером 1225982500:01:002:0675, укладений між ним та відповідачем по справі 29.10.2014 року;

-земельної ділянки, площею 6, 3167 га, з кадастровим номером 1225982500:01:002:0669, укладений між його померлим батьком ОСОБА_2 , спадкоємцем якого є позивач, та відповідачем по справі 29.10.2014 року,

стягнувши з відповідача на його користь понесені судові витрати по справі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник останнього адвокат Маньковський В.П. ( ас. 28, 29) заявлені позовні вимоги повністю підтримали.

Представник відповідача по справі ТОВ Лан - адвокат Ануфрієва А.С. (ас.97,98) в судовому засіданні позовні вимоги повністю не визнала по тим обставинам, що викладені у відзиві на позовну заяву (ас.32-35), зазначивши, що оспорювані договори не передбачають можливості їх розірвання в односторонньому порядку, а для розірвання таких за згодою сторін вагомих причин не має.

В ході розгляду справи судом вчинено наступні процесуальні дії:

- 08.11.2019 року постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та її розгляд за правилами загального позовного провадження (ас.23, 24);

- 06.12.2019 року постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (ас.71,72);

- 20.02.2020 року постановлено ухвалу про призначення судового засідання (ас.92).

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , його представника адвоката Маньковського В.П., представника відповідача адвоката Ануфрієвої А.С., дослідивши письмові матеріали додані до справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного:

- так, в судовому засіданні встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії II- ДП № 017561 від 12.04.2002 року позивач є власником земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6, 795 га, що розташована на території Новов`язівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, з кадастровим номером 1225982500:01:002:0675 (ас.11,13).

Окрім того, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НМО 050491 від 07.06.2017 року, за реєстровим номером 313, виданого державним нотаріусом Юр`ївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Пасевіним А.О. (ас.15), позивач ОСОБА_1 успадкував належну його померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 батьку ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6, 3167 га, розташовану на території Новов`язівської сільської ради Юр`ївського району з кадастровим номером 1225982500:01:002:1669.

З копії договору оренди земельної ділянки, що датований 29 жовтня 2014 року та долучений до матеріалів справи (ас.12) вбачається, що такий був укладений між позивачем ОСОБА_1 ( орендодавець) та відповідачем по справі ТОВ Лан (орендар), при цьому відповідно до укладеного договору позивач передав відповідачу в оренду строком на 15 років належну йому земельну ділянку площею 6, 795 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва . Вказаний договір оренди стосується належної позивачу земельної ділянки з кадастровим номером 1225982500:01:002:0675, що, в свою чергу підтверджено копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.06.2015 року (ас.13), з якого вбачається, що належна позивачу ОСОБА_1 земельна ділянка з кадастровим номером 1225982500:01:002:0675 перебуває в оренді ТОВ Лан Юр`ївського району на підставі договору оренди земельної ділянки б/н від 29.10.2014 року.

З копії договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225982500:01:002:0669 вбачається, що такий був укладений 29.10.2014 року між ОСОБА_2 та відповідачем ТОВ Лан Юр`ївського району, при цьому за умовами останнього в оренду строком на 15 років передана належна ОСОБА_2 земельна ділянка площею 6, 3167 га про що також свідчить копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.04.2015 року (ас.16,17).

З огляду на те, що позивач по справі успадкував у встановленому законом порядку належну померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 1225982500:01:002:0669, то до останнього перейшли , в порядку спадкування, права та обов`язки орендодавця за оспорюваним договором оренди землі вказаної земельної ділянки (ас.15).

В судовому засіданні встановлено , що умови оспорюваних позивачем договорів оренди землі, що були укладені 29.10.2014 року є ідентичними.

Згідно п. 32 кожного з укладених договорів оренди землі останні набувають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації (ас.12,16).

Відповідно до ст.1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 13 вищевказаного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЗУ Про оренду землі , в редакції чинній на час укладення між сторонами договорів оренди ( 29.10.2014 року), строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Згідно ч.5 ст. 6 ЗУ Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

З огляду на дані положення законодавства, враховуючи, що договори оренди земельних ділянок від 29.10.2014 року підписані як позивачем ОСОБА_1 та спадкодавцем ОСОБА_2 так і директором ТОВ Лан Маловік С.В. , при цьому право оренди належним чином зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачем по справі на підставі вказаних договорів, в судовому засіданні достовірно встановлено, що сторони уклади договори оренди та останні набули чинності.

В судовому засіданні позивач та його представник не оспорювали укладення вказаних договорів та їх чинність.

Разом з тим, представник позивача - адвокат Маньковський В.П. в судовому засідання пояснив, що п. 7 кожного з укладених між сторонами договорів оренди землі передбачає, на його думку, можливість розірвання договору в односторонньому порядку, при цьому для цього потрібно щоб у позивача виникло лише бажання або потреба в цьому, а відповідач, в свою чергу зобов`язаний надавати згоду на розірвання договору оренди кожні п`ять років дії договору без будь-яких умов та обмежень.

Представник відповідача адвокат Ануфрієва А.С. в судовому засіданні стверджувала, що п. 7 договорів оренди землі не передбачає можливості розірвання договорів в односторонньому порядку та без вагомих причин, оскільки згідно п. 28 договорів розірвання договору в односторонньому порядку без вагомих причин та рішення суду не допускається .

Так з п. 7 укладених договорів оренди землі вбачається, що останній складається з двох абзаців наступного змісту:

- Договір укладено на 15 років.

Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору письмово, або усно повідомити орендодавця про намір продовжити його дію. Крім того, орендар дає згоду на розірвання договору через кожні п`ять років, якщо в орендодавця виникла для цього потреба або бажання, але орендодавець повинен попередити орендаря не пізніше, як за 100 днів про свій намір. Якщо після закінчення дії договору (15 років) у сторін не виникає одна до одної претензій протягом трьох місяців, договір продовжується автоматично (ас.12,16).

З огляду на дане в судовому засіданні встановлено, що сторони по справі по різному розуміють та тлумачать, кожен на свою користь, речення третє абзацу другого п.7 договорів оренди землі, а відтак між останніми при укладенні договорів не досягнуто згоди відносно положень абз. 2 п.7 Договорів оренди землі.

Суд не може не зауважити, що положення абзацу другого п.7 договорів оренди землі може стосуватися в цілому і застосування такого до випадків поновлення договору оренди на новий строк, оскільки саме в цьому контексті викладений його загальний зміст.

Разом з тим, суд зазначає, що самостійно тлумачити положення п.7 договорів оренди землі не в змозі, при цьому , як встановлено в судовому засіданні жодна із сторін не зверталася до суду з відповідним позовом про тлумачення змісту правочину.

З огляду на дане, враховуючи, що сторонами не досягнуто згоди відносно розуміння положень абз. 2 п.7 договорів оренди, суд вважає доцільним застосувати норми чинного законодавства, що регулюють відносини в сфері оренди землі, а зокрема Закону України Про оренду землі , ЦК України, ЗК України.

Так, сторона позивача вважала, що на підставі п.7 договорів оренди вправі розірвати договори в односторонньому порядку, виявивши для цього бажання чи наявну потребу, натомість сторона відповідача з даним не погоджувалась, зазначаючи , що п. 28 укладених Договорів оренди землі забороняє розірвання договору в односторонньому порядку без вагомої причини та рішення суду.

Представник позивача Маньковський В.П. стверджував , що підставою для розірвання договорів є наявне у позивача бажання (потреба) розірвати такі, чого загалом достатньо в розумінні положень п.7 оспорюваних договорів оренди без будь-яких додаткових підстав.

Так, законодавством України передбачено досить багато різноманітних підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки. Серед них можна виокремити дві групи - підстави, за наявності яких розірвання договору здійснюється у судовому порядку та підстави, які передбачають позасудовий порядок розірвання договору.

Розірвання договору у судовому порядку можливе в разі - істотного порушення договору другою стороною (ч.2 ст.651 ЦКУ); недосягнення згоди у випадку істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору ( ч.1 ст. 652 ЦК України); невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст. ст. 24, 25 ЗУ Про оренду землі , невиконання сторонами умов, передбачених договором оренди землі , випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки (ст. 32 ЗУ Про оренду землі ); використання земельної ділянки не за цільовим призначенням ( ст.141, 143 ЗКУ); систематична несплата орендної плати ( ст.141 ЗКУ).

Розірвання договору в позасудовому порядку можливе за згодою сторін після укладення договору оренди шляхом підписання відповідної угоди; у разі зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору; випадках, закріплених у договорі, в томі числі, розірвання договору в односторонньому порядку.

Отже, законодавство встановлює, що розірвання договору в односторонньому порядку можливе лише тоді, коли це прямо передбачено у договорі оренди землі.

Наявність відповідної умови в договорі є вирішальною для розгляду справи. Відтак, сторони у договорі мають чітко визначити можливість розірвання договору в односторонньому порядку та механізм (процедуру) такого розірвання (шляхом підписання відповідної угоди, тощо). Таке визначення має бути чітким та недвозначним, закріплювати всі умови співпраці.

Разом з тим, абз. 2 п.7 укладених договорів оренди землі на який посилається сторона позивача як на можливість розірвання договорів в односторонньому порядку не містить чіткого визначення саме про можливість розірвання договору в односторонньому порядку та механізм (процедуру) такого розірвання. Натомість, зі змісту вказаного пункту очевидно, що для розірвання договору все ж таки потрібна згода відповідача, яку останній має надати, що на думку суду виключає можливість розірвання договору в односторонньому порядку без будь-яких додаткових умов. Попри це, п. 28 договорів оренди містить чітке зазначення, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку без вагомих причин та рішення суду не допускається, при цьому в п. 27 договорів визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок не виконання іншою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої ділянки, яке істотне перешкоджає її використанню, а також з підстав, визначених законом.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні, або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала при укладенні договору.

Положеннями ст. 31 ЗУ Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Тобто, для можливості розірвання договору в односторонньому порядку дане має бути чітко передбачено договором.

Крім того, згідно ст. 32 ЗУ Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відтак, з огляду на вищевикладене, аналіз норм чинного законодавства , суд приходить до висновку , що укладеними між сторонами договорами оренди землі чітко та недвозначно не визначено можливості розірвання договорів оренди землі в односторонньому порядку та механізму (процедури) реалізації такого розірвання, при цьому п. 28 кожного з договорів однозначно визначає неможливість розірвання договору в односторонньому порядку.

Зважаючи , що жодних інших окремих підстав, як в сукупності так і окремо, необхідних та достатніх для розірвання договорів оренди землі передбачених законом стороною позивача в судовому засіданні не наведено, при цьому єдиною підставою, якою користується позивач є спірне третє речення абзацу другого п.7 договорів оренди, який, в свою чергу може бути трактовано по різному та до випадків, в тому числі, коли між сторонами вже поновлено договір оренди строк дії якого закінчується через 15 років, суд не вбачає правових підстав для розірвання договорів.

Також, суд зауважує, що бажання (потреба) позивача розірвати договори не є окремою підставою, визначною законом для розірвання договорів оренди землі.

Стверджувати, що ненадання відповідачем згоди на розірвання договору кожні п`ять років, відповідно до положень абз.2 п.7 Договору, є порушенням з боку відповідача умов такого, що тягне дострокове розірвання договору, суд не вбачає підстав, оскільки, як зазначалося вище, застосування положень абз.2 п.7 договору, з огляду на структуру в цілому п.7 Договору, може стосуватися випадків коли між сторонами після спливу 15 років поновлено договір на новий строк, однак до теперішнього часу жодна із сторін по справі не ставила питання про тлумачення даних положень договору.

Суд зауважує, що свобода договору не є абсолютною та безмежною, оскільки при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням ЦК України та інших актів цивільного законодавства, враховуючи, що не можуть на власний розсуд врегулювати у договорі свої відносини у випадках коли така домовленість суперечить суті відносин між сторонами.

З огляду на дане, недоведеності в судовому засіданні стороною позивача можливості розірвання укладених договорів оренди землі кожні п`ять років в односторонньому порядку, відповідності такої можливості суті відносин між сторонами, двозначного тлумачення сторонами речення третього абзацу другого п.7 договорів та не вирішення між сторонами питання щодо тлумачення змісту правочину в цій частині, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Оскільки, позовні вимоги задоволенню не підлягають, підстав для відшкодування судових витрат по справі позивачеві не вбачається.

Керуючись ст. ст. 141, 258, 259, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Лан Юр`ївського району Дніпропетровської області про розірвання договорів оренди земельних ділянок - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п. 15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач : ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- відповідач : Товариство з обмеженою відповідальністю Лан Юр`ївського району Дніпропетровської області, місцезнаходження - 51323, вул. Центральна (раніше Леніна), буд. 9, с. Новов`язівське Юр`ївського району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 30155244.

Повне судове рішення буде складено 20 березня 2020 року.

Суддя С. О. Маренич