Рішення

від 19.03.2020 по справі 277/193/20

ЄМІЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 277/193/20

Номер рядка звіту 79

РІШЕННЯ

іменем України

"19" березня 2020 р. смт Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області

в складі: головуючої - судді Прищепи Т.П.

за участю секретаря с/з Калантарян Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування технічними засобами в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в залі суду смт Ємільчине в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Ємільчинської центральної районної аптеки № 19 Ємільчинської районної ради Житомирської області про компенсацію втрати частину заробітку, компенсацію за затримку розрахунку,

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача компенсацію втрати частину заробітку, компенсацію за затримку розрахунку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у період з 23.01.1973 по 09.09.2019 вона перебувала у трудових відносинах з Комунальним підприємством Ємільчинська центральна районна аптека №19 . Під час перебування у трудових відносинах з відповідачем, з боку останнього була нарахована, але не виплачена заробітна плата, заборгованість по заробітній платі станом на 10.09.2019 становить 12387,12 грн. 09.09.2019 вона була звільнена з посади завідувача аптечним пунктом № 1, однак розрахунок в порядку визначеному законом не отримала.

В зв`язку із невиплатою заробітної плати вона зверталася до Ємільчинського районного суду Житомирської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку. Судовим наказом Ємільчинського районного суду Житомирської області від 16.09.2019 по справі № 277/939/19 було задоволено заявлені вимоги та стягнуто з боржника Комунального підприємства Ємільчинська центральна районна аптека №19 Ємільчинської районної ради Житомирської області, на її користь заборгованість по: заробітній платі в сумі 12387,12 грн.; середній заробітку за весь час затримки розрахунку з 09.09.2019 по 12.09.2019 в сумі 376,56 грн., а всього кошти на загальну суму 12763,68 грн.

25.09.2019 постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження про стягнення з відповідача на її користь 12763,68 грн. Станом на 03.03.2020 року рішення суду не виконане.

На думку позивачки, оскільки судовим наказом по справі № 277/939/19 було задоволено заявлені вимоги, відповідач ігноруючи судове рішення та вимоги закону по виплаті заробітної плати не виплатив заборгованість по заробітній платі, то підлягає до стягнення компенсація втрати частину заробітку з дня звільнення 10.09.2019 по 31.01.2020 в розмірі 185,81 грн., оскільки індекс інфляції за лютий 2020 буде визначено - 10 березня 2020 року.

Крім того позивачка вважає, що з відповідача підлягає до стягнення середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в період часу з 13.09.2019 по 03.03.2020 включно, у розмірі 22405,32 грн.

Оскільки відповідачем, у встановлений строк, не було подано відзив на позовну заяву, в судове засідання він не з`явився, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, направила до суду заяву про розгляд справи без її участі за наявними матеріалами, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, а також просила дорахувати компенсацію по день розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, розглянувши заяву позивачки, враховуючи належне повідомлення відповідача і відсутність від нього відзиву, заперечення, чи то клопотань про необґрунтованість позовних вимог, дослідивши докази у справі, вважає, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що у період з 23.01.1973 по 09.09.2019 ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з Комунальним підприємством Ємільчинська центральна районна аптека № 19 , що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 9-11). 09.09.2019 позивачку звільнено з посади завідувача аптечним пунктом № 1, що підтверджується копію наказу № 50 від 09.09.2019 (а.с. 12).

Згідно довідки Комунального підприємства Ємільчинська центральна районна аптека № 19 від 10.09.2020 № 84, заборгованість по заробітній платі станом на 10.09.2019 складає 12387,12 грн. (а.с. 13).

Судовим наказом Ємільчинського районного суду Житомирської області від 16.09.2019 по справі № 277/939/19 призначено стягнення з Комунального підприємства Ємільчинська центральна районна аптека № 19 заборгованість по заробітній платі, середньому заробітку за весь час затримки розрахунку з 09.09.2019 по 12.09.2019 в сумі 12763,68 грн. (а.с. 16-17).

З постанови державного нотаріуса вбачається, що 25.09.2019 відкрито виконавче провадження № 60144631 з примусового виконання судового наказу Ємільчинського районного суду в цивільній справі № 277/939/19 (а.с. 18-19). Довідкою Ємільчинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) стверджується, що станом на 03.03.2020 року рішення суду не виконане (а.с. 20).

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, окрім іншого, визнання права.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст. 1 Закону України Про оплату праці , заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Зазначені норми вказують на те, що всі суми: заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності, належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Відповідно до пункту 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. Крім наведеної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України, таке роз`яснення надав і Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами цивільної справи, ОСОБА_1 була звільнена з займаної посади 09.09.2019, судовим наказом Ємільчинського районного суду Житомирської області від 16.09.2019 року по справі № 277/939/19 було задоволено заявлені вимоги та стягнуто з відповідача середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати по 12.09.2019 року, день звернення до суду, включно, в розмірі 376,56 грн., заборгованість по заробітній платі відповідачем до 03.03.2020 (день звернення до суду) не виплачена. Згідно довідки про середню заробітну плату, середньоденний заробіток ОСОБА_1 становить 188,28 грн. при 36 - годинному робочому тижні.

ОСОБА_1 проведено розрахунок середнього заробітку в період з 13.09.2019 по 03.03.2020 включно, який складає 22405,32 грн. (кількість днів затримки розрахунку умножаємо на розмір середньоденного заробітку - 119 х 188,28 = 22405,32 грн. Вказану суму відповідачем не оскаржено та не спростовано.

В поданій до суду заяві позивачка просила дорахувати середній заробіток по день розгляду справи, що передбачено ст. 117 КЗпП України, тому враховуючи що розрахунок проведено по 03.03.2020 включно слід дорахувати з 04.03.2020 по 19.03.2020 включно (12х188,28=2259,36).

Отже, розмір середнього заробітку за період затримки розрахунку по про день постановлення рішення 19.03.2020 складає 24664,68 грн. (22405,32+2259,36).

Позивачка звільнена від сплати судового збору відповідно до п. 1, 10 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , тому на підставі ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір.

Керуючись 94, 116, 117 КЗпП України, Законом України Про оплату праці , ст. 2, 3, 4, 5, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 141, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства Ємільчинської центральної районної аптеки № 19 Ємільчинської районної ради Житомирської області про компенсацію втрати частину заробітку, компенсацію за затримку розрахунку - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Ємільчинська центральна районна аптека №19 Ємільчинської районної ради Житомирської області, юридична адреса: 11201, смт Ємільчине, вул. Шевченка, 6, Житомирської області, код ЄДРПОУ 01991665, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , компенсацію втрати частини заробітної плати в розмірі 185,81 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 13 вересня 2019 року по 19 березня 2020 року, включно у розмірі 24664,68 грн., а всього стягнути 24850 (двадцять чотири тисячі вісімсот п`ятдесят) грн. 49 коп.

Стягнути з Комунального підприємства Ємільчинська центральна районна аптека №19 Ємільчинської районної ради Житомирської області на користь держави 840 (вісімсот сорок) грн. 40 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції.

Суддя /підпис/

Копія вірна:

Суддя: Т. П. Прищепа