Рішення

від 19.03.2020 по справі 522/11030/19

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 522/11030/19

№ провадження 2/495/743/2020

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

19 березня 2020 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Іванченко А.С.,

Справа № 522/11030/19,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Білгород - Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області про скасування рішення та наказу,

В С Т А Н О В И В:

03 липня 2019 року позивач ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до відповідача Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області, про скасування рішення та наказу, просить суд скасувати рішення та наказ Департаменту від 15 вересня 2017 року.

Так, вимоги позивача мотивовані тим, що 25 листопада 2010 року нею було укладено договір № 115 з ТОВ Область координат та ТОВ Главбуд згідно якого, ТОВ Область координат надало їй, як Інвестору право здійснення забудівлі дільниці 320 кв.м (освоєння земельної дільниці) під розміщення Модуля (надалі об`єкт нерухомості), а інвестор зобов`язався сплатити кошти у розмірі 10300 доларів США.

Пунктом 5 договору встановлено, що ТОВ Область координат після закінчення будівництва здійснює державну реєстрацію прав власності Інвестора в державному реєстрі прав на нерухоме майно, на відповідний об`єкт нерухомості.

Земельна ділянка (її частина) на якій здійснювалося будівництво Модуля перебуває в користуванні у ТОВ Главбуд на підставі договору Оренди земельної ділянки від 30 листопада 2007 року зареєстрований в державному реєстрі земель від 30 листопада 2007 року №040751500030, згідно згаданого договору оренди - цільове призначення для організації зони відпочинку рибалок Човнової станції , договором оренди передбачається будівництво комплексу відповідних будівель і споруд.

На підставі зазначеного договору та дозвільних документів на земельній ділянці були збудовані ангар для човна та будівля човнової станції.

На виконання умов договору № 115 нею сплачені кошти в повному обсязі.

07 березня 2017 року ТОВ Главбуд на виконання зобов`язань по договору № 115 зареєструвало в ДАБІ Одеської області Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до 1-3 категорії складності, а саме об`єкту нерухомості із дерев`яного брусу загальною площею 77, 8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .

Як зазначено з тексту декларації № ОД 142170661495 будівельні роботи по будівництву Човнової станції виконувалися зокрема ТОВ ГЛАВБУД на підставі Дозволу на початок будівельних робіт виданий Інспекцією ДАБК № 196.

В зв`язку з тим, що на момент оформлення документів адреса: АДРЕСА_1 була вже зареєстрована, ТОВ Главбуд звернулося до Голови Удобненської сільської ради з клопотанням щодо надання, об`єкту нерухомості котрий передається позивачу, іншої адреси: АДРЕСА_4

05 квітня 2017 року рішенням Удобненської сільської ради присвоєно адресу вказаному об`єкту нерухомості: АДРЕСА_2

В березні 2018 року нею було отримано рішення відповідача від 15 вересня 2017 року №51, яким було прийнято рішення про скасування Декларації ОД 142170661495 про готовність до експлуатації об`єкта розташованого за адресою за адресою: АДРЕСА_4 № НОМЕР_3 .

З тексту даного документу вбачається, що під час проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою Одеська область, Білгород Дністровський район, Удобненська сільська рада, встановлено факт подання Замовником будівництва - ТОВ Главбуд недостовірних даних, що зазначені у декларації про готовність до експлуатації об`єкта нерухомості, стосовно відсутності документа який надає право виконувати будівельні роботи.

На підставі даних обставин вирішено скасувати декларацію про готовність до експлуатації об`єкта який належить до 1-3 категорії складності зареєстрованої 07 березня 2017 року.

Згідно наведеного рішення відповідачем був прийнятий наказ №55 від 15 вересня 2017 року, відповідно до якого наказано вважати скасованою декларацію про готовність до експлуатації об`єкта нерухомості розташованого за адресою: АДРЕСА_4 будівля № НОМЕР_3 .

Вищенаведена декларація та інвестиційний договір, договір оренди земельної ділянки були правовою підставою для реєстрації прав власності на нерухомість за адресою: АДРЕСА_4 № НОМЕР_4.

Отже, оскільки саме декларація про готовність об`єкта до експлуатації є підставою для виникнення прав власності, рішення відповідача впливають на обсяг її прав та створюють негативні наслідки для неї.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням та винесеним наказом відповідача вказує на відсутність підстав для їх прийняття згідно Постанови КМУ від 13.04.2011 року № 461.

Зазначає, що на момент скасування декларації по ній вже було зареєстровано право власності на об`єкт нерухомості.

Обставини, що стали підставою для скасування декларації перевірялись відповідачем під час її реєстрації, а сама реєстрація свідчить про відсутність у відповідача зауважень по неї.

Таким чином, неналежне виконання обов`язків щодо перевірки не може бути підставою для скасування права власності.

До того ж, вказує, що ненормативні акти зверненні до окремого індивіда, застосовуються одноразово та після її реалізації вичерпують свою дію.

На підставі наведеного у відповідача відсутні правові підстави для скасування права власності зареєстрованого у законному порядку із зазначенням декларації про готовність об`єкта до експлуатації, котра скасована після реєстрації такого права й в зв`язку з реалізацією.

З вказаних вище підстав у їх сукупності вона і звернулась до суду з даним позовом.

04 липня 2019 року вказана справа Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси направлена за підсудністю для розгляду до Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області. /л.с. 45/

13 серпня 2019 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду по вказаній справі було відкрито загальне позовне провадження та вона призначена до підготовчого судового розгляду.

17 вересня 2019 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовні вимоги позивача, відповідно до якого відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволені бути не можуть.

Так, зазначив, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, відповідно до Порядку №553, на підставі наказу №249-П від 11 вересня 2017 року, направлення на здійснення позапланової перевірки №1237 від 11 вересня 2017 року та на підставі листа Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації від 30.06.2017 року № 3049 було проведено позапланову перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності з будівництва зони відпочинку рибалок Човнової станції на відстані 170 метрів від Маякського мосту, на правому березі р. Дністер на території Білгород-Дністровського району, Одеської області, замовник будівництва - ТОВ Главбуд .

Під час перевірки з виїздом на місце за адресою: на відстані 170 метрів від Маяківського мосту на правому березі р. Дністер на території Білгород-Дністровського району Одеської області, встановлено, що орендарем землі ТОВ Главбуд код ЄДРПОУ - 25050789 виконуються будівельні роботи, а саме: будуються з газобетону одно та двоповерхові дачні будинки на землях рекреаційного призначення.

Відповідно до даних Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр) відсутня реєстрація дозвільних документів на виконання будівельних робіт за вищевказаною адресою.

Виходячи з вищевикладеного, орендарем землі ТОВ Главбуд , код ЄДРПОУ - 25050789 самовільно виконуються будівельні роботи за адресою: на відстані 170 метрів від Маякського мосту на правому березі р. Дністер на території Білгород-Дністровського району Одеської області.

За результатами перевірки складено відповідний акт за результатами позапланового заходу державного нагляду (контрою) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №1237, протокол про адміністративне правопорушення від 15 вересня 2017 року та видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15 вересня 2017 року з терміном усунення до 15 листопада 2017 року.

На підставі зазначених документів Департаментом винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 163/1015- 05/1-8981 від 29 вересня 2017 року до ТОВ Главбуд та накладено штраф в розмірі 60624,00 грн, передбачений статтею 2 частиною 2 пункту 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Також, окрім вищезазначених обставин було встановлено, що Департаментом було зареєстровано декларацію Про готовність об`єкта до експлуатації № ОД 142170661495 від 07 березня 2017 року з будівництва зони відпочинку рибалок Човнової станції на відстані 170 метрів від Маякського мосту, на правому березі р. Дністер на території АДРЕСА_1, замовник будівництва - ТОВ Главбуд .

Відповідно до пункту 11 вищевказаної декларації вказано, що документом який дає право на виконання будівельних робіт є дозвіл на виконання робіт від 12 березня 2006 року №196, виданий Інспекцією ДАБК в Одеській області, однак, відповідно до даних Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Інспекцією було утворено лише 12 грудня 2007 року.

Отже, вказана інформація щодо дозвільного документу є недостовірною.

Тому, відповідач наполягає, що при винесенні оскаржуваних рішення та наказу посадові особи діяли в межах повноважень та у спосіб, що передбачено нормами діючого законодавства.

Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду по справі було закрито підготовче провадження та вона призначена до судового розгляду по сутті.

Позивач в судове засідання не з`явилась, надавши заяву про розгляд справи у її відсутність, з проханням позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, 17.09.2019 року до суду надійшов письмовий відзив на позовні вимоги, про день та час судового розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Суд розглядає справу за відсутність позивача та представника відповідача на підставі заяви та відзиву, за наявними матеріалами у справі.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши докази, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що дійсно 25 листопада 2010 року позивачем було укладено договір № 115 з ТОВ Область координат та ТОВ Главбуд згідно якого, ТОВ Область координат надало ОСОБА_1 , як Інвестору право здійснення забудівлі дільниці 320 кв.м (освоєння земельної дільниці) під розміщення Модуля (надалі об`єкт нерухомості), а інвестор зобов`язався сплатити кошти у розмірі 10300 доларів США.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що ТОВ Область координат після закінчення будівництва здійснює державну реєстрацію прав власності Інвестора в державному реєстрі прав на нерухоме майно, на відповідний об`єкт нерухомості.

16.03.2017 року у відповідності до акту прийому-передачі нерухомого майна згідно договору № 115 від 25.11.2010 року, ТОВ Главбуд передало ОСОБА_1 нерухоме майно: будівлі та споруди Човної станції, розташовані на ділянці № НОМЕР_3 , загальною площею 77,8 кв.м.

Земельна ділянка (її частина) на якій здійснювалося будівництво Модуля перебуває в користуванні у ТОВ Главбуд на підставі договору Оренди земельної ділянки від 30 листопада 2007 року, зареєстрованого в державному реєстрі земель від 30 листопада 2007 року №040751500030, згідно згаданого договору оренди - цільове призначення для організації зони відпочинку рибалок Човнової станції , договором оренди передбачається будівництво комплексу відповідних будівель і споруд.

На підставі зазначених документів на земельній ділянці були збудовані ангар для човна та будівля човнової станції.

На виконання умов договору № 115 позивачем сплачені кошти в повному обсязі.

07 березня 2017 року ТОВ Главбуд на виконання зобов`язань по договору № 115 зареєструвало в ДАБІ Одеської області Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до 1-3 категорії складності, а саме об`єкту нерухомості із дерев`яного брусу загальною площею 77, 8 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 .

Як зазначено з тексту декларації будівельні роботи по будівництву Човнової станції виконувалися зокрема ТОВ ГЛАВБУД на підставі Дозволу на початку будівельних робіт виданий Інспекцією ДАБК № 196 від 12.03.2006 року.

В зв`язку з тим, що на момент оформлення документів адреса: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Удобненська сільська рада, № АДРЕСА_6 , була вже зареєстрована, ТОВ Главбуд звернулося до Голови Удобненської сільської ради з клопотанням щодо надання об`єкту нерухомості, котрий передається позивачу, іншої адреси.

05 квітня 2017 року рішенням Удобненської сільської ради присвоєно адресу будівлям та спорудам АДРЕСА_4 будівля № НОМЕР_4.

21.06.2017 року на вказаний об`єкт нерухомості проведено державну реєстрації за ОСОБА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

У відповідності до ч.2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Спеціальним законом, який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, є Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI (у редакції, чинні на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон №3038-VI).

Відповідно до частини першої статті 39 Закону № 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I-III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частинами четвертою-шостою статті 39 Закону № 3038-VI, прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об`єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об`єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.

Згідно з частиною восьмою, десятою статті 39 Закону № 3038-VI експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність, зокрема за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461 Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (далі Порядок №461), який визначає механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (далі - об`єкти).

За приписами пунктів 3 та 4 Порядку № 461 прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до I-III категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органами державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація).

Надання (реєстрація), повернення (відмова у видачі) чи скасування реєстрації документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" .

Повноваження Держбудінспекції здійснюються її апаратом.

Відповідно до пунктів 15, 18, 19, 20 Порядку №461 реєстрація декларації або видача сертифіката чи їх дублікатів здійснюється шляхом внесення даних до реєстру з дотриманням вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

У разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник (уповноважена ним особа) може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для реєстрації декларації.

Згідно з частинами другою, третьою статі 39-1 Закону № 3038-VI, у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Після скасування реєстрації відповідного повідомлення або декларації замовник має право повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством.

Відповідно до пункту 22, 29 Порядку №461 серед іншого передбачено, що у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовнику (його уповноваженій особі) протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

У разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та /або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Інспекція скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п`яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта.

Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня, з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.09.2017 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції був винесений наказ № 55 та прийнято рішення "Про скасування декларації про готовність до експлуатації об`єкта який належить до І-ІІІ категорії складності".

Підставою винесення оскаржуваних рішень та наказу стало виявлення факту подання замовником будівництва - ТОВ Главбуд недостовірних даних, зазначених у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, а саме відсутність відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи.

Відповідачем у його відзиві вказано, що відповідно до даних Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Інспекція ДАБК була утворена лише 12 грудня 2007 року, отже, вказана інформація щодо дозвільного документу є недостовірною.

Проте, як зазначалось вище за текстом рішення, згідно правових норм чинного законодавства з питань врегулювання правовідносин містобудівної діяльності, Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації мав перевірити повноту даних, зазначених у декларації.

Згідно усталеної практики ЄСПЛ напрацьоване поняття якості закону, яка передбачає наступне: 1) чинні положення національного законодавства потрібно формулювати так, щоб вони були достатньо доступними, чіткими і передбачуваними у практичному застосуванні (Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Броньовський проти Польщі" від 22 червня 2004 року); 2) якість закону вимагає, щоб він був доступний для даної особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї та щоб закон не суперечив принципові верховенства права.

Це означає, що в національному праві має існувати засіб правового захисту від свавільного втручання з боку державних органів у права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Небезпека свавілля є особливо очевидною, коли виконавча влада здійснює свої функції закрито. Закон має містити досить зрозумілі й чіткі формулювання, які давали б громадянам належне уявлення стосовно обставин та умов, за якими державні органи уповноважені вдаватися до втручання в право (Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ґавенда проти Польщі" від 14 березня 2002 року та Рішення Європейського суду з прав людини у справі Аманн проти Швейцарії від 16 лютого 2000 року); 3) положення закону повинні бути передбачуваними та надавати достатньо гарантій проти свавільного застосування (Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Свято-Михайлівська Парафія проти України" від 14 червня 2007 року).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 70, 71 рішення від 20 жовтня 2011 року у справі Рисовський проти України наголосив, що, зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і якість їхніх дій, мінімізують ризик помилки. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (пункт 74 рішення у справі Лелас проти Хорватії ).

Стаття перша Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула його у власність, і для оцінки додержання справедливого балансу в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Виходячи зі змісту пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини Стретч проти Сполученого Королівства від 24 червня 2003 року майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.

Згідно п.71 рішення ЄСПЛ у справі Рисовський проти України /Заява № 29979/04/ Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (зазначене вище рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII).

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Отже, оскільки скасування реєстрації Декларації про готовність об`єкта до експлуатації впливає на обсяг прав добросовісного набувача - ОСОБА_1 , оскільки без проведення такої реєстрації остання була позбавлена можливості ввести в експлуатацію комплекс будівель та споруд АДРЕСА_8 та реалізувати свої права щодо набуття власності, з огляду на встановлену законом процедуру реєстрації Декларації про готовність об`єкта до експлуатації та обов`язок Інспекції ДАБК перевіряти повноту даних, суд приходить до висновку про неможливість порушення прав власності позивача.

Більш того, згідно правової позиції Верховного Суду по справі № 916/1986/18, в яких зазначено, що зі змісту положень статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 вбачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю із додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих і будівельних робіт. Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які перебувають у процесі будівництва .

Проте, об`єкт нерухомості, що належить на праві власності позивачу, був введений в експлуатацію та на підставі усіх необхідних документів та ОСОБА_1 було належним чином зареєстровано право власності.

Більш того, за приписами статті 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до п. 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Разом з тим, позивач вказувала, що її як власника об`єкта нерухомості ніхто не повідомляв та не викликав для проведення будь-яких контрольних заходів.

Відповідачем не спростовано вказаних стверджень позивача, не надано доказів дотримання процедури проведення перевірки, в результаті якої винесені оскаржувані рішення та наказ.

Судом також не береться до уваги заперечення відповідача з приводу звернення позивача з тими самими вимогами до суду, адже постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019 року скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.08.2018 року, а по суті питання апеляційним судом не вирішувалось, оскільки зроблено висновок про те, що справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як передбачено ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі усього вищевикладеного, на основі повно та всебічно досліджених доказів, з огляду на той факт, що скасуванням Декларації про готовність об`єкта до експлуатації можуть бути порушені права позивача як власника нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4 будівля № НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , що є неприпустимим, оскільки вона набула права власності на підставі усіх необхідних документів, прийнявши до уваги, що під час реєстрації вказаної Декларації відповідачем порушень виявлено не було, тому неналежне виконання відповідачем обов`язків щодо перевірки не може бути підставою для скасування права власності, а вчинення дій шляхом винесення оскаржуваних рішень та наказу створює ряд негативних наслідків для добросовісного набувача права, з огляду на що права ОСОБА_1 підлягають захисту, а тому позовна заява позивача про скасування рішення та наказу є обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягаю задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 39,41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI, ст. ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області про скасування рішення та наказу - задовольнити.

Скасувати рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеської області № 51 від 15.09.20117 року та наказ Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеської області № 55 від 15.09.2017 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_5 , ІПН: НОМЕР_6 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_9 .

Відповідач: Департамент державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83.

Повний текст рішення складений 19 березня 2020 року.

Суддя: