Рішення

від 10.03.2020 по справі 393/661/19

НОВГОРОДКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 393/661/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року смт.Новгородка

Новгородківський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді Рачкелюка Ю.В.,

за участю секретаря Шупрудько К.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новгородка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Інгуло - Кам`янської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка - ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть видане повторно серії НОМЕР_1 від 24.07.2019 року. Після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що розташована на території Інгуло - Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, площею 7,5672 га, що належала спадкодавцеві на підставі Державного акту серії Р-1 №333093 від 03 червня 2002 року. У спадкодавця був син - ОСОБА_4 , який не укладав за життя шлюб та не мав дітей. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, видане повторно серії НОМЕР_2 від 24.07.2019 року, на момент смерті проживав один. ОСОБА_4 прийняв спадщину фактично, проте за життя не отримав свідоцтво про право на спадщину за законом та не провів правовстановлюючу реєстрацію спадкового майна. Так як, у відповідності до ст. 1265 ЦК України, позивачка являється спадкоємцем п`ятої черги за законом та має право на спадщину. 08.08.2013 року, позивач зібравши всі необхідні документи, які залишилися у неї після смерті її двоюрідного брата, звернулась до державного нотаріуса Новгородківської державної нотаріальної контори за свідоцтвом про право на спадщину за законом. На її звернення вона отримала три постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, з яких вбачається, що вона не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки не підтвердила родинні відносини зі спадкодавцем та у визначений ст.1270 ЦК України шестимісячний строк, не подала заяву про прийняття спадщини. На протязі шести місяців з дня смерті спадкодавця позивачка не відмовилась від прийняття спадщини, а не звернулась до ДНК у встановлений законом строк, оскільки не мала на момент відкриття спадщини письмових доказів родинних відносин та вважала, що спадщину прийняла фактично, розпорядилась речами спадкодавця на власний розсуд, в тому числі житловим будинком, мала всі правовстановлюючі документи після смерті спадкодавця у своєму розпорядженні і сподівалася, що для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом їй необхідно було подати документи до державної нотаріальної контори та сплатити кошти. Пропустивши встановлений законом строк для прийняття спадщини, з причин, які вона вважає поважними, просить суд вирішити питання про визначення їй додаткового строку, терміном два місяці, для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Ухвалою суду від 02.12.2019 року провадження по справі відкрито та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали та наполягали на його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача, сільський голова Інгуло - Кам`янської сільської громади Липкан В.В. в судове засідання не з`явилася, до суду надала заяву відповідно до якої просила розгляд справи провести без участі представника відповідача, у зв`язку зі службовою зайнятістю.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами виник спір, який регулюється нормами ЦК України зокрема ст.ст.1270, 1272.

Відповідно до ч.1 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (прізвище до державної реєстрації шлюбу ОСОБА_5 ), відповідно до копії свідоцтва про смерть, яке видане повторно серії НОМЕР_1 від 24.07.2019 року, на момент смерті остання була зареєстрована і проживала по АДРЕСА_1 (а.с. 7, 16,19).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що розташована на території Інгуло - Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, площею 7,56 га, що належала спадкодавцеві на підставі Державного акту серії Р-1 №333093 від 03 червня 2002 року (а.с. 32).

У спадкодавця ОСОБА_3 був син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.14). ОСОБА_4 за свого життя шлюб не укладав та не мав дітей, ІНФОРМАЦІЯ_2 останній помер, відповідно до свідоцтва про смерть, яке видане повторно серії НОМЕР_2 від 24.07.2019 року, на момент смерті проживав по АДРЕСА_2 (а.с.8, 17).

Згідно копії рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 22.11.2018 року по цивільній справі №393/604/18 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Інгуло - Кам`янська сільська рада Новгородківського району Кіровоградської області встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , доводиться рідною тіткою позивачки (а.с. 30-31).

Крім того, позивачка надала до суду копії довідок з сільської ради за 2013 та 2019 роки, які судом не беруться як докази по справі, оскільки вказані довідки суперечать одна одній, так як в довідках 2013 року вказано, що на момент смерті ОСОБА_3 та її син ОСОБА_4 проживали за різними адресами в с. Інгуло - Кам`янка Новгородківського району Кіровоградської області, на момент їх смерті ніхто в їх будинках не проживав та не був зареєстрований, від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заповіти не посвідчувались (а.с. 17-20), а в довідках 2019 року вказано, що на момент смерті ОСОБА_3 проживала по АДРЕСА_2 , разом з нею був зареєстрований та проживав її син ОСОБА_4 , 1942 р.н., який після смерті матері розпорядився її майном на власний розсуд (а.с. 21-22).

Згідно копії довідки Інгуло-Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області від 05.11.2019 року №445 позивачка проводила поховання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Інгуло - Кам`янка. Після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_1 розпорядилась речами та майном померлого на власний розсуд (а.с. 23).

08.08.2013р. позивачка звернулась до державного нотаріуса Новгородківської державної нотаріальної контори за свідоцтвом про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_4 .

На своє звернення позивачка отримала три постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, які були мотивовані тим, що ОСОБА_1 не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки нею не підтвердженні родинні відносини зі спадкодавцями (а.с. 24 - 26).

Будь-яких інших доказів на обґрунтування своїх вимог і заперечень сторонами до суду не надано.

В силу ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. ст. 1220-1221 , 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з цього часу виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно із ст. ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України , не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст.1272 ЦК України ).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка як спадкоємець за законом звертався до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадкового майна поза межами шестимісячного строку для прийняття спадщини. Крім того, нотаріусом їй відмовлено в прийнятті заяви про прийняття спадщини та роз`яснено право звернутися до суду та підтвердити родинні відносини зі спадкодавцями .

Позивачка просить встановити їй додатковий строк для звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, посилаючись на те, що вона з поважних причин його пропустила.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1). у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2). ці обставини суд визнав поважними.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, які має оцінити суд з урахуванням доводів та заперечень учасників справи та врахувавши її фактичних обставин, що кореспондується з роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України у п.24 постанови №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування .

В Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування вказується, зокрема, на те, що при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування поважності причин пропуску цього строку. Так, поважними визнаються: тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо.

У постанові Верховного суду від 26 червня 2019 року по справі №565/1145/17 зазначено, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідно до ст.ст. 12 , 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтовуючи поважність пропущеного строку на звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини позивачка посилається на те, що не мала на момент відкриття спадщини письмових доказів родинних відносин та вважала, що спадщину прийняла фактично, розпорядилась речами спадкодавця на власний розсуд, в тому числі житловим будинком, мала всі правовстановлюючі документи після смерті спадкодавця у своєму розпорядженні і сподівалася, що для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом їй необхідно було подати документи до державної нотаріальної контори та сплатити кошти.

Вказані причини, на які посилається позивачка, суд вважає не поважними, оскільки будь-яких доказів стороною позивача, про поважність пропуску шестимісячного строку необхідного для прийняття спадщини, суду надано не було. Крім того, позивачка звернулася до суду з відповідною заявою про поновлення пропущеного строку для прийняття спадщини лише в 2019 році, а з моменту смерті спадкодавця, який помер в 2005 році, минуло майже 14 років.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що правові підстави для визначення позивачу додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 , позивачем не доведені, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України , судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп., суд відносить на його рахунок.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 272-273, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до територіальної громади в особі Інгуло-Кам`янської сільської ради (місцезнаходження: вул. Центральна, 14А, с. Інгуло-Кам`янка, Новгородківський район, Кіровоградська область, 28215, код ЄДРПОУ 04367140) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, апеляційної скарги через суд першої інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 19 березня 2020 року.

Головуючий суддя Ю. РАЧКЕЛЮК