Постанова

від 14.07.2020 по справі 393/661/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 липня 2020 року м. Кропивницький

справа № 393/661/19

провадження № 22-ц/4809/900/20

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Дуковського О.Л.

суддів: Єгорової С.М., Письменного О.А.

з участю секретаря: Демешко Л.В.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач: Територіальна громада в особі Інгуло - Кам`янської сільської ради.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новгородківського районного суду від 10 березня 2020 року, у складі головуючого судді Рачкелюка Ю.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Інгуло - Кам`янської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

У листопада 2019 році ОСОБА_1 звернулася із позовом до суду до Територіальної громади в особі Інгуло - Кам`янської сільської ради про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позову вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 її тітка - ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть видане повторно серії НОМЕР_1 від 24.07.2019.

Після смерті тітки відкрилась спадщина на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що розташована на території Інгуло - Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, площею 7,5672 га, що належала спадкодавцеві на підставі Державного акту серії Р-1 №333093 від 03 червня 2002 року.

У спадкодавця був син - ОСОБА_3 , який не укладав за життя шлюб та не мав дітей та який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, видане повторно серії НОМЕР_2 від 24.07.2019, а на момент смерті проживав один.

Вказувала, що ОСОБА_3 прийняв спадщину фактично, проте за життя не отримав свідоцтво про право на спадщину за законом та не провів правовстановлюючу реєстрацію спадкового майна.

Посилається, що у відповідності до ст. 1265 ЦК України, позивач є спадкоємцем п`ятої черги за законом та має право на спадщину.

08.08.2013 року, позивач зібравши всі необхідні документи, які залишилися у неї після смерті її двоюрідного брата, звернулась до державного нотаріуса Новгородківської державної нотаріальної контори за свідоцтвом про право на спадщину за законом. На її звернення вона отримала три постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, з яких вбачається, що вона не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки не підтвердила родинні відносини зі спадкодавцем та у визначений ст.1270 ЦК України шестимісячний строк, не подала заяву про прийняття спадщини.

На протязі шести місяців з дня смерті спадкодавця позивачка не відмовилась від прийняття спадщини, а не звернулась до нотаріальної контори у встановлений законом строк, оскільки не мала на момент відкриття спадщини письмових доказів родинних відносин та вважала, що спадщину прийняла фактично, розпорядилась речами спадкодавця на власний розсуд, в тому числі житловим будинком, мала всі правовстановлюючі документи після смерті спадкодавця у своєму розпорядженні і сподівалася, що для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом їй необхідно було подати документи до державної нотаріальної контори та сплатити кошти.

Пропустивши встановлений законом строк для прийняття спадщини, з причин, які вона вважає поважними, просить суд вирішити питання про визначення їй додаткового строку, терміном два місяці, для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Рішенням Новгородківського районного суду від 10 березня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Позивач у скарзі посилається на поважність причин пропуску строку на подання заяви до нотаріальної контори і вважає, що є доцільним визначити їй додатковий строк достатній для прийняття спадщини.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 30.04.2020 відкрито апеляційне провадження у справі.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Справу призначено до розгляду з повідомленням учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та її представника, які підтримали доводи апеляційної скарги і просили її задовольнити, дослідивши письмові докази у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення скарги без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції послався на не доведеність позовних вимог.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтувантися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам з таких підстав.

Звернувшись із даним позовом ОСОБА_1 посилалася на те, що вона не мала на момент відкриття спадщини письмових доказів, які б підтвердили родинні відносини із спадкодавцем та вважала, що спадщину прийняла фактично, оскільки вона розпорядилась речами померлого на власний розсуд, в тому числі і житловим будинком, мала всі правовстановлюючі документи після смерті спадкодавця у своєму розпорядженні і вважала, що для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом їй необхідно було подати документи до державної нотаріальної контори та сплатити кошти.

Суд першої інстанції вказані причини пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини визнав неповажними, оскільки є не доведеними.

Колегія суддів, погоджується із таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ст. ст. 1220-1221 , 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з цього часу виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно із ст. ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.. 1270 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого вказаною статтею , не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст.1272 ЦК України ).

Судом першої інстанції правильно встановлено та підтверджено матеріалами справи ,що ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадкового майна поза межами шестимісячного строку для прийняття спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (прізвище до державної реєстрації шлюбу ОСОБА_4 ), відповідно до копії свідоцтва про смерть, яке видане повторно серії НОМЕР_1 від 24.07.2019 року, на момент смерті була зареєстрована і проживала по АДРЕСА_1 (а.с. 7, 16,19).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що розташована на території Інгуло - Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, площею 7,56 га, що належала спадкодавцеві на підставі Державного акту серії Р-1 №333093 від 03 червня 2002 року (а.с. 32).

У спадкодавця ОСОБА_2 був син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.14).

ОСОБА_3 помер - ІНФОРМАЦІЯ_2 , який відповідно до свідоцтва про смерть, яке видане повторно серії НОМЕР_2 від 24.07.2019 року, на момент смерті проживав по АДРЕСА_2 (а.с.8, 17).

Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 22.11.2018 у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Інгуло - Кам`янська сільська рада Новгородківського району Кіровоградської області було встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною тіткою позивачки (а.с. 30-31).

08.08.2013 позивач звернулась до державного нотаріуса Новгородківської державної нотаріальної контори за свідоцтвом про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_3

Нотаріус виніс три постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, які були мотивовані тим, що ОСОБА_1 не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки нею не підтвердженні родинні відносини зі спадкодавцями (а.с. 24 - 26).

Суд першої інстанції правильно послався на те, що позивач з вимогою про визначення додатково строку на прийняття спадщини звернулася лише в 2019 році, а з моменту смерті спадкодавця (який помер в 2005 році) минуло майже 14 років, а будь -яких доказів щодо поважності причин даного пропуску не надала.

Суд апеляційної інстанції згідно діючих вимог цивільно-процесуального законодавства перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та позовних вимог, що були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Новгородківського районного суду від 10 березня 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

23.07.2020- складено постанову.

Головуючий суддя: О.Л. Дуковський

Судді: С.М. Єгорова

О.А. Письменний