Ухвала

від 20.03.2020 по справі 826/8494/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

Київ

20 березня 2020 року

справа №826/8494/18

адміністративне провадження №К/9901/7800/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2019 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року

у справі №826/8494/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Маркетинг"

до Головного управління ДФС у місті Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

у с т а н о в и в :

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року у справі №826/8494/18.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону - Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.

Статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Таким законом є Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, скаржнику необхідно сплатити за подання касаційної скарги судовий збір в сумі 42040,00 гривень.

Що стосується клопотання про відстрочення сплати судового збору Суд зазначає наступне.

Умови, за яких суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору та перелік суб`єктів до яких таке відстрочення застосовується обов`язково обумовлено статтею 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI.

Зокрема такими умовами є:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Посилання, якими обґрунтовано клопотання відповідача, не передбачені Законом № 3674-VI, як підстави для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, що унеможливлює задоволення клопотання.

Окрім того, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Скаржником у касаційній скарзі не наведено жодної з зазначених підстав.

У випадку посилання скаржником на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як на підставу касаційного оскарження, скаржнику необхідно зазначити конкретну норму, яку застосував суд апеляційної інстанції без врахування висновку щодо застосування цієї норми права у саме подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, з посиланням на конкретну постанову Верховного Суду, у якій такий висновок викладено.

Посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачає зазначення в касаційній скарзі норми права, щодо застосування у подібних правовідносинах якої відсутній висновок Верховного Суду.

У випадку посилання скаржником на пункт 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як на підставу касаційну оскарження, скаржнику необхідно зіслатися на конкретний пункт частини другої або третьої статті 353 цього Кодексу.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Таким чином, відповідно до частин першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме: сплатити судовий збір в розмірі 42040,00 гривень на рахунок для зарахування сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007 , код ЄДРПОУ: 38004897. Код банку отримувача: 899998, Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)", та навести підстави, на яких подається касаційна скарга.

Керуючись статтями 329, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у місті Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року у справі №826/8494/18 - залишити без руху, надавши скаржнику строк тривалістю десять днів для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова

Судді І.А. Гончарова

І.Я. Олендер