Ухвала

від 16.07.2020 по справі 826/8494/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 липня 2020 року

Київ

справа №826/8494/18

адміністративне провадження №К/9901/15719/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - ГУ ДПС) (правонаступника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві) (далі - ГУ ДФС) на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.08.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Смарт Маркетинг" до ГУ ДФС про визнання протиправним та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

24.06.2020 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.08.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 в частині задоволених позовних вимог.

За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.

Касаційна скарга ГУ ДПС підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням частини першої статті 329 та пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень частини четвертої статті 328 КАС підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті (частина перша цієї статті стосується оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції) є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

В залежності від підстави касаційного оскарження судового рішення додаткові вимоги до касаційної скарги встановлені нормами абзаців другого - четвертого пункту 4 частини другої статті 330 КАС.

ГУ ДПС, як на підставу касаційного оскарження ухвалених у справі судових рішень, вказує пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС, а саме: суд апеляційної інстанції не надав належну оцінку доказам, що були подані разом з апеляційною скаргою.

Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті (частина перша цієї статті стосується оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції) є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.

Отже, недослідження судом зібраних у справі доказів, як порушення статті 90 КАС, може бути підставою для касаційного оскарження судових рішень за наявності одночасно двох умов: по-перше: якщо це призвело до неправильного застосування судом норм матеріального права (неправильне вирішення спору); по-друге: якщо суд застосував норми права інакше, ніж у відповідній постанові Верховного Суду (пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС); або застосував так, як у відповідній постанові Верховного Суду, але особа, яка звертається з касаційною скаргою, наводить обґрунтовані доводи про необхідність відступу від правової позиції Верховного Суду (пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС); або Верховний Суд не зробив висновок щодо застосування норми матеріального права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС).

ГУ ДПС в касаційній скарзі не зазначає про наявність підстави (підстав), передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС.

Вимога пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС означає, що в касаційній скарзі необхідно зазначити, у чому саме полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при ухвалені оскаржуваних судових рішень.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

Окрім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС недостатньо самого лише зазначення у ній норми права, щодо правильного застосування якої є висновок Верховного Суду, безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга. Обов`язковою умовою є те, що ця норма матеріального права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

Скаржник в касаційній скарзі не зазначає, які норми матеріального права неправильно застосовані та/або які норми процесуального права порушені судом апеляційної інстанції.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга ГУ ДПС залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції уточнену касаційну скаргу, у якій підстава (підстави) касаційного оскарження ухвалених у цій справі судових рішень будуть зазначені з врахуванням вище викладених зауважень.

Керуючись статтями 248, 332, пунктом 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу. Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, але не менше ніж на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду