Постанова

від 18.03.2020 по справі 738/387/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 березня 2020 року

м. Київ

справа №738/387/19

провадження №61-25св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Менської міської ради Менського району Чернігівської області, Менського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т. Г Шевченка, відділу освіти Менської міської ради Менського району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду

від 25 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Губар В. С., Вінгаль В. М., Кузюри Л. В.,

учасники справи

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Менська міська рада Менського району Чернігівської області, Менський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т. Г Шевченка, відділ освіти Менської міської ради Менського району Чернігівської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 ,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Менської міської ради Менського району Чернігівської області, Менського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т. Г. Шевченка, відділу освіти Менської міської ради Менського району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , з позовом, у якому з урахуванням уточнень, просив стягнути з Менської міської ради завдану йому матеріальну шкоду в сумі 22 846,63 грн та 200 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

2. Позовна заява мотивована тим, що 06 вересня 2016 року під час перерви у школі з сином позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стався нещасний випадок, у результаті якого він отримав тяжку травму ноги. Після отриманої травми його син тривалий час проходив лікування з: 06 по

19 вересня 2016 року; 19 вересня по 06 жовтня 2016 року; 13 березня

по 26 березня 2018 року. Дитина двічі прооперована та має вставлені імплантанти. Після двох років лікування син кульгає на ліву ногу, яка стала коротшою від правої.

3. У зв`язку з нещасним випадком адміністрацією навчального закладу був складений акт за формою Н- Н , яким засвідчено, що нещасний випадок мав місце 06 вересня 2016 року о 10-10 годині. Причиною, що призвела до нещасного випадку, вказано , що син позивача перечепився за ученицю школи, впав та отримав травму. Також вказано, що вчитель ОСОБА_2 порушила законодавство та нормативні акти в частині недотримання посадової інструкції чергового вчителя. По даному факту правоохоронними органами проводилась перевірка. Згідно з висновком від 28 вересня 2016 року перевірка була припинена у зв`язку з відсутністю ознак адміністративного та кримінального правопорушення.

4. Позивач указував, що він є пенсіонером, а під час лікування сина ним були витрачені значні кошти на придбання медикаментів, продуктів харчування, на переїзди тощо. Наявних у позивача коштів було недостатньо, а тому необхідні гроші він був змушений позичати.

5. Крім того, внаслідок заподіяної ушкодженням здоров`я малолітньому сину травми, позивачу було завдано моральних страждань.

6. Вважав, що на підставі статей 1172, 1199 ЦПК України відповідальність за отриману сином травму у школі несе безпосередньо навчальний заклад, а за матеріальну та моральну шкоду - власник даного навчального закладу Менська об`єднана територіальна громада.

7. Ураховуючи наведене, позивач просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

8. Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 09 серпня

2019 року у складі судді Волошиної Н. В. позов задоволено частково.

Стягнуто з Менського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т. Г. Шевченка на користь ОСОБА_1 : 20 271,20 грн матеріальної шкоди; 200 000 грн на відшкодування моральної шкоди;

4 250,12 грн судових витрат на правничу допомогу; 2 544,23 грн витрат, пов`язаних із явкою до суду представника позивача.

У задоволенні позову до Менської міської ради Менського району Чернігівської області, відділу освіти Менської міської ради Менського району Чернігівської області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я відмовлено.

9. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вина, як підстава покладення відповідальності за заподіяну матеріальну та моральну шкоду, відповідно до статей 1166, 1167 ЦК України позивачем доведена і підтверджена дослідженими доказами.

10. Місцевий суд також указав, що згідно до вимог Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01 серпня 2001 року № 563, та посадової інструкції чергового вчителя, відповідальність за життя і здоров`я учнів під час їх перебування у школі несе освітня установа.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

11. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 25 листопада 2019 року апеляційну скаргу Менського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т. Г. Шевченка задоволено частково. Рішення Менського районного суду Чернігівської області від 09 серпня 2019 року в частині моральної шкоди змінено.

12. Стягнуто з Менського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т. Г. Шевченка на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 20 000 грн. У задоволенні решти позову ОСОБА_1 до Менського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т.Г. Шевченка про відшкодування моральної шкоди відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

13. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність позовних вимог до Менського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т. Г. Шевченка про стягнення на користь ОСОБА_1 20 271,20 грн матеріальної шкоди у зв`язку з понесеними витратами на лікування.

14. Водночас, суд апеляційної інстанції не погодився з визначеним місцевим судом розміром моральної шкоди, оскільки вимоги про відшкодування моральної шкоди в інтересах та на користь його малолітнього сина

ОСОБА_5 позивачем не заявлялись і з таким позовом ОСОБА_1 до суду не звертався. Позов заявлений саме у зв`язку з тим, що моральна шкода спричинена позивачеві внаслідок того, що позивач вкрай важко переймався стражданнями, які переніс його син ОСОБА_3 внаслідок травми.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

15. У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог про стягнення моральної шкоди, у цій частині залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

16. В іншій частині постанова апеляційного суду не оскаржена, тому не перевіряється судом касаційної інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

17. Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди заявника з визначеним апеляційним судом розміром моральної шкоди, яка підлягає стягненню на його користь.

18. Заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не навів оцінки доказам, які містяться в матеріалах справи, та не зробив власних висновків щодо обставин справи, обмежився лише загальними фразами, що є недопустимим.

Доводи інших учасників справи

19. У відзиві на касаційну скаргу Менська міська рада Менського району Чернігівської області заперечила проти доводів касаційної скарги, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

20. Інші учасники справи не скористалися правом подання до суду відзиву на касаційну скаргу, письмових заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

21. Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.

22. Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

23. 06 вересня 2016 року о 10 годині 10 хвилин в приміщенні початкової школи Менського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів

ім. Т. Г.Шевченка на перерві стався нещасний випадок з учнем 2-А класу ОСОБА_5 , внаслідок якого останній отримав тілесні ушкодження.

24. При зверненні до Чернігівської обласної дитячої клінічної лікарні

ОСОБА_5 було встановлено діагноз - Закритий патологічний підвертальний перелом лівої стегнової кістки зі зміщенням. Солітарна киста лівої стегнової кістки .

25. За наслідками події адміністрацією навчального закладу було складено акт про нещасний випадок, що стався з учнем за формою Н-Н.

26. Відповідно до акту про нещасний випадок №4 від 06 вересня 2016 року, складеного комісією у складі: заступника директора ОСОБА_8 фахівця з охорони праці ОСОБА_6 , голови профспілкового комітету ОСОБА_7., затвердженого директором Менської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. Т. Г. Шевченка ОСОБА_9, встановлено, що нещасний випадок стався о 10 годині

10 хвилин, коли під час перерви, ОСОБА_5 біг коридором, перечепився за ученицю та впав. Причиною нещасного випадку зазначено недотримання учнем правил поведінки. Вказано, що вчитель Менської ЗОШ І-ІІІ ступенів

ім. Т. Г. Шевченка - ОСОБА_2 не виконала вимоги нормативних актів з охорони праці та порушила вимоги посадової інструкції чергового вчителя.

27. Вихователь ОСОБА_2 надала письмові пояснення директору школи щодо нещасного випадку, який стався 06 вересня 2016 року.

28. Наказом відділу освіти Менської районної державної адміністрації Чернігівської області від 26 вересня 2016 року у зв`язку з травмуванням

06 вересня 2016 року учня Менської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. Т. Г. Шевченка вчителю Менської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. Т. Г. Шевченка ОСОБА_2 оголошено догану згідно зі статтею 147 КЗпП України за неналежне виконання своїх посадових обов`язків, недотримання інструкції чергового вчителя.

29. Акт про нещасний випадок та наказ про накладення дисциплінарного стягнення ОСОБА_2 не оскажувались та є чинними.

30. Внаслідок нещасного випадку, що стався з ОСОБА_5 , позивач зазнав матеріальних витрат та моральної шкоди. У якості доказів, що підтверджують понесення матеріального збитку та моральної шкоди, позивач надав суду: 1) виписки з історії стаціонарного хворого та медичної картки, консультативні довідки із зазначенням діагнозу; 2) чеки, рахунки на придбання ліків, інших лікарських засобів - речей, що необхідні були для догляду та обслуговування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

31. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

32. Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

33. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

34. Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

35. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги,під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

36. Частиною першою статті 402 ЦПК Українив редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

37. Предметом позову у даній справі є стягнення на користь позивача завданої йому матеріальної та моральної шкоди, яку позивач отримав внаслідок заподіяного ушкодження здоров`я синові - малолітньому

ОСОБА_5 , яке мало місце 06 вересня 2016 року під час навчального процесу в Менському опорному закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів

ім. Т. Г. Шевченка.

38. Предметом касаційного перегляду є постанова суду апеляційної інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

39. Зменшуючи розмір стягнутої судом першої інстанції позивачу моральної шкоди, апеляційний суд виходив із того, що позивач, як батько, переніс глибокі душевні страждання, оскільки отримана сином позивача травма не могла не викликати сильний психологічний та емоційний стрес у позивача, зважаючи на тяжкість і складність травми дитини, яка вже має негативні наслідки для подальшого життя хлопчика, якому встановлена інвалідність до 18 років.

40. Водночас, апеляційний суд указав, що вимоги про відшкодування моральної шкоди в інтересах та на користь його малолітнього сина

ОСОБА_5 позивачем не заявлялись і з таким позовом ОСОБА_1 до суду не звертався.

41. Апеляційний суд дійшов висновку, що за сукупністю обставин та наявних у справі доказів та, виходячи із засад виваженості, розумності і справедливості 20 0000 грн буде достатнім для відшкодування моральної шкоди на користь позивача.

42. Частиною першою статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Отже, указане положення має загальне принципове значення, за змістом якого, саме особа, яка безпосередньо постраждала від протиправних дій іншої особи має право на відшкодування завданої їй моральної шкоди.

43. Частиною другою указаної статті надано визначення такої категорії як моральна шкода, а саме: моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

44. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

45. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

46. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

47. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

48. Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

49. Відповідно до частини першої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

50. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

51. Наявність моральної шкоди доводиться позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв`язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.

52. За змістом статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

53. Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції враховує ступінь тяжкості отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , перенесених ним фізичних та психічних страждань, дитина двічі перенесла оперативне втручання, знаходиться під постійним лікарським спостереженням. Внаслідок отриманої травми малолітній ОСОБА_5 визнаний дитиною-інвалідом до 18 років, потребує тривалого курсу реабілітації за індивідуальною програмою реабілітації інваліда, що призвело до порушення нормального та звичного способу життя як дитини, так і її батьків, дитина була обмежена у самообслуговуванні, пересуванні, потребувала тривалого навчання за індивідуальним планом, обмежена у фізичних навантаженнях, у зв`язку з отриманою травмою не може повноцінно займатися спортом, вести активний спосіб життя, як її однолітки, дитина кульгає, оскільки одна нога у дитини коротша, що викликає певні комплекси щодо своєї зовнішності, дитина потребує психологічної, соціальної та побутової реабілітації, у малолітньому віці змушений носити спеціальне ортопедичне взуття, моральна шкода, заподіяна позивачу, полягає також і у глибоких переживаннях за життя та здоров`я дитини.

54. Суд, враховував характер та обсяг страждань, яких зазнала малолітня дитина та позивач, характер вимушених змін у життєвих стосунках та зусиллях, необхідних для відновлення попереднього стану, дійшов висновку про стягнення моральної шкоди в розмірі 200 000 грн, що відповідає принципам розумності та справедливості.

55. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що позивач, як батько, переніс глибокі душевні страждання, оскільки отримана сином позивача травма не могла не викликати сильний психологічний та емоційний стрес у позивача, зважаючи на тяжкість і складність травми дитини, яка вже має негативні наслідки для подальшого життя хлопчика, якому встановлена інвалідність до 18 років.

56. При цьому, апеляційний суд всупереч вимогам статей 367, 382 ЦПК України, переоцінив наявні в справі докази, без витребування нових, не навів належних доказів на спростування висновків суду першої інстанції, скасував законне рішення суду першої інстанції в оскарженій частині.

57. Суд першої інстанції повно встановив фактичні обставини у справі, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, вірно встановив правовідносини сторін та правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин та дійшов правильного висновку про задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

58. Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

59. Суд першої інстанції, на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, правильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині вирішення позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

60. Скасовуючи правильне по суті рішення суду першої інстанції, зменшуючи розмір моральної шкоди, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин, не в повній мірі врахував глибину фізичних та душевних страждань позивача.

61. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але апеляційним судом допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, судове рішення апеляційного суду, відповідно до статті 413 ЦПК України, підлягає скасуванню в оскарженій частині із залишенням в силі в цій частині рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат

62. Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

63. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

64. Згідно пункту 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

65. Ураховуючи задоволення касаційної скарги, скасування судового рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення моральної шкоди та зважаючи на те, позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір у розмірі 1 921 грн за касаційний перегляд справи слід стягнути з Менського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т. Г. Шевченка в дохід держави.

Керуючись статтями 400, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Чернігівського апеляційного суду від 25 листопада 2019 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення моральної шкоди скасувати, в цій частині залишити в силі рішення Менського районного суду Чернігівської області від 09 серпня 2019 року .

3. Стягнути з Менського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Т. Г. Шевченка в дохід держави 1 921 грн судового збору.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055) , символ звітності банку: 207.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська