Рішення

від 11.03.2020 по справі 632/465/19

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 632/465/19

провадження № 2/632/8/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"11" березня 2020 р. м. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

у складі судді Росоха А.В., за участю секретаря Венгер В.М., представника позивача - Любич В.О., представника відповідача - ОСОБА_1 С.П ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в місті Первомайський Харківської області цивільну справу за позовом адвоката Любич Вікторії Олександрівни поданого в інтересах ОСОБА_3 до Приватного сільськогосподарського підприємства ДОБРОБУТ про розірвання договорів оренди земельних ділянок та стягнення заборгованості по орендній платі, суд -

У С Т А Н О В И В:

29 березня 2019 року представником позивача ОСОБА_4 до Первомайського міськрайонного суду Харківської області подано цивільний позов до Приватного сільськогосподарського підприємства ДОБРОБУТ про розірвання договорів оренди земельних ділянок та стягнення заборгованості по орендній платі.

Просила суд після уточнення позовних вимог: стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства ДОБРОБУТ на користь ОСОБА_3 заборгованість по орендній платі в розмірі 77 009 грн. 55 коп., пеню у розмірі 2820 грн. 69 коп., 3 % річних у розмірі 2 318 грн. 30 коп., інфляційні витрати у розмірі 7799 грн. 64 коп., а також понесені судові витрати.

Розірвати договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 6324587000:01:000:0032 від 21.09.2016 року укладений між ОСОБА_3 та Приватним сільськогосподарським підприємством ДОБРОБУТ .

Розірвати договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 6324587000:01:000:0033 від 06.09.2016 року укладений між ОСОБА_3 та Приватним сільськогосподарським підприємством ДОБРОБУТ .

Розірвати договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 6324587000:01:000:0035 від 06.09.2016 року укладений між ОСОБА_3 та Приватним сільськогосподарським підприємством ДОБРОБУТ .

Провадження по справі відкрито 01 квітня 2019 року призначено підготовче засідання на 25 квітня 2019 року.

25 квітня 2019 року відкладено підготовче засідання на 24 травня 2019 року у зв`язку з клопотанням представника позивача так як заперечення надані суду 25.04.2019 року та відповідь на відзив не отримані, а також існує можливість укладення мирової угоди.

24 травня 2019 року відкладено підготовче засідання на 19 червня 2019 року з метою надання сторонам можливості укласти мирову угоду.

19 червня 2019 року відкладено підготовче засідання на 08 липня 2019 року у зв`язку з надходженням клопотання представника відповідача по справі.

08 липня 2019 року провадження по даній цивільній справі було зупинено, призначено по справі почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. M.С. Бокаріуса.

21 жовтня 2019 року справу повернуто до Первомайського міськрайонного суду Харківської області з висновком експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи № 15 543.

21 жовтня 2019 року поновлено провадження у справі, продовжено підготовче провадження, призначено розгляд справи на 06 листопада 2019 року.

06 листопада 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 05 грудня 2019 року.

05 грудня 2019 року відкладено розгляд справи на 20 грудня 2019 року, визнано явку позивача у судове засідання обов`язковою.

20 грудня 2019 року відкладено розгляд справи на 20 січня 2020 року.

20 січня 2020 року відкладено розгляд справи на 06 лютого 2020 року у зв`язку із зайнятістю представника відповідача в розгляді іншої справи.

06 лютого 2020 року відкладено розгляд справи на 03 березня 2020 року у зв`язку з перебування головуючого судді на лікарняному.

03 березня 2020 року відкладено розгляд справи на 11 березня 2020 року з метою надання сторонам часу для підготовки до судових дебатів.

В судовому засіданні позивач та її представник наполягали на задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві з урахуванням уточнених позовних вимог.

Представник відповідача по справі в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі та пояснив, що орендна плата за користування земельними ділянками позивачу виплачена в повному обсязі наперед, наявність систематичної невиплати орендної плати не підтверджена належними доказами, позивач ухилялась від отримання орендної плати, розмір стягуваної заборгованості проведено без урахування сплати податків. Розмір заборгованості по орендній платі ґрунтується на припущеннях. Тому представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог саме з підстав не доведеності, при цьому відмовившись від клопотання про застосування строків позовної давності.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача дослідивши та проаналізувавши письмові докази, встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини:

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріпленостаттею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є власником земельних ділянок з кадастровими номерами: 6324587000:01:000:0032, 6324587000:01:000:0033, 6324587000:01:000:0035, що підтверджується копіями державних актів на право власності на земельні ділянки: серія ЯД № 037517, серія ЯД № 037518, серія ЯД № 037520 відповідно (а.с. 16, 20, 24).

21.09.2016 року між ОСОБА_3 та Приватним сільськогосподарським підприємством ДОБРОБУТ укладено договір оренди земельної ділянки без номеру (кадастровий номер 6324587000:01:000:0032, площею 7,2920 га.). Строк дії договору, згідно п. 8 становить 15 років. Відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем, в розмірі 6 % від базової грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням її щорічної індексації. За домовленістю сторін орендна плата може бути видана сільськогосподарською продукцією. Пунктом 10 Договору встановлено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Відповідно до п. 11 Договору орендна плата вноситься у строк до 01 грудня кожного року. (а.с. 25-27).

06.09.2016 року між ОСОБА_3 та Приватним сільськогосподарським підприємством ДОБРОБУТ укладено договір оренди земельної ділянки без номеру (кадастровий номер 6324587000:01:000:0033, площею 7,0318 га.). Строк дії договору, згідно п. 8 становить 15 років. Відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем, в розмірі 6 % від базової грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням її щорічної індексації. За домовленістю сторін орендна плата може бути видана сільськогосподарською продукцією. Пунктом 10 Договору встановлено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Відповідно до п. 11 Договору орендна плата вноситься у строк до 01 грудня кожного року. (а.с. 21-23).

06.09.2016 року між ОСОБА_3 та Приватним сільськогосподарським підприємством ДОБРОБУТ укладено договір оренди земельної ділянки без номеру (кадастровий номер 6324587000:01:000:0035, площею 7,0244 га.). Строк дії договору, згідно п. 8 становить 15 років. Відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем, в розмірі 6 % від базової грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням її щорічної індексації. За домовленістю сторін орендна плата може бути видана сільськогосподарською продукцією. Пунктом 10 Договору встановлено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Відповідно до п. 11 Договору орендна плата вноситься у строк до 01 грудня кожного року. (а.с. 17-19).

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 21 Закону України Про оренду землі розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Представник відповідача в судовому засіданні стверджував, що позивач ухилявся від отримання орендної плати.

Відповідно до ч.1 ст. 537 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів на депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі: відсутності кредитора або уповноваженої ним особи в місці виконання зобов`язання; ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; відсутності представника недієздатного кредитора.

Тобто, відповідно до вимог ч.1 ст. 537 ЦК України ПСП Добробут мало можливість внести орендну плату шляхом внесення коштів на депозит нотаріуса, нотаріальної контори, якщо не знало, куди відправляти кошти на виконання договірного зобов`язання, проте таких дій не вчинило.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В матеріалах справи наявні копія видаткового касового ордеру від 15 березня 2017 року, відповідно до якого позивач по справі отримала орендну плату за землю за 2016 рік в сумі 1 720 грн. (а.с. 79). Копія видаткового касового ордеру від 21 березня 2017 року, відповідно до якого позивач по справі отримала орендну плату за землю за 2016 рік в сумі 1050 грн. (а.с. 80). Копія видаткового касового ордеру від 26 вересня 2017 року, відповідно до якого позивач по справі отримала орендну плату за землю за 2018 рік в сумі 10 000 грн. (а.с. 81). Копія відомості на виплату готівки № 142 від 10.10.2018 року, відповідно до якої вбачається, що позивач по справі отримала від ПСП Добробут грошові кошти в сумі 11 870 грн. (а.с. 83). Копія відомості на виплату грошей № 1 за березень 2019 року, відповідно до якої вбачається, що позивач по справі отримала від ПСП Добробут 22 000 грн. (а.с. 84). Копія відомості на виплату грошей № 2 за березень 2019 року, відповідно до якої вбачається, що позивач по справі отримала від ПСП Добробут 12 000 грн., а всього разом 58 640 грн..

23.04.2019 року після отримання відзиву на позовну заяву, представником позивача до суду подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, оскільки позивач визнає факт отримання коштів за вказаними документами у розмірі 1 720 грн., у розмірі 1 050 грн., у розмірі 10 000 грн.. Оскільки у розрахункових документах не вказано, за яким саме договором здійснювалися виплати, представник позивача розподілила сплачені кошти у рівних частинах за кожним договором, скорегувавши розрахунок суми заборгованості. (а.с. 93, 94).

В той же день, представником позивача, заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, так як підпис позивача про виплату їй Відповідачем 10.10.2018 року грошових коштів у розмірі 11 870 грн., 06.03.2019 року у розмірі 22 000 грн., 21.03.2019 року у розмірі 12 000 грн. останній не належить. Дані відомості позивач не підписувала та зазначених сум від Відповідача не отримувала. (а.с. 95, 96).

08 липня 2019 року по дані цивільній справі призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. M.С. Бокаріуса. На вирішення експерта поставлені наступні питання: Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_3 у відомості на виплату готівки № НОМЕР_1 за 2018 рік, складений Приватним сільськогосподарським підприємством Добробут (код ЄДРПОУ: 32019054), датований 10 жовтня 2018 року, в графі підпис про одержання , ОСОБА_3 чи іншою особою? Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_3 у відомості на виплату грошей № 1 за березень 2019 року, складений Приватним сільськогосподарським підприємством Добробут (код ЄДРПОУ: 32019054) датований 06 березня 2019 року, в графі підпис про одержання , ОСОБА_3 чи іншою особою? Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_3 у відомості на виплату грошей № 2 за березень 2019 року, складений Приватним сільськогосподарським підприємством Добробут (код ЄДРПОУ: 32019054) датований 21 березня 2019 року, в графі підпис про одержання , ОСОБА_3 чи іншою особою? (а.с. 187).

Згідно висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 15543 за цивільною справою № 632/465/19 (2/632/267/19) від 27.09.2019 року судовий експерт прийшов до наступних висновків: Підписи ОСОБА_3 у: відомості на виплату готівки № НОМЕР_1 за 2018 рік від 10.10.2018 року, розташований у графі Підпис про одержання , у рядку 5. Еременко Ксения В 11870 ; відомості на виплату грошей № 1 за березень 2019 року від 06.03.2019, розташований у графі Підпис про одержання , у рядку 4. ОСОБА_5 22000 ; відомості на виплату грошей № 2 за березень 2019 року від 21.03.2019 року , розташований у графі Підпис про одержання , у рядку 3. ОСОБА_5 12000 , - виконано ОСОБА_3 . (а.с. 219-221).

З`ясовуючи встановлені обставини, в судовому засіданні позивач пояснила, що дані кошти вона дійсно отримувала від позивача по справі, але ці кошти не відносяться до орендної плати за користування орендованими відповідачем земельними ділянками. Дані кошти виплачувались відповідачем як бонус за користування земельними ділянками та за попередні договори оренди земельними ділянками.

Представник позивача по справі в судовому засіданні просила суд визнати дані докази недопустимими, оскільки вони не містять відомостей щодо призначення платежу.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Надаючи оцінку зазначеним віще доказам, суд доходить висновку про їх належність, допустимість та достатність, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані без порушення, порядку встановленого законом,є достовірними, в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Оцінюючи дані докази та беручи їх до уваги суд виходить з того, що спірними договорами оренди земельних ділянок не передбачено виплату бонусів за зазначеними договорами. Інших правовідносин, окрім зазначених вище, між позивачем та відповідачем, як зазначила сама позивач не було, а тому зазначені: копія відомості на виплату готівки № 142 від 10.10.2018 року, відповідно до якої вбачається, що позивач по справі отримала від ПСП Добробут грошові кошти в сумі 11 870 грн. (а.с. 83). Копія відомості на виплату грошей № 1 за березень 2019 року, відповідно до якої вбачається, що позивач по справі отримала від ПСП Добробут 22 000 грн. (а.с. 84). Копія відомості на виплату грошей № 2 за березень 2019 року, відповідно до якої вбачається, що позивач по справі отримала від ПСП Добробут 12 000 грн. враховуються судом як орендна плата за користування земельними ділянками по яких укладено оспорювані договори оренди землі.

Скорегований розрахунок сум заявлених до стягнення складено без урахування зазначених сум. При розрахунку позивач розподілив сплачені кошти, які ним були визнані, а саме: у розмірі 1 720 грн., у розмірі 1 050 грн., у розмірі 10 000 грн.., у рівних частинах за кожним договором.

Як вбачається, три спірні договори оренди земельних ділянок, мають різну площу орендованих земельних ділянок. Договори оренди землі носять індивідуальний характер, а тому рівномірне розподілення сплачених коштів за кожним договором є неприпустимим.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вищенаведене свідчить про недоведеність та не обґрунтованість представником позивача суми заборгованості за спірними договорами оренди земельних ділянок, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Разом із цим з матеріалів справи достовірно вбачається, що мало місце систематичне порушення строків оплати за спірними договорами оренди землі що підтверджується, представленою самим представником відповідача довідкою № 74 від 01 липня 2019 року про доходи, отримані від оренди земельної ділянки частки (паю) з якої вбачається, що заборгованість на початок року з виплати орендної плати становить з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року 8 689 грн. 16 коп.; з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року 33 426 грн. 50 коп.; з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року 59 281 грн. 86 коп.

Заборгованість станом кінець року з виплати орендної плати становить: за період з 04.10.2016 року по 31.12.2016 року - 8 689 грн. 16 коп.; з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року 33 426 грн. 50 коп.; з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року 59 281 грн. 86 коп.; з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року 17 045 грн. 84 коп. (а.с. 151, 152).

Пояснити суть представленого документу представник відповідача не зміг.

Відповідно до ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Стаття 32 ЗУ Про оренду землі передбачає, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків передбачених цим договором та законодавством. Наявність заборгованості по сплаті орендної плати за договором оренди землі так чи інакше є порушенням умов договору оренди та ст. 526 ЦК України, згідно якої зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та законодавства.

Отже, орендну плату за користування земельної ділянки слід не тільки сплачувати, а сплачувати вчасно на умовах, що передбачені договором оренди землі.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині розірвання договорів оренди земельних ділянок, а саме: договору оренди землі від 21.09.2016 року без номеру, укладений між ОСОБА_3 та Приватним сільськогосподарським підприємством ДОБРОБУТ . (кадастровий номер 6324587000:01:000:0032, площею 7,2920 га.), договору оренди землі від 06.09.2016 року без номеру, укладений між ОСОБА_3 та Приватним сільськогосподарським підприємством ДОБРОБУТ (кадастровий номер 6324587000:01:000:0033, площею 7,0318 га.), договору оренди землі від 06.09.2016 року без номеру, укладений між ОСОБА_3 та Приватним сільськогосподарським підприємством ДОБРОБУТ (кадастровий номер 6324587000:01:000:0035, площею 7,0244 га.).

Вирішуючи питання про розподіл понесених судових витрат по даній цивільній справі суд виходить з наступного.

Відповідно до ст..133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення витрат на правничу допомогу, так як позивачем на підтвердження понесених витрат не надано договору про надання правової допомоги, документів які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги.

Разом із тим встановлено, що витрати на професійну правничу допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи (т. 2 а.с. 19-30).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Оскільки судом позовні вимоги задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 2 305 грн. 20 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8762 грн. 73 коп. - пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. 141 ЗК України, ст.ст. 15, 13, 526, 537, 625 ЦК України, ст.ст. 6, 13, 14, 21, 22, 24, 25, 32, 141 Закону України Про оренду землі , 2, 5, 10-13, 76-81, 133, 137, 141, 182, 247, 259, 263, 264, 265, 273, 352, 354-356 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов адвоката Любич Вікторії Олександрівни поданий в інтересах ОСОБА_3 до Приватного сільськогосподарського підприємства ДОБРОБУТ про розірвання договорів оренди земельних ділянок та стягнення орендної плати - задовольнити частково.

Розірвати договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 6324587000:01:000:0032 від 21.09.2016 року укладений між ОСОБА_3 та Приватним сільськогосподарським підприємством ДОБРОБУТ .

Розірвати договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 6324587000:01:000:0033 від 06.09.2016 року укладений між ОСОБА_3 та Приватним сільськогосподарським підприємством ДОБРОБУТ .

Розірвати договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 6324587000:01:000:0035 від 06.09.2016 року укладений між ОСОБА_3 та Приватним сільськогосподарським підприємством ДОБРОБУТ .

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства ДОБРОБУТ на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору в сумі 2 305 грн. 20 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8762 грн. 73 коп..

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення через Первомайський міськрайонний суд Харківської області або безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

У разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач - Приватне сільськогосподарське підприємство ДОБРОБУТ , код ЄДРПОУ 32019054, адреса: Харківська область, місто Первомайський, вулиця Польова,24 .

Повний текст рішення складено 20.03.2020 року .

Суддя: А. В. Росоха