Постанова

від 22.09.2020 по справі 632/465/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року

м. Харків

справа № 632/465/19

провадження № 22-ц/818/3256/20

Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Тичкової О.Ю.,

суддів - Кругової С.С., Маміної О.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне сільськогосподарське підприємство Добробут ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 та Приватного сільськогосподарського підприємства Добробут на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 11 березня 2020 року в складі судді Росоха А.В.

УСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом після уточнення якого просила суд: стягнути з ПСП Добробут на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі в розмірі 77009 грн 55 коп., пеню у розмірі 2820 грн 69 коп., 3 % річних у розмірі 2318 грн 30 коп., інфляційні витрати у розмірі 7799 грн 64 коп., а також понесені судові витрати. Розірвати укладені між сторонами у справі договори оренди земельних ділянок від 21.09.2016 та від 06.09.2016 кадастрові номери 6324587000:01:000:0032, 6324587000:01:000:0033, 6324587000:01:000:0035.

Позовна заява мотивована тим, між позивачем та ПСП Добробут було укладено три договори оренди земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належать на праві власності ОСОБА_1 , строком на 15 років. Орендар всупереч вимог чинного законодавства та погоджених сторонами умов договору, не сплачував орендареві орендну плату з 2016 року у визначені строки, тобто має місце систематична несплата орендної плати, що є підставою для розірвання укладених договорів.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області віл 11 березня 2020 року позов задоволено частково. Розірвано договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 6324587000:01:000:0032 від 21.09.2016 року укладений між ОСОБА_1 та ПСП Добробут . Розірвано договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 6324587000:01:000:0033 від 06.09.2016 року укладений між ОСОБА_1 та ПСП Добробут . Розірвано договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 6324587000:01:000:0035 від 06.09.2016 року укладений між ОСОБА_1 та ПСП Добробут .Стягнуто з ПСП Добробут на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 2 305 грн. 20 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8762 грн. 73 коп.. В задоволені позову в іншій частині відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що в судовому засіданні доведено систематичне порушення відповідачем строків оплати за укладеними між сторонами договорами оренди землі, що є підставою для їх розірвання. Відмовляючи у задоволені позову про стягнення заборгованості суд першої інстанції виходив недоведеності та необґрунтованості заявленого розміру заборгованості.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що виявилося у неповному з`ясуванні фактичних обставин у справі, просить рішення суду скасувати у частині відмови у задоволені позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову. Також просить здійснити перерозподіл судових витрат у зв`язку з розглядом справи судом першої інстанції та переглядом справи судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що сторонами по справі не оспорюється сплата відповідачем орендної плати у розмірі 12770 грн. Разом з тим, за яким саме договором здійснювались ці виплати, у розрахункових документах відповідача не зазначено. Відповідачем також були надані суду розрахункові документи на суму 45870 грн., але вони не є орендною платою за спірними договорами, а виплачувались позивачці, як і іншим мешканцям села, в якості бонусів. Такі виплати є усталеним звичаєм у середовищі аграрного бізнесу, хоча й не визначені жодною письмовою домовленістю. Суд, беручи до уваги, що інших договорів укладено не було дійшов помилкового висновку , що зазначені кошти є орендною платою за спірними договорами. Позиція суду вважати ці відомості доказом сплати саме орендних платежів заснована на припущені, що порушує вимоги ч. 6 ст. 81 ЦПК України. Позивач не визнає здійснені на її користь платежі на суму 45870 грн орендною платою, тому не надав суду іншого розрахунку заборгованості. У випадку незгоди з розміром заборгованості розрахованим позивачем, суд не був позбавлений можливості самостійно здійснити відповідний розрахунок, а не відмовити у задоволені позову. Понесені позивачкою під час апеляційного перегляду справи витрати правничу допомогу дорівнюють 7000 грн та у разі задоволення апеляційної скарги підлягають стягненню з відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу ПСП Добробут просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні орендної плати залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Зазначає, що ані договорами оренди земельних ділянок, які укладені між позивачем та відповідачем, ані діючим законодавством, ані звичаями, які склалися в аграрному бізнесі, не передбачено виплату бонусів. Судом першої інстанції вірно враховано, що сплачені відповідачем позивачу грошові кошти у розмірі 45870 грн. є орендною платою.

Також, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині розірвання договорів оренди, ПСП Добробут подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати в частині задоволених позовних вимог та відмовити в розірванні договорів оренди.

Апеляційна скарга ПСП Добробут мотивована тим, що сторони узгодили у пункті 8 договору строк його дії - 15 років та у відповідності до статті 252 ЦК України , визначили, що строки договорів оренди, які укладені між сторонами визначаються роками. Позивачем невірно вирахувано термін користування земельними ділянками, який у відповідності до п. 8 договору рахується роками. Право на отримання орендної плати позивач набула тільки після користування земельною ділянкою 1 рік. До апеляційної скарги надано наказ ПСП Добробут № 1 від 26 березня 2020 року згідно якого зобов`язано головного бухгалтера зробити перерахунок орендної плати згідно договорів земельних ділянок згідно періоду 1 рік. Неістотні недоліки в оформленні первинних документів не спростовують наявність у підприємства відповідних господарських операцій.

У відзиві на апеляційну скаргу ПСП Добробут адвокат Любич В.О. просить залишити без змін рішення в частині задоволених позовних вимог, а судове рішення в цій частині без змін. Зазначає, що пунктом 11 спірних договорів визначено термін виплати орендної плати до 01 грудня кожного року. Обов`язок зі сплати орендної плати визначено саме як термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч. 2 ст. 252 ЦК України). Відповідно, щороку протягом строку дії спірних договорів відповідач зобов`язаний виплачувати позивачеві орендну плату - у повному обсязі до 01 грудня. Документи долучені до матеріалів справи не були предметом розгляду в суді першої інстанції та створені безпосередньо відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга адвоката Любич В.О. підлягає задоволенню частково, а апеляційна скарга ПСП Добробут залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивач ОСОБА_1 є власником земельних ділянок з кадастровими номерами: 6324587000:01:000:0032, 6324587000:01:000:0033, 6324587000:01:000:0035, що підтверджується копіями державних актів на право власності на земельні ділянки: серія ЯД № 037517, серія ЯД № 037518, серія ЯД № 037520 відповідно (а.с. 16, 20, 24).

04 листопада .2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 17326623 зареєстровано договір оренди земельної ділянки без номеру від 21 вересня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ПСП Добробут щодо земельної ділянки кадастровим номером 6324587000:01:000:0032, площею 7,2920 га. Строк дії договору, згідно п. 8 становить 15 років. Відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем, в розмірі 6 % від базової грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням її щорічної індексації. За домовленістю сторін орендна плата може бути видана сільськогосподарською продукцією. Пунктом 10 Договору встановлено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Відповідно до п. 11 Договору орендна плата вноситься у строк до 01 грудня кожного року. (а.с. 25-27).

05 жовтня 2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 16822134 зареєстровано договір оренди земельної ділянки без номеру від 06 вересня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ПСП Добробут щодо земельної ділянки кадастровим номером 6324587000:01:000:0033, площею 7,0318 га. Строк дії договору, згідно п. 8 становить 15 років. Відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем, в розмірі 6 % від базової грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням її щорічної індексації. За домовленістю сторін орендна плата може бути видана сільськогосподарською продукцією. Пунктом 10 Договору встановлено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Відповідно до п. 11 Договору орендна плата вноситься у строк до 01 грудня кожного року. (а.с. 21-23).

04 жовтня 2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 16811872 зареєстровано договір оренди земельної ділянки без номеру від 06 вересня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ПСП Добробут щодо земельної ділянки кадастровим номером 6324587000:01:000:0035, площею 7,0244 га. Строк дії договору, згідно п. 8 становить 15 років. Відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем, в розмірі 6 % від базової грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням її щорічної індексації. За домовленістю сторін орендна плата може бути видана сільськогосподарською продукцією. Пунктом 10 Договору встановлено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Відповідно до п. 11 Договору орендна плата вноситься у строк до 01 грудня кожного року. (а.с. 17-19).

В матеріалах справи наявні копія видаткового касового ордеру від 15 березня 2017 року, відповідно до якого позивач по справі отримала орендну плату за землю за 2016 рік в сумі 1720 грн. (а.с. 79). Копія видаткового касового ордеру від 21 березня 2017 року, відповідно до якого позивач по справі отримала орендну плату за землю за 2016 рік в сумі 1050 грн. (а.с. 80). Копія видаткового касового ордеру від 26 вересня 2017 року, відповідно до якого позивач по справі отримала орендну плату за землю за 2018 рік в сумі 10000 грн. (а.с. 81). Копія відомості на виплату готівки № 142 від 10.10.2018 року, відповідно до якої вбачається, що позивач по справі отримала від ПСП Добробут грошові кошти в сумі 11870 грн. (а.с. 83). Копія відомості на виплату грошей № 1 за березень 2019 року, відповідно до якої вбачається, що позивач по справі отримала від ПСП Добробут 22000 грн. (а.с. 84). Копія відомості на виплату грошей № 2 за березень 2019 року, відповідно до якої вбачається, що позивач по справі отримала від ПСП Добробут 12 000 грн., а всього разом 58640 грн..

Згідно висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 15543 за цивільною справою № 632/465/19 (2/632/267/19) від 27.09.2019 року судовий експерт прийшов до наступних висновків: Підписи ОСОБА_1 у: відомості на виплату готівки № 142 за 2018 рік від 10.10.2018 року, розташований у графі Підпис про одержання , у рядку 5. ОСОБА_4 ; відомості на виплату грошей № 1 за березень 2019 року від 06.03.2019, розташований у графі Підпис про одержання , у рядку 4. ОСОБА_4 ; відомості на виплату грошей № 2 за березень 2019 року від 21.03.2019 року , розташований у графі Підпис про одержання , у рядку 3. ОСОБА_4 , - виконано ОСОБА_1 . (а.с. 219-221).

23.04.2019 після отримання відзиву на позовну заяву, представником позивача до суду подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, оскільки позивач визнає факт отримання коштів за вказаними документами у розмірі 1720 грн., у розмірі 1 050 грн., у розмірі 10 000 грн.. Оскільки у розрахункових документах не вказано, за яким саме договором здійснювалися виплати, представник позивача розподілила сплачені кошти у рівних частинах за кожним договором, скорегувавши розрахунок суми заборгованості. (а.с. 93, 94).

Згідно уточненого розрахунку наданого представником позивача заборгованість з орендної плати станом на 26 березня 2019 року включно становить 77009 грн 55 коп., пеня у розмірі 2820 грн 69 коп., 3 % річних у розмірі 2318 грн 30 коп., інфляційні витрати у розмірі 7799 грн 64 коп.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частинами першою-третьою статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За положеннями ст.24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог щодо стягнення заборгованості з орендної плати суд виходив з того, що наданий позивачем в обґрунтування позовних вимог розрахунок не містить всіх платежів здійснених відповідачем та позивач помилково здійснив рівномірне розподілення грошових коштів за кожним договором. У зв`язку з викладеним суд вважав недоведеними та необґрунтованими вимоги позивача у розмірах визначених в розрахунку.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що суд самоусунувся від покладених на нього обов`язків та встановлення фактичних обставин справи.

При ухвалені судового рішення судом не враховано, що відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів . Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст. 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

З огляду на вимоги 77-80, 89, 264 ЦПК України, суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Надаючи оцінку обґрунтованості розрахунку та доводам і заперечення сторін по справі, колегія суддів колегія суддів не погоджується з розрахунком здійсненим представником позивача, оскільки останнім не враховано податки та збори, які підлягають сплаті при виплаті орендної плати, не враховано всі платежі, які здійснював відповідач.

З розрахунку заборгованості від 23.04.2019 (т. 1 а.с. 94), що був наданий представником позивача також не вбачається яким чином адвокатом Любич В.О. здійснювався розрахунок пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Разом з тим, враховуючи, що в обґрунтування вимог і заперечень учасниками справи надано достатньо доказів для встановлення фактичних обставин справи та визначення дійсного розміру заборгованості, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне самостійно перевірити правильність розрахунку та навести у судовому рішенні відповідні розрахунки.

Згідно п. 9 спірних договорі оренди, які ідентичні за змістом, орендна плата вноситься орендарем, в розмірі 6 % від базової грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням її щорічної індексації.

Пунктом 11 договорів оренди передбачено, що орендна плата вноситься у таці до 01 грудня кожного року.

За змістом договору встановлено, що останній не містить умов згідно яких сторони узгодили у договорі оренди розмір орендної плати, який не включає інших офіційних плат, якими по суті є податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Відповідно до підпункту 164.1.1 пункту 164.1 статті 164 ПК України, базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, тобто будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 164.2.5 пункту 164.2 статті 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 цього Кодексу.

Підпунктами 168.1.1 та 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Особливості оподаткування доходів від надання нерухомості в оренду регламентується пунктом 170.1 статті 170 ПК України, відповідно до підпункту 170.1.1 якого податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Доходи, від надання в оренду (суборенду) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою 18 відсотків.

Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого відповідно до підпункту 164.2.5 пункту 164.2 статті 164 ПК України, тобто, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування) у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 ПК України. Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування.

Відповідно до статті 163 ПК України, об`єктом обкладення податком на доходи фізичних осіб є, зокрема, загальний річний оподатковуваний дохід, тобто будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Аналіз змісту наведених норм свідчить про те, що для того, аби утримати з доходу (орендної плати) ПДФО та ВЗ обов`язковою умовою є нарахування (виплата, надання) такого доходу.

Згідно з пп. 1.5 п. 16 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у ст. 171 цього Кодексу, зокрема податкові агенти - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Таким чином, ПСП Добробут , який виплачує доходи фізичній особі (орендна плата за договором оренди земельної ділянки), є податковим агентом щодо таких доходів.

Відповідно до пп. 1.4 п. 16 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною пп. 1.3 цього пункту (1,5%).

Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені ст.176 Податкового кодексу.

Отже ПСП Добробут для забезпечення виконання ним обов`язку податкового агента щодо виплачених фізичній особі доходів у вигляді орендної плати зобов`язаний своєчасно та повністю нарахувати, утримати та сплатити (перерахувати) до бюджету податок з доходу фізичних осіб військовий збір з доходу, що виплачується на користь платника та оподатковується під час такої виплати за її рахунок. Також він має подати у строки, встановлені Податковим кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок (форма № 1ДФ) до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Таким чином, з урахуванням вимог спірного договору оренди, розмір орендної плати, який підлягає виплаті та отриманню орендатором підлягає зменшенню на розмір податку з доходів фізичних осіб та військового збору.

З довідки про доходи, отримані від орендної плати земельної частки (паю) ПСП Добобут № 9 від 21 січня 2020 року (т. 2 а.с. 62-63) вбачається, що ПСП Добробут (орендар) згідно з п.п. 170.1.1 ПКУ є податковим агентом з податку з доходів фізичних осіб та військового збору платника податку - ОСОБА_1 (орендодавця) щодо її доходу від надання в оренду земельної частки (паю). Ставка податку з доходів фізичних осіб становить 18 %, а військового збору - 1,5 %. Саме ПСП Добробут (орендар) зобов`язаний утримати податки з доходу орендодавця та сплатити до бюджету (за місцезнаходженням земельних часток (паїв) - п.п. 168.4.9 ПКУ).

Довідка від 21 січня 2020 року містить відомості щодо нарахованих грошових коштів з орендної плати за період 2016-2019 року та утриманих податків та зборів, що наведені в таблиці.

Виплата орендної плати за землю 2016 - 2019 рр. по дням:

Дата видачіСума виплаченого доходу (орендної плати за землю)Сума утриманих податків та зборів з орендної плати за землюВиплачено, доходу (орендної плати за землю) за винятком податків та зборів (отримано на руки) Податок з доходів фізичних осіб, 18%Військовий збір, 1,5% 15.03.2017 р. 2 136,65 384,60 32,05 1 720,00 21.03.2017 р. 1 304,35 234,78 19,57 1 050,00 26.09.2017 р. 12 422,36 2 236,02 186,34 10 000,00 10.10.2018 р. 14 745,34 2 654,16 221,18 11 870,00 06.03.2019 р. 27 329,20 4 919,26 409,94 22 000,00 21.03.2019 р. 14 906,84 2 683,24 223,60 12 000,00 Всього 72 844,74 13 112,06 1092,68 58 640,00

Суми фактично отриманих грошових коштів підтверджені первинними бухгалтерськими документами, які містяться в матеріалах справи.

В матеріалах справи наявні податкові розрахунки форми № 1 ДФ (т.2 а.с. 64-79) з яких вбачається нарахування та виплату ПСП Добробут , як податковим агентом, податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 13112,06 грн та військового збору на загальну суму 1092, 68 грн.

Відсутність первинних бухгалтерських документів підтверджуючих фактичну сплату податків та зборів, не є підставою для виплати їх позивачу з урахуванням предмету та підстав позову, оскільки сплату відповідних податків та зборів покладається саме на податкового агента, яким є відповідач, а не позивач.

Крім того, в суді першої інстанції відповідачем надано розрахунок щодо нарахування та виплати орендної плати з розподіленням сум сплати по кожному договору оренди окремо, що наведені в таблиці.

№ п/пДоговір орендиРеестра- ційний номерНарахованоВиплаченоЗабор гованість 2016 2017 2018всього 2017 2018 2019всього 1.б/н від. 06.09.2016 16811872 (кадастровий номер 6324587000:01:000:0035 3251,68 13 524,05 13 524,05 30299,78 16448,79 16 448,79 13 850,99 2.б/н від 06.09.2016 16822134 (кадастровий №6324587000:01:000:0033 3 218,12 13 538,28 13 538,28 30294,68 1423,53 25787, 25 27 210,78 ¦ 5* 3 083,90 3.б/н від 06.09.2016 17326623 (кадастровий № 6324587000:01:000:0032 2 108,43 13 538,37 13 537,37 29185,17 15863,36 13321,81 29 185,17 0,00 Всього 8 578,23 40 600,70 40 599,70 89 779,63 15 863,36 14 745,34 42 236,04 72 844,74 16 934,89

Частиною 1 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Доказів на спростування розподілу грошових коштів суду між договорами оренди земельних ділянок позивачем та її представником суду надано не було, у зв`язку з чим апеляційний суд вважає, що розподіл коштів між договорами визначений орендарем є більш обґрунтованим, оскільки орендар самостійно визначав які саме грошові кошти та за яким договором будуть погашені. З огляду на зазначене посилання позивача щодо пропорційного розподілу грошових коштів між трьома договорами не підлягають врахуванню.

З наявних в матеріалах справи доказів, які були предметом розгляду в суді першої інстанції вбачається, що на підставі договору оренди (реєстраційний №17326623) щодо земельної ділянки кадастровий №6324587000:01:000:0032 відповідачем нараховано за 2016 рік орендної плати у розмірі 2108, 43 грн., за 2017 рік - 13538, 37 грн та 2018 рік - 13537, 37.

З видаткового касового ордеру від 15 березня 2017 року вбачається, що ОСОБА_1 16 березня 2017 року, а не 15 березня 2017 року, як зазначає відповідач, отримала 1720 грн (нараховано 2136,65 грн). Згідно видаткового касового ордеру від 21 березня 2017 року позивач отримала 1050 грн. (нараховано 1304,35 грн). В платіжних документах підстава платежу зазначена - орендна плата за 2016 року. Згідно довідки відповідача вказані грошові кошти були враховані як погашення орендної плати за договором № 17326623.

Таким чином, орендна плата за 2016 рік була погашена відповідачем у повному обсязі 15.03.2017. Переплату за договором № 17326623 здійснену у 2016 році у розмірі 1332, 57 грн. суд враховує на погашення орендної плати за 2017 рік по договору № 17326623.

26 вересня 2017 року позивач звернулась до ПСП Добробут з заявою про виплату орендної плати в рахунок майбутніх платежів у розмірі 10000 грн (т. 1 а.с. 81). Згідно видаткового касового ордеру від 26 вересня 2017 року ОСОБА_1 отримала 10000 грн (нараховано 12422, 36 грн). Підстава платежу зазначено орендну плату за 2018 рік. З урахуванням зазначеного нарахування та виплату з податками 12422,36 грн. колегія суддів враховує, як погашення орендної плати за 2018 рік.

Згідно довідки відповідача вказані грошові кошти буди враховані як погашення орендної плати за договором № 17326623.

Згідно відомості про виплату готівки № 142 від 10 жовтня 2018 року ОСОБА_1 отримала в 11870 грн (нараховано14745,34). Згідно довідки орендаря зазначені грошові кошти були розподілені наступним чином за договором № 17326623 нараховані та виплачені з урахуванням податків 13321,81 грн та за договором № 16822134 нараховані та виплачені 1423,53 грн. Платіжний документ не містить відомостей щодо періоду за який виплачувалась орендна плата. Згідно довідки відповідача вказані грошові кошти буди враховані як погашення орендної плати за договором № 17326623.

В договорах оренди земельної ділянки, які є предметом спору не врегульований механізм зарахування коштів між платником та одержувачем.

Оскільки відповідні застереження відсутні у договорі та при наявності заборгованості, платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи з такої, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

Судова колегія враховує, що за 2018 рік орендна плата була нарахована та виплачена з урахуванням податків у розмірі 12422,26 грн - 26.09.2017, в подальшому у 2018 році 10.10.2018 року було нараховано та сплачено з урахуванням податків 13321 грн. 81 грн., тому грошові кошти у розмірі 12205, 80 грн. (заборгованість зі сплати орендної плати за 2017 рік) підлягають зарахуванню на погашення заборгованості зі сплати орендної плати за 2017 рік.

Таким чином, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що у орендаря відсутня заборгованість за договором оренди № 17326623, але мали місце порушення строків сплати орендної плати за 2016 - 2017 роки.

З приводу оцінки доводів щодо наявності заборгованості на підставі договору оренди (реєстраційний № 16822134) щодо земельної ділянки кадастровий номер 6324587000:01:000:0033, колегія суддів зазначає наступне.

ПСП Добробут згідно договору оренди № 16822134 було нараховано за 2016 рік - 3218, 12 грн, 2017 - 13538, 28 та 2018 рік -13538, 28 грн.

Згідно відомостей про виплату готівки № 142 від 10 жовтня 2018 року та довідки відповідача грошові кошти у розмірі 1423, 53 були зараховані на рахунок погашення орендної плати за договором № 16822134.

Згідно відомостей про виплату грошей № 1 за березень 2019 року, 06 березня 2019 року ОСОБА_1 отримала 22000 грн (27329,20 нараховано з податками). Платіжний документ не містить відомостей щодо періоду за який виплачувалась орендна плата. Згідно довідки відповідача вказані грошові кошти буди враховані як погашення орендної плати за договором № 16822134 у розмірі 25787,25 грн та 1541,95 грн розподілено на погашення заборгованості за договором № 16811872.

Таким чином, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що у орендаря відсутня заборгованість за договором оренди № 16822134 за 2016 -2017 роки, але мають місце порушення строків платежів. Заборгованість з орендної плати за 2018 рік становить 3083 грн. 90 коп. (25787,25-1794, 59 (3218,12-1423,53) -13538, 28- 13538, 28).

Надаючи оцінку доводам щодо наявності заборгованості за договором оренди земельної ділянки (реєстраційний № 16811872) щодо земельної ділянки з кадастровим № 6324587000:01:000:0035, колегія суддів зазначає, що ПСП Добробут згідно договору оренди № 16811872 нараховано за 2016 рік - 3251, 68 грн, 2017 - 13524,05 та 2018 рік -13524, 05 грн.

Згідно відомостей про виплату грошей № 1 від 06 березня 2019 року та довідки відповідача грошові кошти у розмірі 1541,95 грн. (з урахуванням податків) були зараховані на рахунок погашення орендної плати за договором № 16811872.

Згідно відомостей про виплату грошей № 2 за березень 2019 року, 21 березня 2019 року ОСОБА_1 отримала 12000 грн (14906,84 нараховано з податками). Платіжний документ не містить відомостей щодо періоду за який виплачувалась орендна плата. Згідно довідки відповідача вказані грошові кошти у розмірі 14906, 84 грн. (16448,79 - 1541,95) буди враховані як погашення орендної плати за договором № 16811872

В договорі оренди земельної ділянки, який є предметом спору не врегульовано зарахування коштів між платником та одержувачем. Оскільки відповідні застереження відсутні у договорі та при наявності заборгованості, платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи з такої, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення

Таким чином, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що у орендаря відсутня заборгованість за договором оренди № 16811872 за 2016 рік, але має місце порушення строків платежу. Заборгованість з орендної плати за 2017 рік становить 326 грн, 94 коп. та за 2018 рік -13524,05 грн.

Звертаючись до суду з позовом, позивач окрім суми заборгованості позивач просить стягнути пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Відповідно до вимог п. 10 договорів, орендна плата вноситься до 10 грудня кожного року.

Пунктом 14 договорів передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня 1,01% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І Загальні положення про зобов`язання книги 5 ЦК України. Відтак приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Розрахунок інфляційних втрат проводиться судом апеляційної інстанції з урахуванням Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03 квітня 1997 року № 362-97р.

Згідно з Рекомендаціями щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03 квітня 1997 року № 362-97р, вважається, що сума, внесена за період з 01 по 15 число відповідного місяця, наприклад, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 01 по 15 число відповідного місяця, інфляційна зміна розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 число місяця - інфляційна зміна розраховується з урахуванням цього місяця.

Так сукупний індекс інфляції за період з 02.12.2016 по 05.03.2019 становить 127,9% (100,9% х 113,7% (загальний індекс за 2017 рік) х 109,8% (загальний індекс за 2018 рік) х 101,0% х 1005,% ). Оскільки прострочення зобов`язань з приводу сплати орендної плати за 2016 рік виникло 02.12.2016, а грошові кошти сплачені позивачу 06 березня 2019 року, то при розрахунку інфляційних втрат враховуються індекси інфляції з березня 2016 року по лютий 2019 року включно.

Сума інфляції розраховується за формулою: сума боргу х процент інфляції - сума боргу.

Так сукупний індекс інфляції за період з 02.12.2016 по 05.033.2019 становить 127,9% (100,9% х 113,7% (загальний індекс за 2017 рік) х 109,8% (загальний індекс за 2018 рік) х 101,0% х 1005,% )

Сума інфляції розраховується за формулою: сума боргу х процент інфляції - сума боргу.

Так, за період з 02.12.2016 по 05.03.2019 року при наявності заборгованості у розмірі 3251,68 грн, сума інфляційних втрат становить 907, 22 грн. (3251, 68 х 127,9% - 3251, 68).

Сума трьох процентів річних розраховується за формулою: (Сума боргу) Х (Процентна ставка) / 100% / 365 днів Х (Кількість днів).

Розрахунок пені колегія суддів здійснює за формулою: (Сума боргу)х(Ставка пені (%)]) / 100% / 365 днів х (Кількість днів).

Оскільки предметом розгляду є три договори оренди земельних ділянок, платежі вносились частково та одночасно включали розмір орендної плати по декілька договорам, часткове погашення заборгованості здійснювалось в різні періоди, колегія суддів вважає можливим викласти розрахунок в таблиці

Розмір Орендної плати Заборго-ваністьДата погашення та сумма Період простроченняКількість днів простро-ченняпеня 3% річних Загальний відсоток інфляціїІнфля-ційні втрати Земельна ділянка 6324587000:01:000:0035 2016 3251,68 3251,68 06.03.19 1541,95 02.12.2016- 05.03.2019 824 267,94 220,22 127,9 907,22 1709,73 21.03.2019 1709,73 06.03.2019- 06.03.2019 15 2,56 2,11 100,9 15, 38 Підсумок - 270, 5 222,33 922,6 2017 13524,05 13524,05 21.03.19 13197,11 02.12.2017- 20.03.2019 474 641,04 526, 88 113,6 1839,27 326,94 21.03.2019-26.03.2019 6 0,2 0,16 100,9 2,94 Підсумок 326,94 641,24 527,04 1842, 21 2018 13524,05 13524,05 02.12.2018-26.03.2019 115 155,53 127,83 103,2 432,77 Підсумок 13524,05 155,53 127,83 432,77 Земельна ділянка 6324587000:01:000:0032 2016 2108,42 16.03.2017 2136,65 21.03.2017 1304,35 02.12.2916 15..03.2017 104 21,93 18,02 104,9 103,31 ПідсумокПереплата 1332,57 21,93 18,02 103,31 2017 13538,37 12205,8 10.10.2018 12205,8 02.12.2017- 09.10.2018 312 380,82 313 106,7 921,1 Підсумок - 380,82 313 921,1 2018 13538,37 26.09.2017 12422,36 10.10.2018 13321,81 ПідсумокПереплата 12205,8 Земельна ділянка 6324587000:01:000:0033 2016 3218,12 3218,12 10.10.2018 1423,53 02.12.2016-09.10.2018 677 217,87 179,07 121,1 679,02 1794,59 06.03.2019 1794,59 10.10.2018-05.03.2019 147 26,38 21,68 105,5 98,70 Підсумок - 244,25 200.75 777,72 2017 13538,28 13538,28 06.03.2019 13538,28 02.12.2017- 05.03.2019 459 621,41 510,75 128 3790,72 Підсумок - 621,41 510,75 3790,72 2018 13538,28 13538,28 06.03.2019 10454,38 02.12.2018-05.03.2019 94 127,26 104,6 102,3 311,38 3083,90 06.03.2019-26.03.2019 21 6,48 5,32 100,9 27,76 Підсумок 3083,90 133,84 109,92 339,14 Всього заборгованості за договорами оренди 16934,89 2469,52 2029,64 9129,57

Разом з тим, враховуючи принцип диспозитивності цивільного процесу та вимоги ст. 13 ЦПК України, відповідно до яких суд розглядає справи в межах заявлених вимог, а позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 7799,64 грн, саме 7799,64 грн підлягають стягненню з відповідача у якості відшкодування інфляційних втрат внаслідок неналежного виконання зобов`язань.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню на загальну суму 29233 грн 69 коп., з яких: 16934, 89 грн заборгованість з орендної плати; 2469,52 грн пені; 2029,64 - 3% річних та інфляційні втрати у розмірі 7799,64 грн.

Суми заборгованості та штрафних санкцій розраховані без віднімання сум податків та зборів, які повинен нараховувати та сплачувати податковий агент при виконанні відповідного судового рішення.

17 вересня 2020 року до суду апеляційної інстанції надійшли письмові пояснення ПСП Добробут до яких додане платіжне доручення № 225 від 14.09.2020 про сплату на користь позивача орендної плати за землю за 2018 рік у розмірі 6727,11 грн.

Судова колегія враховує зазначений платіж при визначенні загальної суми заборгованості відповідача з орендної плати та зменшує її розмір з 16934,89 грн до 10207,78 грн. (16934,89 - 6727,11).

Оскільки суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду від 11.03.2020 на час його ухвалення, а часткова оплата орендної плати за 2018 рік здійснена відповідачем 14.09.2020 року, проведення зазначеної оплати не вплинуло на визначення розміру відсотків, пені та інфляційних витрат та судових витрат, що підлягали стягненню з відповідача виходячи з розміру заборгованості, що існував час ухвалення судом оскаржуваного рішення.

Тому загальний розмір заборгованості ,що підлягає сплаті становить 22506,58 грн., з яких: 10207,78 грн заборгованість з орендної плати; 2469,52 грн пені; 2029,64 - 3% річних та інфляційні втрати у розмірі 7799,64 грн.

Що ж стосується висновків суду про розірвання договорів оренди земельної ділянки, то колегія суддів погоджується з його висновками, оскільки судовим розглядом встановлено систематичне неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань.

Положеннями статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті д частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Разом з тим згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Системний аналіз зазначених положень законодавства та враховуючи врегулювання відносин, пов`язаних із орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, дає підстави дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом д статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пункті 10.1. постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 зазначено, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 зазначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів палати Касаційного господарського суду від 02 травня 2018 року у справі № 925/549/17. При цьому систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість. Той факт, що відповідач сплатив усю суму заборгованості з орендної плати за землю, не має правового значення для вирішення цього спору, оскільки судами встановлений факт її систематичної несплати протягом періоду дії договору оренди землі.

Аналізуючи зазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо розірвання договору оренди, оскільки сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є самостійною та достатньою підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, а тому той факт, що відповідач частково сплатив суму заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди. Неналежне виконання умов договору, а саме часткове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доводи апеляційної скарги адвоката Любич В.О. з приводу заперечень щодо отримання ОСОБА_1 платежів на загальну суму 47870 грн. у якості орендної плати у повній мірі повторюють заперечення, які були надані в суді першої інстанції та яким відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України суд першої інстанції надав належну та обґрунтовану оцінку, з якою погоджується колегія суддів. Спірними договорами оренди земельних ділянок не передбачено виплату бонусів за зазначеними договорами. Інших правовідносин, окрім зазначених вище, між позивачем та відповідачем, як зазначила сама позивач не було, а тому грошові кошти зазначені в відомості на виплату готівки № 142 від 10.10.2018, відомості на виплату грошей № 1 за березень 2019 року та відомості на виплату грошей № 2 за березень 2019 року, враховуються судом як орендна плата за користування земельними ділянками щодо яких укладено оспорювані договори оренди землі.

Доводи апеляційної скарги ПСП Добробут щодо строку користування земельною ділянкою, висновків суду щодо неналежного виконання умов договорів не спростовують та взагалі не були предметом розгляду в суді першої інстанції, що відповідно до положень ст. 367 ЦПК України не є підставою для зміни чи скасування судового рішення.

Правові обґрунтування, на які посилається ПСП Добробут в обґрунтування доводів апеляційної скарги фактично стосуються вирішення питання щодо визначення моменту у часі з якого починається строк дії договорів оренди землі, а не терміну оплати орендної плати, який визначений у пункті 11 спірних договорів.

Згідно умов договорів, орендна плата вноситься до 01 грудня кожного року, тобто до 01 грудня кожного року дії договорів оренди.

Статтею 251 Цивільного кодексу України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Разом з тим, із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 253 цього Кодексу).

Пунктом 1 статті 254 Цивільного кодексу України встановлено, що строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Аналізуючи зміст пункт 11 договорів оренди, як правову підставу позову, колегія суддів відзначає, що цим пунктом визначено саме термін сплати орендної плати, хоча і вжито слово строк , адже договори містять посилання на календарну дату - не пізніше 01 грудня кожного року , що відповідає поняттю термін , викладеному в ч. 2 ст. 252 ЦК ( термін визначається календарною датою).

За своєю правовою природою поняття несвоєчасна сплата означає несплату певної суми грошових коштів у певний строк, зокрема, у строк, передбачений договором оренди землі.

Оскільки у договорі виконання грошового зобов`язання визначається до настання певного терміну, до 01 грудня кожного року, то останнім днем виконання такого зобов`язання вважається день, що передує цьому терміну тобто 30 листопада відповідного року .

Відповідно до статей 509, 510, 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Загальними умовами зобов`язання є те, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (статті 525, 625 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Сторони у спірних договорах встановили термін виконання відповідачем зобов`язань з оплати оренди земельної ділянки встановленому договорами розмірі. Невиконання відповідачем обов`язку сплатити орендну плату у термін, визначений умовами договору, і є несплатою орендної плати.

Звертаючись до суду з вимогами про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат позивач просив їх стягувати з 02 грудня, у зв`язку з чим відповідні розрахунки судом і були здійснені саме з 02 грудня кожного року, а не з 01 грудня, як передбачено умовами договорів.

Наказ № 1 від 20 березня 2020 року про проведення перерахунку розміру орендної плати на який посилається відповідач в обґрунтування доводів апеляційної інстанції не може бути підставою для відмови у задоволені позову, оскільки одностороння зміна умов договору щодо терміну сплати орендної плати не допускається та вказаними доводами відповідач не обґрунтовував заперечення на позовну заяву. Зазначений наказ не був предметом розгляду в суді першої інстанції, оскільки був виданий директором ПСП Добробут після ухвалення судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Інші доводи апеляційних скарг не є підставою для зміни чи скасування судового рішення.

Частиною 1 статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 та наявність підстав для зміни судового рішення в частині розміру заборгованості Апеляційна скарга ПСП Добробут підлягає залишенню без задоволення.

Частиною 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що рішення суду підлягає зміні, колегія суддів відповідно до вимог ст. 141, п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України здійснює перерозподіл судового збору, та витрат, пов`язаних з розглядом справи, про відшкодування яких було заявлено.

Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частинами першою-другою цієї статті встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись до суду першої інстанції з позовними вимогами (уточнені) позивач пред`явив 3 вимоги немайнового характеру та 1 вимогу майнового характеру на загальну суму 89948 грн 18 коп.

З урахуванням уточнених позовних вимог, судовий збір якій підлягав сплаті становив 3204, 68 грн.

При зверненні позивача з позовом останнім сплачено судовий збір у розмірі 3344 грн. 41 коп. та понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 12712, 50 грн., які підтверджені відповідними доказами у справі. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивачем понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн. та сплачено судовий збір у розмірі 1349, 22 грн.

За наслідками розгляду апеляційної скарги позовні вимоги майнового характеру повінні були бути задоволені на загальну суму 29233,69 грн (32,50%), без врахування платежу від 14.09.2020, у зв`язку з чим на користь позивача підлягає сплаті судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 2597 грн. 53 коп., що становить 81,05 % від сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду з відповідним позовом.

Вимоги апеляційної скарги адвоката Любич В.О. задоволено на 32,55%, у зв`язку з чим з відповідача на користь відповідача підлягає сплаті судовий збір у розмірі 438, 50 грн.

Враховуючи, що позовні витрати підлягають задоволенню частково, колегія суддів здійснює також розподіл витрат на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог, що становить 15976 грн. 98 коп.

Враховуючи, що доводи апеляційної скарги ПСП Добробут залишені без задоволення, розподіл судового збору понесеного відповідачем при зверненні до суду апеляційної інстанції не здійснюється.

З урахуванням зазначеного, за наслідками розгляду справи в суді першої інстанції та переглядом справи судом апеляційної інстанції з відповідача на користь позивача підлягає сплаті судовий збір у розмірі 3036,03 грн (2597,53+438,50) та витрати на правничу допомогу у розмірі 15976,98 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Добробут залишити без задоволення.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 11 березня 2020 року змінити в частині позовних вимог про стягнення заборгованості та розподілу судових витрат.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Добробут (код ЄДРПОУ 32019054) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) заборгованість по орендній платі в розмірі 10207,78 грн, пеню у розмірі 2469 грн 52 коп., три відсотки річних у розмірі 2029 грн 64 коп., інфляційні втрати у розмірі 7799 грн. 64 коп., а всього 22506,58 (двадцять дві тисячі п`ятсот шість ) грн 58 коп.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Добробут (код ЄДРПОУ 32019054)на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 3036 (три тисячі тридцять шість) грн 03 коп. у зв`язку з розглядом справи судом першої інстанції та переглядом справи судом апеляційної інстанції, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15976 (п`ятнадцять писі дев`ятсот сімдесят шість) грн 98 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 22 вересня 2020 року.

Головуючий О.Ю.Тичкова

Судді С.С. Кругова

О.В. Маміна