Рішення

від 21.11.2019 по справі 757/20545/18-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/20545/18-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2019 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Гераймович А.С.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_5,

представника відповідача: Яковюк Л.Ю.,

представника відповідача-2: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Західна інформаційна корпорація , Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародне інформаційне агентство Вектор Ньюз про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Західна інформаційна корпорація (далі - відповідач-1, ТОВ ЗІК ), Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародне інформаційне агентство Вектор Ньюз (далі - відповідач-2, ТОВ Вектор Ньюз ), в якому просить:

- визнати недостовірною та такою, що порушує право на повагу честі, гідності та недоторканість ділової репутації ОСОБА_1 , інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_7 на веб-сайті https://zik.uaТовариством з обмеженою відповідальністю Західна інформаційна корпорація : ОСОБА_1, якого контролює ОСОБА_4 .

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Західна інформаційна корпорація протягом семи днів з дня набрання судовим рішенням законної сили вилучити з тексту статті визнану недостовірною інформацію та спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом розміщення між заголовком та першим абзацом статтей за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_8 та ІНФОРМАЦІЯ_9 повідомлень наступного змісту:

СПРОСТУВАННЯ

За цією адресою в мережі Інтернет ZIK було розміщено недостовірну інформацію відносно бізнесмена, власника швейцарської компанії GluskoEnergy S.A. - ОСОБА_1 . Дана інформація визнана недостовірною судом.

Перепрошуємо за порушення честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_1 та оприлюднення недостовірної інформації щодо нього.

та, під спростуванням, тексту резолютивної частини рішення суду у даній справі дослівно, без редагування, скорочення та коментування.

- визнати недостовірною та такою, що порушує право на повагу честі, гідності та недоторканість ділової репутації ОСОБА_1 , інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_7 на веб-сайті http://vnews.agencyТовариством з обмеженою відповідальністю Міжнародне інформаційне агентство Вектор Ньюз : ОСОБА_1, якого контролює ОСОБА_4 .

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Міжнародне інформаційне агентство Вектор Ньюз протягом семи днів з дня набрання судовим рішенням законної сили вилучити з тексту статті визнану недостовірною інформацію та спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом розміщення між заголовком та першим абзацом статті за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10 повідомлення наступного змісту:

СПРОСТУВАННЯ

За цією адресою в мережі Інтернет VectorNews було розміщено недостовірну інформацію відносно бізнесмена, власника швейцарської компанії GluskoEnergy S.A. - ОСОБА_1 . Дана інформація визнана недостовірною судом.

Перепрошуємо за порушення честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_1 та оприлюднення недостовірної інформації щодо нього.

та, під спростуванням, тексту резолютивної частини рішення суду у даній справі дослівно, без редагування, скорочення та коментування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачами в мережі Інтернет поширено інформацію про те, що ніби-то ОСОБА_1 контролює ОСОБА_4 . Поширена інформація є недостовірною, тобто такою яка не відповідає дійсності, і негативною, має характер твердження про факт та несе шкоду діловій репутації позивача. Жодних доказів про здійснення контролю діяльності і перевірок позивача з боку ОСОБА_4 не існує; згадування імені позивача у статтях із назвою ІНФОРМАЦІЯ_11 на тематику діяльності російських агентів в Україні створює у необмеженої кількості осіб на території України та інших держав хибне уявлення про можливе поплічництво країні-агресору, залежність, несамостійність позивача як учасника суспільних і бізнесових справ, причетність до порушення закону через не прозору господарську діяльність, під незаконним впливом та за протиправного втручання. Внаслідок поширення вказаної інформації було порушено особисті немайнові права позивача, зокрема, право на повагу до гідності та честі, право на недоторканість ділової репутації.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.04.2018 року в порядку загального позовного провадженнявідкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Західна інформаційна корпорація , Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародне інформаційне агентство Вектор Ньюз про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації та підготовче засідання у справі призначено на 01.08.2018 року.

01.08.2018 року у зв`язку із зайнятістю судді в іншому судовому засіданні справу було знято зі складу та призначено на 14.09.2018 року.

27.07.2018 року на адресу суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд в задоволенні позову відмовити, оскільки поширена інформація є оціночним судженням; спірні висловлюваннямістять припущення, а не ствердження, позаяк не вказують на будь-які конкретні факти чи обставини; спірні висловлювання є критикою, оцінкою дій позивача; відтак, правдивість оціночних суджень не піддається доведенню, а вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлювання думки як таку, що є фундаментальною частиною права; позивачем не доведено наявність заподіяної шкоди його правам та інтересам. Крім того, у своїй статті відповідач-1 посилався за інший Інтернет ресурс, а саме: Главк info .

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.09.2018 року, у зв`язку із неявкою представника відповідача-2,згідно п. 3 ч. 2 ст. 198, п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 07.11.2018 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.11.2018 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Західна інформаційна корпорація , Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародне інформаційне агентство Вектор Ньюз про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 23.01.2019 року.

23.01.2019 року у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному справу було знято зі складу та призначено на 17.04.2019 року.

17.04.2019 року у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному справу було знято зі складу та призначено на 21.11.2019 року.

В судове засідання з`явились представник позивача та представник відповідача-1. Представник відповідача-2 в судове засідання 21.11.2019 року не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Як визначено у ст. 131 ЦПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Зважаючи на те, щосудом неодноразово направлялись судові повістки за місцем реєстрації відповідача-2, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 99), а інших даних про місцезнаходження відповідача-2 суду не надано, то суд вважає відповідача таким, що повідомлений належним чином про дати судових засідань у даній справі.

Оскільки як визначено у ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вирішив розглянути справу по суті за відсутності представника відповідача-2.

В судовому засіданні 21.11.2019 року представник позивача підтримав позовні вимоги з викладених у позовній заяві підстав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 21.11.2019 року визнав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача-1, дослідивши та оцінивши подані сторонами письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено що, ОСОБА_1 , який є громадянином Ізраїлю та проживає у Швейцарії, є кінцевим бенефіціарним власником і контролером Товариства з обмеженою відповідальністю Глуско Україна (код ЄДРПОУ 40428668).

ІНФОРМАЦІЯ_7 на веб-сайтіhttp://zik.uaбула розміщена стаття із назвою ІНФОРМАЦІЯ_11 , яка, серед іншого, містить наступну інформацію: На сьогодні ОСОБА_4 взяв під контроль російський нафтогазовий бізнес в Україні. Роснефть в 2016 році продала майже 150 українських заправок під брендом ТНК , мережу нафтобаз та Лисичанський нафтопереробний завод. Покупцем виступала швейцарська компанія GluscoEnergy, власником якої є ізраїльський бізнесмен ОСОБА_1, якого контролює ОСОБА_4 .

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_7 на веб-сайтіhttp://vnews.agency також була розміщена стаття із назвою ІНФОРМАЦІЯ_11 , в якій, серед іншого, зазначено наступне: Сегодня ОСОБА_4 взялпод контроль российский нефтегазовый бизнес в Украине. Роснефть в 2016 году продала почти 150 украинских заправок под брендом ТНК , сеть нефтебаз и Лисичанский нефтеперерабатывающий завод. Покупателем выступила швейцарская компанія GluscoEnergy, владельцем которой является израильский бізнесмен ОСОБА_1 , котрого контролирует ОСОБА_4 .

У ст. 3 Конституції України закріплено, що людина, її честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

В силу ст. ст. 21, 28 Конституції Україниусі люди є вільні і рівні у своїй гідності і правах. Кожен має право на повагу до його гідності.

Аналогічні норми закріплені у ст.. 201 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), згідно якої, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.Відповідно доКонституції Українижиття і здоров`я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Згідно ст. 297ЦК України,кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Статтею 299 ЦК України передбачено, що фізична особамає право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Так, чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків (п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи ).

Згідно ч. 1 ст. 277 ЦК України,фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Як визначено у ст.. 2 Закону України Про інформацію , основними принципами інформаційних відносин є, зокрема, достовірність і повнота інформації; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.

Згідно ч. 2 ст. 302 ЦК України, фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов`язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов`язана робити посилання на таке джерело.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у пункті 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року Про судовому практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Таким чином в справах про захист честі, гідності та ділової репутації фізичної особи дослідженню підлягає наявність юридичного складу правопорушення, а саме: 1) факту поширення інформації; 2) чи стосується поширена інформація позивача; 3) чи є поширена інформація недостовірною; 4) чи завдає поширена інформація шкоди особистим немайновим благам позивача.

Так, оскільки інформація була доведена невизначеному колу осіб через мережу Інтернет, то можна констатувати факт поширення спірної інформації.При цьому, в статтях, розміщених на веб-сайтах http://zik.uaта http://vnews.agency, мова йде про ізраїльського бізнесмена на ім`я ОСОБА_1 .

Як слідує із матеріалів справи, позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є громадянином Ізраїлю та за родом діяльності є бізнесменом, в тому числі бенефіціарним власником ТОВ Глуско Україна (а.с. 84-85).

Отже, можна дійти висновку, що в статтях, розміщених на веб-сайтах http://zik.ua та http://vnews.agency, мова йде саме про позивача.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачами використано відносно позивача дієприкметниковий зворот якого контролює , із зазначенням особи, яка такий контроль здійснює. Згідно академічного тлумачного словника української мови, слово контролює означає перевіряти кого-небудь, що-небудь .

Так, ОСОБА_1 є самостійним представником бізнесових кіл міжнародного рівня, ім`я якого є впізнаваним, а ОСОБА_4 є українським політичним та державним діячем, лідером суспільного руху Український вибір , який на даний час не займає будь-яких офіційних державних посад в Україні, які б наділяли його повноваженнями регулювати діяльність окремих суб`єктів господарювання, в тому числі шляхом здійснення контролю та перевірок.

Отже, цитата відповідачів характеризує позивача та його діяльність, як такі, що перевіряються за відсутності законних підстав особою, не наділеною для цього відповідними повноваженнями.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачами не надано будь-яких належних та допустимих доказів того факту, що позивач - ізраїльській бізнесмен ОСОБА_1 - є якимось чином підконтрольним та/або підзвітним Медведчуку.

При цьому, суд критично ставиться до наведеного у відзиві твердження відповідача-1 про те, що поширена інформація є оціночним судженням.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про інформацію , інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Частинами 1, 2 ст. 30 Закону України Про інформацію встановлено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Згідно п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року Про судовому практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другоїстатті 47-1 Закону України Про інформацію , оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Разом з тим, із наявного в матеріалах справи висновку експерта № 056/148 від 24.04.2018 року вбачається, що інформацію негативного характеру щодо громадянина Ізраїлю ОСОБА_1 в тексті статтей, розміщених на сайтах http://zik.ua та http://vnews.agency, виражено у формі фактологічного твердження. Зокрема, на сторінці 18 вказаного висновку зазначено: Пропозиційний зміст аналізованого висловлення спирається на певний масив фактологічної інформації, вираженої не лише лексичними (контролює), а й дискурсивними засобами, які можна представити у вигляді такої послідовності взаємно пов`язаних змістовних елементів, що мають опору в об`єктивній реальності тексту: (1) ОСОБА_4 взяв під контроль російський нафтогазовий бізнес в Україні (є прямим або опосередкованим власником контрольних пакетів), (2) Роснефть є складовою частиною російського нафтогазового бізнесу в Україні, який взяв під контроль ОСОБА_4 , (3) Роснефть , яку контролює ОСОБА_4 , продала значну частину свого бізнесу швейцарській компанії GluscoEnergy, власником якої є ОСОБА_1, (4) ОСОБА_1 є частиною спільного із ОСОБА_4 бізнесового проекту, (5) ОСОБА_1 прямо або опосередковано залежить від ОСОБА_4 , (6) ОСОБА_4 контролює ОСОБА_1 . Зазначену інформацію представлено як інформацію про факти, які можна підтвердити або спростувати. Про це свідчить і зміст висловлення, і граматична форма дієслів взяв, продала, виступала (минулий час, дійсний спосіб) і є, контролює (теперішній час, дійсний спосіб). Змістовних або граматичних маркерів суб`єктивної модальності висловлення не містить .

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення (ч. 1 ст. 106 ЦПК України).

Аналізуючи викладене, суд вважає, що поширена відповідачами інформація є фактичним твердженням, а не оціночним судженням.

Досліджуючи питання чи завдає поширена про позивача інформація шкоди його немайновим благам, суд виходить із наступного.

Так, в Законі України Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями у Донецькій і Луганській областях зазначено, що Російська Федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань Російської Федерації. Постановою Верховної Ради України Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором від 27.01.2015 року було затверджено звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором.

Іншими словами, зовнішня політика Російської Федерації стосовно України вкрай негативно сприймається як органами влади держави України, так і українським суспільством. Поплічництво та співпраця із Російською Федерацією як країною-агресором суворо осуджується громадянами України.

За вказаних обставин суд вважає, що згадування імені позивача у статтях із назвою ІНФОРМАЦІЯ_11 створює у необмеженої кількості читачів уявлення про можливу співпрацю позивача із правоохоронними органами Російської Федерації, що, в свою чергу, порушує особисті немайнові права позивача, а саме: право на честь, гідність та ділову репутацію.

Не заслуговує на увагу і твердження відповідача-1, що останній не несе відповідальності за розповсюдження недостовірної інформації в силу положень ст. 35 Закону України Про інформаційні агентства .

Так, п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України Про інформаційні агентства встановлено, що інформаційне агентство, суб`єкти діяльності інформаційних агентств не несуть відповідальності за розповсюдження інформації, яка не відповідає дійсності, принижує честь і гідність громадян та організацій, порушує їх права і законні інтереси або являє собою зловживання свободою діяльності інформаційних агентств і правами журналіста, якщо ця інформація одержана від інших інформаційних агентств або засобів масової інформації і є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих цими агентствами чи засобами масової інформації, якщо вони були спростовані відповідно до статті 33 цього Закону.

Згідно ст. 33 Закону України Про інформаційні агентства , громадяни, юридичні особи, державні органи і органи місцевого самоврядування, а також їх уповноважені представники мають право вимагати від інформаційного агентства спростування розповсюджених про них відомостей, що не відповідають дійсності, принижують їх честь та гідність.Спростування здійснюється інформаційним агентством, яке розповсюдило таку інформацію. Інформація, що не відповідає дійсності, має бути спростована як інформаційним агентством, так і розповсюджувачем цієї інформації. Відшкодування матеріальної і моральної шкоди за розповсюдження інформації, що спростовується, здійснюється у порядку, передбаченому законодавством.

Натомість в матеріалах справи відсутні, а відповідачем-1 не надані докази того, що недостовірна інформація була спростована інформаційним агентством Главк info в порядку ст. 33 Закону України Про інформаційні агентства .

Більш того, представник відповідача-1 в судовому засіданні в межах наданих йому довіреністю б/нвід 04.09.2019 року повноважень визнав позовні вимоги.

Згідно ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Як визначено у ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Оскільки визнання відповідачем-1 позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приймає визнання позову відповідачем.

Як визначено у ч. 6 та ч. 7 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв`язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію.Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок повідомлення викривачем інформації про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції" через зовнішні канали повідомлення в порядку, передбаченому Законом України "Про запобігання корупції", має право на відповідь.Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

У п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року Про судовому практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи зазначено, що відповідно до статей 94, 277 ЦК фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.При цьому суди повинні враховувати такі відмінності: а) при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь - особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною; б) спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію.Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію (п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року Про судовому практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи ).

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року Про судовому практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформація, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, судовий збір у розмірі 4 228 (чотири тисячі двісті двадцять вісім) грн. 80 коп., який був сплачений позивачем згідно квитанції № 18846393 від 26.04.2018 року, підлягає відшкодуванню з відповідачів.

Також позивач зазначив, що на проведення експертизи сума винагороди становила 7 500 (сім тисяч п`ятсот) грн. 00 коп., проте належних та допустимих доказів про сплату цих судових витрат позивачем не надано, відтак зазначені витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 3, 21, 28 Конституції України, ст. ст. 201, 277, 297, 299, 302 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 30, 47-1 Закону України Про інформацію , ст.ст. 33, 35 Закону України Про інформаційні агентства , ст. ст. 10, 12, 13, 81, 82, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 267, 273, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Західна інформаційна корпорація , Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародне інформаційне агентство Вектор Ньюз про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації - задовольнити.

Визнати недостовірною та такою, що порушує право на повагу честі, гідності та недоторканість ділової репутації ОСОБА_1 , інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_7 на веб-сайті https://zik.ua Товариством з обмеженою відповідальністю Західна інформаційна корпорація : ОСОБА_1, якого контролює ОСОБА_4 .

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Західна інформаційна корпорація протягом семи днів з дня набрання судовим рішенням законної сили вилучити з тексту статті визнану недостовірною інформацію та спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом розміщення між заголовком та першим абзацом статтей за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_8 та ІНФОРМАЦІЯ_9 повідомлень наступного змісту:

СПРОСТУВАННЯ

За цією адресою в мережі Інтернет ZIK було розміщено недостовірну інформацію відносно бізнесмена, власника швейцарської компанії Glusko Energy S.A. - ОСОБА_1 . Дана інформація визнана недостовірною судом.

Перепрошуємо за порушення честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_1 та оприлюднення недостовірної інформації щодо нього.

та, під спростуванням, тексту резолютивної частини рішення суду у даній справі дослівно, без редагування, скорочення та коментування.

Визнати недостовірною та такою, що порушує право на повагу честі, гідності та недоторканість ділової репутації ОСОБА_1 , інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_7 на веб-сайті http://vnews.agency Товариством з обмеженою відповідальністю Міжнародне інформаційне агентство Вектор Ньюз : ОСОБА_1, якого контролює ОСОБА_4 .

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Міжнародне інформаційне агентство Вектор Ньюз протягом семи днів з дня набрання судовим рішенням законної сили вилучити з тексту статті визнану недостовірною інформацію та спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом розміщення між заголовком та першим абзацом статті за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10 повідомлення наступного змісту:

СПРОСТУВАННЯ

За цією адресою в мережі Інтернет Vector News було розміщено недостовірну інформацію відносно бізнесмена, власника швейцарської компанії Glusko Energy S.A. - ОСОБА_1 . Дана інформація визнана недостовірною судом.

Перепрошуємо за порушення честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_1 та оприлюднення недостовірної інформації щодо нього.

та, під спростуванням, тексту резолютивної частини рішення суду у даній справі дослівно, без редагування, скорочення та коментування.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Західна інформаційна корпорація на користь ОСОБА_1 2 144 (дві тисячі сто сорок чотири) грн.. 40 коп. у відшкодування судових витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародне інформаційне агентство Вектор Ньюз на користь ОСОБА_1 2 144 (дві тисячі сто сорок чотири) грн.. 40 коп. у відшкодування судових витрат.

Позивач: ОСОБА_1 (громадянин Ізраїля, паспорт: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю Західна інформаційна корпорація (код ЄДРПОУ 32262255, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул.. Вороного, буд. 3).

Відповідач-2: Товариство з обмеженою відповідальністю Міжнародне інформаційне агентство Вектор Ньюз (код ЄДРПОУ 39243972, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул.. Євгена Коновальця, буд. 36-Б, літера А2).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 11.01.2020 року.

Суддя І.В. Григоренко