Ухвала

від 16.03.2020 по справі 643/21952/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/818/256/20 Доповідач ОСОБА_1

Справа № 643/21952/19 Головуючий І інстанції ОСОБА_2

Категорія: в порядку КПК

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретарів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

прокурорів - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

адвоката - ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Харківської області ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Московського районного суду міста Харкова від 13.01.2020 про відмову в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019220000000149 від 27.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 13.01.2020 клопотання прокурора про арешт майна в кримінальному провадженні № 42109220000000149 від 27.02.2019 залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, прокурор у кримінальному проваджені подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 13.01.2020 скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням злочинів у сфері корупції, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Харківську область, та слідчих регіональної прокуратури прокуратури Харківської області ОСОБА_7 про арешт майна в межах кримінального провадження № 42019220000000149 від 27.02.2019 та накласти арешт на вказане у клопотанні майно.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що слідчим суддею не враховано, що вилучене під час проведення обшуку майно лікеро-горілчана продукція, чорнові записи та Wi-fi роутер, визнані речовими доказами у кримінальному поводженні та зберегли на собі сліди кримінального правопорушення.

При цьому, зазначено, що слідчий суддя дійшов висновку про відсутність доказів будь-якої причетності ФО-П ОСОБА_10 та, відповідно, належного йому майна. До кримінального провадження № 42019220000000149 від 27.02.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України.

Також, слідчий суддя в резолютивній частині, вказаної ухвали, зобов`язав орган досудового розслідування негайно повернути ФО-П ОСОБА_10 належне йому майно, вилучене в ході обшуку 24.12.2019 за адресою: м. Харків, пров. Сімферопольський, 6.

Разом з тим, такий висновок суду є поверхневим, та таким, що не відповідає матеріалам кримінального провадження, та матеріалам, що обґрунтовують клопотання, про накладення арешту на майно.

Так, слідчим суддею, залишено поза увагою той факт, що ФО-П ОСОБА_10 або його представник ОСОБА_9 не надали ані органу досудового розслідування, ані суду будь-яких документів, які б підтверджували законність набуття та право власності на вилучене в ході зазначеного обшуку майно лікеро-горілчану продукцію.

Крім того, під час обшуку ОСОБА_10 також відмовився надати будь-які документи щодо придбання вказаного майна. Вказане може свідчити, як про незаконне походження вищевказаної лікеро-горілчаної продукції, так і про не законність її придбання, а також про те, що вона є контрафактною, враховуючи, що на продукції містять етикетки ТОВ «ЛГЗ «Прайм», у зв`язку з чим необхідно провести ряд експертних досліджень.

Крім того, згідно інформацій УСБ України в Харківській області, до вищевказаної протиправної діяльності можуть бути причетні декілька осіб, серед яких зазначено ОСОБА_10 , який за попередніми даними працює на ТОВ «Юнайтед Алко» та є відповідальним за складські приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснюється зберігання вказаної контрафактної продукції.

Необхідність накладення арешту на вилучене в ході обшуку 24.12.2019 майно за адресою: АДРЕСА_1 , обумовлюється саме завданням арешту майна, який полягає у запобіганні можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, враховуючи наявність достатніх ризиків вважати, що з метою прикриття своєї протиправної діяльності вказане майно може біти спотворено, сховано чи знищено, що може негативно вплинути на досудове розслідування.

Вислухавши доповідь судді, прокурорів, які підтримали доводи апеляційної скарги, адвоката ОСОБА_9 , який діє в інтересах ОСОБА_10 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши представлені матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, слідчий суддя прийшов до висновку про відсутність доказів будь-якої причетності ФО-П ОСОБА_10 та, відповідно, належного йому майна, до кримінального провадження № 42019220000000149 від 27.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України.

З таким висновком слідчого судді суд апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

У відповідності до статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до положень частини 2 статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи, 27.02.2019 до ЄРДР за № 12019220000000149внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України, а саме за фактом того, що посадові особи одного з правоохоронних органів Харківської області, зловживаючи службовим становищем, діючи спільно, умисно, за попередньою змовою з невстановленими особами, з метою одержання неправомірної вигоди для самих себе, організували незаконну діяльність з повторного введення в обіг марок акцизного податку, які були «нібито» знищено, шляхом використання їх на «контрафактній» лікеро-горілчаній продукції, з метою її подальшої роздрібної та оптової реалізації, чим спричинили тяжких наслідків охоронюваним законом державним інтересам.

Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 12.12.2019 надано дозвіл на проведення обшуку на ТОВ «Юнайдет Алко» за адресою: м. Харків, пров. Сімферопольський, 6, в ході проведення якого 24.12.2019 виявлено та вилучено майно, перелік якого міститься в описі речей і документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді, суду від 24.12.2019, та які відповідно до постанови прокурора від 26.12.2019 визнані речовими доказами.

У клопотанні прокурор посилається на те, що власником вилученого під час проведення 24.12.2019 обшуку майна є ОСОБА_10 , та водночас за вказаною адресою фактично здійснюють діяльність посадові особи ТОВ «Юнайдет Алко», уповноваженою особою вказаного підприємства є ОСОБА_11 , яка працює за вказаною адресою. Таким чином, вищевказане вилучене майно може свідчити про протиправні дії окремих посадових осіб ТОВ «Юнайтед Алко», в діях яких вбачаються ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами слідчого судді, що будь-які докази причетності ФО-П ОСОБА_10 та належності йому майна, відсутні, з огляду на те, що з відповіді директора ТОВ «Гюнсел» вбачається, що договір оренди нежитлових приміщень за адресою: м. Харків, пров. Сімферопольський, 6, укладений між ТОВ «Гюнсел» та ФО-П ОСОБА_10 від 13.08.2018 станом на 13.01.2020 є дійсним. Представником власника вилученого майна до суду надано докази сплати ФО-П ОСОБА_10 орендних платежів за вказане приміщення. Крім того, в матеріалах справи наявна відповідь за підписом директора ТОВ «Юнайтед-Алко», з якої вбачається, що за адресою м. Харків, пров. Симферопольський, 6 вказане товариство ніколи не знаходилось та не знаходиться, будівель, приміщень у власності чи в оренді за вказаною адресою ТОВ не має.

Колегія суддів, з врахуванням вищевикладеного приходить до висновку, що стороною обвинувачення, в розумінні вимог статті 173 КПК України, не доведено правової підстави для арешту вказаного у клопотанні майна, можливість використання цього майна як доказу у кримінальному провадженні №12019220000000149,відомості прояке доЄРДР внесено27.02.2019, за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, не доведено та не зазначено конкретних фактичних обставин, які виправдовували б такий спосіб втручання у права та інтереси особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт тому вважає, що слідчий суддя обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, вилучене 24.12.2019 під час проведення обшуку за адресою: м. Харків, пров. Симферопольський, 6.

Доводи апеляційної скарги, які давали б беззаперечні підстави суду прийти до висновку про необхідність накладення арешту на вказане майно матеріали справи не містять, не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги прокурора висновків суду не спростовують, оскаржувана ухвала слідчого судді є обґрунтованою, підстав для її скасування на даний час не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 424 КПК України,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Харківської області ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Московського районного суду міста Харкова від 13.01.2020 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.

Головуючий

Судді: