Рішення

від 12.06.2019 по справі 160/9834/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року Справа № 160/9834/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кадникової Г.В.

при секретарі судового засідання: Шимановській О.Є.

за участі: представника позивача: Скринник Н.М.

представника відповідача: Пономаренка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АРК`до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю АРК (далі - ТОВ АРК , позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0022241416 від 27.08.2018р. Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області складено акт №42925/04-36-14-16/32434132 від 03.08.2018р. про результати документальної позапланової виїздної перевірки ТОВ АРК з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельні ділянки, що перебувають в користуванні ТОВ АРК на підставі укладеного договору оренди землі від 29.12.2006р.

На підставі акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0022241416, яким позивачу за порушення податкового законодавства, збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на суму 1'391'787грн. 67коп.

З огляду на вищезазначене, позивач вважає, що висновки відповідача викладені в акті перевірки від 03.08.2018р. є неправомірними, безпідставними та такими, що протирічать чинному законодавству України, а прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 11.01.2019р. позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 КАС України, зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.

На виконання ухвали суду, позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 25.02.2019р. позов прийнято до провадження, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено її до розгляду.

19.03.2019р. відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що оскаржуване рішення прийняте ГУ ДФС у Дніпропетровській області відповідно до вимог чинного законодавства, а вимоги позивача, викладені у позовній заяві, є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

03.04.2019р. позивачем подано до суду відповідь на відзив, зі змісту якої вбачається, що ТОВ АРК заперечує всі доводи відповідача з посиланням на їх тотожність з висновком акту перевірки.

Ухвалою суду від 03.04.2019р. продовжено підготовче провадження на тридцять днів.

Ухвалою суду від 05.04.2019р. перенесено розгляд справи у підготовчому засіданні на 25.04.2019р.

Ухвалою суду від 21.05.2019р. на підставі письмової згоди представників сторін по справі, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 12.06.2016р. відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьою особою Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, з огляду на приписи ст.ст.180, 204 КАС України.

Під час судового розгляду справи, представник позивача вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на обґрунтування, зазначені у відзиві.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши документи, долучені до матеріалів справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення при розгляді справи і вирішення спору по суті, виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ АРК зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку у Шевченківському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, є платником податків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 23.07.2018р. по 27.07.2018р. ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ АРК , з питань дотримання останнім повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельні ділянки, що перебувають в користуванні позивача на підставі укладеного договору оренди землі від 29.12.2006р. за період з 01.01.2017р. по 31.12.2017р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №42925/04-36-14-16/32434132 від 03.08.2019р., в якому зафіксовані порушення позивачем п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.286.1 п.286.2 ст.286, п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Соборного району, за період з 01.08.2017р. по 31.12.2017р. на суму у розмірі 1'113'430грн. 14коп.

Не погодившись з висновками викладеними у акті перевірки №42925/04-36-14-16/32434132 від 03.08.2018р., ТОВ АРК звернулось до ГУ ДФС у Дніпропетровській області із запереченнями на його зміст, згідно п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України.

21.08.2018р. відповідачем розглянуто вищевказані заперечення позивача та надано відповідь, зі змісту якої вбачається, що висновки перевіряючих, викладені в акті перевірки є правомірними та здійсненні в межах діючого законодавства України.

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення №0022241416 від 27.08.2018р., яким підприємству визначено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на загальну суму 1'391'787грн. 67коп., з якої: 1'113'430грн. 14коп. - за податковим зобов`язанням, 278'357грн. 53коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

З матеріалів справи також вбачається, що вищезазначене податкове повідомлення-рішення оскаржено платником податку до ДФС України в адміністративному порядку, за результатами розгляду якого скаргу підприємства залишено - без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

Важаючи необгрунтованим податкове повідомлення-рішення та дії відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав, свобод та законних інтересів.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Відповідно до пп.62.1.3 п.6.2.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 4.1.1. п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України закріплено принцип загальність оподаткування , кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені Податкового кодексу України, законами з питань митної справи датки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями ПКУ.

Відповідно до ст.6 Податкового кодексу України, податком є обов`язковий безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податків відповідно до Податкового кодексу України.

Пунктом 8.3 ст.8 Податкового кодексу України встановлено, що до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно ст.10 Податкового кодексу України до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок.

У відповідності до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податкового кодексу України.

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків (пункт 36.3 статті 36 Податкового кодексу).

В пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та оренди земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно зі ст.ст.269 та 270 Податкового кодексу України платниками плати за землю є власники ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об`єктами оподаткування ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки перебувають у власності.

В п.п.14.1.73 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено поняття землекористувачів як юридичних та фізичних осіб (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України орендна плата за земель державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктами 288.2 та 288.3 ст.288 Податкового кодексу України передбачено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду.

Відповідно до п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у дороворі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території.

Відповідно до п.271.2 ст.271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднені відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує би періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно ст.144 Конституції України рішення, прийняті органами самоврядування в межах повноважень, визначених законом, є обов`язковими до виконання відповідній території.

Приписами п.286.1 ст.286 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Пунктом 14.1.42 Податкового кодексу України визначено, що дані державного земельного кадастру це сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

Відповідно до п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Так, в ході розгляду справи, судом встановлено, що 29.12.2006р. між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю АРК (орендар) укладено договір оренди землі. Відповідно до положень п.1 орендодавець передає (ДМР), а орендар (ТОВ АРК ) приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вул.Набережна Перемоги у районі будівлі в„–10 (Жовтневий район ) і зареєстрована в державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:03:255:0042. Цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність). Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 12.10.2006р. №249/5. Земельна ділянка передається в оренду: для проектування та будівництва будівлі. Цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови.

Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі земельного податку, збільшеного на коефіцієнт 1,3.

Зміна нормативно грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках пердбачених законодавством України.

14.12.2017р. між Дніпровською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю АРК (орендар) укладено додаткову угоду до договору оренди землі, на підставі рішення міської ради від 12.20.2006р. №249/5.

Зі змісту додаткової угоди до договору оренди землі вбачається внесення ряду змін до договору оренди від 29.12.2006р., зокрема:

- поновнено термін дії договору оренди землі на пять років, починаючи з 16.06.2017р.

- змінено адресу земельної ділянки з по вул. Набережній Перемоги у районі будівлі №10 на вул. Набережна Перемоги, буд 24 ;

- категорія землі згідно ст.19 Земельного кодексу України: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі;

- функціональне використання для завершення будівництва будівлі автоцентру.

Розмір орендної плати встановлюється рішенням Дніпровської міської ради відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Обчислення розміру орендної плати за замельні ділянки комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Разом з тим, зі змісту пояснень, наданих представником позивача у судовому засідані, вбачається, що основним обґрунтуванням позивних вимог є незгода позивача з розрахунком розміру орендної плати за землю із використанням даних зазначених у витягі із технічної документації про нормативу грошову оцінку земельної ділянки №423/060218/03-07 від 08.02.2018р., оскільки на момент перевірки у підприємства такий витяг був відсутній, а останній дійсний витяг №6/221117/03-07 був отриманий 22.11.2017р. за результатами здійсненного будівництва будівлі автоцентру, зміни цільового призначення земельної ділянки та для укладання додаткової угоди до договору оренди землі від 14.12.2017р.

Крім того, позивач звертає увагу, що після отримання вищезазначеного витягу, ТОВ "АРК" до ГУ ДФС у Дніпропетровській області були подані відповідні скореговані декларації з орендної плати за земельну ділянку за 2017р. з коректними даними.

Представник відповідача, заперечуючи проти пояснень позивача, зазначив, що витяг №423/060218/03-07 від 08.02.2018р. в акті перевірки зазначений помилково і ніяк не впливає на сутність встановлених порушень.

Окремо наголосив, що під час проведення перевірки та визначенні податкового зобов`язання позивачу, ГУ ДФС у Дніпропетровській області використано інформацію від компетентного органу державної влади - Держгеокадастру.

Так, зі змісту додаткової угоди від 14.12.2017р. до договору оренди від 29.12.2006р. вбачається, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 22.11.2017р є невідємною частиною цього договору та є підставою для розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки.

Однак, відповідач у акті перевірки посилається на додаткову угоду, яка була укладена між позивачем та Дніпровською міською радою 30.08.2012р., проте, в ході дослідження документів долучених до матеріалів справи судом встановлено відсутність такого документу та вбачається наявність додаткової угоди до договору оренди землі датованої 14.12.2017р.

Отже, ця обставина ставить під сумнів, що при проведенні перевірки ТОВ АРК та складані акту про її результати відповідачем приймалися до уваги пункти додаткової угоди від 14.12.2017р. та їх зміст, якими було внесено ряд змін до договору оренди земельної ділянки від 29.12.2006р.

Таким чином, в ході судового розгляду справи не можливо встановити, якій саме додатковій угоді до договору оренди землі від 29.12.2006р., уповноважені особи податкового органу надали правову оцінку та зробили відповідні висновки про порушення норм податкового законодавства, зазначені в акті перевірки, що стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 22.11.2017р. відповідно до мимог чинного податкового законодавства били сформовані та подані до ГУ ДФС у Дніпропетровській області відкореговані податкові декларації зі сплати орендної плати за земельну ділянку у повній мірі.

На підставі вищезазначено, суд приходить до висновку, що ТОВ АРК на виконання вимог п.289.2 ст.289 Податкового кодексу України правомірно розрахувало річну суму орендної плати за 2017 рік, задекларувавши її в податкових декларацій зі сплати за землю, застосувавши дані нормативної грошової оцінки земельної ділянки зазначені у витязі від 22.11.2017р. №6/221117/03-17.

Отже, обґрунтування відповідача щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата за земельну ділянку в розмірі 1'391'787грн. 67коп. не підтвердилися в ході судового розгляду справи.

Згідно ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.1 та 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (ст.9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 КАС України).

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ АРК є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем платіжним дорученням №1083 від 11.12.2018р. судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 20'876грн. 82коп. підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 72-77, 90, 241-243, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АРК до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0022241416 від 27.08.2018р. Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17а, ЄДРПОУ 39394856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АРК (код ЄДРПОУ 32434132, 49000, м. Дніпро,пр-т Б. Хмельницького, буд.249) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 20'876грн. 82коп. (двадцять тисяч вісімсотсімдесят шість гривень 82коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст рішення у повному обсязі складений 24 червня 2019 року, з урахуванням вихідних днів.

Суддя Г. В.Кадникова