Рішення

від 23.03.2020 по справі 320/6000/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2020 року м. Київ № 320/6000/19

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Даніком Груп

до Головного управління ДПС у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Даніком Груп із позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Київській області від 20.09.2019 №0000101202 форми В1 , яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 19198,80 грн. по податковій декларації з ПДВ від 20.05.2019 №9104056696 за звітний період квітень 2019 року і нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9599,00 грн.; від 20.09.2019 №0000111202 форми В4 , яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1934,00 грн.

Позов мотивовано протиправністю оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих відповідачем на підставі помилкових висновків перевірки позивача з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість щодо безпідставного включення позивачем до розрахунку бюджетного відшкодування за квітень 2019 року сум податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ Теплоімпульс та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок операцій, сформованих по ланцюгу постачання від контрагента ПП Ельбрус-69 , який здійснює ризикові операції.

Ухвалою суду від 05.11.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено про правомірність спірних податкових повідомлень-рішень з огляду на результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за квітень 2019 року, під час якої встановлено завищення ТОВ Даніком Груп суми бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за квітень 2019 року на суму ПДВ 19197,81 грн. за рахунок операцій з ПП Ельбрус-69 , сформованих по ланцюгу постачання від контрагента, який здійснює ризикові операції, та включення позивачем до розрахунку бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ Теплоімпульс без підтвердження відповідними документами фактичного отримання позивачем товарів/послуг за вказаними господарськими операціями.

Позивачем подано відповідь на відзив, згідно якої датою віднесення сум податку до податкового кредиту, у даному випадку, є дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг як подія, що відбулася раніше. Також у відповіді на відзив зазначено про підтвердження отримання позивачем виконаних ТОВ Теплоімпульс робіт по реконструкції трансформаторної підстанції декларацією про готовність вказаного об`єкта до експлуатації та реєстрацією за позивачем права власності на вказаний об`єкт, а також про ґрунтування висновку щодо завищення ТОВ Даніком Груп суми бюджетного відшкодування за рахунок операцій з ПП Ельбрус-69 на припущеннях податкового органу, яке не підтверджено жодними об`єктивними даними.

Головним управлінням ДПС у Київській області подано заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначено, що перерахування лише грошових коштів у вигляді попередньої оплати без фактичного отримання товарів/послуг не підтверджує завершення господарської операції та свідчить про недостовірність документу (або його відсутність) про поставку товарів/послуг по попередній оплаті. Крім того у запереченнях на відповідь на відзив зазначено, що позивачем не надавалось до перевірки будь-якої проектної документації, дозвільних документів на підтвердження здійснення вказаного в інвестиційному договорі будівництва, а також не надавалось доказів на підтвердження відправлення ПП Ельбрус-69 позивачу товару відповідно до умов укладеного між ними договору поставки.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю Даніком Груп , ідентифікаційний код 39744645, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба, 246, зареєстроване як юридична особа 10.04.2015, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №13531020000007319.

Позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2019 року від 20.05.2019 №9104056696 (з додатками), у якій платником податків заявлено до бюджетного відшкодування суму в розмірі 3216732,00 грн.

На підставі наказу від 18.06.2019 №1294 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Даніком Груп (код ЄДРПОУ 39744654) , направлення від 12.08.2019 №2210 Головним управлінням ДФС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку по декларації з податку на додану вартість за квітень 2019 року, про що складено акт від 23.08.2019 №763/10-36-12-02/39744645.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивачем подано письмові заперечення від 04.09.2019 №04/09/19 на вказаний акт перевірки, які, рішенням Головного управління ДПС у Київській області від 18.09.2019 №1810/10/10-36-04-02-10, залишено без задоволення, а акт документальної позапланової виїзної перевірки від 23.08.2019 №763/10-36-12-02/39744645 - без змін.

Головним управлінням ДПС у Київській області на підставі акту перевірки від 23.08.2019 №763/10-36-12-02/39744645 винесено податкові повідомлення-рішення від 20.09.2019 №0000101202 форми В1 , яким ТОВ Даніком Груп зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 19198,80 грн. по податковій декларації з ПДВ від 20.05.2019 №9104056696 за звітний період квітень 2019 року і нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9599,00 грн., та від 20.09.2019 №0000111202 форми В4 , яким ТОВ Даніком Груп зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1934,00 грн. по податковій декларації з ПДВ від 20.05.2019 №9104056696 за звітний період квітень 2019 року.

Позивач, вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі по тексту - Податковий кодекс).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 -1 .3 статті 200 -1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 -1 .3 статті 200 -1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.7 Податкового кодексу, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Аналіз наведених вище положень Податкового кодексу дає підстави для висновку, що суми податку на додану вартість, сплачені платником податків авансом у попередньому або звітному податковому періодах постачальникам товарів/послуг, враховуються при розрахунку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у випадку прийняття платником податків рішення про повернення суми бюджетного відшкодування за умови наявності у такого платника податків відповідного права на отримання бюджетного відшкодування.

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV (далі по тексту - Закон №996-XIV), бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно частини першої статті 9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704.

Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку передбачено, зокрема: господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення (пункт 1.2); первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (пункт 2.1); первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу - одержувача тощо (пункт 2.4).

З системного аналізу наведених вище положень законодавства випливає, що єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, є належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи за результатами реальної господарської операції, що підтверджують її повноту та зміст відповідно до цілей господарської діяльності платника податків.

Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 02.06.2011 №742/11/13-11 зазначено, зокрема, що витрати, для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як убачається зі змісту акту перевірки від 23.08.2019 №763/10-36-12-02/39744645, на підставі якого контролюючим органом винесено спірні податкові повідомлення-рішення, перевіркою встановлено порушення ТОВ Даніком Груп пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України в результаті чого: відмовлено у бюджетному відшкодуванні заявленого на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) по декларації за квітень 2019 року на суму ПДВ 58333,00 грн.; завищено суму бюджетного відшкодування, заявленого на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) по декларації з податку на додану вартість з додатками за квітень 2019 року на суму ПДВ 19197,81 грн.; завищено суму податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17), яке в свою чергу задекларовано у від`ємному значенні різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у рядку 19 на суму ПДВ - 1934,25 грн.

За висновками контролюючого органу, зазначені порушення зумовлені відсутністю підтвердження завершення господарської операції з придбання ТОВ Даніком Груп товарів/послуг по попередній оплаті у ТОВ Теплоімпульс на підставі інвестиційного договору будівництва об`єкта нерухомості від 19.12.2018 та формуванням ТОВ Даніком Груп податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок операцій, сформованих по ланцюгу постачання від контрагента ПП Ельбрус-69, який здійснює ризикові операції.

На підтвердження правомірності включення до розрахунку бюджетного відшкодування за квітень 2019 року податку на додану вартість по постачальнику ТОВ Теплоімпульс позивачем надано інвестиційний договір будівництва об`єкта нерухомості від 19.12.2018, укладений між ТОВ Даніком Груп (Інвестор) та ТОВ Теплоімпульс (Забудовник), предметом якого є участь Інвестора у будівництві об`єкту нерухомості з отриманням у власність об`єкту нерухомості на умовах і в порядку, передбачених Договором (пункт 1.1 Договору). Будівництво Об`єкту нерухомості здійснюється Забудовником згідно проекту реконструкції тепличного комплексу з добудовою гаражних боксів, виробничих та складських приміщень по АДРЕСА_1 , розробленого головним архітектором проекту ОСОБА_1 , проект Будівництво трансформаторної ТП-3 , том 1, 040/14-(3), затвердженого наказом Забудовника №44-1 від 21.09.2018 (пункт 1.2.2 Договору). Загальна вартість робіт, послуг, матеріалів та обладнання по будівництву об`єкту нерухомості складає 3 000 000 грн. (три мільйони гривень), в тому числі ПДВ (пункт 2.1 Договору). Фінансування будівництва Об`єкта нерухомості здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів як інвестиції на поточний рахунок Забудовника (пункт 2.5.1 Договору). Фінансування будівництва Об`єкта нерухомості здійснюється після реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (пункт 2.5.1.1 Договору). Фінансування об`єкту нерухомості здійснюється поетапно на підставі рахунків, а саме: - протягом трьох банківських днів з дати укладення Договору, Інвестор перераховує Забудовнику 480000 (чотириста вісімдесят тисяч) грн.; - після готовності обладнання - ЗТП-1000/10/0,4 кВ з силовим трансформатором, Інвестор перераховує Забудовнику частинами грошові кошти на загальну суму 1000000 (один мільйон) грн.; - протягом місяця з дати отримання Забудовником обладнання - ЗТП-1000/10/0,4 кВ з силовим трансформатором, Інвестор перераховує Забудовнику частинами грошові кошти на загальну суму 1000000 (один мільйон) грн.; - протягом трьох календарних днів після передачі Об`єкту нерухомості з електричним обладнанням по акту приймання-передачі Інвестор перераховує Забудовнику 520000 (п`ятсот двадцять тисяч) грн. (пункт 2.5.2 Договору).

ТОВ Теплоімпульс зареєстровано в Держархбудінспекції України повідомлення №КС061182991054 про початок будівельних робіт на об`єкті - Реконструкція трансформаторної підстанції Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 83 .

Відповідно до платіжного доручення від 04.03.2019 №227, ТОВ Даніком Груп перераховано ТОВ Теплоімпульс (код ЄДРПОУ 32215341) 350000,00 грн. в якості оплати за участь Інвестора у будівництві об`єкту нерухомості згідно договору №ДГ-0000001 від 19.12.2018 та рахунку №СФ-0000002 від 04.03.2019, у тому числі ПДВ 20% - 58333,33 грн.

Вказану суму ПДВ включено позивачем у додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2019 року Розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ) (рядок 88 таблиці 2 Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України .

Беручи до уваги наявність підстав для врахування сум податку на додану вартість, сплачених платником податків авансом у попередньому або звітному податковому періодах постачальникам товарів/послуг, під час розрахунку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, та враховуючи прийняття позивачем рішення про повернення суми бюджетного відшкодування за наявності у нього права на отримання бюджетного відшкодування, ТОВ Даніком Груп правомірно включено суму ПДВ, яка була сплачена позивачем ТОВ Теплоімпульс у складі авансу відповідно до укладеного між ними інвестиційного договору будівництва об`єкту нерухомості від 19.12.2018, до розрахунку суми бюджетного відшкодування до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2019 року.

При цьому суд зауважує, що факт списання коштів з банківського рахунка позивача на оплату товарів/послуг є достатньою підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту та включення таких сум до розрахунку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Тому, на думку суду, здійснення позивачем передоплати ТОВ Теплоімпульс та надання до перевірки документів на підтвердження списання коштів на підставі відповідного рахунку до інвестиційного договору та, власне, інвестиційного договору між ТОВ Даніком Груп та ТОВ Теплоімпульс , свідчить про правомірність включення позивачем суми ПДВ, сплаченої ТОВ Теплоімпульс у складі авансового платежу, до розрахунку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість до податкової декларації за квітень 2019 року. Втім, незважаючи на надання позивачем до перевірки зазначених доказів, що убачається з акту перевірки, контролюючий орган дійшов помилкових висновків про наявність підстав для відмови у бюджетному відшкодуванні заявленого на рахунок платника у банку по декларації за квітень 2019 року на суму ПДВ 58333,00 грн.

Крім того, під час судового розгляду позивачем додатково надано підписаний між ТОВ Даніком Груп та ТОВ Теплоімпульс акт від 09.11.2019 прийому-передачі об`єкту нерухомості згідно Інвестиційного договору будівництва об`єкту нерухомості б/н від 19.12.2018, декларацію №КС141190391983 про готовність об`єкта до експлуатації, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію за ТОВ Даніком Груп права власності на об`єкт нерухомого майна - закрита трансформаторна підстанція, що вказує на реальний характер господарської операції між позивачем та ТОВ Теплоімпульс відповідно до укладеного між ними Інвестиційного договору будівництва об`єкту нерухомості б/н від 19.12.2018.

На підтвердження правомірності включення ТОВ Даніком Груп до складу податкового кредиту за квітень 2019 року сум ПДВ по податкових накладних, виписаних ПП Ельбрус-69 , позивачем надано договір поставки від 21.02.2018 №21/02-2018, укладений між ТОВ Даніком Груп (Покупець) та ПП Ельбрус-69 (Постачальник), згідно якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти пиломатеріали хвойних порід (сосна) та своєчасно оплатити його на умовах, визначених цим Договором (пункт 1.1 Договору). Поставка Товару здійснюється партіями зі складу Постачальника: м. Боярка. Витрати по доставці Товару на склад Покупця несе Покупець. Завантаження Товару здійснюється за рахунок Постачальника (пункт 2.1 Договору).

Додатковою угодою від 28.12.2018 до договору поставки від 21.02.2018 №21/02-2018 продовжено строк дії договору до 31.12.2019.

ТОВ Даніком Груп та ПП Ельбрус-69 підписано специфікацію №11 від 07.03.2018 до договору поставки від 21.02.2018 №21/02-2018 на поставку пиломатеріалів обрізних (сосна) 3, 4 сорту - для розпилу на дисковій пилорамі, ціною 136,00 доларів США з ПДВ, об`ємом 300 м3/6 контейнерів, та пиломатеріалів обрізних (сосна) 3,4 сорту ціною 134,00 доларів США з ПДВ, об`ємом 3 контейнери.

ПП Ельбрус-69 виписано ТОВ Даніком Груп видаткові накладні від 01.04.2019 №РН-0000030 на поставку брусу 75х100х3985 ТС (сосна) в кількості 10.760 м3 на загальну суму 39788,71 грн., в тому числі 6631,45 грн. ПДВ, від 23.04.2019 №РН-0000034 на поставку брусу 37х88х2985 (сосна) в кількості 38,490 м3 на загальну суму 115186,87 грн., в тому числі, 19197,81 грн. ПДВ.

Факт транспортування придбаних позивачем на підставі зазначених видаткових накладних пиломатеріалів зі складу ПП Ельбрус-69 в м. Боярка на склад покупця підтверджується товарно-транспортними накладними від 01.04.2019 №РН-30 та від 23.04.2019 №РН-34 (перевізник - ТОВ Даніком Груп ), які містять усі необхідні реквізити та підписи уповноважених осіб про відпуск/прийняття товару.

Платіжними дорученнями від 23.04.2019 №436 та від 06.06.2019 №725, ТОВ Даніком Груп перераховано ПП Ельбрус-69 , відповідно, 115186,87 грн., в тому числі 19197,81 грн. ПДВ, та 200000,00 грн., в тому числі 33333,33 грн. ПДВ.

Суму ПДВ в розмірі 19197,81 грн. включено позивачем до додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2019 року Розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ) (рядок 41 таблиці 2 Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України .

За висновком суду, перелічені вище первинні документи, які також надавались позивачем до перевірки, підтверджують факт придбання ТОВ Даніком Груп у ПП Ельбрус-69 пиломатеріалів та є достатніми для висновку про реальний характер господарської операції між позивачем та ПП Ельбрус-69 .

З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами - контрагентами позивача, в даному випадку - ПП Ельбрус-69 та його контрагентами-постачальниками.

При цьому суд зауважує, що податкове законодавство не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, як і права на збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування, від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб`єктами господарювання, так само, як і на платника податків не покладається обов`язок перевіряти своїх контрагентів на предмет дотримання ними вимог податкового законодавства.

Аналогічну за змістом правову позицію неодноразово висловлено Верховним Судом, зокрема, у своїх постановах від 22.11.2019 у справі №804/15820/15 (85836075), від 22.11.2019 у справі №817/2887/14 (85836029).

Стосовно встановлення під час перевірки інформації щодо фігурування одного з контрагентів ПП Ельбрус-69 , а саме: ТОВ Кайвер (код ЄДРПОУ 41314434), у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, статтею 205, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, та висновку контролюючого органу про здійснення ТОВ Кайвер підміни номенклатури товарів з метою розповсюдження фіктивного податкового кредиту третім особам, і як наслідок, висновку контролюючого органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування, заявленого на рахунок платника у банку по декларації з податку на додану вартість з додатками за квітень 2019 року на суму ПДВ 19197,81 грн., та завищення суми податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму ПДВ - 1934,25 грн., суд зазначає, що наявність досудових кримінальних проваджень, фігурантом у яких є контрагенти постачальника позивача, без обвинувального вироку суду із зазначенням ролі кожного контрагента у ланцюгу постачання продукції та наявності встановлених протиправних діянь контрагента чи безпосередньо самого платника податків, не є підставою для визнання операцій позивача із зазначеними контрагентами нереальними, відповідно, кримінальні провадження стосовно контрагентів постачальника позивача не є належним підтвердженням протиправності дій платника податків та/або доказом нереальності здійснення господарських операцій щодо придбання позивачем пиломатеріалів у ПП Ельбрус-69 .

Суд зазначає, що будь-яких інших порушень, зокрема, щодо наявності дефектів первинних документів, складених за результатами господарської операції з придбання позивачем товарів у ПП Ельбрус-69 , порушення порядку ведення бухгалтерського обліку з відображення придбання позивачем товарів, в акті перевірки не встановлено під час судового розгляду про такі обставини відповідачем суду не повідомлено.

Відтак, суд вважає необґрунтованими викладені в акті перевірки висновки контролюючого органу про неправомірність формування ТОВ Даніком Груп податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок операцій, сформованих по ланцюгу постачання від контрагента ПП Ельбрус-69, який здійснює ризикові операції, та завищення позивачем суми бюджетного відшкодування, заявленого на рахунок платника у банку по декларації з податку на додану вартість з додатками за квітень 2019 року на суму ПДВ 19197,81 грн., завищення суми податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму ПДВ - 1934,25 грн.,

При цьому, за висновком суду, недотримання ТОВ Даніком Груп та ПП Ельбрус-69 умов договору поставки від 21.02.2018 №21/02-2018 щодо підтвердження фотографіями факту відправки товару та ненадання зазначених доказів перевіряючим під час перевірки, не є достатньою підставою для висновку про безтоварний характер господарської операції з придбання позивачем у ПП Ельбрус-69 товару на підставі договору від 21.02.2018 №21/02-2018.

Отже, зважаючи на встановлені судом обставини щодо необґрунтованості висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки від 23.08.2019 №763/10-36-12-02/39744645, на підставі якого Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято спірні податкові повідомлення-рішення від 20.09.2019 №0000101202 та від 20.09.2019 №0000111202, суд дійшов висновків про обґрунтованість позовних вимог щодо протиправності вказаних податкових повідомлень-рішень та наявності підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (платіжне доручення від 23.10.2019 №1442). Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги в розмірі 7816,00 грн.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої).

Згідно статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга). Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта). Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята). У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома).

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд наголошує, що стаття 134 Кодексу адміністративного судочинства України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог частини п`ятої статті 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд в додатковій постанові від 12.09.2018 (справа № 810/4749/15) вказав, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Також Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 (справа № 826/856/18) зазначив, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відтак, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії , заява № 34884/97, п.30). У пункті 269 рішення у цій справі Судом зазначено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно пункту 4 частини першої статті першої Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Отже, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).

Статтею 19 Закону №5076-VI визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону №5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем подано: договір про надання правової допомоги від 18.10.2019 №30/19, акт про приймання-передачі наданих послуг від 26.11.2019 на суму 7816,00 грн., платіжне доручення від 10.10.2019 №1552 на суму 7816,00 грн.

Судом встановлено, що витрати на професійну правничу допомогу у цій справі позивачем та його представником оцінено у наступних розмірах: вивчення та аналіз акту про результати перевірки позивача - 3,0 години; вивчення наказів Головного управління ДФС у Київській області про проведення перевірки позивача - 0,5 години; ознайомлення з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями - 0,5 години; вивчення заперечення ТОВ Даніком Груп до акту перевірки та листа щодо результатів розгляду заперечень - 1,5 години; вивчення податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2019 року - 0,5 години; вивчення та аналіз документів, що підтверджують господарські відносини позивача з ПП Ельбрус-69 - 2,0 години; вивчення та аналіз документів, що підтверджують господарські відносини ТОВ Даніком Груп з ТОВ Теплоімпульс - 1,5 години; ознайомлення з документами щодо реєстрації податкових накладних - 0,5 години; консультації, узгодження правової позиції по справі з клієнтом - 1,0 година; підготовка позовної заяви, клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів, заяви про спрощене провадження - 3,0 години; ознайомлення з ухвалою суду про відкриття провадження у справі - 0,5 години; підготовка клопотання про приєднання до матеріалів справи документів - 1,0 години. Всього - 16 годин вартістю 700,00 грн./год. на загальну суму 11200,00 грн. Вартість послуг зі знижкою - 7816,00 грн.

Дослідивши надані позивачем документи та враховуючи наведені норми права, суд дійшов висновку, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку не є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами).

Так, суд зазначає, що позовна заява позивача викладена на 5 аркушах, що в середньому займає до 3 годин написання разом із вивченням та аналізом доказів, які наявні у позивача та не потребували додаткових затрат часу адвоката на їх збирання з підготовкою та надісланням адвокатських запитів; долучення доданих позивачем до позовної заяви документів не вимагає підготовки окремого письмового клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, які подаються разом із позовною заявою.

На думку суду, заявлені позивачем до відшкодування витрати на оплату послуг адвоката не є співмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову, значенням справи для сторони.

З огляду на надані суду документи, обсяг та зміст позовної заяви і поданих у справі заяв, клопотань, суд, зважаючи на задоволення позовних вимог, дійшов висновку про необхідність зменшення заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до 3500,00 грн. за підготовку позову, його подання в суд разом із вивченням та аналізом доказів, підготовку та подання відповіді на відзив, що разом займає до 5 годин роботи адвоката (5 годин * 700,00 грн./год.).

Відтак на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн., разом - 5421,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління ДПС у Київській області.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 20.09.2019 №0000101202 форми В1 , яким ТОВ Даніком Груп зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 19198,80 грн. по податковій декларації з ПДВ від 20.05.2019 №9104056696 за звітний період квітень 2019 року і нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9599,00 грн.; від 20.09.2019 №0000111202 форми В4 , яким ТОВ Даніком Груп зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1934,00 грн.

Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 5421,00 грн. (п`ять тисяч чотириста двадцять одна грн. коп.) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління ДПС у Київській області.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Даніком Груп (ідентифікаційний код 39744645, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба, 246).

Відповідач: - Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 23 березня 2020 року.