РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
18 березня 2020 року м. Рівне№460/1980/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Друзенко Н.В., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
Заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури
до Локницької сільської ради
про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В:
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури до Локвинської сільської ради Зарічненського району Рівненської області про визнання протиправною бездіяльність Локницької сільської ради щодо оформлення та державної реєстрації права власності на будівлі, споруди Задовженської філії КЗ Кутинська ЗОШ І-ІІІ ступенів Локницької сільської ради Зарічненського району Рівненської області та права постійного користування земельною ділянкою для обслуговування будівель, споруд вказаного навчального закладу (вул. Шкільна, 5, с. Задовже, Рівненський район, 34033, ЄДРПОУ 24173969) та зобов`язання Локницьку сільську раду вжити заходи щодо оформлення та державної реєстрації права власності на будівлі, споруди Задовженської філії КЗ Кутинська ЗОШ І-ІІІ ступенів Локницької сільської ради Зарічненського району Рівненської області та права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,3147 га загальною вартістю 88662,04 грн. для обслуговування будівель, споруд вказаного навчального закладу (вул. Шкільна, 5, с. Задовже, Рівненський район, 34033).
За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 КАС України, суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Частиною четвертою статті 5 КАС України передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Разом з тим, частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Аналіз статті 53 КАС України у взаємозв`язку з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що участь прокурора в судовому процесі в адміністративних судах стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах конкретним органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.
Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Судом встановлено, що прокурор при поданні вказаного позову, не обґрунтував наявність підстав для звернення до адміністративного суду, він не зазначив, в чому полягає порушення інтересів держави та не обґрунтував необхідність їх захисту.
Тобто, у даному випадку можливість звернення прокурора до адміністративного суду стосується представництва інтересів держави в особі відповідного органу. Проте, прокурор звернувся до суду самостійно.
Крім того, суд зазначає, що пунктом 5 частини першої статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Так, частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
Суд зазначає, що якщо до суду звертається прокурор, то строк звернення обчислюється від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися саме позивач (відповідний орган, в інтересах якого звертається прокурор), а не прокурор.
Це правило пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини. Аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №648/2419/13-ц.
Заступник керівника Сарненської місцевої прокуратури подаючи позов до Рівненського окружного адміністративного суду не вказав орган, в інтересах якого він звертається, та не обґрунтував того, коли саме розпочався відлік строку звернення до суду.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За приписами частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: заяви на усунення недоліків позовної заяви з обґрунтуванням права звернення до адміністративного суду в інтересах держави в особі конкретного органу; обґрунтуванням початку відліку строку звернення до суду (у разі пропущення строку звернення - подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з зазначенням підстав для поновлення строку та доказів на їх обґрунтування).
Керуючись статтею 169 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Позовну заяву Заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури до Локницької сільської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Друзенко Н.В.
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2020 |
Оприлюднено | 24.03.2020 |
Номер документу | 88352098 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
Друзенко Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні