Рішення

від 30.06.2020 по справі 460/1980/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 червня 2020 року м. Рівне №460/1980/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Н.В. Друзенко за участю секретаря судового засідання А.А. Головатчик, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом

Заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури доЛокницької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальний заклад "Кутинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Локницької сільської ради Зарічненського району Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури до Локвинської сільської ради Зарічненського району Рівненської області про визнання протиправною бездіяльність Локницької сільської ради щодо оформлення та державної реєстрації права власності на будівлі, споруди Задовженської філії КЗ «Кутинська ЗОШ І-ІІІ ступенів» Локницької сільської ради Зарічненського району Рівненської області та права постійного користування земельною ділянкою для обслуговування будівель, споруд вказаного навчального закладу та зобов`язання Локницьку сільську раду вжити заходи щодо оформлення та державної реєстрації права власності на будівлі, споруди Задовженської філії КЗ «Кутинська ЗОШ І-ІІІ ступенів» Локницької сільської ради Зарічненського району Рівненської області та права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,3147 га загальною вартістю 88662,04 грн. для обслуговування будівель, споруд вказаного навчального закладу.

На обґрунтування позовних вимог заступник керівника Сарненської місцевої прокуратури зазначає, що засновником Комунального закладу «Кутинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Локницької сільської ради Зарічненського району Рівненської області» є Локвинська сільська рада Зарічненського району Рівненської області. Позивач зазначає, що прокуратурою вивчено стан додержання вимог земельного законодавства в частині оформлення правовстановлюючих документів на майно та земельні ділянки загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів. Однак, в порушення вимог законодавства правовстановлюючі документи на земельну ділянку, яку Комунальний заклад «Кутинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Локницької сільської ради Зарічненського району Рівненської області» використовує у своїй діяльності, не оформлено. Позивач зазначає, що відсутність правовстановлюючих документів порушує передбачені державою принципи раціонального й ефективного використання та охорони земель та призводить до неефективного управління майном комунального закладу. Оскільки Локвинською сільською радою упродовж тривалого часу не здійснено належних та достатніх дій і заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів, то даний факт порушує інтереси держави. На підставі викладеного, заступник керівника Сарненської місцевої прокуратури просив задовольнити позовні вимоги

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 22.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №460/1980/20. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальний заклад "Кутинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Локницької сільської ради Зарічненського району Рівненської області. Вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін 07.05.2020.

Ухвалою суду від 07.05.2020 розгляд справи відкладено до 09.06.2020.

Ухвалою суду від 09.06.2020 розгляд справи відкладено до 30.06.2020.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, причини не подання суду не повідомив. У відповідності до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальний заклад "Кутинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Локницької сільської ради Зарічненського району Рівненської області пояснень також суду не надав.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням Локницької сільської ради Зарічненського району Рівненської області від 24.05.2016 №36 «Про добровільне об`єднання територіальних громад» , відповідно до статей 2, 4, 6, 7 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» сільська рада у складі сіл Локниця та ОСОБА_1 вирішила об`єднатися з територіальними громадами сіл Кутин, Задовже, Заозер`я, Кутинок, Любинь Кутинської сільської ради, сіл Кухче, Новосілля, Радове Кухченської сільської ради, сіл Нобель, Дідівка, Котира, Млин Нобельської сільської ради, в Локницьку територіальну громаду з центром в селі Локниця (а.с.18).

Згідно з пунктом 1.1. Статуту, затвердженого рішенням Локницької сільської ради №77 від 04.01.2017 (а.с.19-30), Комунальний заклад «Кутинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Локницької сільської ради Зарічненського району Рівненської області» утворений шляхом реорганізації закладу «Кутинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Зарічненської районної ради Рівненської області у зв`язку зі міною засновника та переходу у комунальну власність об`єднаної територіальної громади Локницької сільської ради. Навчальний заклад у своєму складі має відокремлені підрозділи (філії), зокрема, Задовженську філію Кутинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Локницької сільської ради Зарічненського району Рівненської області, що знаходиться за адресою: вул. Шкільна, 5, с. Задовже Зарічненського району Рівненської області. Кутинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Локницької сільської ради Зарічненського району Рівненської області є правонаступником Задовженської школи І ступеня Локницької сільської ради Зарічненського району Рівненської області.

Згідно з пунктом 1.5 Статуту засновником навчального закладу є Локницька сільська рада Зарічненського району Рівненської області.

Головною метою дошкільного навчального закладу є забезпечення реалізації права громадян на здобуття дошкільної освіти, задоволення потреб громадян у нагляді, догляді та оздоровленні дітей дошкільного віку, створення умов для їх фізичного, розумового і духовного розвитку (п.2.1. Статуту).

Управління навчальним закладом та його майном здійснюється Локницькою сільською радою Зарічненського району Рівненської області (п.1.8. Статуту).

Відповідно до листа Комунального закладу «Кутинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Локницької сільської ради Зарічненського району Рівненської області» від 10.03.2020 №15 відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на якій знаходиться дошкільний навчальний заклад (а.с.14).

Відповідно до листа Локницької сільської ради Зарічненського району Рівненської області від 10.02.2020 №44 дозволу на виготовлення документації щодо відведення земельної ділянки у постійне користування для Задовженської філії «Кустиноської ЗОШ І-ІІІ ступенів» Локницької сільської ради не надавалось (а.с.13).

Комунальне підприємство «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» Рівненської обласної ради листом від 27.02.2020 №36/4-180 вих-20 повідомило, що згідно з архівними матеріалами бюро станом на 01.01.2013 право власності на будівлю Задовженської філії КЗ «Кутинська ЗОШ І-ІІІ ступенів» та ДНЗ «Барвінок» за адресою: Рівненська область, Зарічненський район, село Задовже, вулиця Шкільна, 5, не зареєстровано (а.с.17).

На думку позивача, сільська рада, будучи засновником та власником Комунального закладу «Кутинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Локницької сільської ради Зарічненського району Рівненської області» , а також суб`єктом, який відповідає за матеріально-технічне забезпечення Комунального закладу «Кутинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Локницької сільської ради Зарічненського району Рівненської області» , упродовж 4 років, з моменту утворення Локнинької ОТГ, фактично не здійснено жодних юридично значимих обов`язкових дій щодо оформлення та державної реєстрації права власності на будівлі, споруди та права користування на земельну ділянку зазначеного навчального закладу. Зокрема сільською радою не вжито необхідних заходів щодо укладення договору із суб`єктами діяльності, які мають ліцензію на проведення землевпорядних робіт щодо виготовлення технічної документації на земельну ділянку щодо передачі її у постійне користування Комунального закладу «Кутинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Локницької сільської ради Зарічненського району Рівненської області» проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно та земельну ділянку за цим закладом.

Враховуючи відсутність документів постійного користування земельною ділянкою, що створює ризики для нормального функціонування навчального закладу, які можуть призвести до негативних наслідків, прокурор звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України «Про прокуратуру» .

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави» .

У Рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» , висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України «Про прокуратуру» .

Відтак, суд вважає, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави» , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 вересня 2019 року у справі № 815/724/15, від 17 жовтня 2019 року у справі № 569/4123/16-а, від 5 листопада 2019 року у справі №804/4585/18.

В даному адміністративному позові керівник прокуратури стверджує, що Локницька сільська рада не виконала покладені на неї повноваження з оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під будівлями та спорудами Комунального закладу «Кутинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Локницької сільської ради Зарічненського району Рівненської області» за адресою: вул. Шкільна, 5, с. Задовже, що зумовило виникнення загрози для нормального функціонування закладу та здійснення навчального процесу та може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей. При цьому, як зазначив заступник керівника прокуратури, орган, на який покладаються повноваження щодо забезпечення виконання селищною радою своїх зобов`язань у спірних правовідносинах, відсутній.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, відповідно до частини першої статті 12 Земельного кодексу України, належить, зокрема: організація землеустрою; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

З цього приводу суд зазначає, що особливістю органів місцевого самоврядування як суб`єктів владних повноважень є те, що кожен з таких суб`єктів, з урахуванням положень Конституції України, є самостійним, автономним та не знаходиться у підпорядкуванні жодного органу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що даний позов поданий до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом з підстави як відсутність суб`єкта, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У такій категорії справ орган прокуратури повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.

Відповідно до змісту частини другої статті 19 Конституції України, частини третьої статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та керуються у своїй у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, кабінету Міністрів України.

Згідно з статтею 14 Конституції України, земля є основним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 80 Закону України «Про освіту» , до майна закладів освіти, серед іншого, належать земельні ділянки. Порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначаються Земельним кодексом України.

Відповідно до частини першої статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно пунктом «а» частини другої статті 92 Земельного кодексу України, права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Як зазначено у частини першої статті 123 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті «а» частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України передбачає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» .

Відповідно до частин першої та третьої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , державна реєстрація прав є обов`язковою, інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Тобто, обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, оформлених у відповідності до вимог закону. При цьому, відсутність правовстановлюючих документів порушує передбачені державою принципи раціонального й ефективного використання та охорони земель та призводить до неефективного управління земельними ресурсами та землекористуванням.

Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження щодо управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , передбачені повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері регулювання земельних відносин, а саме: власні - 1) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; та делеговані - 1) здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, 8) підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; 9) організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; 10) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

Приписами пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Положеннями частини третьої статті 66 Закону України «Про освіту» передбачено, що сільські, селищні ради відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти на відповідній території, мають право засновувати заклади освіти, реорганізовувати і ліквідовувати їх, забезпечувати їх діяльність і розвиток.

Отже, вищевказані норми вказують на те, що земельні ділянки під навчальними закладами мають бути належним чином оформлені та використовуватися у порядку, встановленому законодавством, інакше, це може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей.

Відсутність правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких знаходяться навчальні заклади, створює передумови для зловживань щодо розпорядження земельною ділянкою, формує ризики для нормального функціонування навчального закладу та навчального процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушує інтереси держави у сфері охорони дитинства.

Відсутність правовстановлюючих документів порушує передбачені державою принципи раціонального й ефективного використання та охорони земель та призводить до неефективного управління земельними ресурсами та землекористування.

У відповідності до пункту 2 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з бюджетів об`єднаних територіальних громад, серед іншого, належать видатки на загальноосвітні навчальні заклади.

Згідно з пунктом 23 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» , виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання про розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Задовженська філія КЗ «Кутинська ЗОШ І-ІІІ ступенів» Локницької сільської ради Зарічненського району Рівненської області користується земельною ділянкою площею 0,3147 га, за адресою: вул. Шкільна, 5, село Задовже, Зарічненського району, Рівненської області, яка знаходиться у комунальній власності Локницької сільської ради (а.с.32).

Однак в порушення вимог земельного законодавства та положень Закону України «Про освіту» правовстановлюючі документи на земельну ділянку, яку використовує навчальний заклад не оформлено, державну реєстрацію права постійного користування не проведено.

З огляду на наведене, вказані порушення свідчать про допущену бездіяльність з боку Локницької сільської ради.

Отже, Локницька сільська рада, являючись суб`єктом, який здійснює управління Комунальним закладом «Кутинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Локницької сільської ради Зарічненського району Рівненської області» , відповідає за її матеріально - технічне забезпечення, виконує повноваження у земельній сфері щодо надання земельних ділянок у користування, здійснює контроль за додержанням земельного законодавства та законодавства, не виконала покладені на неї вищезазначеними нормами повноваження, не вжила необхідних дій для оформлення права постійного користування земельною ділянкою, на якій знаходиться навчальний заклад, допускаючи протиправну бездіяльність.

Враховуючи наведене, суд вважає, що у відповідача існує обов`язок вживати заходи для оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Оскільки відповідачем дій щодо оформлення правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку не вживалось, суд вважає таку бездіяльність відповідача протиправною.

Перевіривши доводи позивача, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави (вулиця Демократична, 32, місто Сарни, Рівненська область, 34500) до Локницької сільської ради Зарічненського району Рівненської області (вулиця Центральна, 55, село Локниця, Зарічненський район, Рівненська область, 34030; код ЄДРПОУ 04385681), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунальний заклад «Кутинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Локницької сільської ради Зарічненського району Рівненської області» (вулиця Центральна, 30, село Кутин, Зарічненський район, Рівненська область, 34032; код ЄДРПОУ 24173969) - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Локницької сільської ради Зарічненського району Рівненської області щодо оформлення та державної реєстрації права власності на будівлі, споруди Задовженської філії Комунального закладу «Кутинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Локницької сільської ради Зарічненського району Рівненської області (вулиця Шкільна, 5, село Задовже, Зарічненський район, Рівненська область) та права постійного користування земельною ділянкою для обслуговування будівель, споруд вказаного навчального закладу.

Зобов`язати Локницьку сільську раду Зарічненського району Рівненської області вжити заходів щодо оформлення та державної реєстрації права власності на будівлі, споруди Задовженської філії Комунального закладу «Кутинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Локницької сільської ради Зарічненського району Рівненської області (вулиця Шкільна, 5, село Задовже, Зарічненський район, Рівненська область) та права постійного користування земельною ділянкою для обслуговування будівель, споруд вказаного навчального закладу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення, з урахуванням пункту 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 30 червня 2020 року.

Суддя Н.В. Друзенко