Рішення

від 10.03.2020 по справі 580/3363/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року справа № 580/3363/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ковтун Л.Б.,

представника відповідача Головного управління ДФС у Черкаській області - Каландирця А.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Прогрес (19223, Черкаська область, Жашківський район, с. Нагірна, вул. Шевченка, 23, а, далі - позивач) з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.05.2019 № 0071285012.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 02.05.2019 № 0071285012 про нарахування штрафу за невчасну реєстрацію податкової накладної є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки, 28.02.2019 позивач подав до відповідача в електронній формі податкову накладну від 01.02.2019 № 33, проте протягом операційного дня жодних квитанцій про прийняття або неприйняття вказаної податкової накладних не отримав, квитанцію було отримано лише 01.03.2019. Зазначене свідчить, що позивач дотримався обов`язку щодо своєчасного направлення для реєстрації вказаної накладної, а тому податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню

Представник позивача просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, додатково наголосив, що відповідачем проведено камеральну перевірку термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних позивача, за результатами якої складено акт №1784/23-00-50-12-007/32874565 від 25.03.2019. Камеральною перевіркою було встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної від 01.02.2019 № 33 на суму 689 583 грн 33 коп., яку зареєстровано 01.03.2019 (кількість днів прострочення - 1). За результатами проведеної перевірки та на підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.05.2019 № 0071285012, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 68 958 грн 33 коп., 10% від суми 689 583 грн 33 коп., що зазначена у невчасно зареєстрованій накладній № 33 від 01.02.2019. Оскільки строк реєстрації податкової накладної № 33 від 01.02.2019 порушено на один день, відповідачем правомірно застосовано до позивача штраф у розмірі 10 % від суми ПДВ 689 583 грн 33 коп., а саме 68 958 грн 33 коп.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Матеріалами справи встановлено, що 25.03.2019 відповідачем проведена камеральна перевірка позивача щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, про що складено акт №1784/23-00-50-12-007/32874565.

Висновками акту перевірки встановлено, що позивач несвоєчасно реєстрував податкову накладну від 01.02.2019 № 33 в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушив вимоги ст.201.10 ст.201 ПК України. Строк реєстрації податкової накладної від 01.02.2019 № 33 порушено на один день.

На підставі висновків акту перевірки №1784/23-00-50-12-007/32874565 податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.05.2019 № 0071285012, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10% за порушення термінів реєстрації податкової накладної в сумі 68 958 грн 33 коп.

Вважаючи вищевказане рішення протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду, за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб`єкта владних повноважень.

Приписами статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Правове регулювання порядку реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН встановлено нормами статті 201 ПК та Порядку №1246.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 ПК при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац п`ятий цього пункту).

Згідно з абзацом чотирнадцятим пункту 201.10 статті 201 ПК реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється з урахуванням граничних строків, зокрема: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, як це передбачено абзацом сімнадцятим пункту 201.10 статті 201 ПК, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який на час виникнення спірних відносин діяв у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №204 (остання набрала чинності з 24.03.2018).

Цей Порядок визначає механізм внесення до ЄРПН відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї. Так, згідно з положеннями пунктів 2, 8 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість - постачальником (продавцем) (крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку) відповідно до вимог ПК в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця); платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 10, 11 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 12 зазначеного Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться визначені цим пунктом перевірки, за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 14 Порядку №1246).

В Порядку не міститься визначення поняття реєстрація податкової накладної . Натомість, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування ) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.

Основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами господарювання та ДФС визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі - Порядок №557).

Відповідно до пунктів 8, 9, 11 вказаного Порядку у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення. Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

Операційний день, згідно з положеннями пункту 2 Порядку №557, визначений як частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг. При цьому конкретні часові межі операційного дня цим Порядком не визначені. На відміну від цього пунктом 3 Порядку №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №204) встановлено, що операційний день в робочі дні триває з 8 до 20-ї години. Така тривалість операційного дня застосовується в цілях статті 201 ПК як встановлена спеціальною нормою, що регулює порядок направлення електронного документа - податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) до ДФС для реєстрації в ЄРПН.

Як встановлено з матеріалів справи, податкова накладна від 01.02.2019 №33 була направлена позивачем для реєстрації в ЄРПН 28.02.2019 (в останній день спливу граничного строку реєстрації) о 19:56 год, який входить до операційного дня згідно з пунктом 3 Порядку №1246. Однак, ця накладна була зареєстровані в ЄРПН лише 01.03.2019 о 08:00 год, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, копія якої міститься в матеріалах справи.

Хоча Порядок №1246 в регулюванні механізму надсилання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) і відсилає до норм Порядку №577, і ці норми не були порушені контролюючим органом внаслідок направлення товариству квитанції про прийняття податкової накладної 01.03.2019, проте суд приходить до відсутності законних підстав для притягнення товариства до відповідальності, встановленої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК, з врахуванням меж відповідальності платника податку на додану вартість в механізмі реєстрації податкової накладної в ЄРПН, не відповідає правильному застосуванню норм пункту 201.10 статті 201 ПК та Порядку №1246.

Відповідно до абзацу тринадцятого пункту 201.10 статті 201 ПК України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Текстове викладення цієї норми не дає підстав для її неоднозначного тлумачення безвідносно до змісту норм Порядку №577, як підзаконного акта, які не можуть застосовуватися з огляду на те, що колізія між нормами актів неоднакової юридичної сили вирішується на користь акта вищої юридичної сили.

Вище викладена правова позиція зазначена також у постанові Верховного Суду від 12 липня 2019 року у справі №0940/1600/18.

Із врахуванням обставин справи, враховуючи вимоги Податкового кодексу України, принцип правомірності дій платника податків, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, позивачем було доведено безпідставність нарахування штрафних санкцій за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

У відповідності до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час перевірки правомірності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності суд враховує, чи прийняті (вчинені) вони з використанням повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи докази, що надані сторонами, суд відзначає, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог, у той же час відповідачем не надано належних доказів на підтвердження законності спірного рішення.

Отже, за сукупності вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, а спірне податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суб`єктом владних повноважень у справі було ГУ ДФС у Черкаській області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 1 921 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.05.2019 № 0071285012.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області (ідентифікаційний код 39392109) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес (ідентифікаційний код 32874565) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 921 (одна тисяч дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 20.03.2020.

Суддя С.М. Гарань