Рішення

від 23.03.2020 по справі 826/15724/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/475

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2020 року м. Київ № 826/15724/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом приватного підприємства Гідромонтаж-1

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Гідромонтаж-1" (надалі - Позивач/ПП "Гідромонтаж-1"/Підприємство) подало в Окружний адміністративний суд м. Києва позовну заяву, в якій викладені вимоги про визнання протиправними та скасування прийнятих Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі - Відповідач/ГУ ДФС у м. Києві) податкових повідомлень-рішень від 15.09.2017 р. №0760140102 та № 0759140102.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.10.2018 р. адміністративний позов задоволений повністю. Шостий апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 21.03.2019 р. скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні позову повністю.

Постановою Верховного Суду від 11.06.2019 р. вищезазначені судові рішення у справі №826/15724/17 були скасовані з направленням справи на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Окружного адміністративного суду м. Києва головуючою у справі №826/15724/17 визначено суддю Клочкову Н.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва справу прийнято до провадження, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Повідомлено сторін про необхідність надання до суду докази надсилання (надання) іншим учасникам справи копії доказів (крім речових), що подаються до суду. Також запропоновано Відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, у той час як Позивачу, у разі отримання відзиву на позовну заяву, запропоновано надати відповідь на такий відзив. Крім того, у разі отримання відповіді на відзив, запропоновано Відповідачу надати свої заперечення.

Так, на виконання вимог ухвали суду, ГУ ДФС у м. Києві подало до Окружного адміністративного суду м. Києва відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом правомірно, оскільки Позивачем порушені норми ПК України під час здійснення господарських операцій із контрагентами ТОВ "Брокбудкепітал", ПП "Векте", ТОВ "Таір Груп", ТОВ "Адванс-Ассист" та ТОВ "Буд-Гуд", у результаті чого ПП "Гідромонтаж-1" занижено суму податку на прибуток на 1 962 627,00 грн. та занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на 2 180 697,00 грн.

Разом із тим, Підприємство подало до Окружного адміністративного суду м. Києва відповідь на відзив, де зазначає про правомірність формування показників податкової звітності на підставі первинних документів, складених за результатами здійснення реальних господарських операцій із вказаними контрагентами, які були надані як під час проведення Відповідачем перевірки, так і під час судового розгляду даної справи, а тому доводи ГУ ДФС у м. Києві про порушення Позивачем норм податкового законодавства та правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.10.2019 р. було вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні суд вирішив за правилами, передбаченими ст.52 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України ), допустити заміну Відповідача у справі №826/15724/17 Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві (надалі - ГУ ДПС у м. Києві ), про що постановлена ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.11.2019 р.

У судове засідання 10.02.2020 р. уповноважений представник Відповідача не з`явився, хоча і був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, про причини неявки суд також не повідомляв, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав.

Позивач подав заяву про розгляду справи в порядку письмового провадження.

Згідно із цим, враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи, а також наявність заяви Позивача про розгляд справи за його відсутності та можливість розгляду справи за відсутності Відповідача, суд за правилами ст.205 КАС України вирішив розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ПП "Гідромонтаж-1" (код ЄДРОПУ 33072632) зареєстроване 31.07.2004 р. реєстраційною службою Головного управління юстиції в м. Києві, з 12.08.2004 р. взяте на податковий облік та станом на 19.08.2017 р. перебувало на обліку в ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві.

У період з 25.07.2017 р. по 14.08.2017 р. на підставі направлень від 25.07.2017 р. №№772/26-15-14-01-02, 773/26-15-14-01-02, 774/26-15-14-01-02, 2524/26-15-14-03-03, 2518/26-15-14-03-05 та наказів від 13.07.2017 р. №6419 та від 04.08.2017 р. №7451, виданих ГУ ДФС у м. Києві, була проведена документальна планова виїзна перевірка ПП "Гідромонтаж-1" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р., за результатами якої складений акт від 19.08.2017 р. №350/26-15-14-01-02/33072632 (надалі - Акт перевірки №350 ), де зазначено про виявлення наступних порушень вимог законодавства, а саме:

1) пп.14.1.27 та пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.138.1, п.138.2 та п.138.4 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України (надалі - ПК України ), п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704, п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-ХIV, у результаті чого занижено розмір податку на прибуток на загальну суму 1 962 627,00 грн., у т.ч.: за 2014 р. - на суму 329 695,00 грн.; за 2016 р. - на суму 1 962 627,00 грн.

2) п.198.1, п.198.3, п.198.4 та п.198.6 ст.198, п. 201.10 ст.201 ПК України, у результаті чого занижено розмір податку на додану вартість (надалі - ПДВ ), що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 2 180 697,00 грн., у т.ч.: за березень 2014 р. - на суму 75 372,00 грн.; за квітень 2014 р. - на суму 6 294,00 грн.; за травень 2014 р. - на суму 111 382,00 грн.; за липень 2014 р. - на суму 42 967,00 грн.; за серпень 2014 р. - на суму 13 037,00 грн.; за вересень 2014 р. - на суму 14 713,00 грн.; за жовтень 2014 р. - на суму 23 759,00 грн.; за листопад 2014 р. - на суму 59 119,00 грн.; за травень 2016 р. - на суму 300 054,00 грн.; за червень 2016 р. - на суму 417 468,00 грн.; за липень 2016 р. - на суму 211 045,00 грн.; за серпень 2016 р. - на суму 66 846,00 грн.; за вересень 2016 р. - на суму 82 278,00 грн.

До зазначених правопорушень, на думку контролюючого органу, призвело непідтвердження документально реальності здійснення господарських операцій ПП "Гідромонтаж-1" із його контрагентами ТОВ "Брокбудкепітал" (код ЄДРПОУ 37450960), ПП "Векте" (код ЄДРПОУ 38351083), ТОВ "Таір Груп" (код ЄДРПОУ 39280511), ТОВ "Адванс-Ассист" (код ЄДРПОУ 40149766) та ТОВ "Буд-Гуд" (код ЄДРПОУ 40282022).

Також, на викладені в Акті перевірки №350 висновки вплинула інформація з бази даних ДФС України "Податковий блок" про те, що поставлені вищезазначеними контрагентами товари на адресу Позивача у постачальників не придбавались, податкові накладні з такою номенклатурою до складу податкового кредиту не відносились. Крім того, посилаючись на ухвали у кримінальних справах щодо контрагентів ТОВ "Брокбудкепітал" та ТОВ "Буд-Гуд", посадовці вказують на фіктивний характер відповідних господарських операцій.

Не погоджуючись із такими висновками Акта перевірки №350, ПП "Гідромонтаж-1" подало до ГУ ДФС у м. Києві заперечення від 04.09.2017 р. №41061/10, за результатами розгляду якого останнім було прийняте рішення від 13.09.2017 р. №28504/10/26-15-14-01-02 про залишення заперечення без задоволення, а до тексту та висновку оскарженого Акта у зв`язку із допущеною контролюючим органом технічною помилкою під час оформлення результатів перевірки внести зміни у наступні значення:

- у п.1 Висновку замінити значення суми встановленого заниження податку на прибуток за 2016 р. з " 1 962 627,00 грн." на " 1 632 931,00 грн.", інше - залишити без змін;

- у п.2 Висновку внести значення виявлених сум заниження ПДВ: за червень 2014 р. - на суму 19 685,00 грн.; за квітень 2016 р. - на суму 736 677,00 грн.

- у Додатку 13 до Акта перевірки №350: у графі 26 значення рядків 4-5 з " 44 290" замінити на " 833 682"; в графах 33, 36-38 значення "-" замінити на " 736 677", інше - залишити без змін.

Разом із тим, на підставі Акта перевірки №350 з урахуванням висновків про результати розгляду заперечення до нього Відповідачем прийняті 15.09.2017 р. податкові повідомлення-рішення за формою "Р", а саме:

ь №0759140102, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: ПДВ на загальну суму 2 406 246,00 грн. (з яких 1 924 997,00 грн. - за основним платежем та 481 249,00 грн. - за штрафними санкціями);

ь №0760140102, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток підприємств на загальну суму 2 453 283,00 грн. (з яких 1 962 626,00 грн. - за основним платежем та 490 657,00 грн. - за штрафними санкціями).

У той же час, за результатами адміністративного оскарження вказаних вище податкових повідомлень-рішень, Державна фіскальна служба України залишила їх без змін, а скаргу ПП "Гідромонтаж-1" від 20.09.2017 р. №20/09-1 - без задоволення.

Згідно із цим, вважаючи, що Відповідачем були порушені права та охоронювані законом інтереси Підприємства під час проведення перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень від 15.09.2017 р. №0759140102 та №0760140102, Позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Як вбачається з Акта перевірки №350, ПП "Гідромонтаж-1" задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. на загальну суму 8 377 801,00 грн., однак перевіркою повноти їх визначення Відповідачем було встановлено завищення на 1 831 640,00 грн., що призвело до заниження задекларованого Позивачем показника податку на прибуток за 2014 р. у розмірі 25 127,00 грн. всього на 329 695,00 грн.

При цьому Відповідачем було також встановлено декларування Підприємством за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. показника фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на суму 128 090,00 грн., проте перевіркою повноти визначення вказаного показника було встановлено заниження всього у сумі 10 903 483,00 грн., у зв`язку із чим ПП "Гідромонтаж-1" занижено задекларований показник податку на прибуток за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2016 р. розміром 24 352,00 грн. на суму 1 632 931,00 грн. за 2016 р.

Крім того, контролюючим органом було встановлено, що Підприємством у період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р. задекларовано податковий кредит у розмірі 5 338 925,00 грн., проте перевіркою визначення відповідних показників податкового кредиту Відповідачем встановлено завищення на суму 2 180 697,00 грн., що призвело до заниження задекларованого показника ПДВ, який підлягає перерахуванню до бюджету, розміром 534 247,00 грн. на 2 180 697,00 грн.

Поряд із цим, перевіркою було встановлено, що на формування показників податкової звітності у період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р. вплинули господарські операції ПП "Гідромонтаж-1" із контрагентами-постачальниками ТОВ "Реал-Гран-Груп" (перереєстровано в ТОВ "Брокбудкепітал") (код ЄДРПОУ 37450960), ПП "Векте" (код ЄДРПОУ 38351083), ТОВ "Таір Груп" (код ЄДРПОУ 39280511), ТОВ "Адванс-Ассист" (код ЄДРПОУ 40149766) та ТОВ "Буд-Гуд" (код ЄДРПОУ 40282022) (надалі - Постачальники ), а саме:

1. із TOB "Брокбудкепітал". У перевіреному періоді Позивачем оприбутковано від вказаного контрагента суму 680 615,00 грн., крім того ПДВ - 136 123,08 грн. на підставі договору №17/05-14 від 17.05.2014 р., видаткових та податкових накладних. Податкові накладні, виписані ТОВ "Реал-Гран-Груп" на адресу ПП "Гідромонтаж-1", містять коди УКТЗЕД по всіх товарах, поставлених Позивачу. В подальшому оприбутковані товарно-матеріальні цінності (надалі - ТМЦ) були реалізовані Підприємством іншим суб`єктам господарської діяльності та/або передані у виробництво для виконання робіт за укладеними із замовниками договорами: бухгалтерська проводка Д-т 23, 36 - К-т 201 28 з подальшим віднесенням до собівартості реалізованої продукції, товарів - Д-т рахунку 902, 903. Також Відповідач посилається на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва по справі №760-17892-14-к, в якій зазначено, що директор і бухгалтер контрагента Позивача, які є засновниками і інших товариств, що фігурують по вказаній справі, під час здійснення фінансово-господарських відносин з іншими контрагентами з придбання товарно-матеріальних цінностей, подальшу реалізацію яких не підтверджено даними податкового обліку, ухилились від сплати податку на додану вартість за січень 2014 року на загальну суму 3 180 234,64 грн.

2. із ПП "Векте" . Позивачем на підставі договору №05/03-14 від 05.03.2014 р., видаткових та податкових накладних оприбутковано ТМЦ на загальну суму 408 330,00 грн., крім того ПДВ - 81 660,00 грн. В подальшому оприбутковані ТМЦ були реалізовані іншим СГД та передані у виробництво для виконання робіт: бухгалтерська проводка Д-т 23, 36 - К-т 201, 28, з подальшим віднесенням до собівартості реалізованої продукції, товарів - Д-т рахунку 902, 903.

3. із ТОВ "Таір Груп" . Позивачем на підставі договору №23/07 від 23.07.2014 р., видаткових та податкових накладних оприбутковано ТМЦ на загальну 3 683 385,00 грн., крім того ПДВ - 148 539,00 грн. В подальшому оприбутковані ТМЦ були реалізовані Підприємством іншим суб`єктам господарської діяльності та/або передані у виробництво для виконання робіт за укладеними із замовниками договорами: бухгалтерська проводка Д-т 23, 36 - К-т 201 28 з подальшим віднесенням до собівартості реалізованої продукції, товарів - Д-т рахунку 902, 903.

4. із ТОВ "Адванс Ассист" . Позивачем на підставі договору №0204/01 від 02.04.2016 р., видаткових та податкових накладних оприбутковано ТМЦ на загальну суму 3 683 385,00 грн., крім того ПДВ - 736 677,00 грн.

5. із ТОВ "Буд-Гуд" . Позивачем на підставі договору №10/05-2016 від 10.05.2016 р., видаткових та податкових накладних оприбутковано ТМЦ на загальну суму 5 388 458,00 грн., крім того ПДВ - 1 677 692,00 грн. Також перевіркою встановлено, що видаткові накладні ТОВ "Буд-Гуд", підписані директором Кумаровою О.С., не містять інформацію про місце складання вказаних документів, що є обов`язковим реквізитом для первинних бухгалтерських документів, визначений ст. 9 3aкону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Посилаючись на ухвалу Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/23384/17, Відповідач зазначає про наявність ознак фіктивності даного контрагента-постачальника.

Наведена інформація Акта перевірки №350, на думку відповідача, свідчить про удаваність проведених господарських операцій з купівлі-продажу послуг, які фактично спрямовані на формування податкових вигод третім особам, а тому встановлені під час перевірки факти доводять, що документи, виписані (складені) вказаними Постачальниками, у т.ч. податкові накладні, не можуть бути підставою для формування Підприємством даних податкової звітності.

Крім того, обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган в Акті перевірки №350 та своєму відзиві на позовну заяву посилається на інформацію з бази даних ДФС України "Податковій блок", згідно якої реалізовані контрагентами-постачальниками за укладеними договорами поставки на адресу Підприємства товари, постачальниками не придбавались, податкові накладні з такою номенклатурою до складу податкового кредиту не відносились.

Таким чином, відповідно до висновків Акта перевірки №350 у період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р. ПП "Гідромонтаж-1" безпідставно включено до складу витрат , що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, витрати на загальну суму 10 903 483,00 грн. (у т.ч., за 2014 р. - 1 831 640,00 грн., за 2016 р. - 9 071 843,00 грн.), понесені від таких контрагентів, а саме: від TOB "Брокбудкепітал" - суму 680 615,00 грн.; від ПП "Векте" - суму 408 330,00 грн.; від ТОВ "Таір Груп" - суму 3 683 385,00 грн.; від ТОВ "Адванс Ассист" - суму 3 683 385,00 грн.; від ТОВ "Буд-Гуд" - суму 5 388 458,00 грн.

Поряд із цим, зазначені в Акті перевірки №350 порушення також вплинули на формування ПП "Гідромонтаж-1" показників податкового кредиту, зокрема, в ході аналізу податкової звітності з ПДВ контролюючим органом встановлено відображення у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних суму ПДВ у загальному розмірі 2 180 697,00 грн. та включення її до складу податкового кредиту на підставі отриманих у 2014-2016 рр. від Постачальників податкових накладних, а саме: від ТОВ "Брокбудкепітал" - у розмірі 136 123,08 грн.; від ПП "Векте" - у розмірі 81 660,00 грн.; від ТОВ "Таір Груп" - у розмірі 148 539,00 грн.; від ТОВ "Адванс Ассист" - у розмірі 736 677,00 грн.; від ТОВ "Буд-Гуд" - у розмірі 1 677 692,00 грн.

У той же час, Позивач як у позовній заяві, так і у відповіді на відзив ГУ ДФС у м. Києві зазначає, що аргументи Відповідача про порушення ПП "Гідромонтаж-1" вимог чинного законодавства України, які сформовані на підставі аналізу змісту договірних відносин вказаних вище контрагентів-постачальників з іншими суб`єктами господарської діяльності, не є належними доказами порушення Підприємством норм податкового законодавства, оскільки результати аналізу іншого ланцюга постачання товарів відповідно до вимог чинного законодавства України не можуть бути підставами для висновків, які безпосередньо стосуються господарських операцій цих постачальників за укладеними із ПП "Гідромонтаж-1" договорами поставки.

Крім того, Позивач вказує, що Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що Позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти-постачальники. Також останній посилається на відсутність у матеріалах справи вироків суду відносно посадових осіб контрагентів Підприємства, якими б встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними господарськими операціями, як і відсутні будь-які судові рішення щодо фіктивності відповідних підприємств.

Між тим, за викладеними у позові ПП "Гідромонтаж-1" доводами та аргументами, докази, надані Позивачем до суду, не дають підстав для висновку, що вчинені Підприємством господарські операції з поставки товарів за укладеними із контрагентами ТОВ "Брокбудкепітал", ПП "Векте", ТОВ "Таір Груп", ТОВ "Адванс-Ассист" та ТОВ "Буд-Гуд" договорами поставки є сумнівними, не відповідають дійсному економічному змісту, і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, з урахуванням відповідно до ч.5 ст.353 КАС України викладених у постанові Верховного Суду від 11.06.2019 р. обов`язкових для суду при новому розгляді справи висновків і мотивів щодо необхідності всебічного і повного з`ясування та перевірки всіх фактичних обставин справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішенню спору по суті, і в залежності від встановленого суд приймає рішення про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст.135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.ст.138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст.152 цього Кодексу.

Крім того, з 01.01.2015 р. набули чинності зміни, внесені до ПК України Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 р. №71-VIII (надалі - Закон №71 ). Так, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України у редакції названого Закону передбачає, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Поряд із цим, у пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України вказано, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

При цьому відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно із п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п.п.138.4, 138.6-138.9, пп.пп.138.10.2-138.10.4 п.138.10, п.138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з п.138.5, пп.пп.138.10.5, 138.10.6 п.138.10, п.п.138.11, 138.12 цієї статті, п.140.1 ст.140 і ст.141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у п.138.3 цієї статті та у ст.139 цього Кодексу.

У пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України також визначено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням п.п.138.2, 138.11 цієї статті, п.п.140.2-140.5 ст.140, ст.ст.142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до абз.1 п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.138.4 ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Між тим, за вимогами пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У той же час, пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. "а" п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно із п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198.3 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об`єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п.198.4 ст.198 ПК України).

Між тим, за вимогами п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

При цьому відповідно до п.201.7 ст.201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно із п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Поряд із цим, починаючи з серпня 2014 р. до ПК України було внесено ряд змін згідно із Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" від 31.07.2014 р. №1621-VII, Законом №71, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення" від 15.07.2015 р. №609-VIII, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" від 16.07.2015 р. №643-VIII та Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24.12.2015 р. №909-VIII.

Так, враховуючи внесені зміни, пп."а" п.198.1 ст.198 ПК України передбачає, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Згідно із п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому у п.201.10 ст.201 ПК України вказано, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Крім того, за вимогами п.44.1 та п.44.2 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Разом із тим, Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (надалі - Закон №996 ) визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону №996 бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно із ч.1 ст.9 Закону №996 (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

При цьому у ст.1 цього Закону визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Водночас, порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи), встановлюється Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 р. (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин/надалі - Положення №88 ).

За вимогами п.1.2 Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктом 2.1 Положення №88 передбачено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, акти, рахунки, звіти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Між тим, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2.4 Положення №88).

Отже, системний аналіз наведених вище норм свідчить, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування показників податкового обліку платника податків. При цьому за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція викладена у наступних постановах Верховного Суду: №К/9901/2803/18 від 30.01.2018 р. у справі №820/11856/13-а; №К/9901/5557/18 від 31.01.2018 р. у справі №826/245/14; №К/9901/7258/18 від 06.02.2018 р. у справі №810/6695/14; №К/9901/27694/18 від 04.04.2018 р. у справі №808/2519/15.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, у період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р. ПП "Гідромонтаж-1" здійснювало господарські операції із контрагентами-постачальниками ТОВ "Брокбудкепітал", ПП "Векте", ТОВ "Таір Груп", ТОВ "Адванс-Ассист" та ТОВ "Буд-Гуд" на підставі укладених договорів поставки (надалі - Договори поставки ), згідно із якими Постачальники зобов`язуються передати у власність, а ПП "Гідромонтаж-1" (надалі - Покупець ) зобов`язується приймати та оплачувати товар (у т.ч. матеріали, обладнання, предмети догляду за басейнами та інші супутні товари) із найменуванням у кількості і за цінами, що вказані у видаткових накладних або рахунках-фактурах. Відповідно до визначених сторонами у таких Договорах умов поставки датою поставки вважається дата підписання уповноваженими особами договірних сторін видаткової накладної.

Так, на виконання умов укладеного ПП "Гідромонтаж-1" із ТОВ "Брокбудкепітал" Договору поставки №17/05-14 від 17.05.2014 р. Постачальником у травні-липні 2014 р. відвантажено, а Покупцем отримано товари на загальну суму 819 165,52 грн. (у т.ч. ПДВ - 136 527,58 грн.), про що свідчать надані Позивачем видаткові накладні. На підтвердження руху коштів на рахунках Позивача за даним Договором поставки також надані до суду виписки з особового рахунку ПП "Гідромонтаж-1" та платіжні доручення, з огляду на які встановлено перерахування Підприємством коштів ТОВ "Брокбудкепітал" за поставлені товари у повному обсязі.

Поряд із цим, відповідно до укладеного із ПП "Векте" Договору поставки №05/03-14 від 05.03.2014 р. та виписаних на його підставі видаткових накладних Підприємством придбано товари на загальну суму 489 999,95 грн. (у т.ч. ПДВ - 81 666,66 грн.) у березні-травні 2014 р. З наданих до суду банківських виписок та платіжних доручень вбачається перерахування Покупцем коштів у розмірі 490 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 81 666,67 грн.) за поставлені товари.

Згідно із укладеним між ПП "Гідромонтаж-1" та ТОВ "Таір Груп" Договором поставки №23/07 від 23.07.2014 р. Постачальник передав, а Покупець прийняв товари на загальну суму 926 290,21 грн. (у т.ч. ПДВ - 154 381,70 грн.), про що сторонами Договору складені та підписані видаткові накладні у липні-листопаді 2014 р. За результатами дослідження платіжних доручень та виписок з особового рахунку ПП "Гідромонтаж-1" встановлено, що з рахунку Покупця на рахунок Постачальника у період з серпня 2014 р. по червень 2015 р. перераховано кошти за придбані товари у повному обсязі.

Між тим, за даними Договору поставки №0204/01 від 02.04.2016 р., укладеного із ТОВ "Адванс Ассист", та виписаних останнім видаткових накладних, Постачальник здійснив у квітні 2016 р. поставку Позивачеві товарів на загальну суму 4 420 064,58 грн. (у т.ч. ПДВ - 736 677,43 грн.). На підтвердження здійснення у період з квітня по жовтень 2016 р. оплати за придбаний товар суду надані платіжні доручення та банківські виписки з особового рахунку ПП "Гідромонтаж-1".

Відповідно до Договору поставки №10/05-2016 р. від 10.05.2016 р. та виписаних ТОВ "Буд-Гуд" на його підставі видаткових накладних у травні-вересні 2016 р. Постачальником відвантажено, а ПП "Гідромонтаж-1" отримано ТМЦ на загальну суму 6 466 156,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 1 077 692,66 грн.). Наявні у матеріалах справи платіжні доручення та банківські виписки відображають проведення операцій щодо повної оплати Покупцем вартості придбаних товарів.

Водночас, на підтвердження правомірності формування ПП "Гідромонтаж-1" показників податкової звітності Позивачем подані до суду належним чином зареєстровані у ЄРПН податкові накладні, виписані у період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016р. Постачальниками ТОВ "Брокбудкепітал", ПП "Векте", ТОВ "Таір Груп", ТОВ "Адванс-Ассист" та ТОВ "Буд-Гуд" на виконання умов Договорів поставки, згідно із якими загальна сума ПДВ, сплачена Підприємством у період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р. у вартості придбаних товарів за спірними господарськими операціями, становить 2 186 946,02 грн., зокрема: ТОВ "Брокбудкепітал" - у сумі 136 527,58 грн.; ПП "Векте" - у сумі 81 666,66 грн.; ТОВ "Таір Груп" - у сумі 154 381,70 грн.; ТОВ "Адванс Ассист" - у сумі 736 677,43 грн.; ТОВ "Буд-Гуд" - у сумі 1 077 692,66 грн.

У той же час, Позивачем надані регістри бухгалтерського обліку ПП "Гідромонтаж-1", в оборотно-сальдових відомостях по рахунку 631 яких відображено фінансово-господарські операції з отримання товарно-матеріальних цінностей та їх оплату у період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р. за укладеними із ТОВ "Брокбудкепітал", ПП "Векте", ТОВ "Таір Груп", ТОВ "Адванс-Ассист" та ТОВ "Буд-Гуд" договорами поставки.

Крім того, у матеріалах справи наявні акти звірки взаєморозрахунків між Покупцем та його Постачальниками, що відображають стан розрахунків по спірним господарським операціям.

За результатами дослідження наданих Позивачем доказів судом встановлено, а Відповідачем не спростовано, що всі Договори поставки, видаткові та податкові накладні оформлені у відповідності до встановлених Законом №996 та Положенням №88 для первинних документів вимог, містять відомості про господарську операцію та мають всі обов`язкові реквізити, скріплені підписами уповноважених осіб та печатками суб`єктів господарювання, а тому зазначені документи підтверджують реальність здійснення господарських операцій між ПП "Гідромонтаж-1" та його контрагенти-постачальниками ТОВ "Брокбудкепітал", ПП "Векте", ТОВ "Таір Груп", ТОВ "Адванс-Ассист" та ТОВ "Буд-Гуд".

У той час як належним чином складені платіжні доручення та виписки з особового рахунку ПП "Гідромонтаж-1" підтверджують перерахування коштів Постачальникам на загальну суму 13 121 676,31 грн. (у т.ч. ПДВ - 2 186 946,03 грн.) за товар, придбаний у 2014-2016 рр. на підставі укладених із ними Договорів поставки.

Поряд із цим, на підтвердження подальшого використання придбаних у ТОВ "Брокбудкепітал", ПП "Векте", ТОВ "Таір Груп", ТОВ "Адванс-Ассист" та ТОВ "Буд-Гуд" товарів у своїй господарській діяльності Позивачем додатково були надані первинні та бухгалтерські документи по господарським операціям з контрагентами-замовниками ТОВ "Промислово-будівельна група ІНТОСТРОЙ", ТОВ "Оптова Мережа 2011", ТОВ "Будівельна компанія "Укрреставрація", ТОВ "Спорт-Вам", ТОВ "Віто-Буд", ТОВ "СК "Дорлідер" та ПП "Південьдортех" (ПП"Дорлідер"), зокрема, копії наступних документів: договорів підряду разом із специфікаціями та додатками до них; довідок про вартість виконаних будівельних робіт і затрат; актів приймання виконаних будівельних робіт; актів вартості устаткування, придбаного виконавцем робіт; графіків виконаних робіт і графік оплат; договірніх цін на будівництво, реконструкцію будівлі спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Волошська, 62 в Подільському районі м. Києва, здійсненого в 2014 році; об`єктного кошторису №7-1 на будівництво; відомостей трудових затрат та заробітної плати до об`єктного кошторису; локальних кошторисів; технічних завдань; договірної вартості на будівництво; підсумкової відомості ресурсів; банківських виписок; рахунків на оплату та рахунків-фактур тощо.

Так, придбані у ПП "Векте", ТОВ "Брокбудкепітал" та ТОВ "Таір Груп" товари були використані Підприємством під час виконання замовлення від ТОВ "Спорт-Вам" за укладеним договором підряду. Також придбані у ТОВ "Брокбудкепітал" та ТОВ "Таір Груп" товари були використані під час виконання ПП "Гідромонтаж 1" своїх зобов`язань за укладеними із ТОВ "Будівельна компанія "Укрреставрація" та ТОВ "Віто-Буд" договорами підряду.

Водночас, необхідність придбання товарів у ТОВ "Адванс-Ассист" та ТОВ "Буд-Гуд" зумовлена виконанням замовлення ТОВ "Оптова Мережа 2011", а товари, придбані також у ТОВ "Буд-Гуд", використані Підприємством під час виконання замовлення ТОВ "Промислово-будівельна група ІНТОСТРОЙ", у той час як поставлені ТОВ "Адванс-Ассист" товари були необхідні для виконання замовлень ТОВ "СК "Дорлідер" та ПП "Південьдортех" (ПП"Дорлідер").

Таким чином, суд вважає, що Позивачем надано до матеріалів справи усі необхідні документи, які свідчать про очевидну економічну мету та доцільність існування товарно-господарських відносин між Підприємством та його контрагентами-постачальниками.

Разом із тим, суд звертає увагу на наданий Позивачем під час судового розгляду справи висновок експертного дослідження за результатами проведення економічної експертизи №ВЕД-19/11-15/23 від 04.11.2019 р.(надалі - Висновок ), складений відповідно до заяви ПП "Гідромонтаж 1" від 22.10.2019 р. №5. та долучений судом до матеріалів справи.

Так, згідно із Висновком судовим експертом проведено експертне дослідження документів про господарську діяльність та про бухгалтерський, податковий облік і звітність ПП "Гідромонтаж 1" з питань документального підтвердження, зокрема:

ь здійснення господарських операцій між Підприємством та ТОВ "Брокбудкепітал", ПП "Векте", ТОВ "Таір Груп", ТОВ "Адванс-Ассист" та ТОВ "Буд-Гуд" за Договорами поставки та перерахування коштів за придбаний товар у період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р.,

ь висновку Акту перевірки №350 щодо заниження суми податку на прибуток на загальну суму 1 962 627,00 грн. та заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, на 2 180 697,00 грн.

За даними Висновку дослідження проведено методами документальної перевірки, яка включала в себе:

- перевірку наданих на дослідження документів за формою та змістом, а саме: встановлювалась правильність заповнення реквізитів документів, вивчався зміст відображених в документах операцій;

- арифметичну перевірку, що полягала у встановленні правильності арифметичних підрахунків, виведених підсумків;

- нормативну перевірку, що встановлювала відповідність відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку та звітності вимогам чинних законодавчих та нормативних актів;

- зіставлення даних первинних документів, якими підтверджені господарські операції з даними, відображеними в бухгалтерському обліку та звітності.

За результатами дослідження наданих на дослідження документів експертом встановлено, що первинними документами (саме: видатковими накладними) документально підтверджується поставка Постачальниками товарів згідно із Договорами поставки, зокрема: ПП "Векте" у березні-травні 2014 р. - на загальну суму 489 999,95 грн., у т.ч. ПДВ - 81 666,66 грн.; ТОВ "Брокбудкепітал" у травні-липні 2016 р. - на загальну суму 819 165,52 грн., у т.ч. ПДВ - 136 527,58 грн.; ТОВ "Таір Груп" у липні-листопаді 2014 р. - на загальну суму 926 290,21 грн., у т.ч. ПДВ - 154 381,70 грн.; ТОВ "Адванс Ассист" у квітні 2016 р. - на загальну суму 4 420 064,58 грн., у т.ч. ПДВ - 736 677,43 грн.; ТОВ "Буд-Гуд" у травні-вересні 2016 р. - на загальну суму 6 466 156,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1 077 692,66 грн. Первинними документами (саме: платіжними дорученнями та виписками банку з особового рахунку ПП "Гідромонта-1") документально підтверджується оплата ПП "Гідромонтаж-1" Постачальникам коштів за поставлений товар. Бухгалтерськими регістрами (оборотно-сальдовими відомостями та актами звірки взаєморозрахунків) підтверджується відображення в обліку господарських операцій між ПП "Гідромонтаж-1" та ТОВ "Брокбудкепітал", ПП "Векте", ТОВ "Таір Груп", ТОВ "Адванс-Ассист" та ТОВ "Буд-Гуд" згідно Договорів поставки та стан розрахунків між ними.

Таким чином, за результатами експертного дослідження, з урахуванням результатів експертного дослідження відповідних питань, в об`ємі наданих документів, експертом встановлено, що висновок Акта перевірки №350 щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 1 962 627,00 грн. та заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, на 2 180 697,00 грн, первинними документами та даними бухгалтерського обліку не підтверджується.

Більше того, враховуючи зазначені у постанові Верховного Суду від 11.06.2019 р. висновки, зокрема, щодо наявності у матеріалах справи деяких документів, виписаних іншим зареєстрованим у м. Одесі підприємством ПП "Гідромонтаж", Позивачем додатково надано накази №11 від 11.07.2019 р. та №12 від 17.07.2019 р. про проведення службового розслідування, акт службового розслідування від 15.07.2019 р., пояснювальна записка бухгалтера ПП "Гідромонтаж-1" ОСОБА_1 , за результатами дослідження яких судом встановлено помилкове використання бухгалтером Підприємства бланків із зазначеними у Заголовку реквізитами ПП "Гідромонтаж" замість ПП "Гідромонтаж-1" під час підготування проектів Специфікацій до укладеного із ТОВ "Промислово-будівельна група Інтострой" договору підряду.

При цьому слід звернути увагу, що такі Специфікації підписані директором ПП "Гідромонтаж-1" Джежелою І. та скріплені печаткою Підприємства. Також до матеріалів справи надано акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 р., підписаний 30.11.2016 р. уповноваженими посадовими особами Позивача та його контрагента ТОВ "Промислово-будівельна група Інтострой" та засвідчений вібдитками печаток останніх, який має всі необхідні реквізити. Більше того, в матеріалах справи міститься копії карток із зразками підписів і відбитку печатки, що засвідчує зразок підпису директора ПП "Гідромонтаж-1" ОСОБА_2 та зразок відбитків печатки.

Між тим, суд вважає за необхідне звернути увагу на дані Акта перевірки №350, у п.2.3 якого зазначено, що перевіркою встановлено фактичне місцезнаходження ПП "Гідромонтаж-1" за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, буд. 96-в. При цьому фактичне розташування бухгалтерії Підприємства знаходиться в м. Одесі, що також не спростовується сторонами.

Поряд із цим, суд приймає до уваги посилання Відповідача на відсутність у виписаних ТОВ "Буд-Гуд" видаткових накладних обов`язкового реквізиту про місце їх складання та зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів та/або помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, якщо такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Таким чином, оскільки Відповідачем не наведено доводів та не представлено жодних доказів на підтвердження відображення неповних, недостовірних та (або) суперечливих відомостей, які містяться у вказаних вище документах, суд приходить до висновку про те, що надані Позивачем документи як під час проведення перевірки так і під час судового розгляду справи оформлені належним чином, що не спростовується контролюючим органом в Акті перевірки №350, як наслідок у повній мірі посвідчують реальність здійснення спірних господарських операцій із ТОВ "Брокбудкепітал", ПП "Векте", ТОВ "Таір Груп", ТОВ "Адванс-Ассист" та ТОВ "Буд-Гуд", а також підтверджують наявність законних у ПП "Гідромонтаж 1" підстав для формування даних податкової звітності за такими операціями.

Водночас, надаючи оцінку обґрунтованості посилань Відповідача на ухвали Солом`янського районного суду м. Києва по справі №760-17892-14-к та Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/23384/17 суд дійшов висновку, що такі документи не є належними доказами факту порушення Позивачем норм ПК України, оскільки доказів, які б свідчили про наявність вироку суду у таких кримінальних справах відносно контрагентів Позивача ТОВ "Брокбудкепітал" та ТОВ "Буд-Гуд" під час розгляду справи Відповідачем суду не надано. Більше того такими матеріалам не була надана оцінка судом в порядку кримінального судочинства господарських операцій безпосередньо із ПП "Гідромонтаж 1".

Крім того, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 12.04.2018 у справі N 826/1571/1618, від 27.02.2018 у справі N 802/1853/16-а19, від 27.03.2018 у справі N 816/809/1720, про те, що сама по собі наявність вироку чи протоколу допиту в межах кримінального провадження щодо контрагента не є доказом у справі. Суди повинні проаналізувати чи підтверджує (встановлює) вирок/протокол допиту причетність платника податків до зазначених дій та чи взагалі згадується в даних документах операції поставок контрагента з платником податків.

Разом із тим, слід звернути увагу на вимоги ч.6 ст.78 КАС України, згідно із якими вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Між тим, під час розгляду справи Відповідачем не надано суду жодного вироку відносно посадових осіб контрагентів Позивача, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями.

Контролюючим органом також не надано жодного рішення суду, яке б набрало законної сили, прийнятих відносно контрагентів Позивача у порядку ст.55-1 та ст.207 Господарського кодексу України, ст.228 та ст.234 Цивільного кодексу України, ст.205 Кримінального кодексу України щодо фіктивності правочинів, тобто вчинення правочинів без наміру створення правових наслідків, або про визнання правочинів з контрагентом недійсними з підстав їх суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, або щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав їх невідповідності вимогам закону, тощо.

Водночас, судом встановлено, що висновки Акта перевірки №350 про удаваність проведених господарських операцій, які фактично спрямовані на формування податкових вигод третім особам, базуються на інформації, що міститься в АІС "Податковій блок" щодо господарських операцій, які мали місце між Постачальниками товару та суб`єктами господарської діяльності, в яких ними отримано аналогічний товар, тобто щодо господарських операцій, в яких ПП "Гідромонтаж-1" не був контрагентом та не брав участі, що також не спростовується Відповідачем.

У свою чергу, суд вважає за необхідне вказати, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов`язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань визнання недійсними (у т.ч. нікчемним/фіктивним) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів (послуг) не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Отже, суд зазначає, що висновки Відповідача про порушення Позивачем вимог чинного законодавства України, які сформовані на підставі аналізу змісту договірних відносин ТОВ "Брокбудкепітал", ПП "Векте", ТОВ "Таір Груп", ТОВ "Адванс-Ассист" та ТОВ "Буд-Гуд" з іншими суб`єктами господарської діяльності, не є належними доказами порушення Позивачем податкового законодавства, оскільки результати аналізу другого ланцюга постачання відповідно до вимог податкового законодавства України не можуть бути підставами для висновків, які стосуються ПП "Гідромонтаж-1".

Поряд із цим, відповідно до вимог ст.183 ПК України право платника податку на податковий кредит і виписку податкових накладних виникає після добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.180.1 ст.180 цього Кодексу та з початком податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником податку.

Таким чином, для вирішення спору важливе значення має факт реєстрації та перебування контрагентів Позивача в стані, власне, платника ПДВ, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту, а тому встановленню підлягає безпосередньо статус Постачальників товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ на момент вчинення відповідної господарської операції.

Також для висновків про наявність порушення податкового законодавства в діях платника податків в обов`язковому порядку необхідно з`ясувати можливу обізнаність такого платника податку щодо дефекту у правовому статусі його контрагентів. Відповідні обставини можуть бути з`ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника ПДВ. У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення Позивачем до податкового кредиту сум ПДВ контрагент був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведеного у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Разом із тим, слід ураховувати вимоги ст.17 та ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", згідно із якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Проте, Відповідачем не надано суду доказів припинення ТОВ "Брокбудкепітал", ПП "Векте", ТОВ "Таір Груп", ТОВ "Адванс-Ассист" та ТОВ "Буд-Гуд" (скасування державної реєстрації, виключення їх з ЄДРПОУ) внесення недостовірної інформації до ЄДРПОУ, тощо, під час взаємовідносин із Позивачем.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на момент складання податкових накладних, контрагенти Позивача - ТОВ "Брокбудкепітал" (код ЄДРПОУ 37450960), ПП "Векте" (код ЄДРПОУ 38351083), ТОВ "Таір Груп" (код ЄДРПОУ 39280511), ТОВ "Адванс-Ассист" (код ЄДРПОУ 40149766) та ТОВ "Буд-Гуд" (код ЄДРПОУ 40282022) були зареєстровані як платники ПДВ у встановленому законодавством порядку.

Між тим, Відповідачем не спростовується в передбаченому ст.77 КАС України порядку, що ТОВ "Брокбудкепітал", ПП "Векте", ТОВ "Таір Груп", ТОВ "Адванс-Ассист" та ТОВ "Буд-Гуд" не мало дефектів у своєму правовому статусі та мало право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії, у той час як підтверджується відсутність порушень реєстрації (відсутності реєстрації) податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкових накладних.

Наведені у сукупності обставини та досліджені документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з поставки товарів мали реальний характер, факти поставки оформлені документально та спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеним Договорами поставки за перевіряємий період, підтверджуються з урахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності ресурсів, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

Слід також зауважити, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування ПДВ тощо), саме по собі по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Крім цього, враховуючи принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, у разі якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції. Таким чином, допущені одним платником податків порушення у відображенні в податковому обліку певної господарської операції за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податку.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 р. К/9901/612/18 у справі №2а-15124/11/2670.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах "Інтерсплав проти України" (2007 р., заява №803/02), "Булвес" АД проти Болгарії" (2009 р., заява №3991/03) і "Бізнес Супорт Центр проти Болгарії" (2010 р., заява №6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Між тим, Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що ПП "Гідромонтаж-1" як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагени-постачальники, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємством було одержання Позивачем податкової вигоди.

У свою чергу, надані Позивачем до суду докази не дають підстав для висновку, що вчинені Підприємством господарських операцій з придбання товарів за Договорами поставки є сумнівними, не відповідають дійсному економічному змісту, і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

При цьому Відповідач, вказуючи в Акті перевірки №350 на неналежне документальне підтвердження понесених Позивачем витрат за зазначеним вище Договорами, не обґрунтовує, у чому саме полягає дефектність документів, наданих Позивачем. Не заперечує Відповідач і правомірність видачі та правильність оформлення податкових накладних, на підставі яких Позивачем було сформовано показники податкового кредиту за рахунок сум ПДВ, сплачених у складі вартості придбаних у ТОВ "Брокбудкепітал", ПП "Векте", ТОВ "Таір Груп", ТОВ "Адванс-Ассист" та ТОВ "Буд-Гуд" товарів.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на вищевикладене, враховуючи умови укладених Договорів поставок та специфіку придбаних товарів у контрагентів-постачальників ТОВ "Брокбудкепітал", ПП "Векте", ТОВ "Таір Груп", ТОВ "Адванс-Ассист" та ТОВ "Буд-Гуд", та беручи до уваги те, що Позивач надав до суду належним чином оформлені первинні документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факт реального вчинення господарських операцій, суд погоджується із аргументами Позивача щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, та вважає податкові повідомлення-рішення від 15.09.2017 р. №0759140102 та №0760140102 протиправними, а тому вони підлягають скасуванню.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

При цьому суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Так, позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні) сформовану, зокрема, у справах "Салов проти Україн"" (заява №65518/01 від 06.09.2005 р., п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від 18.07.2006 р., п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від 10.02.2010 р., п.58) принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) від 09.12.1994 р., п.29).

Згідно із ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПП "Гідромонтаж-1" у повному обсязі, оскільки Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наявність у матеріалах справи квитанції про сплату Підприємством судового збору у загальному розмірі 72 892,93 грн, оскільки позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню у повному обсязі суд вирішив всі судові витрати стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов приватного підприємства "Гідромонтаж-1" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.09.2017 р. №0759140102 та №0760140102.

3. Стягнути на користь приватного підприємства "Гідромонтаж-1" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 96, код ЄДРПОУ 33072632) судові витрати у розмірі 72 892 (сімдесят дві тисячі вісімсот дев`яносто дві) грн. 93 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова