Рішення

від 23.03.2020 по справі 826/14245/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2020 року м. Київ № 826/14245/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юнівел Трейд

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось з адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Юнівел Трейд до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0283391206 від 15.05.2018 року, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не встановлено під час проведення камеральної перевірки усіх об`єктивних даних, які мають значення, що послугувало причиною винесення протиправного податкового повідомлення-рішення №0283391206 від 15.05.2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на адміністративний позов зазначив, що проводячи перевірку Головне управління ДФС у м. Києві виходило з наявних фактичних даних, що у даному випадку і було зроблено відповідачем у зв`язку з проведенням перевірки.

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в яких останній, стверджує, що розрахунок коригувань №1 до податкової накладної №2 був не зареєстрований, оскільки подана позивачем помилково.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

12 листопада 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Юнівел Трейд та Товариством з обмеженою відповідальністю Домос Буд укладено договір оренди складського майданчика №12/11 відповідно до якого ТОВ Домос Буд зобов`язувалось передати, а ТОВ Юнівел Трейд прийняти в строкове платне користування об`єкт оренди.

На виконання вищезазначеного Договору оренди, ТОВ Домус Буд виписав 12 грудня 2017 року податкову накладну №2, яку зареєстровано в ЄРПН 14.12.2017 року, що підтверджується №1 від 15.12.2017 року.

12 грудня 2017 року ТОВ Домус Буд виписало розрахунок коригування №1 до податкової накладної №2 від 12 грудня 2017 року щодо зменшення суми ПДВ на суму 50 000 грн.

Розрахунок коригування №1 від 14.12.2017 року до податкової накладної №2 від 12.12.2017 року був складений ТОВ Домус Буд помилково, тому він не був зареєстрований в ЄРПН, про що свідчить дані кабінету платника, де в розділі Статус ПН/РК щодо розрахунку коригування №1 від 14.12.2017 року до податкової накладної №2 від 12.12.2017 року зазначено статус - реєстрацію зупинено .

Товариство з обмеженою відповідальністю Юнівел Трейд 27 квітня 2018 року отримало поштове відправлення з повідомленням про вручення, в якому знаходився Акт №4427/26-15-12-06-14-41410138 від 19.04.2018 року про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Товариства за лютий 2018 року.

Згідно Акту перевірки Головним державним ревізором-інспектором камеральних перевірок податкової звітності з ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у м. Києві Каширіною Н.М. під час перевірки встановлено, що Товариством включено до податкового кредиту податкову накладну, яка не зареєстрована в ЄРПН.

Відповідно до висновку Акту перевірки Товариством порушено п. 198.6 ст. 198 ПКУ, що призвело до завищення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2018 року, у розмірі 50 000 грн.

На підставі висновків акту перевірки Головне управління ДФС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.05.2018 року №0283391206, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 50 000 грн.

Незгода позивача із вказаним податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Згідно з пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Разом з тим, згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відповідно до п. 11 підрозділу 2 роз. ХХ Перехідні положення ПК України, з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Судом встановлено, що 12 грудня 2017 року ТОВ Домус Буд виписало розрахунок коригування №1 до податкової накладної №2 від 12 грудня 2017 року щодо зменшення суми ПДВ на суму 50 000 грн.

Розрахунок коригування №1 від 14.12.2017 року до податкової накладної №2 від 12.12.2017 року був складений ТОВ Домус Буд помилково, тому він не був зареєстрований в ЄРПН, про що свідчить дані кабінету платника, де в розділі Статус ПН/РК щодо розрахунку коригування №1 від 14.12.2017 року до податкової накладної №2 від 12.12.2017 року зазначено статус - реєстрацію зупинено .

Разом з тим, суд зазначає, що згідно витягу з реєстру податкових накладних №63467 від 05.05.2018 року, податкова накладна №2 від 12.12.2017 року є зареєстрованою і обліковується як зареєстрована в ЄРПН, в той час, як розрахунок коригувань №1 від 14.12.2017 року до податкової накладної №2 від 12.12.2017 року не є зареєстрованим в ЄРПН.

Відповідно до п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Мінфіна № 1307 від 31.12.2015р., у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. Розрахунок коригування складається особами, визначеними відповідно до пункту 1 цього Порядку. Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком. У розрахунку коригування вказуються дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни. У клітинках номера податкової накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються. У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані. Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

Згідно з п.192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Відповідно до п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань на підставі складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов`язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН отримувачем.

Враховуючи вищенаведене, у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг постачальник має право зменшити податкові зобов`язання на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН отримувачем протягом 15-денного терміну, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов`язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем при проведенні перевірки мала враховуватись лише зареєстрована в ЄРПН податкова накладна №2 від 12 грудня 2017 року, а не зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригувань №1 від 14 грудня 2017 року до податкової накладної №2 від 12 грудня 2017 року не міг і не повинен був бути врахований, а тому суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0283391206 від 15.05.2018 року.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість свого рішення з урахуванням вимог частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Юнівел Трейд (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 4А, оф. 2, ЄДРПОУ 41410138) до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0283391206 від 15.05.2018 року, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві.

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Юнівел Трейд (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 4А, оф. 2, ЄДРПОУ 41410138) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 39439980).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур