Постанова

від 31.07.2020 по справі 826/14245/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14245/18 Головуючий у 1 інстанції - Качур І.А. Суддя-доповідач - Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого Василенка Я.М.,

Суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.03.2020 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Юнівел Трейд до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ Юнівел Трейд звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 15.05.2018 № 0283391206.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.03.2020 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Юнівел Трейд" та товариством з обмеженою відповідальністю "Домос Буд" укладено договір оренди складського майданчика №12/11 від 12.11.2017, відповідно до якого ТОВ "Домос Буд" зобов`язувалось передати, а ТОВ "Юнівел Трейд" прийняти в строкове платне користування об`єкт оренди.

На виконання вищезазначеного договору оренди, ТОВ "Домус Буд" виписано податкову накладну № 2 від 12.12.2017, яку зареєстровано в ЄРПН 14.12.2017, що підтверджується квитанцією № 1 від 15.12.2017.

12.12.2017 ТОВ "Домус Буд" виписало розрахунок коригування № 1 до податкової накладної № 2 від 12.12.2017 щодо зменшення суми ПДВ на суму 50 000 грн. Разом з тим, вказаний розрахунок коригування був складений ТОВ "Домус Буд" помилково, тому не був зареєстрований в ЄРПН, про що свідчать дані кабінету платника, де в розділі "Статус ПН/РК" щодо розрахунку коригування № 1 від 14.12.2017 до податкової накладної № 2 від 12.12.2017 зазначено статус - "реєстрацію зупинено".

Надалі, актом № 4427/26-15-12-06-14-41410138 від 19.04.2018 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Юнівел Трейд" за лютий 2018 року, встановлено, що позивачем включено до податкового кредиту податкову накладну, яка не зареєстрована в ЄРПН, чим порушено п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2018 року, у розмірі 50 000 грн.

На підставі висновків акту перевірки Головним управління ДФС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0283391206 від 15.05.2018, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 50 000 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем при проведенні перевірки мала враховуватись лише зареєстрована в ЄРПН податкова накладна № 2 від 12.12.2017, а розрахунок коригувань № 1 від 14.12.2017 (який не був зареєстрований) до податкової накладної № 2 від 12.12.2017 не міг і не повинен був бути врахований, а тому наявні підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0283391206 від 15.05.2018.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що судом першої інстанції було неповно та неналежним чином досліджено обставини справи та докази, що призвело до неправомірного застосування норм матеріального права, та зокрема вказано, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято в межах повноважень та згідно норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Крім того, апелянтом зауважено, що позивачем включено до податкового кредиту податкову накладну, яка не зареєстрована в ЄРПН, що призвело до завищення суми податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями п. 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відповідно до п. 11 підрозділу 2 роз. ХХ "Перехідні положення" ПК України, з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Так, матеріалами справи підтверджується, що 12.12.2017 ТОВ "Домус Буд" виписало розрахунок коригування № 1 до податкової накладної № 2 від 12.12.2017 щодо зменшення суми ПДВ на суму 50 000 грн.

Розрахунок коригування № 1 від 14.12.2017 року до податкової накладної №2 від 12.12.2017 був складений ТОВ "Домус Буд" помилково, а тому він не був зареєстрований в ЄРПН, про що свідчать дані кабінету платника, де в розділі "Статус ПН/РК" щодо розрахунку коригування №1 від 14.12.2017 до податкової накладної №2 від 12.12.2017 зазначено статус - "реєстрацію зупинено".

Згідно витягу з Єдиного реєстру податкових накладних № 63467 від 05.05.2018, податкова накладна № 2 від 12.12.2017 є зареєстрованою і обліковується як зареєстрована в ЄРПН, в той час, як розрахунок коригувань № 1 від 14.12.2017 до податкової накладної №2 від 12.12.2017 не є зареєстрованим в ЄРПН.

Відповідно до п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Мінфіна № 1307 від 31.12.2015р., у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. Розрахунок коригування складається особами, визначеними відповідно до пункту 1 цього Порядку. Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком. У розрахунку коригування вказуються дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни. У клітинках номера податкової накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються. У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані. Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

Згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Відповідно до п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань на підставі складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

При цьому, постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов`язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН отримувачем.

Враховуючи вищенаведене, у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг постачальник має право зменшити податкові зобов`язання на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН отримувачем протягом 15-денного терміну, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов`язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН.

В контексті викладеного, колегія суддів погоджується з тим, що контролюючим органом під час проведення перевірки даних, задекларованих ТОВ "Юнівел Трейд" у звітності з податку на додану вартість за лютий 2018 року, мала враховуватись лише зареєстрована в ЄРПН податкова накладна № 2 від 12.12.2017, в той час як незареєстрований розрахунок коригувань №1 від 14.12.2017 до вказаної податкової накладної не підлягав врахуванню, що вказує на необґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення № 0283391206 від 15.05.2018 та правомірне задоволення позовних вимог судом першої інстанції.

Колегія суддів вказує, що апелянтом жодним чином не спростовано мотиви, якими керувався суд першої інстанції, та не навів підстав за яких вищевикладені висновки суперечать положенням Податкового кодексу України або іншим чинним нормативно-правовим актам.

Суд апеляційної інстанції відхиляє аргументи апелянта в частині того, що у спірних правовідносинах слід враховувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.06.2018 у справі № 816/1990/17, позаяк в даній справі Верховним Судом досліджувалось питання наявності підстав для звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної в ЄРПН в разі подання розрахунку коригування до податкової накладної після закінчення граничного строку для реєстрації податкової накладної, а не правомірність формування податкового кредиту платником податків, що свідчить про відмінність обставин даних справ та відсутності підстав для застосування правової позиції Верховного Суду у справі № 816/1990/17 до справи, яка розглядається.

При цьому, інші аргументи апеляційної скарги відповідача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи. Крім того, апеляційна скарга не містить посилань на обставини, передбачені статтями 317-319 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Також, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.03.2020 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.