Рішення

від 23.03.2020 по справі 640/19889/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2020 року м. Київ № 640/19889/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу, за заявою про скасування заходів реагування вжитих

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинський консервний завод" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севатополі провизнання протиправним та скасування наказу №1281 від 14.11.2018, ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Ніжинський консервний завод (далі - позивач та/або ТОВ Ніжинський консервний завод ) з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач та/або контролюючий орган) та просить суд визнати протиправним та скувати наказ Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 14.11.2018 року №1281, а судові витрати присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ніжинський консервний завод .

Мотивуючи позовні вимоги ТОВ Ніжинський консервний завод зазначає про відсутність правих підстав у Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі для прийняття наказу від 14.11.2018 року №1281, оскільки Херсонська філія Товариства з обмеженою відповідальністю Ніжинський консервний завод не була включена до плану-графіку перевірок на 2018 рік.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано, заяв та клопотань до суду не надходило, ухвалу суду від 28.12.2018 року отримано 09.01.2019 року, докази чого містяться в матеріалах адміністративної справи.

Справа вирішується на підставі наявних в ній документів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі 14.11.2018 року на підставі положень підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.1, пункту 77.4 статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України прийнято наказ №1281, яким наказано провести документальну планову виїзну перевірку Херсонської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Ніжинський консервний завод (далі - оскаржуваний та/або спірний наказ).

Як свідчать матеріли адміністративної справи, позивачем не було допущено контролюючий орган до проведення перевірки про що складено акт від 27.11.2018 року №2841/21-22-14-08 про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної планової виїзної перевірки Херсонської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Ніжинський консервний завод (код ЄДРПОУ 35195187).

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями, пункту чинного законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Положеннями підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами (пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 ПК України).

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Положеннями статті 77 ПК України врегульовано порядок проведення документальних планових перевірок.

Так, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 43 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу. Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Аналіз зазначеного дає суду підстави дійти до висновку про наявність у контролюючого органу права проводити документальні виїзні перевірки платників податків, які здійснюються виключно у випадках та у порядку, встановлених Податковим кодексом України.

При цьому, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків у контролюючого органу виникає за наявності у сукупності певних передумов, а саме: наявність платника податків у плані-графіку на рік, що оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки, прийняття наказу про проведення документальної планової перевірки, письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки та скерування зазначених документів платнику податків у строки встановлені ПК України.

В свою чергу, наказ про проведення документальної планової перевірки може бути прийнято контролюючим органом виключно у разі включення платника податків у план-графік на рік, що оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

З матеріалів справи слідує, що проблемним питанням в межах спірних правовідносин є реалізація податковим органом при здійсненні владних управлінських функцій щодо призначення та проведення документальних планових перевірок у 2018 році в частині призначення документальної планової виїзної перевірки Херсонської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Ніжинський консервний завод (код ЄДРПОУ 3595187).

Як стверджує позивач, він не був включений до плану-графіку перевірок на 2018 рік, з огляду на що оскаржуваний наказ є протиправним.

Так, з метою перевірки обставини наявності позивача у плані-графіку на 2018 рік судом здійснено пошук його за найменування та кодом ЄДРПОУ у відповідному плані-графіку на 2018 рік, що розміщений на сайті http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/plani-ta-zviti-roboti/326656.html, проте відомості про наявність Товариства з обмеженою відповідальністю Ніжинський консервний завод , Херсонської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Ніжинський консервний завод у плані-графіку документальних виїзних перевірок на 2018 рік не встановлено.

Між тим, судом встановлено, що у листопаді 2018 року контролюючим органом здійснено коригування плану-графіку документальних виїзних перевірок на 2018 рік, відповідно до якого під порядковим номером №4047 включено Херсонську філію Товариства з обмеженою відповідальністю Ніжинський консервний завод , а під №5344 включено Товариство з обмеженою відповідальністю Ніжинський консервний завод (код ЄДРПОУ 35013851) (https://news.dtkt.ua/law/inspections/51593).

Дане коригування оприлюднено 13.11.2018 року.

В той же час, спірний наказ прийнято 14.11.2018 року.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи відповідність спірного наказу критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України суд звертає увагу, що останній прийнято на підставі положень підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.1, пункту 77.4 статті 77, пункту 82.1 статті 82 ПК України.

У оскаржуваному наказі відсутні положення, у тому числі посилання контролюючого органу на підстави проведення відповідної перевірки, а саме включення платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю Ніжинський консервний завод до скоригованого плану-графу документальних виїзних перевірок на 2018 рік.

Положення статті 77 ПК України визначають, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Суд наголошує, що відомості про наявність Товариства з обмеженою відповідальністю Ніжинський консервний завод , Херсонської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Ніжинський консервний завод у плані-графіку документальних виїзних перевірок на 2018 рік відсутні.

В даному випадку, суд вважає, що відсутність позивача у плані-графіку документальних виїзних перевірок на 2018 рік, з урахуванням не зазначення відповідачем у спірному наказі про наявність скорегованого плану-графіку таких перевірок зумовлює невідповідність останнього критеріям, що встановлені частиною 2 статті 2 КАС України.

Також, суд звертає увагу, що акт від 27.11.2018 року №2841/21-22-14-01 не містить в собі посилання щодо прийняття оскаржуваного наказу на підставі скорегованого плану графіку документальних виїзних перевірок на 2018 рік, який оприлюднений 13.11.2018 року.

Окрім того, варто наголосити, що відповідачем відзиву на позовну заяву не подано, пояснення щодо підстав та обставин включення позивача до скорегованого плану графіку документальних виїзних перевірок на 2018 рік, який оприлюднений 13.11.2018 року суд не надано.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про не відповідність оскаржуваного наказу критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, що, в свою чергу, зумовлює наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 72, 73, 77, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов позову Товариства з обмеженою відповідальністю Ніжинський консервний завод (02090, м. Київ, вул. академіка Бутлерова, б. 1, код ЄДРПОУ 35013851) до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73026, м. Херсон, проспект Ушакова, б. 75, код ЄДРПОУ 39394259) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скувати наказ Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 14.11.2018 року №1281.

3. Стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73026, м. Херсон, проспект Ушакова, б. 75, код ЄДРПОУ 39394259) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ніжинський консервний завод (02090, м. Київ, вул. академіка Бутлерова, б. 1, код ЄДРПОУ 35013851) сплачений ним судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева