П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/1541/19 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Джабурія О.В., судді -Вербицької Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю МД ПРОМ до Головного управління ДФС у Миколаївській області, ДФС України, про визнання протиправним та скасування рішення,-
В С Т А Н О В И В:
В травні 2019 року ТОВ МД ПРОМ (надалі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (надалі - відповідач-1, ГУ ДФС), ДФС України (надалі - відповідач-2, ДФС), в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДФС за №836573/39615874 про відмову у реєстрації податкової накладної №10 від 27.07.2017 року;
- зобов`язати ДФС України зареєструвати податкову накладну №10 від 27.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що відмова у реєстрації податкової накладної є безпідставною, оскільки надані Товариством документи спростовують припущення відповідачів про ризиковість господарської операції із ДП Радіоприлад .
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Предметом оскарження в даній справі є рішення комісії ГУ ДФС за №836573/39615874 про відмову у реєстрації податкової накладної №10 від 27.07.2017 року, яка складена позивачем в адрес Запорізького державного підприємства Радіоприлад на поставку наступного товару: апарат А1 ЖФ2.009.002 - 2 шт. на суму 25700,00 грн. та апарат А2 ЖФ2.009.004 - 1 шт. на суму 7400,00 грн..
Дана податкова накладна була прийнята податковим органом, але її реєстрація була зупинена на підставі п.201.16 ст.201 ПК України, що підтверджується відповідною квитанцією від 15.08.2017 року, зі змісту якої слідує, що податкова накладна №10 відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 (надалі - Критерії). За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 8517, та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п. в пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена п.4 цього наказу.
Майже через рік 09.07.2018 року позивач направив контролюючому органу пояснення та документи, які стосуються вказаної податкової накладної, с саме: договір поставки №316 від 06.01.2016 року між позивачем та Запорізьким ДП Радіоприлад , специфікація №28 від 18.07.2017 року, накладну на придбання товарів №40 від 27.07.2017 року, договір поставки №166 від 09.06.2017 року між позивачем та ТОВ ВИОЛЕНТ ЮГ та специфікації до нього.
11.07.2018 року Комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято Рішення №836573/39615874, яким у реєстрації податкової накладної №10 від 27.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних відмовлено з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.
До спірних правовідносин підлягають застосуванню наступні нормативні положення, які були чинними на час виникнення таких правовідносин, тобто на час подання позивачем на реєстрацію податкової накладної №10 від 27.07.2017 року та прийняття рішення про зупинення її реєстрації, а також на час прийняття спірного рішення від 11.07.2018 року про відмову в реєстрації цієї податкової накладної.
Відповідно до п.201.1 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Пунктом 201.16 ст.201 ПК України станом на 27.07.2017 року було передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
За приписами п.74.2 ст.74 ПК України в єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до положень пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;
в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно пп.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 били затверджені Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (чинний на час прийняття рішення про зупинення податкової накладної) (надалі - Критерії оцінки ступеня ризиків).
Відповідно до п.6 зазначених Критеріїв моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).
Також Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 було затверджено згаданий вище Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Перелік).
Згідно п.1 Переліку, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків:
1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв:
- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
25.05.2018 року вказані Критерії оцінки ступеня ризиків та Вичерпний перелік документів втратили чинність.
Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07.12.2017 року №2245-VIII, який набрав чинності 01.01.2018 року, пункт 201.16 Податкового кодексу України, викладено в новій редакції, а саме:
"201.16. Реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України".
За змістом п.1 Перехідних положень вказаного Закону, цей Закон набирає чинності з 1 січня 2018 року, крім: пункту 13 (щодо виключення пункту 74.2 статті 74), підпункту 2 пункту 31 (щодо внесення змін до пункту 201.16 статті 201) та абзаців шістнадцятого - двадцять першого підпункту 1 пункту 56 (щодо доповнення підрозділу 2 розділу XX пунктом 57-1) розділу I цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
Даний Закон опубліковано у виданні "Голос України", 2017, 12, 30.12.2017 року №248.
Відповідно до п.7 Перехідних положень даного Закону, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
На виконання вказаних вимог Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 21.02.2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , яка була чинною на момент прийняття спірного рішення комісії ГУ ДФС (надалі - Порядок №117).
Пунктом 2 Постанови №117 установлено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 року зупинено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, що діяв до набрання чинності Законом України від 07.12.2017 року №2245-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році , та які станом на 1 грудня 2017 року не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.
Відповідно до п.14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМ України №117 (надалі - Порядок), перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Згідно п.21 Порядку, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Слід зазначити, що пункти 10, 20, 21 Порядку №117 були оскаржені у судовому порядку в рамках адміністративної справи №826/12108/18, по якій Рішенням окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 року вказані пункти Порядку №117 визнані протиправними та нечинними.
Дане судове рішення було залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 року та постановою Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.03.2020 року.
Виходячи з положень ч.5 ст.242 КАС України, якою визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, колегія суддів враховує наступні висновки Верховного Суду по справі №826/12108/18:
62. Одним з процедурних порушень прийняття спірного регуляторного акта, що встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, є порушення порядку оприлюднення Кабінетом Міністрів України проекту Постанови №117, який встановлений статтею 9 Закону №1160-IV, має на меті одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань та забезпечує дотримання принципу прозорості та врахування громадської думки.
Зокрема, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що проєкт Постанови №117 оприлюднено 16.02.2018 року, а через п`ять днів, 21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України було прийнято цю Постанову. В той час як нормою статті 9 Закону №1160-IV передбачено, що строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проєкту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проєкту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.
Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про те, що Кабінет Міністрів України не дотримався вимог імперативної норми Закону №1160-IV в частині прийняття регуляторного акта щонайменше через один місяць від дати оприлюднення проєкту цього акта.
66. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що Постанова №117 дійсно не визначає конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, або підстав для зупинення реєстрації податкової накладної, як то передбачено пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, натомість, на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити відповідні критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.
68. Суд визнає, що позовні вимоги щодо протиправності пунктів 20, 21 Порядку №117 є обґрунтованими з підстав порушення відповідачем процедури прийняття спірного регуляторного акта та компетенції його прийняття всупереч положень пункту 20.2 статті 20 Податкового кодексу України, за якою центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, яким є Міністерство фінансів України.
70. Суд визнає, що нормою пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України Кабінету Міністрів України надано право визначати виключно порядок та підстави зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування до неї в ЄРПН, у той час як спірною постановою врегульовані питання як зупинення, так і відмови у такій реєстрації, що доводить факт прийняття відповідачем постанови за відсутності повноважень в частині відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування до неї в ЄРПН.
Таким чином, Верховним Судом по справі №826/12108/18 встановлено, що, по-перше - при прийнятті Порядку №117 Кабінетом Міністрів України не дотримано процедури прийняття такого регуляторного акту відповідно до вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності ; по-друге - Кабінет Міністрів України не мав повноважень визначати в пункті 21 Порядку №117 підстави для прийняття комісіями контролюючих органів рішень про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування до неї в ЄРПН.
Оскільки спірне рішення ДФС України від 11.07.2018 року №836573/39615874 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 27.07.2017 року прийнято за формою згідно з додатком 2 до Порядку №117, тобто саме з підстав, які визначені пунктом 21 цього Порядку, колегія суддів вважає таке рішення неправомірним з урахуванням неправомірності пункту 21 цього Порядку №117, що встановлено судовими рішеннями по справі №826/12108/18.
Отже, суд першої інстанції прийняв вірне по суті рішення про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДФС від 11.07.2018 року №836573/39615874 про відмову у реєстрації податкової накладної №10 від 27.07.2017 року, а також вірно застосував такий спосіб відновлення прав позивача, як зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну №10 від 27.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з доводами суду першої інстанції, якими обґрунтовано рішення про задоволення позовних вимог позивача.
Так, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що квитанція про зупинення реєстрації поданої позивачем податкової накладної не містить вичерпного переліку документів для підтвердження реальності господарської операції. Натомість позивач надав відповідачу всі необхідні та наявні в нього первинні документи по операціям із продажу товару та надання послуг.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погодитися не може, виходячи з наступного.
Як вже зазначено вище, за податковою накладною №10 від 27.07.2017 року ТОВ МД ПРОМ поставило Запорізькому ДП Радіоприлад апарат А1 ЖФ2.009.002 - 2 шт. на суму 25700,00 грн. та апарат А2 ЖФ2.009.004 - 1 шт. на суму 7400,00 грн..
В рішенні податкового органу від 15.08.2017 року про зупинення реєстрації цієї податкової накладної вказано про відповідність цієї ПН критеріям ризику, визначеним п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567, а саме невідповідність обсягів постачання обсягам придбання товарів згідно з КУТ ЗЕД 8517, та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту в пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року №567.
Колегія суддів звертає увагу на те, що рішення про зупинення реєстрації податкової накладної №10 від 27.07.2017 року, прийнято 15.08.2017 року, тобто до внесення Законом України від 07.12.2017 року №2245-VIII змін до пункт 201.16 Податкового кодексу України та прийняття Порядку №117, і це рішенні не є предметом оскарження позивачем.
Як вже зазначалось вище, позивачем майже через рік 09.07.2018 року було направлено повідомлення про подання пояснень та копії документів, які стосуються податкової накладної №10 від 27.07.2017 року, а саме: договір поставки №316 від 06.01.2016 року між позивачем та Запорізьким ДП Радіоприлад ; специфікація №28 від 18.07.2017 року; накладну на придбання товарів №40 від 27.07.2017 року; договір поставки №166 від 09.06.2017 року між позивачем та ТОВ ВИОЛЕНТ ЮГ та специфікації до нього, що підтверджується матеріалами справи.
Крім наведених вище документів, позивачем до матеріалів справи, на підтвердження продажу та придбання апаратів А1 ЖФ2.009.002 та А2 ЖФ2.009.004, були долучені також: акт приймання-передавання товару по договору №316 від 26.10.2017 року про передачу Запорізькому ДП Радіоприлад ізолятору ЯГ7.890.143 в кількості 110 шт.; видаткову накладну №44 від 21.07.2017 року, згідно якої ТОВ ТЕК ЮГ поставило ТОВ МД ПРОМ : кришка ВКУ1.110 - 4 шт., кришка ВКУ1.310 - 4 шт., контактна система ВКУ1.200 - 4 шт., система сильно точна ВКУ1.210 - 4 шт.; специфікації №09/06/17-01 та №09/06/17-02 до договору №166 від 09.06.2017 року про постачання ТОВ ВИОЛЕНТ ЮГ до ТОВ МД ПРОМ продукції; банківську виписку з особового рахунку за 15.08.2017 року, згідно якої відбулась плата за ізолятор згідно рахунку №129 від 07.08.2017 року в розмірі 5940,00 грн..
Колегія суддів звертає увагу на те, що долучені позивачем такі документи, як акт приймання-передавання товару по договору №316 від 26.10.2017 року, накладна на придбання товару від 21.07.2017 року від ТОВ ТЕК ЮГ та банківські виписки взагалі не стосуються того товару, якій зазначеній в податковій накладній №10 від 27.07.2017 року.
Видаткова накладна від 27.07.2017 року №40 про постачання позивачу від ТОВ ВИОЛЕНТ ЮГ апарату А1 ЖФ2.009.002 - 2 шт. та апарату А2 ЖФ2.009.004 - 1шт. не підтверджує факту постачання позивачем цього товару в адрес Запорізького ДП Радіоприлад , та факту розрахунків за такою поставкою.
Таким чином, позивачем не було надано ні податковому органу, ні суду первинних документів, що підтверджують факт постачання ним апаратів А1 ЖФ2.009.002 та А2 ЖФ2.009.004 в адрес Запорізького ДП Радіоприлад , а саме: видаткових, товарно-транспортних накладних, актів приймання-передачі, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, тощо, про що також вірно було зазначено і в спірному рішенні комісії ГУ ДФС від 11.07.2018 року №836573/39615874.
Виходячи з цього, висновок суду першої інстанції про те, що позивач надав відповідачу всі необхідні та наявні в нього первинні документи по операціям із продажу товару згідно податкової накладної №10 від 27.07.2017 року, не відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.317 КАС України невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи є однією з підстав для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Згідно ч.4 ст.317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Отже, оскільки суд першої інстанції прийняв вірне по суті рішення, але з підстав, які не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині підстав для задоволення позовних вимог.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Дану справу було розглянуто судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.317, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області - задовольнити частково.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року - змінити в частині підстав, для задоволення позовних вимог.
В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Кравченко К.В. Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.03.2020 |
Оприлюднено | 24.03.2020 |
Номер документу | 88354044 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Кравченко К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні